Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

ударило

  • 21 в пот бросило

    в пот бросило (кинуло, ударило) ( кого)
    smb. broke out into a sweat; it has made smb. hot all over

    Пищик (ощупывает карманы, встревоженно). Деньги пропали! Потерял деньги! (Сквозь слёзы) Где деньги? (Радостно) Вот они, за подкладкой... Даже в пот ударило... (А. Чехов, Вишнёвый сад)Pishchik (feels in his pockets, in alarm). The money's gone! I have lost my money! (Through his tears) Where's the money? (Gleefully) Why, here it is behind the lining... It has made me hot all over.

    - Il a raison, cet homme, - сказал Бобринский и продолжал дальше по-французски. Юрия мгновенно кинуло в пот: французские его познания были не слишком - ровно в меру, чтоб читать без словаря пикантные романы. (Л. Соболев, Капитальный ремонт) — 'Il a raison, cet homme,' Bobrinsky said, carrying on in French. Yuri broke out into a cold sweat. He knew just enough French to be able to skim through a racy novel without the help of a dictionary.

    Русско-английский фразеологический словарь > в пот бросило

  • 22 ударить током

    General subject: give an electric shock (НО: "Меня ударило током" — "I received an electric shock")

    Универсальный русско-английский словарь > ударить током

  • 23 НОС

    Большой русско-английский фразеологический словарь > НОС

  • 24 Н-206

    БРОСАТЬСЯ/БРОСИТЬСЯ (БИТЬ, УДАРЯТЬ/УДАРИТЬ) В НОС (кому) VP
    1. Also: УДАРЯЕТ/УДАРИЛО В НОС чем ( subj: a noun denoting smell
    var. with чем impers) (of a sharp, unpleasant smell) to be sharply felt
    X бросился (Y-y) в нос = X struck (stung) Y4s nostrils
    X assaulted the nose Y was hit by the smell of X.
    Сейдахмат покачивался, улыбаясь сам себе. И когда он подошел ближе, в нос (мальчику) ударил спиртной запах (Айтматов 1). Не (Seidakhmat) swayed on his feet, smiling to himself. And when he came nearer, the smell of alcohol struck the boy's nostrils (1a).
    2. coll, often disapprov ( subj: abstr or concr) (to be intended) to attract attention, be striking
    X бьёт (Y-y) в нос - X is glaring
    X hits you in the face (in limited contexts) X makes Y (you, one) sit up and take notice.
    Когда входишь к ним в дом, роскошь бьет в нос. When you walk into their house, the luxuriousness of it hits you in the face.
    Он сшил себе новую пару платья и хвастался, что на днях откроет в Глупове такой магазин, что самому Винтергаль-теру в нос бросится (Салтыков-Щедрин 1). Не had a new suit made and boasted that any day now he would open such a store in Foolov that Winterhalter himself would have to sit up and take notice (1a).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > Н-206

  • 25 меня как обухом по голове

    Универсальный русско-немецкий словарь > меня как обухом по голове

  • 26 бить в нос

    БРОСАТЬСЯ /БРОСИТЬСЯ (БИТЬ, УДАРЯТЬ/УДАРИТЬ) В НОС (кому)
    [VP]
    =====
    1. Also: УДАРЯЕТ/УДАРИЛО В НОС чем [subj: a noun denoting smell; var. with чем impers]
    (of a sharp, unpleasant smell) to be sharply felt:
    - X бросился (Y-y) в нос X struck (stung) Y's nostrils;
    - Y was hit by the smell of X.
         ♦ Сейдахмат покачивался, улыбаясь сам себе. И когда он подошел ближе, в нос [мальчику] ударил спиртной запах (Айтматов 1). Не [Seidakhmat] swayed on his feet, smiling to himself. And when he came nearer, the smell of alcohol struck the boy's nostrils (1a).
    2. coll, often disapprov [subj: abstr or concr]
    (to be intended) to attract attention, be striking:
    - X бьёт (Y-y) в нос X is glaring;
    - [in limited contexts] X makes Y (you, one) sit up and take notice.
         ♦ Когда входишь к ним в дом, роскошь бьет в нос. When you walk into their house, the luxuriousness of it hits you in the face.
         ♦ Он сшил себе новую пару платья и хвастался, что на днях откроет в Глупове такой магазин, что самому Винтергальтеру в нос бросится (Салтыков-Щедрин 1). He had a new suit made and boasted that any day now he would open such a store in Foolov that Winterhalter himself would have to sit up and take notice (1a).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > бить в нос

  • 27 бросаться в нос

    БРОСАТЬСЯ /БРОСИТЬСЯ (БИТЬ, УДАРЯТЬ/УДАРИТЬ) В НОС (кому)
    [VP]
    =====
    1. Also: УДАРЯЕТ/УДАРИЛО В НОС чем [subj: a noun denoting smell; var. with чем impers]
    (of a sharp, unpleasant smell) to be sharply felt:
    - X бросился (Y-y) в нос X struck (stung) Y's nostrils;
    - Y was hit by the smell of X.
         ♦ Сейдахмат покачивался, улыбаясь сам себе. И когда он подошел ближе, в нос [мальчику] ударил спиртной запах (Айтматов 1). Не [Seidakhmat] swayed on his feet, smiling to himself. And when he came nearer, the smell of alcohol struck the boy's nostrils (1a).
    2. coll, often disapprov [subj: abstr or concr]
    (to be intended) to attract attention, be striking:
    - X бьёт (Y-y) в нос X is glaring;
    - [in limited contexts] X makes Y (you, one) sit up and take notice.
         ♦ Когда входишь к ним в дом, роскошь бьет в нос. When you walk into their house, the luxuriousness of it hits you in the face.
         ♦ Он сшил себе новую пару платья и хвастался, что на днях откроет в Глупове такой магазин, что самому Винтергальтеру в нос бросится (Салтыков-Щедрин 1). He had a new suit made and boasted that any day now he would open such a store in Foolov that Winterhalter himself would have to sit up and take notice (1a).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > бросаться в нос

