Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

ужин

  • 1 ужин

    I уж`ин
    диал.
    ужи́н, -у, ужи́нок, -нку, нажи́н, -у
    II `ужин
    вече́ря

    Русско-украинский словарь > ужин

  • 2 нажин

    1) (действие) нажинання, оконч. нажаття; ужинання, оконч. ужаття (-ття); срв. Нажинать;
    2) (ужин) ужин (-ну), ужинок (-нку).
    * * *
    с.-х.
    ужи́нок, -нку, ужин, -у, нажи́н, -у

    Русско-украинский словарь > нажин

  • 3 банкет

    бен(ь)кет, учта. -ный - бен(ь)кетний.
    * * *
    I
    (торжественный завтрак, обед или ужин) банке́т, -у, бенке́т, -у, у́чта
    II техн.
    банке́т, -у

    Русско-украинский словарь > банкет

  • 4 званый

    кликаний, проханий, прошений. [Прийшли не кликані, і пішли не дякувані (Приказка). І з нами гостя непрохана - попадя глухівська (Як. Марк.)]. -ные гости - прохані гості. -ный обед, ужин - кликаний, проханий обід, кликана, прохана вечеря, или учта, беседа. Много -ных да мало избранных - багато кликаних (званих), та мало вибраних.
    * * *
    прил.
    зва́ний; ( о людях) кли́каний, про́шений, про́ханий

    \званыйый обе́д — зва́ний (про́ханий; про́шений) обі́д

    Русско-украинский словарь > званый

  • 5 кончаться

    кончиться
    1) (приходить к концу) кінчатися и кінчитися, сов. (с)кінчитися, докінчуватися, докінчитися и докінчатися, доходити, дійти (кінця, краю), виходити, вийти, о мн. покінчатися; срвн. Оканчиваться. [От уже і третій день кінчався (Рудч.). Кінчивсь рік (Рудч.). Рік виходить. Виходить і другий год (Рудч.). Через тиждень мені місяць дійде, як тут живу (Пирят.)]. Время -чилось - час вийшов, минув. Запасы хлеба -чаются - хліб виходить. Уже и лето -лось - вже й літо минуло(ся). Вечерняя служба -чается - вечірня відходить. Ужин -чился - вечеря (с)кінчилася, відійшла. -ться чем, на ком, чём - кінчатися, (с)кінчитися чим, на кому, на чому. [Чим суд кінчивсь? (Мирний)]. Гора -ется острой верхушкой - гору вивершує гострий шпиль. Худое худым и -чится - лихе на лихе й вийде. Это чем-нибудь да -чится - це на щось таки вийде;
    2) (умирать) кінчатися, кінчитися, доходити, дійти, відходити, відійти, конати, сконати. [Живий ще?.. Дише, але доходить (Кон.). Якби були води не дали, то я-б дійшов уже (Сл. Гр.). Ще дихає, але вже одходить (Звин.). Сім рік будеш хорувати, а осьмий конати (Пісня)]. Он -чается - він кінчається, доходить, конає.
    * * *
    несов.; сов. - к`ончиться
    1) кінча́тися, кінчи́тися, сов. скі́нчитися и скінчи́тися; ( оканчиваться) закі́нчуватися, закінчи́тися
    2) ( умирать) умира́ти, уме́рти, помира́ти, поме́рти; кінчатися, кінчи́тися, дохо́дити, дійти́, кона́ти, скона́ти

