Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

туча

  • 1 туча

    метеор.
    хма́ра

    Русско-украинский политехнический словарь > туча

  • 2 туча

    метеор.
    хма́ра

    Русско-украинский политехнический словарь > туча

  • 3 туча

    1) хма́ра; хмари́на; ( грозовая) ту́ча

    сгуща́лись (собира́лись) ту́чи над кем-чем — перен. збира́лися (згуща́лися, згу́щувалися) хма́ри над ким-чим

    2) перен. хма́ра; ( множество) си́ла, си́ла-силе́нна, тьма-тьму́ща, род. п. тьми-тьму́щої, тьма-тьме́нна, род. п. тьми-тьме́нної, бе́зліч, -і; ( хмурый) мов хма́ра; ( похмурнел) насу́пився, як чо́рна хма́ра

    Русско-украинский словарь > туча

  • 4 ливень

    злива, залива, (за)ливний (тучний) дощ (-щу), плюща; (проливняк) проливень (- вня), туча. [Кількасотусна юрма шумить, як злива улітку (Коцюб.). Легкі, тонкі хмарки летіли прудко, неначе літом після заливи (Н.-Лев.)]. Туча так і ллє, без пощадку (Звин.)].
    * * *
    зли́ва, хлющ, -а, хлю́ща; диал. зали́ва

    Русско-украинский словарь > ливень

  • 5 молниеносный

    громовий, громовичний, блискавичний. -ная туча - громова хмара, туча, громовиця. -ный взгляд - блискавичний погляд.
    * * *
    1) ( стремительный) блискави́чний
    2) ( несущий молнию) громови́й

    молниено́сная ту́ча — громова́ хма́ра

    Русско-украинский словарь > молниеносный

  • 6 гроза

    1) гроза, громовиця, буря з громом; (с сильным дождём) туча (р. -чі). [І знялася тут хмара, та й ударила на поля вітром та тучею];
    2) см. Беда, бедствие.
    * * *
    1) гроза́; громови́ця; ( буря) бу́ря, диал. чва́ра; (кто-что-л. внушающее страх) по́страх, -у
    2) ( угроза) погро́за

    Русско-украинский словарь > гроза

  • 7 грозовой

    грозовий, громовий, тучний; (в песне) гримовесенький. [Ідуть дощі гримовесенькі = да всё грозовые]. Грозовая туча - тучна хмара. Грозовой дождь - дощ тучний, громовий.
    * * *
    грозови́й; грозяни́й; диал. чва́рний

    грозова́я ту́ча — хма́ра-громови́ця, грозова́ хма́ра

    Русско-украинский словарь > грозовой

  • 8 дождь

    дощ (р. дощу) (ум. дощик, дощичок; ув. дощище). [Мокрий дощу не боїться. Такого дощища і не зазнаю]. Дождь сквозь солнце - дощ сліпий, циганський, курячий. Дождь моросящий (мелкий, частый), иногда с туманом - мжа, мжиця, мжичка, м(и)гичка, мря[а ]ка, мря[а]чка. [Сірий осінній ранок куривсь дрібною мжичкою (Коцюб.). Мряка сіяла мов із сита (Конис.)]. Итти, пойти мелкому дождю - мря[а]чити, замря[а]чити. [Надворі мрячить. Знову надворі замрячило]. Дождь проливной - злива, залива, ливний дощ, (редко) лія. Сильный дождь с грозой - тучний дощ, туча. Дождь как из ведра - дощ як з відра, як з луба, як з цебра, як з коновки, дощ як відром іллє, дощ як з-під ринви. [Дощик линувся цебром, відром, дійничкою над нашою кашничкою]. Дождь прекратился - дощ перестав, ущух, передощило (безл.). Дождь усилился - дощ припустив, ущавив. Дождь хлещет - дощ січе, дощ цвічить. Во время дождя, под дождём - під дощ, дощем, за дощу. [Доведеться дощем їхати].
    * * *
    дощ, -у; ( сильный) хлющ, -а, хлю́ща, -і

