Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

трата+времени

  • 1 пустой

    1) см. Полый 3;
    2) порожній, пустий; голий. -той дом, -тая изба, церковь - пустий, порожній будинок, пуста, порожня хата, хата-пустка, пуста, порожня церква. [Привезли вас аж на край села, завели у велику пусту хату й зачинили там (М. Вовч.). Церква була зовсім порожня (Н.-Лев.)]. -тая комната, зал - пуста, порожня кімната (світлиця), заля. [Над тією кімнатою є ще п'ять инших, зовсім порожніх (Л. Укр.). Перша світличка порожня, зовсім без меблів (Кониськ.)]. -той кошелёк, бочёнок, сума - порожній, пустий, гаманець, порожнє, пусте барило (порожня, пуста бочка), порожня, пуста торба (торбина). [Порожня бочка гучить, а повна мовчить (Приказка). І довго ще не міг ніяк втекти від того порожнього млина: порожній млин за мною гнався, і я чув довго ще, як у порожньому млині товчуть порожні ступи й мелють порожнії каміння (Тобіл.). Хоче їсти сіромаха, та пуста торбина (Рудан.)]. -той сундук - порожня скриня. С -тыми вёдрами - з порожніми відрами, упорожні. [Не переходь мені дороги впорожні (Н.-Лев.)]. С -тыми руками - з порожніми (з голими) руками, голіруч, порожняком. [Кождий дає десять процентів свойого зарібку на компанію до рівного поділу. Се на те, щоб один не паношився занадто, коли йому пощастить, а другий щоб не виходив голіруч (Франко)]. -той город - пусте (безлюдне) місто. Улицы были совершенно -ты - вулиці були зовсім пусті (голі), пустісінькі. -тое (не занятое) место - порожнє місце, голе місце. -той желудок - порожній шлунок. -тое пространство -порожнява. -тая полоса (типогр.) - біла сторінка. Переливать из -того в порожнее - воду в ступі товкти, теревені правити. -тая голова - пуста голова. -той человек - пуста (порожня, пустограшня) людина, ледащо, шелихвіст (-хвоста), пустоб'яка. -тое семя, зерно - пужина. [Переточи зерно, нехай пужина відійде (Ум.). Пужину й маленький вітер знесе (Ум.). Сіяв добре зерно без пужини (Кониськ.)]. -той орех - порожній, холостий оріх, дутель, мокляк. [Дутеля взяв (Черк. п.). Цього року нема горіхів, а як є де які, то все мокляки (Поділля)]. -тые щи - нізчимний, голий борщ, (шутл.) нежонатий борщ. [Нізчимний борщ йому обрид (Гліб.). Чи знаєте ви, що то за страва - голий борщ? (Бордуляк)];
    3) (тщетный, бесплодный) марний, пустий, порожній, химерний. -тая надежда - марна (пуста, порожня) надія. [Порожня надія твоя (Вовч. п.)]. -тые издержки - марні трати. -тая мечта - химерна мрія, даремна мрія. -тая слава - марна (пуста) слава. -тые радости - марні радощі. -тые сожаления - марні (порожні) жалі. [Смутнії картини не безнадію, не жалі порожні плодять у Грінченковій душі (Єфр.)]. -тая трата времени - марна трата, марне витрачання, марнування часу;
    4) (вздорный, ничего не стоящий) порожній, марний, пустий, нікчемний, незначний; срв. Пустячный. [Проти міщанської буденщини, нікчемного й порожнього животіння серед мізерних утіх знайдеться у Чернявского потужне слово (Єфр.)]. -тая книга - пуста книга. -той разговор - порожня (пуста, марна) розмова, бесіда, балачка. [Розмова була якась порожня (Грінч.). Да ти пусту оце бесіду звів (Федьк.)]. Это пустой разговор - шкода про це й говорити. -тое слово, -тые слова - порожнє (марне, пусте) слово, порожні, марні, пусті, химерні слова, пустословні речі. [За всяке порожнє слово, котре промовить чоловік, воздасться йому в день судний (Куліш). У мене син марного слова не скаже (Звяг.). Химерні слова (Шевч.). Хто-б же подумав, що сі пустословні речі прорвуть на рідній землі велике джерело води живої (Куліш)]. -тая похвала - порожня хвала. -тые отговорки - пусті вимовки, викрути. -тое любопытство - пуста (порожня) цікавість. Под самым -тым предлогом - за найменшим приводом, за аби-що. -тое дело, -тая работа - пуста, дрібна, незначна справа, пусте, марне діло, пуста робота. [Розгнівався мій миленький та за марне діло (Чуб.)]. За -тую вы работу взялись, -тое вы затеяли - за пусту ви роботу взялися, пуста вас робота взялася, дурницю робите. -тая забава - марна іграшка, мізерна втіха. Пустое! -пусте! дурниця! марниця! нікчемниця! пустяковина! дарма! байка! срв. Пустяк. [Кажуть - діти щасливі: дитина не знає біди, не знає лиха! Пусте! Скільки сягає його пам'ять в час дитинства, - усе не вбачає він себе щасливим (Коцюб.). Ну, це - дарма, це пройде, мотнула вона байдуже головою (Гр. Григор.)].
    * * *
    1) ( ничем не заполненный) поро́жній, пусти́й; безлю́дний
    2) ( полый) пусти́й, поро́жнистий
    3) (бессодержательный, легкомысленный; бесполезный) пусти́й, поро́жній; (тщетный, напрасный) ма́рний

    Русско-украинский словарь > пустой

  • 2 непроизводительный

    (непродуктивный) непродуктивний; (непроизводящий) непродукційний, нетворчий, невиробний; (нецелесообразный) недоцільний. -ная трата, -ное расходование времени, энергии - непродуктивна (недоцільна) витрата часу, енергії (сили), марнування часу, енергії.
    * * *
    непродукти́вний; ( нецелесообразный) недоці́льний

    Русско-украинский словарь > непроизводительный

  • 3 потеря

    1) (утрата, убыток) втрата, страта, затрата, трата, згуба, загуба, загубля, шкода. [Вона мені про мою втрату нагадала (Г. Барв.). Втрата пам'яток письменства (Єфр.). Не велика згуба (Рудан.)]. -ря веса - втрата на вазі. -ря зрения, памяти, крови - втрата (згуба) зору, пам'яти, крови. [Згину я від згуби крови (Л. Укр.)]. -ря друга, сына - втрата приятеля, сина. Нести -ри - втрачати кого, що; мати втрати. Мы понесли в сражении большие -ри людьми - ми втратили в бою багато людей. Войско вернулось без -терь - військо вернулося ціло (Куліш), вернулося без втрат. -ря времени - марнування (гаяння, переводня) часу или угайка, угайство. До -ри сознания - до нестями. -ри (убытки) - збитки (-тків), страти. Нести, терпеть огромные -ри (убытки) на чём - мати величезні збитки, зазнати величезних збитків, шкодувати без ліку на чому (Куліш). Сожалеть о -ре кого, чего - жалкувати за ким, за чим;
    2) (потер. вещь) згуба, загуба, загубля. [Піти до нього й віддати йому згубу (Франко)].
    * * *
    втра́та; згу́ба, стра́та; ( убыток) зби́ток, -тку

    до поте́ри созна́ния — до нестя́ми

    Русско-украинский словарь > потеря

См. также в других словарях:

  • пустая, бесполезная трата времени — сущ., кол во синонимов: 1 • игра в бирюльки (1) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 …   Словарь синонимов

  • бесполезная трата времени — нареч, кол во синонимов: 5 • без пользы (13) • бесполезно (44) • впустую (27) • …   Словарь синонимов

  • ТРАТА — ТРАТА, траты, жен. 1. только ед. Действие по гл. тратить. «Пошли затеи, балы да балы, денежная трата всякая.» Сухово Кобылин. Трата денег. Пустая трата времени. 2. То, что тратится или истрачено. Предстоят большие траты. Толковый словарь Ушакова …   Толковый словарь Ушакова

  • трата — ы; ж. 1. к Тратить. Т. денег. Напрасная т. времени. Т. сил. 2. обычно мн.: траты, трат. = Затрата. Большие траты. Никогда не решусь на такие траты …   Энциклопедический словарь

  • трата — ы; ж. 1) к тратить Тра/та денег. Напрасная тра/та времени. Тра/та сил. 2) обычно мн.: тра/ты, трат = затрата Большие траты …   Словарь многих выражений

  • тра́та — ы, ж. 1. Действие по знач. глаг. тратить. Трата денег. Трата времени. Трата сил. □ Мы, может быть, слишком бережливы в трате своих чувств, много живем мыслью. М. Горький, Мать. 2. чаще мн. ч. (траты, трат). Издержка, расход. [Огудалова:] А этот… …   Малый академический словарь

  • ИСТАРИВАТЬ — или исторять; историть дорожку, наторить, поторить, проложить, ходить по ней много, часто. | Историть денежки, истратить по мелочам на хлопоты по делам на тяжбу и пр. ся, наториться, пролагаться; | издержаться, изубытчиться. Истора жен. истор муж …   Толковый словарь Даля

  • Trolling — Это статья об интернет троллинге. О методе рыбной ловли см.: Троллинг (рыбная ловля). Карикатура на тролля Троллинг (от англ. trolling  блеснение, ловля рыбы на блесну)  размещение в Интернете (на форумах, в группах новостей вики проектах, ЖЖ и… …   Википедия

  • Инет-тролль — Это статья об интернет троллинге. О методе рыбной ловли см.: Троллинг (рыбная ловля). Карикатура на тролля Троллинг (от англ. trolling  блеснение, ловля рыбы на блесну)  размещение в Интернете (на форумах, в группах новостей вики проектах, ЖЖ и… …   Википедия

  • Интернет-тролли — Это статья об интернет троллинге. О методе рыбной ловли см.: Троллинг (рыбная ловля). Карикатура на тролля Троллинг (от англ. trolling  блеснение, ловля рыбы на блесну)  размещение в Интернете (на форумах, в группах новостей вики проектах, ЖЖ и… …   Википедия

  • Интернет-тролль — Это статья об интернет троллинге. О методе рыбной ловли см.: Троллинг (рыбная ловля). Карикатура на тролля Троллинг (от англ. trolling  блеснение, ловля рыбы на блесну)  размещение в Интернете (на форумах, в группах новостей вики проектах, ЖЖ и… …   Википедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»