  • 28 броситься в нос

    БРОСАТЬСЯ /БРОСИТЬСЯ (БИТЬ, УДАРЯТЬ/УДАРИТЬ) В НОС (кому)
    [VP]
    =====
    1. Also: УДАРЯЕТ/УДАРИЛО В НОС чем [subj: a noun denoting smell; var. with чем impers]
    (of a sharp, unpleasant smell) to be sharply felt:
    - X бросился (Y-y) в нос X struck (stung) Y's nostrils;
    - Y was hit by the smell of X.
         ♦ Сейдахмат покачивался, улыбаясь сам себе. И когда он подошел ближе, в нос [мальчику] ударил спиртной запах (Айтматов 1). Не [Seidakhmat] swayed on his feet, smiling to himself. And when he came nearer, the smell of alcohol struck the boy's nostrils (1a).
    2. coll, often disapprov [subj: abstr or concr]
    (to be intended) to attract attention, be striking:
    - X бьёт (Y-y) в нос X is glaring;
    - [in limited contexts] X makes Y (you, one) sit up and take notice.
         ♦ Когда входишь к ним в дом, роскошь бьет в нос. When you walk into their house, the luxuriousness of it hits you in the face.
         ♦ Он сшил себе новую пару платья и хвастался, что на днях откроет в Глупове такой магазин, что самому Винтергальтеру в нос бросится (Салтыков-Щедрин 1). He had a new suit made and boasted that any day now he would open such a store in Foolov that Winterhalter himself would have to sit up and take notice (1a).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > броситься в нос

  • 29 ударить в нос

    БРОСАТЬСЯ /БРОСИТЬСЯ (БИТЬ, УДАРЯТЬ/УДАРИТЬ) В НОС (кому)
    [VP]
    =====
    1. Also: УДАРЯЕТ/УДАРИЛО В НОС чем [subj: a noun denoting smell; var. with чем impers]
    (of a sharp, unpleasant smell) to be sharply felt:
    - X бросился (Y-y) в нос X struck (stung) Y's nostrils;
    - Y was hit by the smell of X.
         ♦ Сейдахмат покачивался, улыбаясь сам себе. И когда он подошел ближе, в нос [мальчику] ударил спиртной запах (Айтматов 1). Не [Seidakhmat] swayed on his feet, smiling to himself. And when he came nearer, the smell of alcohol struck the boy's nostrils (1a).
    2. coll, often disapprov [subj: abstr or concr]
    (to be intended) to attract attention, be striking:
    - X бьёт (Y-y) в нос X is glaring;
    - [in limited contexts] X makes Y (you, one) sit up and take notice.
         ♦ Когда входишь к ним в дом, роскошь бьет в нос. When you walk into their house, the luxuriousness of it hits you in the face.
         ♦ Он сшил себе новую пару платья и хвастался, что на днях откроет в Глупове такой магазин, что самому Винтергальтеру в нос бросится (Салтыков-Щедрин 1). He had a new suit made and boasted that any day now he would open such a store in Foolov that Winterhalter himself would have to sit up and take notice (1a).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > ударить в нос

  • 30 ударяет в нос

    БРОСАТЬСЯ /БРОСИТЬСЯ (БИТЬ, УДАРЯТЬ/УДАРИТЬ) В НОС (кому)
    [VP]
    =====
    1. Also: УДАРЯЕТ/УДАРИЛО В НОС чем [subj: a noun denoting smell; var. with чем impers]
    (of a sharp, unpleasant smell) to be sharply felt:
    - X бросился (Y-y) в нос X struck (stung) Y's nostrils;
    - Y was hit by the smell of X.
         ♦ Сейдахмат покачивался, улыбаясь сам себе. И когда он подошел ближе, в нос [мальчику] ударил спиртной запах (Айтматов 1). Не [Seidakhmat] swayed on his feet, smiling to himself. And when he came nearer, the smell of alcohol struck the boy's nostrils (1a).
    2. coll, often disapprov [subj: abstr or concr]
    (to be intended) to attract attention, be striking:
    - X бьёт (Y-y) в нос X is glaring;
    - [in limited contexts] X makes Y (you, one) sit up and take notice.
         ♦ Когда входишь к ним в дом, роскошь бьет в нос. When you walk into their house, the luxuriousness of it hits you in the face.
         ♦ Он сшил себе новую пару платья и хвастался, что на днях откроет в Глупове такой магазин, что самому Винтергальтеру в нос бросится (Салтыков-Щедрин 1). He had a new suit made and boasted that any day now he would open such a store in Foolov that Winterhalter himself would have to sit up and take notice (1a).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > ударяет в нос

