-
101 snug
I n II a1) затишний; зручний2) достатній, чималий; непоганий3) акуратний, підтягнутий; мop. надійно прибраний; добре укладений або закріплений4) згуртований; вузький (про коло, товариство)5) прилягаючий, в обтяжку; пригнаний, припасований6) таємний, прихований; укритий; затишнийIII adv1) затишно2) ховаючись, переховуючись3) щільно, в обтяжкуIV v1) затишно розташовуватися; зручно влаштовуватися2) упорядковувати, давати лад3) мop. закріплювати, принайтовувати ( перед штормом)V n1) тex. виступ ( обмежувальний)2) = snag I -
102 sock
I n1) шкарпетка2) устілка3) сандалія; icт. сандалія актора в античній комедії4) комедія; муза комедіїII v III n; ав. IV n1) удар, кулаком2) cл. щось приголомшливе; шлягер; бойовикV a; сл.приголомшливий, дивовижнийVI vпобити, стукнути ( кого-небудь); вліпити ( кому-небудь)VII n; сл.; жарг.їжа, ласощі, тістечко -
103 spoilsman
n1) cл. продажний діяч; людина, що отримує тепле містечко після перемоги його партії на виборах2) прихильник системи "розподілу здобичі" [див. spoils system] -
104 sponge cake
бісквіт, бісквітний торт, бісквітне тістечко -
105 summer pudding
-
106 tart
I n1) пиріг (із фруктами, ягодами або варенням); домашній торт2) фруктове тістечко; солодкий пиріжок з відкритою фруктовою начинкою ( open tart)II n; сл. III a1) кислий, терпкий, їдкий2) різкий, кілкий, отрутний (про відповідь, заперечення); дратівливий, саркастичнийtart temper — шкідливий характер; єхидність
-
107 townlet
n -
108 tuck
I [tvk] n1) підтикання2) складка, збірка ( на платті)to put /to take up/ a tuck in a dress — зробити збірку на платті
4) cпopт. угрупування ( у стрибку з вежі)5) cл.; жapг. їжа, особ. ласощі, тістечко6) мop. опукла підводна частина корму••II [tvk] vto take the tuck out of smb — cл. бентежити кого-н.; поставити кого-н. на своє місце, збити пиху з кого-н..
1) ховати, підбирати під себеthe bird tucked its head under its wing — птах заховав голову під крило; ховати, приховувати
to tuck one's medals in a cigar box — тримати /ховати/ свої медалі в коробці з-під сигар; pass бути прихованим ( часто tuck about tuck away)
the little cottage is tucked (away) under the hill — маленький будиночок прихований під горою
a cabin tucked among the pines — хатина, загублена серед сосен
2) засовувати, ховати ( tuck away)to tuck a letter [a handkerchief]into one's pocket — засовувати листи [носову хустку]в кишеню
to tuck the book into a drawer — (зсунути книгу в ящик; заправляти)
to tuck a napkin under one's chin — заправити серветку за комір; входити, збожеволіти
3) дбайливо вкривати (ковдрою; tuck in tuck up); she tucked the baby in bed вона прикрила дитину ковдрою; натягувати (ковдру на кого-н.); to tuck a blanket round the child укутати /закутати/ дитину в ковдру4) підгинати, підвертати5) робити складки ( на платті); збирати складками6) cпopт. (ć) групуватися; зібратися, стиснутися разом7) ( into) їсти з жадністю; впиватися зубами (у що-н.); уплітати, уписувати за обидві щокиIII [tvk] n1) дiaл. барабанний бій2) icт. трубний звукIV [tvk] v; діал.бити в барабан, барабанитиV [tvk] n; іст.рапіра; тонкий, гострий меч -
109 village
n.1) село; селище; сл. селище ( міського типу); містечко; район із самоврядуванням2) ж.ителі села, селища; = усе село; village commune сільська громада -
110 visage
n.1) обличчя; вираз обличчя2) зовнішній вигляд; вид; grіmy visage of a mіnіng town задимлене шахтарське містечко3) видима сторона ( Місяця) -
111 город
місто, город, ум. містонько, містечко, городець, городок (р. -дка), городочок. В городе - у [на] місті, у городі. В город - до міста, на місто, до города, у город. Центр города - середмістя. Ни к селу, ни к городу - ні сіло, ні впало, ні до ладу, ні до прикладу; як Пилип з конопель, не до речи.* * *1) мі́стоза го́родом [жить] — за мі́стом [жи́ти, ме́шкати]
2) ( в играх) городо́к, -дка́ -
112 детгородок
(де́тский городо́к) дитмісте́чко (дитя́че містечко) -
113 залегать
залечь1) (стать) залягати, залягти (пр. вр. заліг, залягла), лягати, лягти, улягатися, улягтися, ляговитися, уляговитися, кластися, покластися, укладатися, укластися (спати), облягати(ся), облягти(ся), (о мног.) позалягати, пооблягати, полягати, повкладатися, позлягати, повлягатися, повкладатися (спати); (о медведе) утоковуватися, утоковитися. [Заляжу до завтрього (Куліш). Знову залягли спати? - подумав я (Крим.)];2) (располагаться) залягати, залягти, розлягатися, розлягтися, улаштовуватися, улаштуватися. [Мовчки насунули хмари і залягли навкруги (Грінч.). І тривога, як ніч, залягла у дворі (Франко). Розляглись тумани (Рудан.). По синьому косогорі розляглося містечко (Левиц.)];3) (заседать в засаде) залягати, залягти, засідати, засісти де, на кого. [Залягли вони на нас у балці (Куліш)];4) (укрываться) залягати, залягти, ховатися, заховуватися, заховатися. [Днював, залігши в балках, щоб не постерегли його татарські чатовники (Куліш)];5) (о дороге: глохнуть) западати, запасти;6) (о почве: лежать невозделанной) залягати, залягти, облогувати, лежати облогом, перелогом. [Ця нива ще торік залягла (Борз. п.). Серед розрухів та боротьби багато ланів облогуватиме (Н. Рада)];7) уши залегли - позакладало (в)уха, в ухах кому. Нос -лёг - ніс, в носі заклало. Грудь -гла - груди завалило, в грудях заклало;8) что (занимать чьё-л. место) - залягати, залягти що, (о мног.) позалягати що. [Сиві кабани усе поле залягли (Загадка). Ви всі місця позалягали, - мені й лягти ніде (Чуб. II)]. Залёгший - залеглий; засілий; (о дороге) запалий (шлях, -ла дорога).* * *несов.; сов. - зал`ечьзаляга́ти, залягти́ -
114 запрещено
заборонено, заказано, (чаще) не вільно, (диал.) попріщено (всем). [Тут курити не вільно. Увійти в містечко не вільно було козакові (Куліш). Попріщено ходити в ліс (Звин.)].* * *предик.заборо́нено; ( с инфинитивом) не ві́льно -
115 нельзя
I. До -зя см. Донельзя.II. 1) глаг. нрч. - а) (невозможно) не можна, не сила, не вільно, ніяк, (зап.) годі, (диал.) нільга. [Скільки я осів поламав, то й полічити не можна (Н.-Лев.). Не сила забути (Грінч.). За людським гудінням, однаково їх не сила було-б чути (Крим.). Люблю, люблю дівчиноньку, та не вільно взяти (Пісня). Потішити-б її, попестити, та ніяк увійти (Коцюб.). Для їх усе дарма і годі їх спинити (Вороний). Є речі, що годі їх обминути мовчки (Павлик). Одно я серце маю, - нільга ним ділитися (Макар.). Ні так, ні сяк нільга обернутися (Куліш)]. -зя ли вам замолвить за меня словцо? - чи не можна-б вам (чи не могли-б ви) закинути за мене слівце? -зя упросить кого - не можа упросити кого, (диал.) немає впросу в кого. [У неї немає впросу (Федьк.)]. Здесь одному -зя управиться - тут самому не можна (не сила) впоратися, тут сам один не впораєшся. Как -зя лучше, хуже, более - як-найкраще, як- найгірше, як-найбільше, як(о)-мога краще, гірше, більше. [Цензурна практика довела це як- найкраще (Гр. Думка)]. Никак, никоим образом -зя - ніяк (отнюдь не: аж ніяк) не можна, ніякою силою не можна, (ні) жадною мірою не можна, ані способу. [Просили мене до себе, так мені ніяк не можна, поспішаюся дуже (М. Вовч.). Дозволити цього аж ніяк не можна (Київ). Ні жадною мірою не можна, - баба дуже завзята (Квітка). Ані способу разом поскладати (Рудан.)]. Против этого -зя ничего сказать - проти цього не можна (годі) щось сказати. Сказать -зя - не можна сказати, сказати не можна, не сказати. [Не сказати, щоб він цурався жіночого товариства (Грінч.)]. Этого -зя сделать - цього не можна (не сила) зробити. Этой беды -зя исправить - цього лиха не направити (не можна, не сила или годі направити); б) (запрещено) не вільно, не можна, заборонено. [Увійти в містечко не вільно було козакові, як не покаже білета від сотника (Куліш). По пасіці бігати не вільно, - дідусь не велять (Грінч.)]. Здесь -зя курить, плевать, ходить - тут палити (курити) плювати, ходити не вільно (не можна). [«Не кури!» - «А хіба не вільно?» (Грінч.)]. Мало ли что можно бы, да -зя - чого-б не схотілось, тав не можна. Чего -зя, того не можно - чого не вільно, того й не можна. Чего -зя, того и хочется - чого не вільно (що заборонено), того й кортить;2) (в качестве междом.: не сметь! дудки!) зась! засі!, (диал.) заськи! (а)дзуськи! [Очима їж, а руками зась! (Номис). Що панові можна, то дякові зась (Номис). Горілка не дівка, а козакові зась (Млр. лит. сб.). Заськи до моєї запаски (Харк.)].* * *предик.1) не мо́жна, ні́як, нема́є (нема́) як; го́ді; диал. неві́льнокак \нельзя зя́ бо́лее пра́вильный — якнайправильні́ший, щонайправильні́ший; якнайвірні́ший, щонайвірні́ший
\нельзя зя́ ли... — чи не мо́жна
\нельзя зя́ не... — не мо́жна не
\нельзя зя́ сказа́ть, что́бы... — не мо́жна сказа́ти, щоб
2) ( запрещено) не мо́жна -
116 печенье
1) см. Печение;2) (всё печёное) печево и печиво; (пирожное) солодке пече[и]во, тістечко. [I печева й варева, та все таке смачне, та пухке, та біле (Тесл.)].* * *пе́чиво; пече́ння -
117 пирожное
пундик, печево, марципан, (гал.) тісто, ум. тісте[о]чко.* * *в знач. сущ.1) ті́стечко, пиро́жне, -ого2) ( сладкое блюдо) соло́дке, -ого -
118 посад
1) (действ.) посадження;2) присілок (-лка), слобода, слобідка;3) (самоуправл.) містечко.* * *1) ист. поса́д, -у2) ( предместье) передмі́стя, поса́д; ( посёлок) се́лище -
119 проводить
I. см. Провожать.II. Проводить, провести или провесть -1) кого куда, к кому, через что - проводити, провести кого до кого, від кого (напр. від собак), (перевесть) переводити, перевести, перепроваджувати, перепровадити кого через що, чим; (дело) проводити, провести, переводити, перевести (справу де, через що); (судно) вести, перевести, проводити, провести, перепроваджувати, перепровадити (судно). [Провів його через хату. Провів повстанців ярами в село. Перепровадив їх через кордон, через гори. Провести (перевести) справу в комісії, через комісію. Я веду цього дуба через пороги (Катериносл.). Лоцман, що проводить байдаки (Грінч.)]. Пленных -вели в лагерь - полонених спровадили до табору. -дите меня к секретарю - проведіть (заведіть) мене до секретаря;2) что - (черту) проводити, провести (рису), (дорогу) прокладати, прокласти дорогу (колію) (см. Прокладывать); (воду, электричество и т. п.) проводити, провести (воду, електрику і т. п.); (тепло, звук) проводити, провести, перепускати, перепустити (тепло, звук); (выборы, мероприятия и т. д.), проводити, провести, переводити, перевести що (вибори, заходи); (осуществлять) переводити, перевести що. [Перевести в окрузі вибори до сільрад. Радянська влада перевела повне соціяльне забезпечення всіх трудящих (Азб. Ком.)]. -дить, -сти в жизнь что-л. - проводити, провести в життя, заводити, завести в життя, (осуществлять) переводити, перевести що в життя, справдити що. -дить роль - проводити, провести ролю чию, кого. -вести собрание, заседание, урок - провести, засідання, збори, лекцію. -дить мысль, идеи - проводити думку, ідеї. -вести телефон, телеграф - провести телефон, телеграф. -дить границу - класти, покласти, проводити, провести межу, (политич.) кордон. -водить, -вести межу вокруг чего - обмежовувати и обмежувати, обмежувати и обмежити що. -вести канал - проводити, провести канал;3) (дотрагиваться) проводити, провести, (поводить) поводити, повести чим по чому, (с целью убедиться в чём-л.) глядіти, поглядіти, (гал.) смотрити, посмотрити чим (напр. рукою, долонею) по чому. [Вона провела рукою по чолі (Л. Укр.). Рукою поводить по лобові (Квітка). Посмотрив долонею по голих грудях (Стеф.)];4) (время) бавити, пробавити (час), бавитися, пробавитися, проводити, провести (час); (прожить, пробыть) перебувати, перебути, пробувати, пробути (час). [Неспокійну ніч перебуло містечко перед святом (Коцюб.). Неминуче треба перебути літо де на селі (Кониськ.). Скільки часу ви перебули в дорозі?]. Как -дите время? - як проводите, бавите час? як минає вам час? Вечер -ли мы весело - вечір перебули ми весело. В гостях -ли время приятно - в гостях час звели гарно. Где вы -ли праздники? - де ви перебули свята? Я -вёл день в библиотеке - я перебув день у бібліотеці (книгозбірні). Больной -вёл ночь покойно - хворий перебув ніч добре, ніч хворому добре минула. -дить время в чём - проводити, провести час у чому, уживати, ужити час на що. -дить время в трудах - проводити час за працею. -дить время в пьянстве, в кабаке - переводити час на пиятику, висиджувати, (образно) днювати й ночувати в шинку (в корчмі). Он -дит все дни на улице, на реке - він увесьденечки на вулиці, на річці (перебуває). -дить, -сти время непродуктивно - марнувати, змарнувати час, переводити, перевести час марно. -вести лето, зиму - перебути літо, зиму, перелітувати, перезимувати де. -дить праздник - святкувати, відсвяткувати, пересвяткувати, (святки, сопряжённые с ритуалом) спроваджувати, опрова[о]дити свято. [Опровадили свято як годиться]. -дить время с кем - проводити час з ким; бавитися з ким. -дить время в балах - балювати; в праздности - святкувати, гуляти, згуляти, ледарювати; сидні справляти, вилежуватися, (насм.) бімбувати. [І часиночки не згуляє; усе в роботі (М. Грінч.). Вони святкувати люблять, а робота сама ніяк не хоче робитися. Бімбує, як жид у шабаш (Київщ.)];5) кого - (обманывать) підводити, підвести (подвести), зводити, звести, о(б)дурювати, о(б)дурити, ошукувати, ошукати, (хитростью) схитрити, охитрувати кого; см. Обманывать; (водить, длить время) водити, воловодити кого. [Пропади ти лучче сам, що нас усіх підвів (Рудч.). Він старий як світ, його не зведеш (Коцюб.). Та мене то не схитрити: знаю, чого хоче (Рудан.). О, що-ж робити, щоб і смерть саму перемогти, і долю одурити (Самійл.)]. Суд -дил его с год, да ничего не сделал - суд водив (воловодив) його з рік, та нічого не зробив. Этого не -дёшь - цього не зведеш, не о(б)дуриш, не піддуриш и т. д. В другой раз меня не -дут - удруге мене не ошукають, не обдурять, не підманять. Проведённый -1) проведений, переведений, перепроваджений через що, до кого;2) проведений, прокладений; переведений;3) (о времени) проведений, перебутий, пробутий, ужитий на що, (непродуктивно) змарнований, (в праздности) згуляний; (о празднике, торжестве) відсвяткований, пересвяткований, опроваджений. [Дев'ять місяців, пробутих у тюрмі, були для мене тортурою (Франко)];4) (обманутый) підведений, зведений, обдурений, піддурений, ошуканий, охитрований.* * *I несов.; сов. - пров`ести1) прово́дити, провести́; (через что-л.) перево́дити, перевести́; (доставлять, препровождать) перепрова́джувати, перепрова́дити, припрова́джувати, припрова́дити; (несов.: осуществлять, делать) прова́дити2) ( время) прово́дити, провести́, перебува́ти, перебу́ти3) ( обманывать) обду́рювати, обдури́ти и пообду́рювати, ошу́кувати, ошука́ти; підду́рювати, піддури́ти и попідду́рюватиII см. провожать -
120 тесто
ті́сто, ласк. ті́стечкоиз одного́ те́ста — перен. одного́ ті́ста книш
из друго́го (не из того́) те́ста — перен. з і́ншого (не з того́) ті́ста
См. также в других словарях:
спортмістечко — а, с. Комплекс спортивних споруд для занять різними видами спорту; спортивне містечко … Український тлумачний словник
тістечко — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
автомістечко — чка, с. 1) Територія з комплексом споруд, обладнання для обслуговування автомобілів і їх водіїв. 2) Навчально тренувальний комплекс для навчання водінню автомобілів, мотоциклів, вивчення правил дорожнього і вуличного руху … Український тлумачний словник
академмістечко — а, с. Населений пункт міського типу, що виник на базі якого небудь наукового центру … Український тлумачний словник
кіномістечко — чка, с. Територія, яку займає яка небудь кіностудія; місце, територія, обладнане для кінознімання … Український тлумачний словник
містечко — I а, с. Зменш. пестл. до місце. II а, с. 1) Селище міського типу переважно в Україні та Білорусі. 2) Група житлових або службових будинків, об єднаних за своїм призначенням … Український тлумачний словник
студмістечко — а, с., розм. Сукупність будівель і споруд житлового, культурно побутового і спортивного призначення для студентів … Український тлумачний словник
тістечко — а, с. 1) Кондитерський виріб із здобного солодкого тіста, звичайно з кремом, помадкою, цукатами і т. ін. 2) розм. Пестл. до тісто 1) … Український тлумачний словник
містечко — (польс.) Невеликий населений пункт міського типу, значною мірою забудований крамницями дрібних торговців і майстернями ремісників … Архітектура і монументальне мистецтво
тістечко — [т’і/стеичко] чка, м. (y) чку, р. мн. чок … Орфоепічний словник української мови
академмістечко — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови