-
1 УКЛ
abbrmilit. указатель курса лётчика -
2 вклинивать
-
3 вклиниться
-
4 коленопреклонённо
уклі́нно, укля́кло -
5 вклёпывание
-
6 вклинение
-
7 вклинённый
-
8 вклинивание
-
9 заклинить
-
10 покорно
покірно[е], покірливо, покорне, упокорено. [Покірно (покірливо, покорне) схилив голову]. Просить -но - прохати покірно (покірливо, похильно). -но (покорнейше) прошу садитесь! - уклінно прохаю, сідайте. -но (покорнейше) благодарю - уклінно дякую; красненько дякую. [Встромити палець межи двері… Уклінно дякую! Може хто инший зохотиться (Коцюб.)].* * *нареч.покі́рно, покі́рливо, упоко́рено\покорно благодарю́ — уклі́нно (красне́нько, кра́сно) дя́кую
\покорно прошу́ — а) уклі́нно прошу́ (проха́ю), покі́рно прошу́; б) ще б пак!
-
11 преклонение
1) схиляння кого, чого перед ким, перед чим, нахиляння, прихиляння чого; преклонство, уклінність (-ости) перед ким, перед чим. [Преклонство перед культурою (Виннич.). Придворні звичаї вимагали великої уклінности перед царем (Л. Укр.)]. Заслуживающий -ния - вартий уклінности. -ние колен - падання навколішки перед ким; см. Коленопреклонение;2) (уговаривание) на[с]хиляння, переконування, намовляння кого.* * *1) ( действие) схиля́ння, схи́лення2) ( перед кем - чувство уважения) глибо́ка пова́га (поша́на), почуття́ глибо́кої пова́ги (поша́ни) (до кого)3) ( раболепство) плазува́ння; уклі́нність, -ності -
12 укладка
sbfladning, lastning, læsning, ilægningукл{}а{}дка гру́за в я́щики — ladning af gods i kasser
укл{}а{}дка шокола́дных конфе́т в коротки́ — ilægning af chokolade i æsker
укл{}а{}дка труб — lægning af rør
укл{}а{}дка на поддо́ны — læsning på paller
-
13 коленопреклонённый
-нно уклінний, уклінно, (зап.) укляклий, уклякло.* * *уклі́нний; диал. укляклий -
14 кланяться
поклониться кланятися и уклонятися, (в песнях) поклонятися, уклонитися, поклонитися кому, (прощаясь ещё) відклонятися, відклонитися. [Батькові й неньці поклоняйся (Пісня). Молодий і молода відклоняються батькові й матері (Сл. Гр.)]. -ться почтительно - уклонятися шанобливо, поштиво; чолом давати (віддавати, віддати). [Увійшов у хату, віддав чолом господареві (М. Грінч.)]. -ться в пояс - уклонятися низько, низьким поклоном. -ться земно - бити (сов. ударити) чолом, падати (упасти) в ноги (до ніг) кому, уклонятися до землі, чолом доземний (уклін) дати, (презр.) п'яти лизати кому. [Ударили чолом перед нашим столом (Пісня)]. Не стоило и -ться кому - не варт було й голову клонити (кланятися) перед ким. -ться кому чем - дарувати кому що, на ралець давати кому що. -юсь вам этим конём - дарую вам цього коня. -нился ему сотнею рублей - відніс йому на ралець сотню карбованців. Просить -няясь - прохати уклінно. -ться (передавать поклон кому) - поклонятися (сов. поклонитися), кланятися кому, до кого, поклона переказувати (посилати) кому, (сов. перекланятися кому од кого), вітати кого (поклоном). [Вітайте його від мене (низьким поклоном)]. Берёт так -ется, а возьмет, так чванится - як позичає, то всі боги викладає, а як віддає, то в батька-матір лає (Номис).* * *(кому-чему) кла́нятися (кому-чому); ( делать поклон) уклоня́тися, торж. кла́сти поклі́н (кому-чому); ( приветствовать при встрече) віта́тися (з ким), віта́ти, диал. здоро́вити (кого); (перед кем-л.) шапкува́ти (перед ким, кому; кого)честь име́ю \кланяться — моє́ шанува́ння (поважа́ння)
-
15 отвешивать