    золото́й \дождь — ( о деньгах) золоти́й дощ; бот. щедри́нець, -нця [золоти́й], золота́ зіно́вать

    Русско-украинский словарь > дождь

  • 9 куда

    нрч.
    1) вопрос. - куди? (иногда) де? (каким путём) кудою? куди? [Куди ти йдеш, не спитавшись? (Шевч.). Що робить, куди піти? Де я помандрую? (Боров.). Кудою мені йти до вокзалу? (Київщ.)]. -да он девался? - де (куди) він подівся (дівся)? -да же? - куди-ж? де-ж? (каким же путём?) кудою-ж? куди-ж? куди саме? -да бы? - куди-б? де-б? кудою-б? -да-то? - куди то? де то? кудою то?;
    2) (зачем?) нащо? навіщо? -да ему столько? - нащо (навіщо) йому стільки?;
    3) указат., относит., неопредел. - куди, (иногда) де, (каким путём) кудою, куди. [Люди гнуться, як ті лози, куди вітер віє (Шевч.). Я йшов туди, де розум посилав (Грінч.). Яка мука стояти на роздорожжі і не знати, кудою йти (Коцюб.)]. Вот -да - ось (от он) куди; ось (от, он) кудою. Кто -да - хто куди. Куда-куда - куди-куди. -да - туда - куди - туди; кудою - тудою. [Куди кінь з копитом, туди жаба з хвостом (Номис). Пішов тудою, кудою йшла Хведоська (Грінч.)]. -да же - куди-ж, де-ж; кудою-ж. -да ни - куди не, де не; кудою не. -да ни кинься - куди не зарви. [Куди не зарви - скрізь коня треба (Переясл.)]. -да ни шло - де наше не пропадало! (так и быть) гаразд, добре, нехай так. -да бы - куди-б, де- б; кудою-б. -да бы ни - хоч-би куди (де), хоч куди-б, куди-б (де-б) не; хоч-би кудою, кудою-б не. [Наш панич, хоч-би куди пішов, носить із собою книжечку (Звиног.). Де-б я не пішла, і він слідком іде (Київщ.)]. -да то - кудись, кудись то, кудись-там, десь. [Тікали кудись люди й коні (Коцюб.). Шатнувся кудись-там і приніс води (Богодухівщ.)]. -да-либо, -да-нибудь - куди, кудись, куди-небудь, де, десь, де-небудь; (-да бы то ни было) будь-куди; (в иное место) инкуди, куди-инде, де-инде. [Може-б ти пішов куди звідси (Брацлавщ.). Поїдемо кудись, аби не сидіти (Київщ.). Поїдемо де-небудь, де ще нас не знають (Київщ.). Магомет- Оглі радий був хоч на час збігти будь-куди (Коцюб.). Поїхали ми не инкуди, а в саму університетську церкву (Морд.). Іди, ринде (неряха), куди-инде, там тебе не знатимуть і риндею не зватимуть (Приказка)]. -да ни есть, -да угодно - аби-куди, будь-куди, куди-будь, хоч-куди, (вульг.) куди-завгодно. [Неси сміття аби-куди (Сл. Гр.)]. -да попало - куди трапиться, куди попадя, куди (де) луча. [Як та туча, куди луча, так і покотили (Вірша XVIII в.)]. -да глаза глядят - світ за очі, світ за очима, куди-глядя, навма(н)ня, навманяки. [Пішов козак світ за очі (Шевч.). Чи ви за ділом яким, чи вештались світ за очима? (Потеб. Одис.). Мчався куди-глядя (Крим.). Подався навмання і забрів на кладовище (Коцюб.)]. Убегать -да глаза глядят - тікати куди видно, тікати не-обзир (Куліш). Чорт знает -да - казна куди, чорт (лихий, дідько) знає куди. Кое-куда - см. отдельно;
    4) (при сравн. ст.) куди, багато, далеко, де-то; см. Гораздо 2. [Тепер нам куди гірше (Звин.). Буде по весні де-то кращий наряд мені (Манж.)]. -да лучше - багато (багацько, далеко, геть куди) краще;
    5) (в восклиц. предлож.) де, куди. -да тебе! - де тобі! куди тобі! [Куди куцому до зайця! (Приказка)]. -да уж! - де вже! е вже! [Е вже! не вичуняти мені, сину (Липовеч.)]. -да (уж), вам с таким здоровьем браться за эту работу - де вже вам з таким здоров'ям братися до цієї праці. -да там! - де там! де тобі! де в біса! де в ката! шкода! [Вийшов з хати карбівничий, щоб ліс оглядіти, та де тобі! Таке лихо, що не видно й світа (Шевч.). Багато заробив грошенят на заробітках? - Де в біса! (Харківщ.). Шкода! не буде того! (Номис)]. Хоть -да - хоч-куди; срвн. Отличный 2. Что -да - що не то що. [Сміху-ж тоді наробив такого що не то що! (Яворн.)]. -да как! - диви як! ач як! -да как он забавен - ач, який він утішний! -да как хорошо! - де вже пак не гарно! -да бы хорошо - от-би добре. -да как нужно - аж он як треба. -да не бесполезный - аж ніяк не зайвий.
    * * *
    нареч.
    1) куди́
    2) (зачем, для чего, к чему) на́що, наві́що; куди́; (со сравн. ст. прилагательного и наречия: значительно, несравненно, гораздо) куди́; набага́то, бага́то, зна́чно, далеко

    \куда умне́е — а) прил. куди́ розумні́ший; б) куди́ розумні́ше; (в знач. част.: при выражении отрицания, протеста, сомнения) де, куди́, авже́ж

    \куда как — ирон. ач як, ди́ви як

    Русско-украинский словарь > куда

  • 10 масса

    1) (вещество, тело, материя, толща) маса. [Злежаний сніг величезними масами уривався з гір і котився вниз (Київ). Обсяг атмосфери величезний, а маса мізерна (М. Грінч.)]. Бумажная, древесная, сырая -са - паперова, деревна, сирова маса. Двигаться сплошной -сой - іти, сунути, пливти (плисти) суцільною лавою, хмарою, облавом, сунути (цілим) загалом (Звин.). [Людей ішло хмара-хмарою (Харківщ.). Як почало розтавати, то вода йшла рівчаками, а тепер, як дуже розтало, - іде облавом (Вовч.)]; 2 (множество кого, чего) безліч (-чи), сила, сила силенна, незчисленна сила, сила силою, маса, повно, (куча) купа, гура, (туча, потоп, лавина, бездна) хмара, як мгли, потоп(а), завала, валява, прірва, (тьма) тьма, (гибель, пропасть) гибе[і]ль (-ли), (фам.) шмат (-ту), (грубо) до чорта, до біса, до стобіса, до смутку, до вигреба чого; срв. Множество 2 и
    II. Пропасть. [Безліч праці (Грінч.). Сила силенна слів, а діла нема (Київщ.). Груш незчисленна сила (Крим.). Їх (гостей) там сила-силою була (Квітка). Поезії, певно, в тім маса (Франко). Система мусіла податися, в мурах її повно було пороблено проломів (Єфр.). Прикростей усяких купа (Грінч.). Людей на полі як мгли (Г. Барв.). Чути було якесь шептання - з-посеред потопи листя (Франко). В столиці збилася валява люду (Леонт.). Грошей у нього прірва (Звин.). Народу там гибель (Звин.). Хотів мати до смутку грошви (Кінець Неволі)]. На митинги собиралась -са народу - на мітинги збиралося (сходилося) безліч (сила, сила силенна, тьма) люду (людей);
    3) (народная) маса, громада, загал (-лу). [В ім'я потреб народньої маси (Доман.). Народ-творець не може вже бути сирою етнографічною масою (Єфр.). Чого не вдатен збагнути загал, юрба (Леонт.)]. Народные -сы - народні маси;
    4) юр. - маса, все добро (майно). Конкурсная -са - конкурсова маса, все добро (майно) (невиплатного довжника).
    * * *
    1) ма́са