    Русско-украинский словарь > кончаться

  • 6 лёгкий

    и -гок
    1) легкий (-ка, -ке). [Паляниця легка, добре випечена (Звин.)]. -кий как перо легкий як пір'їна, легкий як пух. -кий груз, багаж - легкий вантаж, багаж. -кий мусор, горн. - штиб (-бу). -кая почва - легкий ґрунт, перегній (-ною); пухка земля. Да будет ему земля -ка! (о покойнике) - хай йому земля пером! Нехай йому земля легка! Легко йому лежати, пером землю держати (Номис). -кая кавалерия - легка кіннота. -кое войско - легке військо. -кая атлетика - легка атлетика. -кое орудие - легка гармата. -кое ружьё - легка рушниця;
    2) (малый, незначительный слабый и т. п.) легкий, легенький, невеликий, невеличкий, незначний. -кая проседь - легенька сивина. С -кою проседью - сивуватий, підсивий, шпакуватий. -кие морщины - легенькі (неглибокі) зморшки. -кий ветерок - легенький вітерець, (зефир) легіт (-готу). [У віконце вливається легіт майовий (Л. Укр.)]. -кий порыв ветра - легенький подув (подих) вітру. -кий дымок - легенький, ріденький димок (-мку). -кий морозец - легенький (невеличкий, маленький) морозець. -кий туман, -кая тучка - легкий (легенький) туман, легка (ріденька, прозора) хмарка. [Над долинами стоїть сизий, легкий туман (Неч.-Лев.)]. -кое наказание - неважка (легка) кара. -кая вина - неважка провина. -кий вздох, стон - легеньке зідхання, легенький стогін. -кий смех послышался среди публики - тихий (легенький) сміх почувся серед публіки. -кая улыбка - легенька усмішка. -кий стук, шум - тихий стукіт (гомін). -кий сон - легкий, некріпкий сон. У него -кий сон - він некріпко (нетвердо, чутко, чуйно) спить. -кое движение - легкий (легенький, незначний) рух. С -кою иронией - з легкою (легенькою) іронією. На её лице вспыхнула -кая краска - обличчя в неї (їй) трохи зашарілося (спалахнуло легеньким рум'янцем). -кая поступь, -кий шаг - легка хода. -кий огонь - повільний (легкий) огонь. -кая боль, болезнь, простуда, усталость, рана - легкий біль, легка хороба (застуда, втома, рана). -кий озноб, жар - легкий (невеличкий) мороз (жар). У него -кий озноб, жар - його трохи морозить, у його маленький (невеличкий) жар. -кие роды - неважке (легке) родиво, неважкі (легкі) родини (зап. пологи). -кое лекарство - делікатні (м'які) ліки. Слабит -ко и нежно - проносить м'яко й делікатно. -кие средства, меры - м'які засоби (заходи). -кий характер - м'яка (нетяжка, несувора, лагідна) вдача. -кое сердце - м'яке серце. -кий табак - легкий (неміцний, панський) тютюн. -кое вино, пиво - неміцне (легке) вино, пиво. -кий раствор - неміцний розчин. -кий напиток - легкий напій. -кий запах - легкий, тонкий пах (дух). -кие духи, ароматы - легкі (неміцні) пахощі;
    3) (необременительный) легкий, необтяжливий, невтяжливий, (о пище: удобоваримый) легкостравний, стравний. [Хліб глевкий, на зуби легкий (Номис)]. -кая должность, -кие обязанности - легка (невтяжлива) посада, необтяжливі обов'язки. -кий труд - легка праця, (осудительно) легкий хліб. Зарабатывать -ким трудом - заробляти легкою роботою, легкобитом. [Сіяти грішми, що заробляв я легкобитом (Кониськ.)]. -кий хлеб - легкий (незагорьований) хліб. -кая жизнь - легке життя, життя в достатках, в розкошах, легкий хліб. Он привык к -кой жизни - він звик до легкого життя, до легкого хліба, він логкобитом вік звікував (Кониськ.). -кий обед, завтрак, ужин - легка (стравна, делікатна) їжа, легка страва, легкий (делікатний) обід (сніданок), легка (делікатна) вечеря; срвн. Тонкий. -кая закуска - легка (легенька) перекуска. -кий воздух - легке, рідке повітря; свіже повітря;
