тӧжд-дой/mm

1) боль;

2) ушиб; травма

4) болячка;

I пир, пиршество; праздник, празднество; дүжүт дою праздник урожая; чаа төрүттүнген уругнуң дою праздник в честь новорожденного; ◊ дой болур а) будет пир; б) быть жертвой.

II глина // глиняный; Кызыл дой красная глина; дой доңга глИняный горшок; ср. пор.

болтливый; многословный; дойҕохтоох сэһэнньит многословный рассказчик.

побуд. от дойҕохтоо=.

бесконечные разговоры, болтовня об одном и том же, на одну и ту же тему.

говорить слишком много об одном и том же.

конский

Рог. ушиб; болячка

насичуватися М, СК; дойунҗа досита М; дойамадым сӧрпетинин дадына я не наситився приємністю бесіди СК; гӱзеле доймах олмаз насититися красунею не можна СК; бу дӱнйайа дойум олмаз наситися життям неможливо СК; пор. той-.

кн. ряд глинобитной кладки

оңдой: оңдой берди бол- быть на руку, удачно сложиться (об обстоятельствах);

оңдой берди болуп к счастью;

оңдой берди кыл- сыграть на руку кому-л.;

ишимди оңдой берди кылды он сыграл (или это сыграло) мне на руку.

собир. страдание, мучение;

собир. беспокойство, тревога (букв. забота-печаль);

шутки-прибаутки, побасёнки; ср. үгэ-хоһоон.

pack. (для колбас)(упаковка) Schrumpfbeutel

дой

дой

1) молодий (в песнях также молод). -до-зелено - молоде-зелене, молоде-розумом не дійшле. -дой человек - молодий юнак (-ка), парубок (-бка), (фамил.) молодько (-ка), молодан (-на), молодяк (-ка), парубчина, козачина. [Наїхали старости, й молодик за ними (Шевч.)]. Скажите, пожалуйста, -дой человек - скажіть, будь ласка, молодче (юначе, паничу). -дая женщина - молода жінка. -дые люди - молоді люди, люди молодого віку, молодята (-дят). Побыть -дым (холостым) человеком - помолодикувати, молодиком пожити. -дые годы, лета - молоді літа, молодий вік, (поэт.) молодощі (-щів и -щей). [І нащо літа молоді марно по світу розсіватимеш? (М. Вовч.). Не тратьмо надії в літа молодії (Л. Укр.)]. В -дых летах - см. Молодость (В -сти) и Лето 3. Быть -дым, в -дых летах - бути молодим, молодіти. [Мені вже самотному та й не молодіти (Гліб.)]. Дважды -дому не бывать - двічі молодим не бути, двічі не молодіти. Он (был) моложе меня - він (був) молодший за мене (від мене, проти мене), ніж (як) я. В нашей семье он был моложе меня - у нашій родині (сім'ї) він був підо мною. [У батьків моїх була велика сім'я: два брати і сестра - старші за мене, та ще підо мною три сестри (Кониськ.)]. Годами он старее меня, но по службе моложе - на роки він старший на (від, проти) мене, але на службі він підо мною. Самый -дой - наймолодший, що-наймолодший. -лод летами, да стар делами - віком молодий, та розумом старий; хоч і молодий ще, а старечий розум має (Номис). Из -дых да ранний - мале курча, та вже летюче. Умом -лод - розумом недійшлий, хлоп'ячого розуму. Он человек уже не -дой - він чоловік уже не молодий (літній), не молодого (не першого) віку, поважного віку, не перволіток (-тка). Казаться (более) -дым, -дою - см. Молодо. -дой месяц - молодик, новик, новак (-ка), молодий (новий) місяць. [Зійшов місяць, ще й новик (Чуб. V)]. -дые побеги (дерева) - молоді пагони (пагінки, парости, паростки), молоде пагіння, памолодь (-ди). -дое дерево (с неотверд. корой) - молоде (свидувате) дерево. -дое вино, пиво - молоде вино, пиво;

2) -дой, -дая, -дые (жених и невеста) - молодий, молода, молоді, молодята; срв. Молодожён. [Вік вам довгий і розум добрий, красні молодята! (М. Вовч.)].

* * *

1) прил. молоди́й

2) в знач. сущ. молоди́й, -о́го