    в [о́бщей] \масса се — ( в большинстве своём) здебі́льшого, здебі́льш, здебі́льше

    2) ( множество) си́ла, си́ла-силе́нна, род. п. си́ли-силе́нної; бе́зліч, -і

    Русско-украинский словарь > масса

  • 11 множество

    1) мат. - множина. -ство конечное - множина скінченна. -ство безконечное - множина нескінченна, безконечна безліч (-чи). -ство везде плотное - множина всюди-густа (всегуста);
    2) (большое количество чего) сила, (слабее) багато, багацько, (редко) многість (- гости), многота, (о толпе, рыбьей стае и т. п.) тиск (-ку), валява, навальність (-ности), (гибель, пропасть) гибель (-ли), прірва, (тьма) тьма, (туча) хмара чого; срв. Масса 2. [Несуть її в труні, а народу сила, і всі плачуть (Грінч.). Понасходилося сила людей (Єфр.). Сила мишей (Л. Укр.). Сила очей уп'ялись у Петра (Гр. Григор.). Знаю силу казок (Кониськ.). Не злічити його (пісок морський) за-для многости (Біблія). Частина страшенної многоти тих, котрі заселяли колись (країну) (Павлик). В соборі тиск попівства (Самійл.). Такий тиск риби (Сл. Гр.). В столиці збилася валява люду (Леонт.). Такого валява риби! (Манж.). Снігу валява (Основа). Яблук там така валява лежить (Козелеч.). Торік у Лебедині навальність була москалів (Сл. Гр.)]. Великое, многое -ство - велика сила, сила силенна, сила силюща, силеча (-чі), великий (фам. чортів) тиск, тьма-тьмуща, тьма-темрява, страх, до смутку, до лиха, до лихої години, до напасти, до вигреба, (фам., грубо) до чорта, до дідька, до біса, до стобіса, до стобісового батька, до гаспида, до гемона, до ката, до хріна, до греця, до сина, до стилої мами, (диал.) до праса. [Йде велика сила чужих на ріднії лани (Філян.). Людей до церкви найшло сила силенна (Звин.). Земель силу силющу надбав (Кониськ.). Раків силеча (Сл. Гр.). За ними великий тиск людей (Куліш). Панства чортів тиск (Греб.). Народу там страх (Звин.). Смілости в тобі до ката (Самійл.). Назбирається їх до сина (Квітка). А на школі горобців до стилої мами (Рудан.)]. Бесчисленное -во - безліч (-чи); безлік (-ку), без-ліку, незліченна (незчисленна) безліч чого. [Безліч гаду (Куліш). Безліч рук до неї простягалось (Л. Укр.). От і лічи таку безліч (Ком. І.). Безлік водяних тварин (Щоголів). Люду зібралося тут без-ліку (Л. Укр.)]. Неизмеримое -ство - безмір (-ру), без- міри, без ліку-міри, неміряно. [Ще того поля - безмір! (Коцюб.). У них було землі неміряно (Мирний)]. Во -ве что - сила, велика сила, безліч, без-ліку чого; сила-силою, валявою, тьма-тьмою, (хмара-)хмарою. [(Гостей) сила-силою була (Квітка). Валявою йдуть люди (Черкащ.). Посіла (сарана) на всіх займищах тьма-тьмою (Біблія)]. Во -ве встречается, растёт и т. п. что - сила, безліч, без-ліку и т. п. трапляється (зустрічається), росте и т. п. чого. Они во -ве падали - сила їх, безліч їх и т. п. падало.
    * * *
    1) ( большое количество) си́ла, бе́зліч, -і; ( многочисленность) числе́нність, -ності

