трохи

яйцо) надсидіти, присидіти, засидіти (трохи) (яйце). Надсиженный - надсиджений, присиджений, засиджений (трохи). -ное яйцо - а) над[при,за]сиджене яйце; б) перен. - стара казка; це теревеньки старенькі; це вже ми чули.

надсохнуть надсихати, надсох(ну)ти (-сохну, -неш), присихати, присох(ну)ти, присхнути, підсихати, підсох(ну)ти (трохи, зверху или з краю), (о земле, краске) притряхати, притрях(ну)ти; (уплотняясь) притужавлюватися, притужавитися, притужавіти; (о мног.) понадсихати, попри[попід]сихати (трохи, зверху, з краю); попритряхати, попритужавлюватися; срв. Подсыхать. Надсохший - надсохлий; притряхлий; притужавілий.

надтратить надтрачати и надтрачувати, надтратити що, протрачати и протрачувати, протратити, витрачати и витрачувати, витратити трохи (частину) чого. Надтраченный - надтрачений, трохи про[ви]трачений. -ться - надтрачатися, надтратитися; бути натрачуваним, надтраченим и т. п.

народн. трохи неповномірний, трохи неповний.

I. постигнути трохи. Дай яблокам ещё -реть - дай яблукам ще трохи постигнути.

II. Позреть - см. Позирать.

пообважувати; обважити трохи. -сил всех - пообважував усіх. -сил меня маленько - обважив мене трохи.

попустити, послабити трохи. Срв. Ослаблять. [Нащо так притягаєш, - попусти трохи].

порівняти (гал. порівнати), повирівнювати що (деякий час); зрівняти, вирівняти (гал. зрівнати, вирівнати) що. Вишь кого с кем -нял - бач, кого до кого прирівняв, (фам.) притулив. Поравненный - порівня[а]ний, зрівня[а]ний, вирівня[а]ний. -ться с кем, с чем и с кем в чём - порівня[а]тися з ким, з чим, зрівня[а]тися з ким, з чим и з ким в чому, дорівнювати, дорівняти кому, (догнать) дорівня[а]тися до кого; (сделаться более ровным) вирівня[а]тися, порівнішати. [А він, порівнявшись із нами, та й каже: «Здорові» (ЗОЮР)]. Младший -нялся со старшим, -нялся с ним в науках - менший по[з]рівнявся з старшим, зрівнявся з ним у науках. Дорога -нялась немного - дорога порівнішала трохи, вирівнялась трохи.

посадить

I. (пришивать сверху) нашивати, нашити, (о мн.) понашивати; (пришивая чуточку спосаживать сборками верхнюю половину) призбирувати, призбирати. [Як пришиватимеш рукава, так на плечі рукав призбируй трохи]. -ть один конец (сшивая полотнища) - ушивати, ушити. [Пілки рівні були, а ти, зшиваючи, верхню вшила, от вона й коротша тепер]. -ться - нашиватися, нашитися, (во множ.) понашиватися; ушиватися, ушитися, призбируватися, призбиратися. [Попереду позшивай пілки на живу нитку, щоб верхня не вшилася].

II. Посаживать, посажать (о раст.) - садити потроху, посаджати трохи.

угамувати трохи. -мерь свой гнев - угамуй трохи свій гнів.

приосадить (лошадь) збивати, збити трохи, подавати, подати назад трохи (коня).

1) турботний. [Турботне чекання];

2) нев[с]покійний, баламутний, неспокійник. [Ви чоловік невпокійний, - нам вас не треба]; (беспокоящий) - невгамонний, клопотливий, клопітний, невстрійливий. [Невстрійливі діти в Олехвіра: вскочили в город, потоптали огудину]. -но - нев[с]покійно, турботно, тривожно, стурбовано, клопітно. [Трохи клопітно на душі].

* * *

безбарвний, безколірний, небарвистий, блідий [Її спокійна, трохи бліда натура (Грінч.)]; (о лошади) безмастий. -но - безбарвно, безколірно, небарвисто, тьмяно. [Хмарно- тьмяно йшов мій дитинний вік]; (о раст.) - см. Бесцветковый.

* * *

1) безба́рвний, безко́лірний, безкольоро́вий, небарви́стий

2) перен. безба́рвний

1) блюдо, таріль (р. -ля). [Таріль точений];

2) (кушанье) страва, потрава, наїдок. [Яка приправа, така й потрава. Наїдків та напоїв було трохи (Неч.-Лев.)].