отвесить и отвешать відважувати, відважити що. -сить два фунта сахару - відважити два фунти цукру. -ть кому поклон - віддавати (віддати) поклін, чолом віддавати (віддати) кому, низенько вклонитися кому. -сить кому удар - завдати кому удару. -сить кому пощёчину - ляпаса дати кому, ляснути (затопити) кого по пиці, (вульг.) дати кому в морду, по морді. Отвешенный - відважений; (поклон) відданий.* * *несов.; сов. - отв`есить1) ( взвешивать) відва́жувати, відва́жити2) ( отвесом) спец. відві́шувати, відві́сити\отвешивать покло́н — ни́зько вклони́тися (поклони́тися), відда́ти поклі́н (уклі́н), скла́сти (да́ти) уклі́н, чоло́м відда́ти (да́ти)
-
16 поклон
1) (действие) кланяння. [Іди, я і без кланяння пущу їсти (Хорол.)];2) поклін (- лону), ум. поклонець (-нця), уклін (-лону). Земной -н - доземний поклін, поклін до землі. Бить (класть) -ны - бити (ударяти) поклони, забити (ударити) поклони, класти (покладати) поклони, (иронич.) гріти поклони. -лон отвесить - віддати поклін. Передавать, посылать - н кому - кланятися, поклонятися, поклонитися, поклоняти, поклонити, переклонятися, переклонитися. Передавать (сообщать) кому -н от кого - віддавати кому поклін од кого. Пойти с -ном (приношением) - піти на ралець.* * *поклі́н, -ло́ну, уклі́н, -ло́ну -
17 покорнейше
нареч.уклі́нно\покорнейше благодарю́ — уклі́нно (красне́нько, кра́сно) дя́кую
-
18 поясной
поясний, до пояса, до паса. -ной поклон - у[по]клін до пояса. -ной портрет - портрет до пояса. -ное изваяние - погруддя.* * *поясни́й\поясной покло́н — низьки́й уклі́н (поклі́н), уклі́н (поклі́н) до по́яса
\поясной портре́т — портре́т до по́яса
поясно́е вре́мя — спец. поясни́й час
-
19 благодарить
кого и -дарствовать дякувати кому. Покорно благодарю - щиро дякую, уклінно д., красно дякую. Благодаря кому, чему - завдяки кому, чому; (обыкновенно с отрицательным значением: вследствие чего) через кого, через що. [Через тебе це лихо скоїлося].* * *дя́кувати -
20 верховодка
См. также в других словарях:
УКЛ — уровень качества лечения УКЛ УКЛ унифицированная кислотная линия в маркировке, хим. УКЛ Источник: газета «Еврохим» № 7 (15) 06.2004. С. 4 УКЛ Пример использования УКЛ 7 … Словарь сокращений и аббревиатур
УКЛ- — унифицированная кислотная линия в маркировке, хим. УКЛ Источник: газета «Еврохим» № 7 (15) 06.2004. С. 4 УКЛ Пример использования УКЛ 7 … Словарь сокращений и аббревиатур
уклін — [укл’і/н] ло/ну, м. (на) ло/н і, мн. ло/ние, ло/н іў (поклін) … Орфоепічний словник української мови
уклін — іменник чоловічого роду поклін … Орфографічний словник української мови
уклін — ло/ну, ч. 1) Нахиляння голови або верхньої частини тулуба на знак вітання, пошани і т. ін. Віддавати уклін. •• Земни/й (низьки/й) уклі/н а) дуже низьке нахиляння верхньої частини тулуба або голови для вираження пошани; б) словесне вираження… … Український тлумачний словник
УКЛ-КНУТЬ — южн. высохнуть, усохнуть, напр. о лесе в строении. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 … Толковый словарь Даля
уклінний — [укл’і/н:ией] м. (на) н:ому/ н :ім, мн. н :і (від уклі/н) … Орфоепічний словник української мови
уклінний — прикметник від: уклін … Орфографічний словник української мови
уклёкнувший — прил., кол во синонимов: 1 • уклекнувший (3) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 … Словарь синонимов
уклёкнуть — (Даль) … Словарь употребления буквы Ё
уклінність — іменник жіночого роду рідко … Орфографічний словник української мови