  • 31 ударять в нос

    БРОСАТЬСЯ /БРОСИТЬСЯ (БИТЬ, УДАРЯТЬ/УДАРИТЬ) В НОС (кому)
    [VP]
    =====
    1. Also: УДАРЯЕТ/УДАРИЛО В НОС чем [subj: a noun denoting smell; var. with чем impers]
    (of a sharp, unpleasant smell) to be sharply felt:
    - X бросился (Y-y) в нос X struck (stung) Y's nostrils;
    - Y was hit by the smell of X.
         ♦ Сейдахмат покачивался, улыбаясь сам себе. И когда он подошел ближе, в нос [мальчику] ударил спиртной запах (Айтматов 1). Не [Seidakhmat] swayed on his feet, smiling to himself. And when he came nearer, the smell of alcohol struck the boy's nostrils (1a).
    2. coll, often disapprov [subj: abstr or concr]
    (to be intended) to attract attention, be striking:
    - X бьёт (Y-y) в нос X is glaring;
    - [in limited contexts] X makes Y (you, one) sit up and take notice.
         ♦ Когда входишь к ним в дом, роскошь бьет в нос. When you walk into their house, the luxuriousness of it hits you in the face.
         ♦ Он сшил себе новую пару платья и хвастался, что на днях откроет в Глупове такой магазин, что самому Винтергальтеру в нос бросится (Салтыков-Щедрин 1). He had a new suit made and boasted that any day now he would open such a store in Foolov that Winterhalter himself would have to sit up and take notice (1a).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > ударять в нос

  • 32 голова

    голов||а
    ж
    1. прям., перен ἡ κεφαλή, τό κεφάλι:
    с непокрытой \головаой ἀσκεπής, ξεσκούφωτος· светлая \голова перен φωτεινός νοῦς, (ρωτεινό μυαλό· пустая \голова ὁ κουφιοκέφαλος, ὁ κουφιοκεφαλάκης· горячая \голова перен ὁ θερμόαιμος' с ясной \головао́й νηφάλια, μέ καθαρό μυαλό· кивать \головао́й κατανεύω·
    2. (единица счета скота) τό κεφάλί
    3. (руководитель, начальник) ὁ ἐπί κεφαλής, ἡ κεφαλή, ὁ ἀρχηγός:
    городской \голова ист. ὁ δήμαρχος, ὁ πρόεδρος τοῦ δημοτικοῦ συμβουλίου· ◊ \голова сахару ἕνα κεφάλι ζάχαρη· \голова идет кру́гом τά χάνω, σαστίζω· у него закружилась \голова ζαλίστηκε· у нее закружилась \голова от успеха ἀπό τήν ἐπιτυχία πήραν τά μυαλά της ἀέρα· с \головаы́ до ног ἀπό τήν κορυφή ὡς τά νύχια· валить с больной \головаы на здоровую φορτώνω τά σφάλματα μου σέ ἄλλον в первую голову πρίν ἀπ' ὅλα, πρώτιστα· мне пришло в голову μοῦ ήρθε στό μυαλό, μοῦ κατέβηκε· вбить (или забрать) себе в голову βάζω στό κεφάλι μου, βάζω στό νοῦ μου· выкинуть из \головаы βγάζω ἀπ'τό νοῦ μου· разбить на голову συντρίβω ὁλοκληρωτικά, τσακίζω κατακέφαλα· терять голову χάνω τά λογικά μου· ломать голову над чем-л. σπάνω τό κεφάλι μου νά· вскружить голову кому́-л. ξεμυαλίζω κάποιον· морочить кому́-л. голову ζαλίζω, σκοτίζω, τσατίζω κάποιον забивать кому́-л. голову φουσκώνω τά μυαλά κάποιού намылить кому́-л. го́лоиу βάζω γερή κατσάδα σέ κάποιον голову даю на отсечение что... κόβω τό κεφάλι μου πώς...· повесить голову χάνω τό θάρρος μου· сложить голову σκοτώνομαι στή μάχη, δίνω τή ζωή μου· на свою голову στήν καμπούρα μου, ἀπάνω μου1 сломя голову πολύ γρήγορα· очертя голову μέσ' τά ὅλα, ριψοκινδυνεύοντας τά πάντα· иметь голову на плечах εἶμαι στά λογικά μου, εἶμαι στά καλά μου· вино́ ударило ему́ в голову τό κρασί τον χτύπησε στό κεφάλι· как снег на голову (появиться, свалиться) ἐξαφνα, ξαφνικά, ἀναπάντεχα· снявши голову по волосам не плачут погов. ὁ βρεγμένος τή βροχή δέν τή φοβάται· окунуться (или уйти) с \головао́й во что́-л. ρίχνομαι μέ τά μούτρα· быть \головао́й выше кого́-л. στέκομαι ἕνα κεφάλι πιό ψηλά ἀπό κάποιον ручаться \головао́й ἐγγυώμαι προσωπικά, βάζω τό κεφάλι μου· отвечать \головао́й εἶμαι ὑπεύθυνος μέ τή ζωή μου· поплатиться \головаой πληρώνω μέ τή ζωή μου,· πληρώνω μέ τό κεφάλι μου· рисковать \головао́й παίζω τό κεφάλι μου, ριψοκινδυνεύω τή ζωή μου· выдать себя с \головао́й ξεσκεπάζομαι, ἀποκαλύπτομαι· биться \головао́й о стен(к)у χτυπιέμαι, χτυπῶ τό κεφάλι μου στον τοίχο· в \головаах στό προσκέφαλο· сколько голов, столько умо́в погов. ὁ καθένας μέ τό χαβᾶ του.

