удав

показать

1) показувати, показати, указувати, указати; (проявлять) виказувати, виказати, являти, явити, появляти, появити, виявляти, виявити, знак подавати, (о мн.) повиказувати, повиявляти и т. д. кого, що, на кого, на що. [Покажи палець, а він і руку просить. Появив себе нездатним до роботи. Подає жінці знак, що сердиться на неї]. -вать дорогу - показувати дорогу. -зать рукою (глазами) на что - показати (скинути) рукою (очима) на що. -зать пример - призвід показати (дати). [Сусідчин хлопець показав мені призвід красти]. -зать хороший пример - подати добрий приклад; показати добру дорогу. -вать вид - удавати, удати, в знаки давати, ознаку давати, дати. [Удав, ніби не розібрав. Удав, що заснув. Дівчата сходяться у гурт, дають ознаку, буцім кого переховують (Мирн.)]. А он и виду не -вает - а він і в знаки (і знаку) не дасть. -вать себя чем, каким - являти, явити себе чим, яким; (притворно) удавати, удати з себе що. [Він явив себе надзвичайно вражливим. Він удавав з себе знавця]. Не -вай людям слёз - не показуй людям сльози (Шевч.). Не -вай другим своих мыслей - не виявляй иншим своїх думок. -зать себя кому - показати себе; датися в знаки. [Я ще тобі себе покажу, знатимеш! Далися тобі в знаки]. -вать кого в наилучшем свете - виявляти, виявити кого в найкращому світлі. Ваши глаза -ют ваши чувства - ваші очі виявляють ваші почуття. Речь твоя -ет воспитанность - річ твоя являє виховання (Куліш). -зать выражением лица - виявити виразом обличчя; ознаймити лицем. -зывать кукиш - дулю давати (показувати, тикати, сукати), дати. -зывать язык - язика солопити. -зывать голое тело сквозь прорехи - тілом світити. Он к нам и носа (глаз) не -ет - він до нас і носа (очей) не появляє (являє), носа не потикає. И глаз не -вай - і очей (очу) не являй. Хоть бы глаза когда -зал - хоч-би очі коли появив. Ей его и не -вай - їй його ні на очі. И носа из избы не -вает - і носа з хати не витикає (не виткне). И носа к ним -зать нельзя - і носа до їх поткнути не можна. -вать пальцем на кого - пальцем витикати кого [Вороженьки поглядають, пальцями нас витикають]. -вать на кого рукою - скидати на кого рукою. -зать чудо всему свету - явити чудо всьому світові. -зать свою силу - явити свою силу. -зать свои намерения - виявити свої заміри. -зывать печаль - виявляти (появляти) сум, журбу. -зать воочию - дати на явку, поставити в очу, показати в світ ока. [Покажемо в світ ока доблесть нашого люду (Куліш)]. -зать кому что (научить кого чему) - показати кому що; дати науку кому чим. [Покажіть мені раз, як робити, а вдруге я й сам зумію. Пани своїми усобицями давали науку, як своєї правди доказати (Куліш)];

2) (свидетельствовать) свідкувати, свідчити, посвідчати, посвідчити, виявляти, виявити на кого, доказувати, доказати, виказувати, виказати, доводити, довести на (проти) кого. [Свідки посвідчили, як була справа, мене й пущено на волю. Ніхто не виявив на його. Як-же мені доводити батькові проти дітей (Мирн.)]. Показываемый - показуваний, виказуваний, появляний, виявляний. Показанный - показаний; указаний; виказаний.

* * *

несов.; сов. - показ`ать

1) пока́зувати, показа́ти; ( являть) явля́ти, яви́ти; (проявлять, обнаруживать) виявля́ти, ви́явити, появля́ти, появи́ти

2) юр. пока́зувати, показа́ти; ( о свидетеле) сві́дчити, посві́дчити

1) (зоол., змей) - боа (м. р.) (Boa constrictor), удав;

2) (шаль) боа.

* * *

1) зоол. боа́ (нескл., м.)

2) ( род шарфа) боа́ нескл., с., м.

и Змий

1) зоол. Serpens - змій, (диал.) дзмій (-ія), ум. змійок (-йка); (самец) зміюк, (самка) зміїха (дзміїха); (удав) полоз. [І був коло Київа змій і кожного году посилали йому дань (ЗОЮР)]. Змей-Горыныч - Змій-Горянин. Огненный змей - огняний змій;

2) (бумажный) змія и змій, літавець (-вця), (гал.) орел. Пускать змея - пускати змію и змія, (гал.) вірла;

3) (бранно) гад, гадина, гадюка; см. Змея 2;

4) зелёный змий - зелений змій. Напиться до зелёного змия - напитися до зеленого змія.

* * *

притвориться

1) кем-либо - удавати, удати (з себе) кого, чинитися, (зап.) робитися ким, (прикидываться) прикидатися, прикинутися, приставлятися, приставитися ким; срв. Прикидываться. [Він навіть ображеного удає (Єфр.). Він удавав, ніби нічого не чує (Крим.). Удав, що спить. Захарко прикидався здивованим (Крим.). Багатирями чиняться (Борзен.). Не чинися глухим, коли тобі не позаступало (Франко). Приставивсь, ніби-то заснув (Неч.-Лев.)]. -ряться, -риться больным, спокойным, робким - удавати, удати х(в)орого (недужого), спокійного, боязкого, чинитися, прикидатися, прикинутися, х(в)орим, спокійним, боязким… -ться бедным - біднитися, збіднюватися, збіднитися. [Увійшла баба в хату, збіднилась, хлипа (Чек.)]. -ться мёртвым - знеживитися, притаїтися мертвим (Куліш), удати мертвого;

2) см. Притворяться (под Притворять).

* * *

1) ( закрываться) причиня́тися, причини́тися и попричиня́тися

2) страд. (несов.) причиня́тися; прихиля́тися

несов.; сов. - удав`ить

несов.; сов. - удав`иться

1) ві́шатися, пові́ситися и пові́шатися, несов. удави́тися

2) строит. (несов.) заду́шуватися; ві́шатися