    во мно́жестве — у вели́кій кількості; без ліку

    2) мат. множина́

    Русско-украинский словарь > множество

  • 12 набегать

    I. 1) набігати, натюпати що. -гать дорожку - набігати, (утоптати) доріжку (стежечку). Лиса -гала много следов - лисиця наслідила дуже. -гать себе кашель - набігати собі кашель (кашлю);
    2) см. Набегивать.
    II. набежать
    1) (наскакивать) набігати, набігти, наскакувати, наскочити, наїжджати, наїхати на кого, на що. [Ненароком набіг конем на його і збив з ніг (Сл. Ум.). Човен наскочив на корчі і трохи не перекинувсь (Сл. Ум.)]. Колесо -жало на камень - колесо наскочило (наїхало, набігло) на камінь;
    2) (сбегаться, сходиться, собираться) набігати, набігти, понабігати, поназбігатися, наринати, наринути куди. [Вовки сіроманці набігали (Метл.). Набігло багато людей (Сл. Ум.). Понабігають з слободи дітвора до діда (Драг. Пр.). А народу наринуло - тьма тем (Мова)]. Толпа -жала на площадь - натовп поназбігався (наринув) на майдан. На лбу у него -гали морщины - на лобі у нього (йому) набігали зморш[щ]ки. [На сухому високому лобі набігали густі дрібні зморшки (Н.-Лев.)]. Верх -гает (против подкладки) - верх набігає (брижиться) (проти підбивки). На глазах у него -гали, -жали слёзы - на очах у його (йому) набігали (наринали), набігли (наринули) сльози. [У бідного хлопця аж сльози наринали на очах, але він державсь плакати (Яворн.)]. -гает, -жала туча - набігає, набігла хмара. [Пішла вдова в поле жати, стала хмара набігати (Метл.)]. Вода -жала с гор - води набігло (понабігало) з гір. Надо жить, как -жит - треба жить, як набіжить;
    3) см. Набег 2 (Делать -бег).
    * * *
    I
    1) (что - бегая, получить, приобрести) набіга́ти (що, чого)

    \набегатьть просту́ду — набі́гати просту́ду (просту́ди, засту́ду, засту́ди)

    2) охотн. набі́гати, насліди́ти, -джу́, -ди́ш

    лиса́ \набегать гала мно́го следо́в — лиси́ця ду́же насліди́ла

    3) ( лошадь) спец. ви́їздити, -їжджу, -їздиш, об'ї́здити, -ї́жджу, -ї́здиш
    II несов.; сов. - набеж`ать
    1) набіга́ти, набі́гти, -біжу́, -біжи́ш и мног. понабіга́ти, ( наталкиваться с разбега - еще) наска́кувати наско́чити
    2) (безл.: морщить, собираться складками) набі́гати, набі́гти и мног. понабіга́ти; мо́рщитися, змо́рщитися, брижитися, збри́житися

    Русско-украинский словарь > набегать

  • 13 парить

    I. и паровать спарить, спаровать
    I. 1) (подбирать парами) парувати, спарувати, до пари парувати (спарувати). [Та все воли до пари парують];
    2) (случать животных) парувати, спарувати кого з ким. -ся - паруватися, спаруватися.
    II. Парить -
    1) (паром, горячей водой и т. п.) парити [Зілля варять та голову парять. Сорочки парила]; (обдавать паром) шпарити, о(б)шпарити;
    2) (пахать для пара) орати на пар, паренити, паренати. [Паренають поле]. -ть землю (покидать в пару) - на пар готувати, під пар, під толоку, на переліг зоставляти;
    3) (в бане) кого - парити кого;
    4) (сечь розгами) парити, парла давати кому. См. Сечь, Пороть, Бить;
    5) парит, безл. - парить, опар, опарно, парнота. [Сьогодні парнота (опар) надворі, буде дощ]. Больно -рит, знать быть ноне грозе - дуже (тяжко) парить, либонь гроза (туча) сьогодні буде. Пареный - парений, (о дереве: огнём) сухопарий. -ый веник - деркач.
    II. о птицах мыслях) буяти, ширяти, шугати, кружляти, (витать) витати в чому. [(Думка) орлом сизокрилим літає, ширяє (Шевч.)]. Вдохновенный певец -рит под небесами - надхненний співець по-під небом буяє (ширяє). Облака -рят - хмари носяться. Он мыслями -рит - йому думки заносяться, він думками (високо) заноситься, він думкою витає, ширяє. [Не знаю, куди йому думки заносяться, сидить та на місяць дивиться]. -рить (витать) в облаках (фантазировать) - заходити, заноситися в хмари, високо думками літати. Аэроплан -рит - літак плаває, ширяє.
    * * *
    I п`арить
    па́рити; (кипятком, веником) шпа́рити
    II пар`ить
    ширя́ти; (о мысли, фантазии) буя́ти; (прям., перен.) пари́ти
    III п`арить
    с.-х.
    залиша́ти під па́ром; диал. толокува́ти
    IV пар`ить
    1) ( выпускать пар) спец. випуска́ти (пуска́ти) па́ру
    2) ( выделять пар) парува́ти

    Русско-украинский словарь > парить

  • 14 пощада

    ощада, ощадок (-дку), (реже) пощада, пощадок (-дку); ((по)милование) милування, по[з]милування; (милость) ласка, милі[о]сть, милосердя. [Як скоримось, то змилування буде (Грінч.). Бог не без милування. Виговський Пушкарівців без ощадку рубав (Куліш). Туча так і ллє, без пощадку (Звин.)]. Нет -ды - нема помилування, нема ощадку кому. Без - ды - без ощадку, без ощади, без пощадку. Дать -ду кому - см. Пощадить, Помиловать. Он никому не даёт -ды - він нікого не жалує, не милує, ні до кого жалю не має.
    * * *
    поща́да; ( помилование) поми́лування

    Русско-украинский словарь > пощада

  • 15 приноситься

    принестися и принесться
    1) страд. - приноситися, бути принесеним; наноситися, бути нанесеним, надноситися, бути наднесеним, при[на]віватися, бути при[на]віяним и т. д.;
    2) возвр. - пригнати(ся), примчати(ся). Мы -неслись на тройке - ми пригнали (примчали) трійкою. Ты отколь -нёсся? - ти звідки (звідкіля) привіявся? -неслася туча грозная - налетіла хмара чорная;
    3) см. Принашиваться.
    * * *
    несов.; сов. - принест`ись
    1) приноси́тися, принести́ся; (несов.: примчаться) примча́ти, примча́тися, пригна́тися (прижену́ся, прижене́шся), пригна́ти; (прилетать; доноситься) приліта́ти, прилеті́ти, ли́нути, прили́нути
    2) страд. (несов.) прино́ситися; дава́тися, прино́ситися; завдава́тися; склада́тися; приво́дитися; дава́тися, прино́ситися

    Русско-украинский словарь > приноситься

  • 16 проваливать

    провалить
    1) (что) провалювати, провалити що; (кого, что куда) увалювати, увалити кого, що куди, (о мн.) попровалювати, поввалювати. [Провалиш стелю, отак гупаючи. Повіз нас по кризі та й увалив у річку]. -лить дело, проект - провалити справу, проєкт. -лить кому череп - провалити, увалити черепа, кому. -лить кого на экзамене - провалити (зрізати) кого на іспиті. Проваленный - провалений, увалений; (на экзамене) провалений, зрізаний;
    2) (мимо чего-л.) просувати, просунути, пропливати, пропливти плавом (наче плав) повз кого, повз що. [Юрба просунула (плавом пропливла) повз нашу хату]. Туча -лила - хмара просунула. Проваливай! - забирайся (іди) геть! забирайся (іди) здоров! [Зараз мені забирайся відси (Франко)]. -вай мимо! - забирайсь до дідька, к нечистому!
    * * *
    несов.; сов. - провал`ить
    прова́лювати, провали́ти и попрова́лювати, зава́лювати, завали́ти и позава́лювати

    Русско-украинский словарь > проваливать

  • 17 Проливной дождь

    ливний, заливний, тучний дощ, злива, залива, туча, проливень (-вня), (диал.). лея (Черніг.).

    Русско-украинский словарь > Проливной дождь

См. также в других словарях:

  • туча — туча …   Орфографический словарь-справочник

  • туча — (1) 1. Грозовое, дождевое облако: Чръныя тучя съ моря идутъ, хотятъ прикрыти д̃ солнца, а въ нихъ трепещуть синіи млъніи. 12. И тогда внезаапу прииде туча отъ встока лиць и ста надъ верхомъ непокрытымъ тоа церкве, и дождь малъ надъ гробомъ… …   Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"

  • ТУЧА — жен. (тук, тучный) что либо огромное, пухлое, тучное, громоздкое, объемистое и рыхлое, составное, сборное; куча. Стога, скирды, клади тучами стоят. Трава в лугах туча тучей. Туча пыли. Саранча тучами несется. Туча стрел. | * Огромное множество,… …   Толковый словарь Даля

  • туча — тучи, жен. 1. Большое, преимущ. темное густое облако, грозящее дождем, градом, снегом. Грозовая, снежная туча. «Правая сторонушка одной сплошною тучею покрылась.» Некрасов. 2. перен. Опасность, надвигающаяся беда, что н. угрожающее, мрачное… …   Толковый словарь Ушакова

  • туча — Облако, туман. См. облако …   Словарь синонимов

  • туча — бездождная (Серафимович); белая (Сологуб); белоснежная (Фофанов); градобитная (Федор. Давыдов); грозная (Бальмонт, Рылеев); грозовая (Голенищев Кутузов); громовая (Фруг); грузная (Дмитриева); густая (Чехов); душная (Тютчев); дымная (Арцыбашев);… …   Словарь эпитетов

  • туча — ТУЧА, и, ж. 1. Базар, рынок, толкучка. 2. (или фигова туча). Большое количество чего л. Фигова туча народу. 1. Возм. из уг …   Словарь русского арго

  • ТУЧА — ТУЧА, и, жен. 1. Большое, обычно тёмное густое облако, несущее дождь, снег или град. Грозовая т. Тучи собрались (сгустились, нависли) над кем н. (перен.: о грозящей беде, неприятности). Как т. кто н. (мрачен, гневен). 2. перен., чего. Множество,… …   Толковый словарь Ожегова

  • туча —     ТУЧА, разг. сниж. хмара …   Словарь-тезаурус синонимов русской речи

  • Туча — (иноск.) бѣда, опасность. Ср. Гроза (въ смыслѣ угрозы). Ср. Ее смущало... Ей казалось, что мужъ любитъ въ ней только ея красоту, ея внѣшность, а не душу; но всегдашняя его доброта и внимательность разгоняли эти тучки. А. А. Соколовъ. Тайна. 14.… …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)

  • ТУЧА — Зашла туча за солнце. Жарг. мол. Шутл. одобр. Об удаче, везении. Максимов, 152. Огненная туча. Новг. Грозовая туча. НОС 6, 127. Сердитая туча. Новг. Туча тёмного цвета. НОС 11, 74. Туча тёмная (чёрная) чего. Пск. О большом количестве чего л. СПП… …   Большой словарь русских поговорок

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»