    Русско-новогреческий словарь > голова

  • 33 ударить

    1) (нанести удар рукой и т.п.) colpire, dare un colpo
    ••
    2) ( произвести звук) battere, suonare
    3) ( прозвучать) risuonare, echeggiare
    4) ( напасть) assalire, attaccare
    5) ( внезапно наступить) sopraggiungere, arrivare
    6) ( с силой вырваться) uscire con forza, sgorgare
    7) ( проникнуть) penetrare, irrompere
    8) ( в футболе) tirare
    * * *
    сов. В
    1) во + В, по + Д; Т ( нанести удар) colpire vt, dare / assestare un colpo a qd

    уда́рить по щеке — dare uno schiaffo

    уда́рить по столу — dare un colpo sulla tavola

    уда́рить палкой — dare una bastonata

    2) во + В перен. ( проникнуть) penetrare vi (e); dare vi (a), battere vi (a)

    в нос уда́рил острый запах — un odore acuto diede nel naso

    3) перен. ( поразить) colpire vt, impressionare vt
    4) ( прозвучать) suonare vi (a), vt; emettere un suono

    уда́рили колокола — le campane suonarono

    уда́рил гром — tuonò

    уда́рил пушечный выстрел — rimbombò una cannonata

    5) воен.

    уда́рить по врагу — assalire / colpire il nemico; piombare sul nemico ( обрушиться)

    уда́рить в лоб — sferrare un attacco frontale

    уда́рить в тыл — scatenare un attacco contro le retrovie

    6) по + Д перен. разг. ( начать энергично бороться) attaccare vt, colpire vt, aprire una lotta spietata ( contro)

    уда́рить по бюрократизму — colpire il burocratismo; sferrare l'attacco contro il burocratismo

    7) ( неожиданно начаться) sopraggiungere vi (e); piombare vi (e)

    уда́рил гром — piombò un acquazzone

    уда́рили морозы — sopraggiunse un gran freddo

    8) ( внезапно поразить) colpire all'improvviso (di una malattia, ecc)

    его уда́рил паралич — <fu colpito / colto> da paralisi

    9) безл. разг. ( внезапно охватить)

    его уда́рило в пот — sudò freddo

    ••

    уда́рить во все колокола — gridare <a tutti i venti / ai quattro venti / dai tetti>; strombazzare vt

    уда́рить по карману — colpire nel portafoglio; far rimettere di tasca (qd)

    уда́рить по рукам — dare palmata, accordarsi

    как обухом по голове уда́рить — arrivare tra capo e collo; ср. una mazzata

    лицом в грязь не уда́рить — fare <bella figura / un figurone>; salvare la faccia; farsi valere

    палец о палец не уда́рить — non muovere un dito

    кровь уда́рила в голову — il sangue salì / montò diede alla testa

    * * *
    v
    gener. bollare

    Universale dizionario russo-italiano > ударить

  • 34 ударить

    Русско-татарский словарь > ударить

  • 35 как

    нрч.
    1) (для выражения, вопроса) як, (каким образом) яким чином, по-якому? [Як ти підеш, що такий дощ? (Харк.). Яким чином помирити вбийчий песимізм і заклик до розгнузданої веселости? (Крим.)]. Как бишь? - як бо, як пак, як бак? [Як бо його звати? Як пак він казав? (Сл. Ум.)]. Как быть - як його бути? що почати? Как велик? - який завбільшки? Как вы говорите? - як кажете? Как далеко (до Киева)? - чи далеко (до Київа)? Как дорого? - чи дорого? по чому? Как же (ритор. вопрос) - як, як його, як таки? Как ваше здоровье? - як ся маєте? як там (ваше) здоров'ячко? Как зовут? - як звати, як на ім'я, як по батькові, як прізвище, як звуть? [Як-же твого брата звуть? (Сл. Гр.)]. Как ваше имя? - як вас (реже вам) на ім'я? як вас звати? Как именно? - як саме? Как фамилия? - як прізвище? як прозиваєтесь? Как? как? (при переспрашив.) - що? що? Как много? - як багато? як забагато? Как можно? - як (-же) можна? як таки можна? де-ж можна? Как не (нельзя не)? - як таки не? як його не? Как поживаете? - як ся маєте? як ся можете? Как прикажете вас называть? - як вас маємо звати? Как пройти на такую-то улицу? - як його перейти до такої-то вулиці? Как скоро (это будет)? - як (чи) швидко (це буде)? Как же так? - як-же (воно) так? як пак так? як таки так? Как так? - як то? через що? як то так? Как таки так? - як таки так? Как это (при возражении) - як то? [Чому… я повинна геть в усьому вас слухать? - Як то чому? Та я-ж тебе зродила на світ (Крим.)];
    2) (для выражения восклицания, удивления, возражения, сомнения) як, як-же! [Ой, як болить моє серце, а сльози не ллються (Котл.). Як дам ляща тобі я в пику! (Котл.). Як крикну я: брешеш! (Стор.). Як-же зчепились вони, - така була буча (М. Вовч.)]. А как же! (утверд.) - атож, ато, аякже, (зап.) ая! Вот как! - ось як, он як! Как вот… - як ось, аж ось, агу, коли ось. [Тут тільки що перемолився (Еней)… як ось із неба дощ полився (Котл.). Агу, нашій Марусі трошки легше стало (Квітка)]. Как во, как на… (народно-поэтич.) - що. [Що на Чорному морі на камені біленькому, там стояла темниця кам'яная (Дума)]. Как во городе, во Казани - що в городі та в Казані. Как вдруг - коли це, аж, аж гульк, (диал.) ажень. [Коли це, серед уважного мого писання, раптом мене щось ударило десь у глибу душі (Крим.). Аж гульк, з Дніпра повиринали малії діти сміючись (Шевч.). Тільки що поблагословивсь їсти, аж та стріла так і встромилась у печеню (ЗОЮР)]. Как не! (положит. знач.) - коли не, як не! [Кабан коли не розбіжиться, коли не вдариться об дуб! (Казка)]. Вон как - аж-аж як. [Я вже їсти хочу, аж-аж як (Н.-Лев.)]. Да как не - як не, як-же не. Как же (печально, горько) - як- же, то-то. [Ой мій сину! то-то гірко, гірко умирати (Рудан.)]. Как же! А то как же! (иронически) - де-ж пак! [Пнеться, неначе справді велика цяця. Де-ж пак! нові штани справив (Номис)]. Как бы не… - коли-б не… [На мене він не нарікатиме, а от коли-б ви його не зневажили (Куліш)]. Как бы не так! - овва, та ба, авжеж, але-ж, але, але-але, еге, де-ж пак! [Не одна тихенько від матери по п'ятінкам пряла на свічечку, щоб Кость її узяв, а Кость і овва! (Квітка). Вже що не робить світло, намагаючись просунутися ближче до темного закутка - та ба! ніяк не може (Коцюб.). Ну, то бери Ганну! - Авжеж! оце взяв-би той кадівб, що бублика ззіси поки кругом обійдеш (Н.-Лев.). Годі вилежуватись, іди молотити. Але-ж! (Сл. Гр.). І мені даси меду як піддереш? - Але-але! (Сл. Гр.). Ходім, Рябко! - Еге, ходім! Не дуже квапся… (Г.-Арт.). Злякаються вони? Де-ж пак! (Шевч.)]. Как много - як багато, якого багато, якого. [Якого багато людей на ярмарку! Якого тут людей (М. Вовч.)]. Как бы ни (было)… а… - що-що… а; хоч-би як… а… [Що-що, а батьків чіпати не слід (Крим.). Хоч-би як дивились ми на такий методологічний спосіб… а повинні будемо признати (Єфр.)]. Как раз (мигом) - як раз, як стій. [Вважав я себе за аскета; жоргнула - попався, як стій (Крим.)]. Как хорош, прекрасен (при прил. сколь, насколько) - який, який- же. [Яка-ж гарна! Які дурні люди бувають]. Тут как тут - як тут. [Всім молодим - гарбуз як тут (Греб.)]. Как угодно! - про мене, як хочете! [Про мене, йди з ним на мир, коли вже таке діло скоїлось (Н.-Лев.)]. Уж как-нибудь будет - якось то (вже) буде, якось-такось буде. Уж как (бранит, хвалит) - так то вже (лає). [Так то вже мене лає (М. Вовч.)]. Уж как ни (старался) - хоч як-як, вже-ж як не… [Хоч як-як я силувався загрузнути в ученій праці, але літературне тяготіння не кидало мене (Крим.)]. Как бы это (желательн.) - як-би його. [Як- би його пообідати! (Ніков.)];
    3) (при сравнении, подобии, обознач. качества) як, яко, що, (гал.) гей, (как бы) як-би, (зап.) коби, (гал.) гей-би, (словно) мов, немов, (будто) ніби, наче, неначе. [Вода чиста як сльоза. Яко поет правдивий, а не підспівувач… (Куліш). В душі йому Галя, що та зірочка сяє (Свидн.)]. Как-будто (как бы) - як, як-би, наче, неначе, ніби, (словно) мов, немов, (будто) десь, знай, буцім. [Еней тоді як народився (Котл.). Пішов на свято не явно, а як-би потай (Єв.). А що се - галас наче? Ба ні, спів (Грінч.). Дивлюся я на його, то от неначе-б межи гуси сірі орел сизокрилий вивівсь (М. Вовч.). Море за пароходом не так шуміло, ніби вже збираючись на нічний спочинок (М. Левиц.). Це був немов батько школярам (Єфр.). Сьогодня, десь, неспокійно у городі (Коцюб.). Стара верба похилилась над ним, знай та ненька рідна над своїми діточками (Федьк.). Мати шуткуючи одпихала їх, буцім сердита (Крим.)]. Как будто бы - якби-то, як-ніби, начеб-то, неначеб-то, ніби-то, нібиб-то, мов-би, мовби-то, немов-би, немовби-то, буцім-то. [Мокриною цікавляться, немов-би знайомою дівкою з своєї слободи (Грінч.). Ноги були, мов-би підтяті (Крим.). То так губи і складе, як-ніби свистати (Рудан.)]. Как встрёпанный - як перемитий, як скупаний. Как горохом об стену - як горохом об стінку, як пугою по воді. Как есть - чисто, чистий, зовсім, цілком. [Хлопчик - чистий батько. Чисто вовк якийсь, а не людина]. Как есть все - чисто всі, геть усі. Как живой - як живий, як живісінький. Как кто (в качестве кого) - як хто, за кого. [Він присланий сюди за лікаря. Я вам буду за сина рідного (як рідний син). Порається всюди за видющу (Г. Барв.)]. Как например - як наприклад, як от. [Було багато племен слов'янських, як от: поляни, деревляни, дуліби, тиверці, сівер (Куліш)]. Как нарочно, как на зло - як на те, як навмисне. [І так ніколи, а тут як на те ще й друге діло приспіло]. Как нельзя лучше, хуже - як-найкраще, як-найгірше, що-найкраще, що-найгірше. Как очумелый - як навіжений, як сказившися, як зджумілий, як зджумлений (бігає, дивиться). Как сумасшедший - як (той) божевільний якийсь. Как… таки - як… так; що… що. [Тепер, пані, усі рівні перед законом: що великі пани, що останні капарі (Яворн.)]. Как то (при перечислении) - як, як от. [Вироблено особливі типи виданнів, як місячники, тижневики, щоденні газети (Єфр.). Не треба витолковувати, що вабило до Бранда чистих людей, як от Агнес (Єфр.)]. Как у Христа за пазухой - як у Бога за дверима. Как что (отдавать, делать, брать наравне с чем) - як що, за що. [Все то (мідяки) бідним мужикам за срібло спускає (Рудан.)]. Как что (подобный чему) - як що, рівний до чого, схожий на що, подібний до чого. [Рука біла, до паперу рівна (Васильч.)];
    4) (обстоят. обр. действия) як, (каким образом) яким чином, способом, поби[у]том. [Частенько пригадує та розказує, як у тому Чорноставі колись ми жили (М. Вовч.)]. Как бы то ни было - будь-що-будь, хоч що- б там було, будь-як-будь. Как видно - бачиться, (фамил.) бачця, знати, мабуть, (зап.) відай. Как водится - як заведено, звісно, як воно ведеться. [На беседі, вже звісно, попились (Глібов)]. Как должно - як слід, як треба, як годиться, належно, належито. Как есть - як є, все по-правді, наголо. [Нехай-же батько зна все чисто, наголо (Самійл.)]. Как-либо - а) см. Как-нибудь; б) хоч так, хоч так; якось. Как можно - як(о) мога. [Як мога швидше утікай (Котл.)]. Как-нибудь, кое-как - як-небудь, аби-як, аби-то, деяк, якось, сяк-так, будлі-як, леда-як. [Як-небудь достати його (Казка). Ти все робиш тільки аби-як (Сл. Гр.). Він усе робить аби-то (Сл. Гр.). Не плач, каже, лягай та спи: якось поїдемо (Казка). Коби то деяк на вольний світ (Франко)]. Как бы ни - хоч-би як, хоч-би який. [Минуле не вернеться, хоч-би яке гарне було воно та принадне (Єфр.)]. Как ни - хоч як, хоч і як. [Хоч іспанці й як хоробро відбивали кожен забіг, а що-день нова облога і ще гіршії бої (Крим.). Хоч як роби коло землі, а не забагатієш (Липовеч.)]. Как-никак - якось-не-якось, якби не було. [Якось-не- якось, велося пару місяців, поки я розкрутив трохи грошей (Франко)]. Как (ни) попало - а) см. Как-нибудь; б) (в беспорядке) жужмом, (о живых сущ.) безбач, в безладі. Как придётся - як вийде, як випаде, на галай-балай; см. Как-нибудь. Как раз - саме, саме враз, як раз, акурат, помірно. [Явдоха стала саме проти війї (Конис.)]. Буде акурат, як ти казав (Желех.)]. Как следует (как нужно) - як слід, як треба, доладу, до-діла, до пуття, улад, доладно, догодне, належно, належить, гаразд; (с честью) чесно, (шутл.) по-чеськи; (вежливо) ґрече, звичайно, догоже. [Що зробите, то все не до-ладу (М. Врвч.). Народу чесно поклонився (Грінч.). Не вміє… вслужити догодне (М. Вовч.)]. Как-то (неопред.) - якось, як-то, якось- то, яктось, як-ся. [Якось так чудно було бачити ноги в чоботях (Коцюб.). Якось-то не випадає вихваляти своїх (Л. Укр.)]. Как… так… - як… так… [Як діди і батьки наші робили, так і ми будемо (Номис)]. Так - как (причин.) - см. Так;
    5) (союз и нрч. (отн.) времени: когда) як, коли. [Чи ти прийдеш тоді до мене, як сонце згасне, звечоріє? (Лепкий)]. А как… - а як, як-же. [Як-же вмер паволоцький полковник, він вийшов (Куліш)]. Как вот - аже ось, аж, аж тут, аж от, коли, коли це. [Аж от перестріва на дорозі становий (Казка)]. Всякий раз как - що, що тільки, аби, аби лиш. [А що тільки в церкві дяк «іже» заспіває, бідна баба у кутку мало не вмліває (Рудан.). Що розженеться против Кожом'яки, то він його булавою (Казка)]. Между тем как… - тим часом як… Как-нибудь (когда-нибудь) - як- небудь, якось, коли, колись, часом. [Заходьте, як-небудь. Але таки й зайду якось до вас (Крим.). Ти, мабуть, часом погадаєш собі: «бувають-же й поміж старшими добрі люди» (Крим.)]. Однажды как-то - раз якось. [Раз якось хмара наступала (Гліб.)]. Как раз (во время) - саме, як-раз, притьмом, акурат, саме враз. [Сімнадцятий рік пішов саме з Пилипівки (Крим.). Притьмом у сій порі прийшов, - ні, каже, опізнився (Н.-Вол. п.)]. С тех пор как - з того часу як, відтоді як. Как-то (однажды) - якось, колись, якось-то, колись. [І ото було якось над вечір (Крим.). Колись приходжу, а він такий гнівний (Сл. Гр.)]. Как только - а як, скоро. [Скоро жених і гості з двора, панночка в плач (М. Вовч.)]. Уже час, как он у меня - вже година, що (як) він у мене;
    6) (условный союз - если) як, якби, коли, коли-б, коби. [Правду каже, як не бреше (Приказка). Коли-ж згинув чорнобровий, то й я погибаю (Шевч.)]. Как бы - якби, коли-б, коби; см. Кабы. [Лихі люди ходять тепер раз-у- раз по вулицях, коли-б ще до нас не залізли (Коцюб.). Пливе човен, води повен, коби (якби) не схитнувся (Пісня)]. Как скоро - скоро, скоро тільки, (зап.) скоро-но. [Дитина його загине, скоро тільки не покине він вогкого, отрутного для життя місця (Єфр.)].
    * * *
    1) нареч. як

    \как раз — са́ме, якра́з; ( сразу) зра́зу, відра́зу; ( мигом) уми́ть

    \как бы не... — як би не...; ( для выражения опасения) коли б не

    2) союз ( сравнительный) як; ( словно) на́че, нена́че, мов, немо́в; ( для выражения сравнения) нена́че, на́че, немо́в, мов; (для выражения сомнения, недоверия) ні́би; ( присоединительный) як; ( временной) як; ( когда) коли́

    \как то́лько — як ті́льки, ті́льки що, ті́льки-но; ті́льки, ско́ро; ( для выражения условности) якщо́ ті́льки; ( условный) як, коли́, якщо́; раз; (выделительный, ограничительный, причинный) як

    \как бы ни — хоч [би] як; (перед прил.) хоч би яки́й

    3) част. як; (в восклицательных предложениях о сказуемым, выраженным прилагательным) яки́й

    [а] \как же — [а] як же; ( при утвердительном ответе) ая́кже, авже́ж

    \как [бы] не так! — чом [би] не так!, як [би] не так!; (ой ли, ишь) овва́!, ов!; ( при возражении) еге́!, авже́ж!

    \как — мо́жно (при сравн. ст.) якна́й..., якомо́га, як мо́жна, що́най

    Русско-украинский словарь > как

  • 36 невероятный

    1) (неправдоподобный) неймовірний, неправдоподібний. [Слова, далекі й неймовірні, як у казці (Коцюб.). Се неймовірним вам здається? (Самійл.)]. -ное дело - неймовірна (несообразное: неподобна, неслыханное: нечувана) річ. Это -но - це неймовірна річ. Рассказывать -ные вещи - розповідати неймовірні речі (щесь неймовірне);
    2) (чрезвычайный) неймовірний, надзвичайний. [Мені огнем ударило в лице, коли почув близько таку неймовірну силу (Васильч.). Зчиняючи неймовірний галас (Епік)]. До -ной степени, до -го - до неймовірної міри, до неймовірности (неймовірно, аж віри не можна по(й)няти). [Ви таки до неймовірности жалісливі (Л. Укр.)]. В -ном количестве - в неймовірній кількості, в неймовірнім числі; см. ещё Множество 2 (Во -ве);
    3) см. Недоверчивый.
    * * *
    неймові́рний; ( неправдоподобный) неправдоподі́бний; ( невозможный) неможли́вий; ( чрезвычайный) надзвича́йний

    в \невероятный ом числе́ (коли́честве) — у неймові́рній кі́лькості

    до \невероятный ого, до \невероятный ой сте́пени — неймові́рно, до неймовірності, до неможли́вості, надзвича́йно

    \невероятныйое собы́тие — неймові́рна (надзвича́йна) подія

    \невероятныйое уси́лие — неймовірне (надзвича́йне) зуси́лля

    \невероятныйые слу́хи — неймовірні (неправдоподібні) чутки́

    Русско-украинский словарь > невероятный

  • 37 пот

    I. піт (р. поту). [Хто свій піт що-дня на праці лив (Грінч.)]. В пот ударило - піт пройняв. В пот вгонять кого - піт гонити з кого. До кровавого пота - кревне[о]. [Ми робимо кревно, а ви лежа лежите]. Поработать до пота - попрацювати до поту, (шутл. нагріти чуприну). В -те лица - в поті чола. [І в поті чола я того зрозумів, хто сам працювать звик у поті (Грінч.)].
    II. Пот (рыба) Plyster macrocephalus - дивоглавець (-вця), плевун.
    * * *
    піт, род. п. по́ту

    вгоня́ть, вогна́ть в \пот — приму́шувати, приму́сити попрі́ти; вганя́ти, увігна́ти и угна́ти в піт

    се́мь пото́в сошло́ с кого́ — нагрі́в чу́ба (чупри́ну) хто

    Русско-украинский словарь > пот

  • 38 конец приходит

    (кому, чему)
    it is (was) the end of smb., smth.