    4) (нетрудный) легкий, неважкий, (простой) простий, немудрий. -кое дело - легка (немудра, неважка) справа (робота). -кое ли дело! - легко сказати! то не жарт! -кое для понимания изложение, доказательство - виклад, доказ зрозумілий, (иногда) розумний. -кая фраза, задача - легке речення, завдання. -кий слог - легка мова. Этот писатель отличается -ким слогом - у цього письменника легка мова, видко легку мову. -кий стих - легкий вірш. -кий экзамен, -кое испытание - легкий іспит. -кий танец - легкий (неважкий) танець (-нця). Он упивался -ким успехом - він п'янів з легкого успіху. -кая добыча - легка здобич;
    5) (весёлый) легкий, легенький, веселий, (поверхностный) поверховний, побіжний, легкобіжний, (ветреный) полегкий. -кая жизнь - легке (безжурне) життя. -кая шутка - легенький жарт. -кая радость, -кое настроение - безхмарна радість, безхмарний настрій. -кое отношение к своим обязанностям - легковаження своїми обов'язками. -кое знакомство с чем-л., -кое понятие о чём-л. - побіжне (поверховне, поглибоке) знання чогось (справи, предмету), мала тяма в чомусь. -кий ум - неглибокий (легкобіжний) розум. -кое увлечение - легкобіжне (скороминуще, неглибоке) захоплення. Чувство женское -ко - жіноче почуття полегке (неглибоке, непостійне). -кий характер - неглибока вдача; м'яка (лагідна) вдача. -кий человек - неглибока (легкодумна) людина, полегка людина. -кий взгляд на вещи - поверховне (легковажне) ставлення до справ. -кое обращение в обществе - вільне, невимушене поводження в товаристві. С ним -ко и горе - з ним і лихо не страшне. -кие движения - легкі, вільні (невимушені) рухи. -кий голос - вільний (плавкий) голос. -кая музыка - легка (неповажна) музика. -кое чтение, -кая литература - легке читання, легка лектура; (изящная) красне письменство; (эротическ.) лектура (письменство) про кохання, еротична лектура, еротичне письменство;
    6) (легкомысленный, ветренный) полегкий, легковажний, легкодумний. -кого поведения девица - полегка дівчина, дівчина легких звичаїв. Искательница, любительница -ких приключений - охоча до легких романтичних пригод, охоча легко поромансувати, романсова авантурниця. -кие нравы - полегкі, вільні звичаї. Пьеса, произведение, музыка -кого содержания, тона - п'єса (твір, музика) легкого змісту, тону;
    7) (быстрый, расторопный) легкий, швидкий, прудкий, меткий, жвавий, моторний. [Ота смілива, метка Катря (М. Вовч.). Жвавий, як рибка в річці (Номис)]. -кий на ногу - швидкий (прудкий, легкий) на ноги. -кий на подъём - рухливий, ворушкий. -кий на ходу - (о машине) легкий у роботі, (об экипаже колесн.) легкий, розкотистий, котючий, бігкий, (о санях, лодке) легкий, плавкий; срвн. Легкоходный. [Легкий човен (Полт.)]. -кий на кулак (драчливый) - битливий, швидкий на кулак (до бійки). -кий на руку (удачливый) - легкий на руку. С -кой руки - з легкої руки. [З щирого серця та з легкої руки дідусь дарував (Кониськ.)]. Он -гок на руку - у його легка рука, він добрий на почин. [Кароокий чоловік - добрий на почин (Мирг.)]. Делать на -кую руку - робити абияк (на спіх, на швидку руку, на швидку руч). Работа на -кую руку - швидка робота. [Швидкої роботи ніхто не хвалить (Номис)]. -кий на слёзы - тонкосльозий, (сущ.) тонкослізка. -кий на язык - а) язикатий, слизькоязикий; б) говіркий, балакучий, балакливий. -гок на помине - про вовка помовка, а вовк і в хату (Приказка). -кая кисть - легкий пензель (-зля);
    8) (негромоздкий, стройный) легкий, стрункий. -кая колокольня, беседка, колонна - легка (струнка) дзвіниця, альтанка, колона. -кие украшения - легкі оздоби. Более -кий, наиболее -кий - легший, найлегший и т. д. [Але Олеся була легша на скоки (Н.-Лев.)]. Становиться более -ким - см. Легчать. Довольно -кий - досить легкий, легенький и т. д. - см. Лёгонький.
    * * *
    легки́й и ле́гкий