* * *

1) блю́до, тарі́ль, -ре́ля, полу́мисок, -ска

2) ( кушанье) стра́ва, потра́ва

1) братися. [Береться за голову];

2) (б. за что, за какое-либо дело) братися чого (до чого), заходжуватися, забиратися до чого, братися до роботи, підійматися чого, ставати до чого. [Наш хлопчик уже й граматки береться. Їх треба провчити… тільки не так трохи треба захожуватися (Грінч.). Забираємося ми з сином до роботи. Удавали з себе фаховців, майстрів, і підіймалися заводити в панських пущах лісові промисли (Ор. Левицьк.). Не ставай до цього діла, бо недотепний зробити]. Берущийся за что-либо - беручкий. Быстро за всё берущийся - скорохват;

3) (б. поспешно) прихвачуватися. [Прихвачуйтесь усі, то швидче зробимо];

4) (б. за руки) забиратися за руки. [Дівчата забираються за руки та й крутяться круг теї верби];

5) (= происходить) братися. [Звідки беруться ті великі багатства?];

6) (б. не за своё дело) шитися не в своє діло.

* * *

1) бра́тися; (приниматься за что-л.) заходитися, захо́джуватися, приклада́тися

2) страд. бра́тися; збиратися; здобува́тися; забира́тися; бра́тися, дола́тися

1) вечір (р. вечора), вечорина. Время под вечер - підвечір, підвечірок (р. -рка). Под вечер, к вечеру - над вечір, перед вечір, надвечори, напідвечір, проти вечора. Дело было к вечеру - було над вечір. Поздний вечер - пізні ляги. Каждый вечер - що-вечора, щовечір. В тот вечер - того вечора. Однажды вечером - одного вечора. Добрый вечер! - добривечір! Близиться, приблизиться к вечеру - вечоріти, повечоріти. [Пождіть, хай сонце трохи повечоріє]. См. Вечереть;

2) (вечернее собрание) вечір. Относящийся к вечеру - вечоровий. Вечерова програма].

* * *

сваритися, (сов.) посваритися, посердитися. [Трохи між собою посердилися].

* * *

ворсяний, ворсистий, з ворсою. Ворсистый чрезмерно - кошлатий. [Сукно кошлате трохи].

* * *

от, он, ось, ото, оце, ож. [От тобі й гроші. Та он вони. Ото (оце) диво! Ож піди та подивись]. Вот же - ото-ж. А вот же! - ба! [А не зробиш цього? Ба зроблю!] Да вот, да вот же (= да даже) - ба. [Ба навіть і тепер почуваю такий саме біль. Хоч він собі і сирота, та ба і отцівський син не буде такий (Квітка)]. Вот что - ось що. Как вот, как вот уже - аж, аж ось, аж от. [Лечу, дивлюся, аж світає (Шевч.). Аж ось настає голод]. А вот же - так же-ж, от же-ж. [От же-ж не дам]. Вот уж - аж ось. [Аж ось коли. Аж ось куди]. Вот так - ото. [Ото ротата! - на все село]. Вот ещё! ну вот ещё! - ото! ат! ет! [Проти ночи не поминай його. - Ат! вигадки! Ото - чи не вважатиму, що там плеще якийсь блазень-дітвак (Крим.). Ет, ще вигадав їхати: і пішки дійдемо]. Вот как! - овва! ось як! он як! [Овва! чи не багато береш на себе? Он як наші пішли вгору!] Вот и всё - та і вже, та й по всьому. [Не хочу цього робити, та і вже]. Вот то-то и есть - а то-ж-то, отож-то й воно. [Ми не тою дорогою поїхали. - А то-ж-то, що не тою]. Вот как будто - от-би то. [От-би то й полегшало трохи вчора, а сьогодні знов гірше]. Вот потому, поэтому - ото-ж, тим-то. Вот-вот - ось-ось, от-от, затого, далі-далі, туй-туй, туж-туж, як-не, не видко як, тільки не видно. [Пика гладка, як не лусне. Швидче з обідом, бо батько не видно як приїдуть]. Вот именно - атож. Вот и всё - та й годі, та й квит. Вот где, вот здесь - онде, осьде, осьденьки, осьдечки, аж онде, аж осьде, отут, отутеньки, отутечки. Вот-там - отам, онтам, о(н)таменьки, о(н)тамечки. Вот-сюда - осюди. Вот-куда - онкуди. Вот-туда - отуди. Вот-теперь - отепер, отепереньки. Вот-когда - аж ось [от] коли. Вот-тогда - отоді. Вот каким, вот таким образом, вот так то - ось-як, ось- так, оттак, такеньки, отакеньки, отакечки, так-таки. Вот какой - оттакий, отакий. Вот этот - отцей, оцей. Вот это - оце, (отсе), осе, ото, отож. [Ото-ж тая дівчинонька]. Вот тот - оттой, отой, той-то. Вот те и на! вот так история! - от тобі й маєш! От так штука! Оттака ловись!

* * *

1) см. Всхрапывать;

2) заснути трохи.

* * *

1) см. всхрапывать

2) ( соснуть) поспа́ти, засну́ти [тро́хи, на хвили́ну]