-
101 уравнивать
I несов. ура́внивать, сов. уравня́ть, матем., техн., физ.(делать равным, одинаковым) рівня́ти и зрі́внювати, зрівня́ти, порі́внювати, порівня́тиII несов. ура́внивать, сов. уровня́ть, техн., физ.(делать ровным, гладким) рівня́ти и вирі́внювати, ви́рівняти, зрі́внювати, зрівня́ти, порі́внювати, порівня́ти -
102 уран
( элемент) Ура́н, -ну; ( простое вещество) ура́н, -ну- сернистый уран
- сернокислый уран
- углеродистый уран
- фтористый уран -
103 flag-waving
nшовінізм, ура-патріотизм* * *nшовінізм; ура-патріотизм -
104 jingoism
nшовінізм; джингоїзм; ура-патріотизм* * *nура-патріотизм, джингоїзм, шовінізм -
105 jingoistic
adjшовіністичний; джингоїстський; ура-патріотичний* * *aура-патріотичний, джингоїстський, шовіністичний -
106 rah
-
107 spread-eagleism
n амер.шовінізм, ура-патріотизм* * *n; сл.шовінізм, ура-патріотизм -
108 star-spangled
adj1) усіяний зорями2) настроєний ура-патріотично, настроєний шовіністично* * *a2) несхв. настроєний ура-патріотично, шовіністично ( про американців) -
109 three
1. n1) число триthree and three make six — три плюс три — шість
threes — а) тривідсоткові папери; б) вино на три пенси
2) трійка (цифра)3) номер три, номер третій4) троє, трійкаin threes — по троє, трійками
5) три роки (про вік)at three — у три роки, у трирічному віці
6) третя година7) pl третій розмір (номер)8) троє очок (у грі)2. numтриT. in One, One in T. — свята трійця
three sheets in the wind — розм. п'яний як чіп
three point landing — ав. посадка (приземлення) на три точки
* * *I [ariː] n1) трійка (цифра; тж. figure of three); три; троє; група із трьох предметів або людейin threes no — три ( у кожному), по три, по троє
three of my friends — троє моїх друзів; кapт. трійка
three of spades — трійка пік; три роки ( про вік)
a boy of three — трирічний хлопчик; третя година; pl трипроцентні папери
2) pl вино на три пенси••II [ariː]Three in One, One in Three — свята трійця
пит число триthree books [feet, weeks, pages] — три книги [фути, тижня, сторінки]
every three months — кожні три місяці; ( номер) три, ( номери) третій
Room three — кімната ( номер) три
three sheets in the wind — cл. вщент п'яний; = море по коліно
-
110 viva
I1. n розм.усний екзамен2. v1) складати усний екзамен2) екзаменувати усноII1. n1) вітальний вигук; вигук «ура»2) pl вітання2. intвіват!, ура!; хай живе! -
111 banzai
int яп.1) банзай!, ура!, хай живе!2) у гpaм.; знaч.; дiєcл.; вiйcьк.; жapг. атакувати, іти "на ура" -
112 jingo
I n1) ура-патріот, шовініст, джингоїст2) icт. прихильник агресивної політикиII aшовіністичний; ура-патріотичнийIII v -
113 yea
I [jei] n1) ствердна відповідь, згода2) cл. голос "за"; особа, що голосувала "за"his yea is worth more than the oath of most men — его слово значит больше, чем клятва большинства людей
II [jei] advthe yeas were 119, the nays 56 — "за" голосувало 119 чоловік, "проти" - 56; let your yea be yea не відмовляйся від свого слова
1) так2) icт. більше того, навіть; дійсноhe is a good, yea, a fine man — він хороша, та що там, чудова людина
yea, and he did come, — він дійсно прийшов
III [jei] vyea big/high — cл. ось такий кремезний/високий ( супроводжується жестом); не дуже-то кремезний, не набагато вищий
відповідати ствердно; погоджуватисяIV [jei]yea, team! — ура нашій команді!