    - Ранило раз пять. Возле Попельни как ударило разрывной в бок, думал, конец пришёл. (В. Беляев, Старая крепость) — 'I was wounded five times. At Popelnya a dum-dum got me in the side - I thought that was the end of me.'

    Русско-английский фразеологический словарь > конец приходит

  • 39 ударять в голову

    ударять в голову (в ноги, в руки)
    разг.

    Мне было плохо, вино ударило в голову, но как-то тяжело, душно. (Ю. Казаков, Осень в дубовых лесах) — I felt bad, the wine had gone to my head in a heavy, stifling sort of way.

    Русско-английский фразеологический словарь > ударять в голову

  • 40 зло

    1. afreet
    2. evil
    3. harm
    4. ill
    5. mischief

    дух зла, сатанаauthor of mischief

    Синонимический ряд:
    1. злобно (прил.) злобно; зловредно; злюще; недобро; недоброжелательно; ожесточено; озлоблено
    2. крепко (прил.) едко; забористо; крепко
    3. сердито (прил.) жестоко; люто; надуто; свирепо; сердито
    4. злоба (сущ.) злоба; злость; ожесточение; озлобление
    5. худо (сущ.) лихо; худо
    6. злобно (проч.) злобно; недобро; недоброжелательно; ожесточенно; озлобленно; со злостью
    7. сердито (проч.) жестоко; люто; свирепо; сердито
    Антонимический ряд:
    благо; добро

    Русско-английский большой базовый словарь > зло

См. также в других словарях:

  • ударило по карману — проиграть, понести убытки, пострадать, потерять, прогадать, потерпеть убытки, понести ущерб, оказаться при пиковом интересе, остаться при пиковом интересе, остаться внакладе, оказаться в проигрыше Словарь русских синонимов. ударило по карману… …   Словарь синонимов

  • Ударило в голову (головушку) — Прост. Экспрес. Внезапно появилось, возникло в сознании кого либо; осенила мысль, идея. Что же, Платон, сказал с усмешкой Никитин, или ты не доверяешь мне, или хочешь быть святее папы римского? Что тебе в голову ударило? О чём хлопочешь? Чего… …   Фразеологический словарь русского литературного языка

  • Ударило в нос — УДАРИТЬ В НОС. Прост. Экспрес. Остро почувствовать. О резком или неприятном запахе. После свежести улицы спёртый воздух замусоренной комнаты ударил в нос липким, устоявшимся смрадом (Б. Полевой. Горячий цех). В ванном здании, куда я вошёл, ударил …   Фразеологический словарь русского литературного языка

  • Ударило по копытам — кому. Жарг. мол. Шутл. ирон. О действии алкоголя на кого л. Максимов, 197 …   Большой словарь русских поговорок

  • ударить — рю, ришь; ударяемый; ем, а, о; ударенный; рен, а, о; св. 1. во что, обо что, по чему. Произвести удар, стукнуть. У. кулаком, ногой. У. молотком, палкой, рукой. У. по гвоздю, по столу. Резко у. в дверь. У. изо всей силы. 2. кого. Нанести кому л.… …   Энциклопедический словарь

  • ударить — рю, ришь; ударя/емый; ем, а, о; уда/ренный; рен, а, о; св. см. тж. ударять, ударяться 1) во что, обо что, по чему Произвести удар, стукнуть. Уда/рить кулаком, ногой. Уда/рить молотком, палкой, рукой …   Словарь многих выражений

  • уда́рить — рю, ришь; прич. страд. прош. ударенный, рен, а, о; сов. (несов. ударять). 1. во что, обо что, по чему. Произвести удар (удары). Ударить кулаком по столу. □ Он поплевал на руки, подбросил топор, поймал его на лету и звонко ударил по дереву.… …   Малый академический словарь

  • УДАРИТЬ — УДАРИТЬ, ударю, ударишь, совер. (к ударять). 1. кого что. Нанести кому чему нибудь удар (см. удар в 1 знач.), причинить ушиб. Ударить кого нибудь по голове. Ударить кого нибудь палкой. Ударить по лицу. Ударить в грудь. 2. по чему, о кого что.… …   Толковый словарь Ушакова

  • Любо, братцы, любо — Стиль этой статьи неэнциклопедичен или нарушает нормы русского языка. Статью следует исправить согласно стилистическим правилам Википедии …   Википедия

  • Любо — Любо, братцы, любо «Любо, братцы, любо…»  популярная народная казачья песня. Содержание 1 История 2 Версия 1 (казачья) 3 Версия 2 (махновская) …   Википедия

  • УДАРИТЬ — УДАРИТЬ, рю, ришь; ренный; совер. 1. кого (что) по чему или во что. Нанести удар (в 1 знач.) кому н., произвести удар обо что н. У. прикладом. Током ударило (перен.; безл.). У. кулаком по столу. У. в лицо или по лицу. У. по рукам (также перен.:… …   Толковый словарь Ожегова

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»