    лёгкая рука́ у кого́ — легка́ рука́ в ко́го, легки́й на ру́ку хто

    с лёгкой руки́ чьей — з легко́ї руки́ чиє́ї

    Русско-украинский словарь > лёгкий

  • 7 отстряпать

    кінчи́ти (скінчи́ти) готува́ти (кухова́рити), упо́ратися з обі́дом (с обедом, с ужином: з вече́рею), упо́ратися [бі́ля пе́чі], (сварить обед, ужин) звари́ти обі́д (вече́рю), зготува́ти обі́д (вече́рю)

    Русско-украинский словарь > отстряпать

  • 8 поспевать

    поспеть
    1) (созревать) постигати, постиг(ну)ти, спіти, поспівати, поспіти ( б. вр. -спію, -єш…) и поспінути (б. вр. -спіну, -неш…), пристигати, пристиг(ну)ти, приспівати, приспіти и -спінути, (вызреть) вистигати, вистиг(ну)ти, виспівати, виспіти и -спінути; срв. Вызревать, Дозревать, Созревать. [Уже й черешні постигли (Свидн.). У тій порі, як ягоди поспінуть (Житом.). Горіхи вже пристигли (Звин.). Вже вдовоньці пшениця приспіла (Чуб.)];
    2) (быть готовым) постигати, постиг(ну)ти, вистигати, вистиг(ну)ти, поспівати, поспіти. Обед, ужин -пел - обід постиг (поспів), вечеря постигла (поспіла). [Уже й вечеря постигла (Чуб.). Вечеря поспіла (Коцюб.)]. Хлеб -пел (в печи или в квашне) - хліб постиг, вистиг. [Тут хліб постиг - виймаю, а в другій діжі вистиг - саджаю (Г. Барв.)];
    3) (успевать к сроку) постигати, постиг(ну)ти, вистигати, вистиг(ну)ти, устигати, устиг(ну)ти, поспівати, поспіти и -нути, успівати, успіти и -нути, виспівати, виспіти и -нути (куди, що зробити), настигати, настиг(ну)ти, наспівати, наспіти и -нути (куди, до чого и на що); срв. Подоспеть, Приспеть. [Вийде і йде було не хапаючись, а постигне саме в пору (М. Вовч.). Ой вистигайте, славні чумаченьки, зимувати до лугу (Лис.). Не встиг козак Нечай на коника сісти (Макс.). Поспінеш з козами на торг (Приказка). Не виспінеш ти - спізнишся. Ох, лишенько! коли-ж я туди настигну (Квітка). Раненько вийду, на обід наспіну (Мирн.)]. -пеем, не спеши - постигнемо, вистигнемо, встигнемо и т. д., не поспішайсь. Везде -петь - всюди (скрізь) доскочити, похопитися. Наш пострел везде -пел - де не посій, то вродиться; той доскоцень (доскоцький) усього доскочить, ніколи не спізниться, перший похопиться, вихопиться. [О, то доскоцень, усього доскочить! ніколи запізно не прийде (Франко). Бач, який доскоцький, перший вихопився (Гр.)]. Везде поспевающий - проскочущий [Була і знакома проскочуща невидимка паніматки Люборацької (Свид.)]. -вать за кем, за чем - поспішатися, поспішитися, успішатися, успішитися, уганяти(ся), угнати(ся), похопитися за ким, за чим, збігати, збігти, з'їжджати, з'їхати, сходити, зійти з ким, з чим. [Вже мати за нею було ніколи не поспішиться (Квітка). Само письменство стояло нижче від життя, не вспішалося за ним, одставало (Єфр.). А я розказую та розпитую, так що вона й одказувати не вспішиться (Проскурівна). Сяде на покуті, розпустить язика… не можна мені за нею й словом похопитись (Н.-Лев.). Хіба яка коняка збіжить з паровозом? (Звин.)]. Вы идёте слишком скоро, я не могу -спеть за вами - дуже швидко (прудко) ви йдете, я й не вспішуся (не поспішуся, не вженуся, не похоплюся) за вами, не збіжу (не зійду) з вами.
    * * *
    несов.; сов. - посп`еть
    1) поспіва́ти, поспі́ти, вистига́ти, ви́стигнути и ви́стигти, достига́ти, дости́гнути и дости́гти; постига́ти, пости́гнути и пости́гти, приспіва́ти, приспі́ти
    2) ( успевать) встига́ти, всти́гнути и всти́гти, поспіва́ти, поспі́ти, успіва́ти, успі́ти; постига́ти, пости́гнути и пости́гти; диал. виспіва́ти, ви́спіти, успіша́тися, успіши́тися

    Русско-украинский словарь > поспевать

  • 9 просыпать

    -ся, просыпать, -ся
    I. розсипати, -ся, розсипати, -ся, висипати, -ся, висипати. - ся, (о мн.) пороз[пови]сипати, -ся; см. Рассыпать, -ся. Просыпанный - роз[ви]сипаний.
    II. Просыпать, проспать - (известное время) просипляти и просипати, проспати (проспатися), пересипляти и пересипати, переспати (переспатися), висипляти и висипати, виспати. [Проспав до полудня. Хочу переспати безодню часу (Куліш). Переспати ніч (Кониськ.). Усю ніч виспав, не прокидаючись. Не проспався ще одної цілої минути (Стеф.)]; (пропустить уснув) просипляти и просипати, проспати, засипляти и засипати, заспати, (о мн.) попросипа[пля]ти що. [Чигирине, Чигирине, мій друже єдиний! проспав єси степи, ліси і всю Україну (Шевч.). Досвітків не засипляли (Біл.-Нос.). Хто зорю засипляє? (Чуб.)]. -пать ужин - проспати (заспати) вечерю. Проспанный - проспаний, переспаний, виспаний.
    * * *
    I несов.; сов. - прос`ыпать
    1) ( нечаянно высыпать) розсипа́ти, розси́пати и порозсипа́ти
    2) ( пересыпать) пересипа́ти, переси́пати
    II несов.; сов. - просп`ать
    просипа́ти, проспа́ти и попросипа́ти; ( не пробуждаться в нужное время) засипа́ти и засипля́ти, заспа́ти и позасипа́ти

    Русско-украинский словарь > просыпать

  • 10 ужинать

    I `ужинать
    вече́ряти
    II ужин`ать
    диал.; несов.; сов. - уж`ать
    зжина́ти, зжа́ти; ( выжинать) вижина́ти, ви́жати

    Русско-украинский словарь > ужинать

  • 11 Кушань[и]е

    1) (яство, снедь) страва, потрава, наїдок (-дка), їство, їжа, їда, (зап.) їдло. [Не варили страви (Коцюб.). Жарт у розмові - це наче сіль у страві (Крий.). Тут їли різнії потрави, і все з полив'яних мисок (Котл.). Потраву козаки варили (Греб.). Подали солодкі потрави (Н.-Лев.). Весь стіл був заставлений напитками та наїдками (Мирний). І де ті в Господа взялися усякі штучнії їства? (Шевч.)]. Готовить -нье - варити їсти. Горячее -нье - варена страва, варево, варене (-ного). Разогретое -нье - гріта страва. Жареное -нье - печеня, печене. -нье на столе - страва, (теснее: завтрак) сніданок (-нку), (обед) обід (-ду), (ужин) вечеря на столі. Прибавить -нье к обеду - зготувати ще одну страву (потраву) на обід;
    2) (процесс) їдіння, їдження, їжа, їда.

    Русско-украинский словарь > Кушань[и]е

См. также в других словарях:

  • ужин — ужин, а …   Русский орфографический словарь

  • УЖИН — 1. УЖИН, ужина, мн. нет, муж. (обл.). Количество сжатого с полей хлеба. Большой ужин. Богатый ужин. 2. УЖИН, ужина, муж. 1. Прием пищи, приуроченный к вечеру, в отличие от завтрака и обеда. «За ужином я сидел подле нее.» А.Тургенев. Лечь спать… …   Толковый словарь Ушакова

  • УЖИН — 1. УЖИН, ужина, мн. нет, муж. (обл.). Количество сжатого с полей хлеба. Большой ужин. Богатый ужин. 2. УЖИН, ужина, муж. 1. Прием пищи, приуроченный к вечеру, в отличие от завтрака и обеда. «За ужином я сидел подле нее.» А.Тургенев. Лечь спать… …   Толковый словарь Ушакова

  • ужин — См. пир... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. ужин еда, пир; пища, банкет, вечеря, пирушка Словарь русских синонимов …   Словарь синонимов

  • Ужин — I ужин м. 1. Принятие пищи вечером. отт. Кушанья, предназначаемые для еды вечером. 2. Вечерний приём гостей с угощением. II уж ин м. местн. 1. процесс действия по гл. ужинать отт. Результат такого действия. 2. Количество хлебов, сжатых с полей… …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • Ужин — I ужин м. 1. Принятие пищи вечером. отт. Кушанья, предназначаемые для еды вечером. 2. Вечерний приём гостей с угощением. II уж ин м. местн. 1. процесс действия по гл. ужинать отт. Результат такого действия. 2. Количество хлебов, сжатых с полей… …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • ужин —     УЖИН, устар., высок. вечеря     УЖИНАТЬ/ПОУЖИНАТЬ, разг. сниж. вечерять/повечерять, разг. сниж., сов. отужинать …   Словарь-тезаурус синонимов русской речи

  • УЖИН — УЖИН, а, муж. 1. Вечерняя еда. Поздний у. Что у нас на у.? 2. Пища, приготовленная для вечерней еды. Легкий у. У. на столе. | прил. ужинный, ая, ое. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • Ужин — (во времена Регентства) ■ Там было больше остроумия, чем шампанского …   Лексикон прописных истин

  • ужин — I у/жин а; м. см. тж. ужинный 1) Вечерняя еда, последний приём пищи перед ночным сном. Ранний, поздний ужин. Скоро будет ужин. Подать к ужину, на ужин. Решать проблемы за ужином. 2) Пища, предназначенная для вечерней еды …   Словарь многих выражений

  • Ужин — Эта статья о приёме пищи; об озере см.: Ужин (озеро). Ужин (устаревшее: вечеря (др. греч. δεῖπνον) славянское название вечерней трапезы)  последний приём пищи в конце дня, как правило вечером или ночью. Ужин является одним из основных… …   Википедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»