-
114 испускательный
спец.емісі́йний\испускательныйая спосо́бность ура́на — емісі́йна зда́тність ура́ну
-
115 обидно
образливо, уразливо, кривдно, закривдно, прикро, ошкульно.* * *1) перен. обра́зливо, ура́зливо и уразли́во; оби́дно; ( досадно) при́кро2) в знач. сказ. при́кро, кри́вдно, ура́зливо; диал. ошку́льно -
116 поражать
поразить1) (наносить удар) уражати, уразити, побивати, побити кого чим, (попадая) улучати, улучити кого. [Ударити кого ножем. Ударив його в саме серце. Трудно рану гоїти, а не вразити (Приказка). Де я мрію, там я вцілю, де я важу, там я вражу (Гол.). Хай на тебе х(в)ороба ударить. А побий тебе джума]. -зить кого болезнью, слепотою - ударити кого и на кого х(в)оробою, сліпотою; побити кого х(в)оробою, сліпотою. [І пішов Сат на з-перед Господа та вдарив Йова лютою проказою від підошов аж до тім'я (Св. Пис.). На людей-же, що були під дверима в будинку, вдарили сліпотою (Св. Пис.)]. Его -зила слепота - його побила сліпота или його побило сліпотою. -зить столбняком, контрактурой - справчити, правцем поставити кого. [Та це вже два місяці, як його отак справчило (Полт.)]. -зить громом - ударити громом. -зить пулей - влучити кулею кого. Ослепительный свет неприятно -жал глаза - сліпуче світло неприємно разило (вражало) очі. -жать, -зить неприятеля - побивати, побити ворога; срв. Разбить. [За козацькі і за тії пречистії сльози побив Петра, побив ката на наглій дорозі (Шевч.)];2) (производить сильное впечатление) уражати, разити, уразити, ударяти, ударити. [Море вразило його своєю красою. Поглянь по городах, по містечках, - усюди вдарить тебе слід русько-польської старосвіччини (Куліш)]. - зить кого удивлением, неожиданностью - дивом вразити, здивувати кого, вразити несподіванкою кого. Эта печальная весть глубоко -зила его - ця сумна звістка дуже (тяжко) вразила (прибила, приголомшила) його. Это событие -жает меня - ця подія вражає, дивує мене. Это -жает воображение - це вражає, захоплює уяву. -зить до глубины души - (описат.) живим вразом вразити, в саме серце вразити, (удивить) великим дивом здивувати кого. Поражённый -1) ударений, улучений, уражений. -ный саблею, кинжалом - ударений шаблею, ґинджалом. Стоял словно громом -ный - стояв, наче громом ударений. -ный пулею - улучений кулею. -ный болезнью, слепотою - побитий, ударений х(в)оробою, сліпотою; (о частях организма: повреждённый) уражений х(в)оробою, увереджений. -ный столбняком - справчений;2) (удивлённый, огорчённый) уражений. Он был неприятно -жён неожиданностью - він був неприємно вражений несподіванкою. -жённый смертью сына - вражений (прибитий, приголомшений) смертю сина. -ный мыслью - вражений думкою. -ный удивлением - дивом уражений, здивований.* * *несов.; сов. - пораз`ить1) уража́ти и ура́жувати, ура́зити и урази́ти, поража́ти, порази́ти; ( ударять) ударя́ти, уда́рити; ( попадать) влуча́ти, влу́чити3) ( производить впечатление) вража́ти, вра́зити; ( удивлять) дивува́ти, здивува́ти; ( ошеломлять) приголо́мшувати, приголо́мшити; ( захватывать) захо́плювати, захопи́ти4) юр. поража́ти, порази́ти\поражать в права́х — поража́ти, порази́ти в права́х, позбавля́ти, позба́вити прав
-
117 поражение
1) побиття, поразка, побій (-бою), побиванка. [Битва скінчилась повним побиттям римської армії (Павлик)]. Нанести неприятелю -ние - побити ворога, завдати побою, поразки ворогові. Потерпеть -ние - зазнати побиття, поразки, побою;2) мед. - ураження, увередження, ушкодження, (частичное) надвередження, ураза. Частичное или полное -ние нервных центров - часткове або повне враження, увередження, ушкодження нервових центрів;3) (громом) забиття (громом);4) (чувством) ураження.* * *1) ( действие) ура́ження, уража́ння; влу́чення, влуча́ння2) ( разгром противника) пора́зка3) ( болезненное изменение в ткани) мед., биол. ура́ження4) юр. пора́ження, пора́зка\поражение прав (в права́х) — пора́ження прав (в права́х), позба́влення прав
-
118 посоветовать
кому что порадити, пораяти, нарадити, нараяти кого (що робити) и кому що, прирадити, прираяти кому що, раду (пораду) дати кому що зробити, урадити, ураяти, дорадити, дораяти кого (що робити) и кому що. [Ой порадь мене, мати, як мені на світі жити (Метл.). Її чоловіка хтось і нарадив (Манж.). Коли хочеш, я тебе нараю (Федьк.). Ну, а як Печериця скаже, що це все я йому нараяв? (Мирн.). Дораяли люди: піди, розкажи батькові (Звин.). Розпитувався, що йому робить? Ніхто нічого не врадив (не мог -вать) (Рудч.)]. Срв. Советовать.* * *(кому) пора́дити, зара́дити, ура́дити (кому, кого): пора́яти, ура́яти, пора́їти (кому, кого); ( порекомендовать) порекомендува́ти (кому) -
119 присоветовать
при[на]радити, при[на]раяти кому що. [Прираяли люди: піди заміж, - добре тобі буде (Пісня)]. Срв. Посоветовать. Присоветованный - при[на]раджений, при[на]раяний.* * *пора́дити; прира́дити, прира́яти, ура́дити; диал. нара́яти, пора́яти, пора́їти, ура́яти -
120 ряд
1) ря́д, -ув пе́рвом \ряд ду́ парте́ра — в пе́ршому ря́ді парте́ру
два \ряд да́ зубо́в — два ряди́ зубі́в
\ряд д ура́на — хим. ряд ура́ну
тригонометри́ческий \ряд д — мат. тригонометри́чний ря́д
2) ( строй в одну линию) ряд, ла́ва; ( шеренга) шере́нга, ше́рег, -у и шере́г, шере́гастать в пять \ряд до́в — ста́ти в п'ять ряді́в; в пе́рвых
\ряд да́х — у пе́рших ряда́х (ла́вах)
3)\ряд ды — (мн.: совокупность лиц, объединённых какой-л. организацией, общими идеями) ла́ви, род. п. лав, ряди́, род. п. ряді́в
4) (совокупность чего-л. следующего одно за другим; вереница; некоторое количество чего-л.) ряд, ни́зка; ( шеренга) шере́нга, шерег, шере́гадли́нный \ряд д дней (лет) — до́вгий ряд днів (років), бага́то (чима́ло) [до́вгих] днів (ро́кі́в)
\ряд д поколе́ний — ряд поколі́нь, бага́то (чима́ло; несколько: кі́лька) поколі́нь
\ряд де слу́чаев — у ряді ви́падків
по \ряд ду причи́н — з ря́ду причи́н
в \ряд де городо́в — у кілько́х (у багатьо́х) міста́х
\ряд д собы́тий — ни́зка поді́й
дли́нный \ряд д автомаши́н — до́вгий ряд (шерег) автомаши́н, до́вга ни́зка автомаши́н
5) (ларьки, прилавки) ряд\ряд ды́ — (мн.: рынок, торговое здание) ряди́
кра́сные \ряд ды́ — мануфакту́рні ряди́ (крамни́ці); (строения диал.) перія́
6) с.-х. рядо́к, -дка́, ря́д; ( полоса покоса) ру́чка; (вал скошенной травы, хлебов) вал, -у, вало́к, -лка́7) см. пробор8) ( очередь) ряд9) (договор; уговор) ист., рядв \ряд ду́ кого́-чего́ — серед ко́го-чо́го
из \ряд да вон [выходя́щий] — незвича́йний, надзвича́йний, неаби́який; ( небывалый) нечу́ваний, небува́лий
См. также в других словарях:
ура — 1. междом. Боевой клич войск при атаке. 2. междом. Восклицание, клич, выражающий коллективное восторженное одобрение, восхищение (напр. приветствие войск военачальнику, победителю в состязании и т. д.). «Поздравим друг друга с берегом! Ура!»… … Толковый словарь Ушакова
ура — 1. междом. Боевой клич войск при атаке. 2. междом. Восклицание, клич, выражающий коллективное восторженное одобрение, восхищение (напр. приветствие войск военачальнику, победителю в состязании и т. д.). «Поздравим друг друга с берегом! Ура!»… … Толковый словарь Ушакова
УРА — УРА, крик восторженного одобренья, радости и привета, мужественого ободренья, общего поощреньяи пр. исполать, здравствуй; | разом, дружно, ударь! Криком ура войска встречают государя, пол ководца. Далече грянуло ура: полки завидели Петра, Пушкин … Толковый словарь Даля
ура — межд. 1. Боевой клич войск при атаке. Атакующие кричали ура . Над полем боя гремело ура . // Клич воинов, выражающий одобрение чего л., восторг по поводу чего л. Войска крикнули ура генералу, принимающему парад. * Далече грянуло ура: полки… … Энциклопедический словарь
Ура — (грянуло)! «Ударить на ура, идти на ура» (на приступъ при крикѣ ура (бей)! Ср. Хорошъ то хорошъ (романсъ)! а по моему, наше простое русское «ура» куда лучше! ужъ такъ я эту музыку люблю, такъ люблю, что слаще ея, кажется, и на свѣтѣ нѣтъ!… … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)
УРА — УРА, межд. Боевой клич войск при атаке, а также восклицание, выражающее воодушевление, восторженное одобрение. Грянуло ура! • На ура 1) решительной атакой или в решительную атаку с криками ура; 2) с энтузиазмом, горячо (разг.). Предложение… … Толковый словарь Ожегова
УРА! — [УРА!] Студийный альбом Сергей Бабкин Дата выпуска 2004 … Википедия
ура — клич, виват, света, физкульт ура Словарь русских синонимов. ура виват (устар.) Словарь синонимов русского языка. Практический справочник. М.: Русский язык. З. Е. Александрова. 2011 … Словарь синонимов
ура- — (ирон.). Первая часть составных слов в знач. безрассудно самонадеянный, неосновательно хвастливый, усердный не по разуму, напр. ура патриот, ура патриотизм. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
УРА — Урай код аэропорта авиа, Тюменская обл. УРА Уральское региональное агентство http://ura.ru/ сетевое УРА «Утро! Родина! Атака!» … Словарь сокращений и аббревиатур
ура! — поднять на уру, на ура; судя по знач., скорее из нов. в. н. hurrа ура от ср. в. н. hurrā, которое связывают с hurren быстро двигаться (Клюге Гётце 259 и сл.), чем из тюрк. urа бей : urmak бить (Горяев, ЭС 388; Локоч 169). •• [Якобсон (IJSLP, 1/2 … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера