-
1 дух
1) (бестелесное существо, доброе или злое) дух. [Янголи - небесні духи]. Злой дух (дьявол) - нечистий дух, нечистий, нечиста сила, враг. Злой дух в виде призрака, морочащий людей - мара (ув. марюка, марище), мана. [Мара його обмарила. Згинь ти, марюко!]. Духи (привидения, призраки) - духи, привиди. [Кругом духи, маняки, відьми та русалки (Кул.)];2) (душа, духовн. начало, направление, решимость) дух. [Малі тілом, та великі духом (Ном.). Багатство духа. Якимсь пантеїстичним духом обвіяна поезія Кримського (Єфр.). Нову статтю написано в тім самім дусі]. Русский и польский дух - русчина і польщина (Кул.), руськість і польськість. Воспрянул -хом кто - дух вступив у кого, піднісся духом хто. [В мене аж трохи дух вступив (Франко)]. Падать, пасть -хом - занепадати духом, сов. занепасти духом. Поднять дух, придать духа - додати кому духа[у], відваги, духу піддати. Собраться с -хом - набратися духу (смілости, відваги), добрати смілости, зібратися на відвагу (Стеф.). Упадок -ха - підупад духу, зневір'я. [Хвилинне зневір'я не розбило ясного світогляду письменника (Єфр.)]. Упавший духом - занепалий духом. Не хватило духа - не стало відваги;3) (расположение, настроение) дух, гумор, настрій (р. -рою). [У веселому дусі (настрої)]. Не в духе - не в доброму дусі, не в доброму гуморі, в поганому настрої. Не в духе быть - матися на дусі погано, не в доброму дусі (гуморі, настрої) бути [На дусі він мавсь препогано], (насмешл.) он не в духе - у нього муха в носі;4) (дыхание) - дух, віддих, дихання. [Над ним воли своїм духом дихали (Чуб.)]. Дух захватывает - дух захоплює (захопляє), дух забиває (займає), дух спирається (запирається). Дух захватило - сперло (зіперло) дух, захопило дух, перехопило дух, забило дух, запнуло дух, дух занявсь, дух забивсь. Перевести дух - віддихатися, віддихати, віддихнути, -ся передихнути, відсапати, -ся, відсапнути, -ся, звести дух. [Дайте мені дух звести (М. Вовч.)]. Притаить дух - затаїти (заперти, затамувати) дух (віддих), мовчати й тихо дихати. Испускать (-тить) дух (умирать) - пускатися (пуститися) духу, спускати (спустити) душу, зітхнути или визіхнути духа, спускати (спустити) дух, (опис.) богові душу віддати;5) (пар) пара, дух. [Дихнеш, то пару (дух) видко, - так холодно в хаті];6) (запах) дух (ум. душок, р. -шка), пах. [Куривсь для духу яловець (Котл.). Вовчий дух. Національний душок. Московський дух]; (вонь) поганий дух, сморід (р. -роду). Тяжёлый дух - важкий дух (напр., у кімнаті). Идёт дух - чути, вже чути. [Цього сала не беріть: уже чути];7) (быстрота) дух, мент, мах. В один дух - удух. [Завтра удух були-б удома (М. Лев.)]. Во весь дух - що-духу, (фамил.) на всі заставки. [Що-духу бігти]. Духом, душком - духом, душком, одним духом, за один дух; вмах, миттю, вмент. [Душком винив пиво (Коц.)]. Живым духом - живим махом; одна нога тут, друга там. Что есть духу - скільки духу, що дух у тілі (М. Вовч.), на всю витягу. Вольный дух (умерен. теплота в хлебн. печи) - легкий дух;8) (исповедь) сповідь (р. -ди). Быть на духу - на сповіді бути, сповідатися, сов. висповідатися. Итти на дух - до сповіди йти. Ни слуху, ни духу о нём - слухи загули за ним, ні звістки, ні чутки про нього, ні слуху, ні вісти про нього, слід за ним загув.* * *1) дух, -упа́дать ду́хом — занепада́ти (па́дати) ду́хом, зневі́рюватися
2) миф. дух, -адо́брый \дух — до́брий дух
3) ( дыхание) дух, -у; по́дих, -у, ві́ддих, -у, ди́хання[одни́м, еди́ным] ду́хом — (быстро, мигом) [одни́м, єди́ним] ду́хом, за оди́н дух, вмить, ми́ттю; (в один приём, сразу) [одни́м, єди́ним] ду́хом, за оди́н дух; душко́м
4) ( воздух) дух, -улесно́й \дух — лісови́й дух
5) ( запах) дух, -у; пах, -утяже́лый \дух — важки́й дух
См. также в других словарях:
тяжёлый — прил., употр. очень часто Морфология: тяжёл, тяжела, тяжело, тяжелы; тяжелее; нар. тяжело 1. Тяжёлым называют объект, который имеет такую большую массу, что вам трудно или невозможно его поднять или перемещать, носить. Тяжёлый камень, сейф. |… … Толковый словарь Дмитриева
тяжёлый — ая, ое; жёл, жела/, жело/; тяжеле/е; тяжелейший см. тж. тяжело 1) а) Имеющий большой вес, с грузом большого веса (противоп.: лёгкий) Тяжёлый камень. Тяжёлый чемодан. Тяжёлый груз. Т … Словарь многих выражений
ТЯЖЁЛЫЙ — ТЯЖЁЛЫЙ, ая, ое; ёл, ела. 1. Имеющий большой вес, отягощающий. Т. груз. Т. чемодан. Тяжело (нареч.) нагруженный автомобиль. Тяжёлая пища (перен.: трудно перевариваемая). Тяжёлое топливо (нефть, керосин, мазут; спец.). Тяжёлая рука у кого н.… … Толковый словарь Ожегова
ТЯЖЁЛЫЙ — тяжёлая, тяжёлое; тяжёл, тяжела, тяжело. 1. Имеющий большую тяжесть, большой вес. Тяжелый груз. Тяжелый чемодан. Тяжелая поклажа. Тяжелая ноша. Тяжело (нареч.) нагруженный экипаж. Борец тяжелого веса (спорт.). «В тяжелых сапогах с оторочкой.»… … Толковый словарь Ушакова
Тяжёлый атомный ракетный крейсер «Юрий Андропов» — «Пётр Великий» ТАРК «Пётр Великий» Основная информация Тип ТАРКР проекта 1144 … Википедия
тяжёлый — ая, ое; жёл, жела, жело. 1. Имеющий большой вес, с грузом большого веса; противоп. легкий. Тяжелый камень. Тяжелый чемодан. Тяжелая баржа. □ Лошадь несколько раз останавливалась, чтобы перевести дух. Воз был большой, а свежее сено тяжело. Мамин… … Малый академический словарь
Грин, Александр Степанович — Александр Грин Александр Степанович Гриневский Дата рождения: 11 (23) августа 1880(1880 08 23) Место рождения … Википедия
тяжелый — ТЯЖЁЛЫЙ ая, ое; жёл, жела, жело; тяжелее; тяжелейший. 1. Имеющий большой вес, с грузом большого веса (противоп.: лёгкий). Т. камень. Т. чемодан. Т. груз. Т. воз. Т ое судно. Т ая баржа. Т ая шуба. Т ая весовая категория (в боксе, борьбе, тяжёлой… … Энциклопедический словарь
тяжелый — тяжёлый ая, ое; жёл, жела/ 1) Имеющий большой вес; невесомый. Тяжелая сумка. Тяжелая баржа. Мне нравится, что вы больны не мной, мне нравится, что я больна не вами, что никогда тяжелый шар земной не уплывет под нашими ногами (Цветаева). Синонимы … Популярный словарь русского языка
Словесные названия российского оружия — … Википедия
Сражение у восточных Соломоновых островов — Вторая мировая война, Война на Тихом океане … Википедия