Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

только с отрицанием

  • 1 только

    1) нареч. ті́льки; ( лишь) лише́, лиш

    \только что — ті́льки що, ті́льки-но, що́йно; ( сейчас) допі́ру

    \только что не... — ( чуть ли не) мало не...; (единственно, чего не хватает) ті́льки що не..., ото́ ті́льки що не

    2) част. ті́льки

    да и \только — та й го́ді

    \только бы, \только б — ( для выражения желания) аби́ лише́ (лиш), аби́ ті́льки, ті́льки б, аби

    \только и — ті́льки й; и

    \только — і ті́льки

    не \только, а (но) и — не ті́льки (не лише́), а (але́) й

    едва́ \только — як ті́льки, ті́льки, ско́ро

    как \только — см. как 2)

    лишь\только ко — см. лишь 2)

    \только что — ті́льки, ті́льки що, ті́льки-но, що́йно

    Русско-украинский словарь > только

  • 2 только-только

    нар.
    1) ( едва-едва) ті́льки-ті́льки, ле́две-ле́две, ледь-ледь; ле́две-нале́две
    2) ( только что) ті́льки-ті́льки, ото́ ті́льки що (ті́льки-но), що́йно

    Русско-украинский словарь > только-только

  • 3 касаться

    коснуться
    1) (кого, чего, физически) торкатися, торкнутися кого, чого, до кого, до чого, об що, у що, дотикатися, діткнутися до кого, до чого, торкати, торкнути, заторкнути кого, що. [Якийсь холод торкається делікатного дітського тіла, щось бере з-за плечей (Коцюб.). І вона пішла туди, де небо торкається до землі (Грінч.). Торкається об сухе стебло тернове, щільно тулиться (Васильч.). Шпиль його торкався в саме небо (Крим.). Чую, щось холодне мене торкає (Крим.)]. Твой взор меня -нулся - твої очі мене заторкнули; (мимолётно) твій погляд перебіг по мені. Вода приятно -салась тела - вода любо торкалася тіла. Жизнь грубо -нулась его - життя його брутально зачепило (діткнуло). Моих зениц -нулся он - він торкнувся моїх зіниць, він доторкнувся до моїх зіниць. Не -саясь земли - не торкаючи(сь) землі. Свет -нулся глаз - світло торкнулося очей. -ться слуха - торкатися, торкнутися вуха, ушей, доходити, дійти, добуватися, добутися вуха, до вуха. Шкаф -ется стены - шафа торкається стінки (дотуляється до стінки). Чужого (имущества) не -сайся - чужого (добра) не чіпай, не торкай, (образно) зась до чужих ковбас;
    2) (кого, чего, до чего, легко и слабо) доторкатися, доторкуватися, доторкнутися, дотикатися, діткнутися кого, чого, до кого, до чого, торкати, торкнути кого, що, (задевая, цепляя) черкатися, черкнутися чим до кого, до чого, у що, об кого, об віщо, з чим; срвн. Прикасаться. [Ходи тихо як лин по дну, що ні до кого не доторкається (Номис). Рука моя доторкувалася до її руки (Кон.). Було тісненько: вони з Катериною черкались одно об одного плечем (Грінч.). Її плече черкається з його плечем (Мирн.). Язик тільки черкається об піднебіння (Н.-Лев.)]. Ни до чего не -ется - ні до чого не береться; і за холодну воду не береться. -нулся до его плеча - доторкнувся до його плеча, торкнув його плече;
    3) (распространяясь достигать чего) сягати, сягнути, доходити, дійти, доставати, достати до чого, чого; срвн. Достигать 3. [Великани руками мало-мало неба не сягали (Рудан.). Йому вода вже по шию сягає (Чуб. V)]. Вода -сается коленей - вода сягає колін. Восточная граница -сается Кавказа - східня межа сягає (до, аж до) Кавказу. Головой -сался потолка - головою доставав до стелі (сягав стелі, торкав стелю). Половодье -салось крайних изб - повінь (велика вода) доходила до крайніх хат. Цивилизация этих стран не -нулась - цивілізація до цих країн не сягнула (цих країн не дістала, не заторкнула);
    4) (иметь отношение к чему) торкатися, торкнутися, дотикатися, діткнутися, стосуватися, тичитися, (малоупотр.) тикатися, тикнутися кого, чого и до кого, до чого. [Академія в усіх справах, що торкаються наук та освіти, має право безпосередньо зноситися з усіма установами (Ст. А. Н.). Мовчить, неначе до його й не стосується (Сквирщ.). Тут єсть щось таке, що торкається (тичиться) тебе (Звин.)]. Беседа, речь -ется вопроса о… - розмова йде про…, мова (річ) про те, що… Меня это не -ется - це до мене не належить, це мене не стосується. Это вас не -ется (не ваше дело) - це до вас не стосується, це до вас не тичиться. Дело -ется личности - справа стосується особи (зачіпає особу). Дело -ется кого, чего - ходить (ідеться) про кого, про що. [Але я все сторожкий, де ходить про тебе, коханий мій (Леонт.)]. Что -ется (кого, чего) - що-до кого, що-до чого. [Що-до молодих Шмідтів, то (вони) заходили до професора за тих трьох днів не часто (Крим.)]. Что же -ется - що-ж до, а що вже. [Що-ж до самих шахтарів, то вони поділилися виразно на дві частки (Грінч.). А що вже Василько - тихий, сумний (М. Вовч.)]. Что -ется меня (по мне) - що-до мене, про мене, по моїй голові. [Про мене - робіть, як знаєте. По моїй голові - хоч вовк траву їж. (Сл. Гр.)]. Тебя не -ется! - не про тебе діло! не твоє мелеться! Чего ни коснись - що не візьми, до чого не обернися, за що не візьмешся, то… А коснись тебя, что ты сказал бы - нехай би тебе торкнулося, що сказав би; а якби тобі таке, що сказав би;
    5) (только об одушевл.: интересовать, составлять интерес) торкатися, торкнутися, дотикати, діткнути, обходити, обійти кого. [Його лихо мало мене торкається (Ніков.). Мене пісні й пророцтва не обходять: аби закон - пророків непотрібно (Л. Укр.)]. Нас это близко -ется - нас це близько обходить. А насколько ж (а разве) это меня -ется? - а що то мене обходить?;
    6) (чего: говорить о чём) торкатися, торкнутися чого, згадувати, згадати про що. Не -сайтесь этого вопроса - не торкайтеся цієї справи; не згадуйте про це. -нулся в двух словах… - згадав двома словами про що. Оратор -нулся вопроса о… - промовець торкнувся справи про що или чого. Касающийся - (относящийся) дотичний до чого и чого, (относительный) стосовний до чого, що-до кого (справа), проти, супроти кого, чого; см. ещё Касательный. [Кожний з присутніх на суді, коли що знав дотичне справи, міг про се заявити суддям (Ор. Лев.). А оце справа - що-до грошей (Звин.)]. Касаемо - що-до, проти, супроти кого, чого.
    * * *
    несов.; сов. - косн`уться
    1) торка́тися, торкну́тися (кого-чого, до кого-чого), торка́ти, торкну́ти (кого-що); ( прикасаться) дотика́тися, діткну́тися и доткнутися (до кого-чого; кого-чого), диал. дотика́ти, діткну́ти и доткну́ти (кого-що); ( зацеплять) черка́тися, черкну́тися и усилит. черкону́тися (об кого-що, кого-чого, з ким-чим), черка́ти, черкну́ти и усилит. черкону́ти (кого-що, по кому-чому, об кого-що)
    2) (перен.: затрагивать в разговоре, изложении) торка́тися, торкну́тися, зачіпа́ти, зачепи́ти; диал. дотика́ти, діткнути и доткну́ти
    3) (несов. перен.: иметь отношение) стосува́тися, -су́ється (кого-чого, до кого-чого); (преим. с отрицанием "не") обхо́дити, торка́тися, зачіпа́ти (кого)

    Русско-украинский словарь > касаться

  • 4 переставать

    перестать переставати, перестати, вгавати (обычно с отриц.), кидати, кинути, покидати, покинути, облишувати, облишити, залишити, (о крике, шуме, ветре, дожде и т. п.) ущухати(ся), ущухнути, угавати (только с отриц.), унишкнути(ся), занишкнути. [Не за нас це стало, не за нас і перестане. Гула всюди тая слава, та вже перестала (Л. Укр.). Про тебе, ненько, думати не кину. Книжки читати залишив. Вітер, дощ ущух. Дитина кричить, не вгаваючи. Уже пора-б дощеві й внишкнутися]. -ть делать что - перестати, спинитися робити що. [Спинився писати і став думати]. -тать болеть, печалиться, плакать и т. д. - переболіти кого що, пережуритися (пересумувати), переплакати. -тать сердиться - пересердитися, відсердитися, відійти, (безлично) відійти від серця. -тать бояться - перебоятися. Дождь -тал - дощ ущух или (безлично) передощило. Не -ставая - не переста(ва)ючи, не вгаваючи, без перестан(к)у, безперестанно, без[не]настанно, одно, в-одно. Срв. Безостановочно. [Тяжко йому: одно стогне та й стогне. Я її пужалном лущу в-одно (Щог.)]. Перестань, -те! - годі тобі! Годі вам!
    * * *
    несов.; сов. - перест`ать
    перестава́ти, переста́ти; (перед инфинитивом: прекращать что-л. делать) ки́дати, ки́нути, покида́ти, поки́нути и поки́дати; (прекращаться: о дожде, ветре, шуме) ущуха́ти, ущу́хнути, несов. угава́ти ( только с отрицанием)

    Русско-украинский словарь > переставать

  • 5 пошатываться

    пошататься, пошатнуться
    1) похитуватися, хитатися, похитатися, похитнутися, схитнутися, хитнутися, (обыкновенно с отрицанием) ухитнутися; (покачиваться) хилитатися, похилитатися, хилитнутися, коливатися, поколиватися, коливнутися, хибатися, хибнутися, схибнутися, похибнутися, (только о людях нетвёрдо стоящих на ногах) заточуватися, заточитися, точитися, поточитися куди, до чого. -ваясь подходить, подойти к кому, к чему - підточуватися, підточитися до кого, до чого. [Пішла злегка похитуючись, мов п'яна (Черкас.). Гнат, коливаючись мов п'яний, поплентавсь додому (Коцюб.). Кладочка схитнулась, сестриця втонула (Гр.). Пливе човен води повен, коли-б не схитнувся (не схибнувся) (Чуб.). Ой оре міщанин та й заточується (Чуб.). П'яний поточився і впав (Грінч.)]. Этот удар заставил его -нуться - цей стусан примусив його схитнутися (похитнутися, схибнутися, заточитися, поточитися). Его вера -нулась - його віра схитнулася, похитнулася, захиталася. -нуться в вере - схитнутися, похитнутися, захитатися у вірі. -нуться на трудном пути (переносно) - схибнутися (схибити) на непевній дорозі. Здоровье -нулось - здоров'я упало, занепало, схитнулось, похитнулось. -нувшийся авторитет - захитаний авторитет;
    2) пошататься - (пошляться) повештатися, потинятися, пошалатися, помотатися. [Повештався я тутечки чимало на своєму віку (Сторож.). Поміж людьми помотається, - звичаїв набирається (Гр.)].
    * * *
    похи́туватися; ( о человеке) пото́чуватися

    Русско-украинский словарь > пошатываться

  • 6 вытекать

    несов. вытека́ть, сов. вы́течь
    1) техн., физ. витіка́ти, ви́текти
    2) матем. только несов. ( следовать) виплива́ти

    Русско-украинский политехнический словарь > вытекать

  • 7 вытекать

    несов. вытека́ть, сов. вы́течь
    1) техн., физ. витіка́ти, ви́текти
    2) матем. только несов. ( следовать) виплива́ти

    Русско-украинский политехнический словарь > вытекать

  • 8 а

    сз. 1) а;
    2) та, але. [Людці, а не люди. А з неба місяць так і сяє]. А то, а не то - а то, коли-ж ні, то. А-ни-ни - а-ні-же, ані-ні. А ну-ка - ось ну! ану-бо! [Ось ну вип'ємо по чарці]. А то ведь и - а то й. Не только …, а (но) и - не то…, ба й.
    межд. 1) а? га? [Чому не послухав? га?];
    2) а! га! ага! [А, це ви?! А, яке лихо! Га, добра твоя горілка. Ага, попалися!];
    3) (выражение нетерпения и досады) а, ат, ет. [Маланка не хотіла вірити: Ат, знов наплів Ґудзь (Коцюб.)].
    * * *
    I союз
    1) ( противительный) а; (но) але́; (да) та
    II част.
    2) (побудительная - при повторном обращении к кому-л.) чу́єш
    III межд.
    а; (при выражении решимости, досады) ет, ат

    Русско-украинский словарь > а

  • 9 аист

    зоол. чорногуз, лелека, бусе[о]л, бузько, боцю[я]н; (только о самце) лелич, лелечич. Детёныш -та - чорногузеня, бусленя, лелеченя (р. -яти).
    * * *
    орн.
    чорногу́з, леле́ка, бу́сел, -сла, бу́сол; бузько́; ( о самке) бусли́ха, диал. боця́н, -а, боцю́н, -а, боця́г, -а, га́йстер, -тра

    Русско-украинский словарь > аист

  • 10 ахать

    ахнуть
    1) ахати, ахкати, ахнути, охнути, йойкнути. [Всі ахали, дивувалися. Инші діди охнули з остраху. Йойкнули з переляку];
    2) только сов. в. Ахнуть (о сильном, громком звуке, ударе) - гакнути, цигипнути.
    * * *
    несов.; сов. - `ахнуть
    1) а́хати и а́хкати, а́хнути, о́йкати, о́йкнути, о́хати и о́хкати, о́хнути; диал. йо́йкати, йо́йкнути
    2) (издавать глухой, отрывистый звук) а́хати и а́хкати, а́хнути, тара́хкати, тара́хнути, ба́хкати, ба́хнути, баба́хати и баба́хкати, баба́хнути
    3) ( с силой ударять) тара́хкати, тара́хнути, ге́пати, ге́пнути, чеса́ти, учеса́ти, ба́хкати, ба́хнути, баба́хати и баба́хкати, баба́хнути

    Русско-украинский словарь > ахать

  • 11 банка

    I. банка, слоїк; (ум.) слоїчок, (только стекл.) скляниця, (жестян.) бляшанка, (жестян. или дерев.) пушка [Пушка на цукор]; (больш. глинян. б.) куман; (б. оплет. лозой) балцанка.
    II. мед. банька. Ставить, поставить сухие -ки - скидати, скинути горща, прикладати, прикласти баньки.
    * * *
    I
    1) ( сосуд) ба́нка; ( глиняная или стеклянная) сло́їк
    2) биол. ба́нка

    \банка кровосо́сная — ба́нка кровосо́сна (кровоси́сна, кровосса́льна)

    II III
    ( мель) ба́нка

    Русско-украинский словарь > банка

  • 12 беда

    біда, лихо, лишенько, недоля, лиха година, пригода, причина, притуга, халепа, пеня. Беды - злигодні. Прибавка к -де - прибідок. Ох, беда, беда! - лишенько тяжке. На -ду - на лихо. Беда да и только - лихо та й годі. Не беда - дарма, байдуже. Прийдет беда - до лиха прийдеться. Жди беды - начувайся. Попасть в беду - доскочити лиха, біди, ускочити в халепу, в лихо. Из беды не выберешься - не спекаєшся лиха, халепи. Спасти, -сь, избавить, -ся от беды - вирятувати, -ся, вимотати, -ся. Переживать, испытывать -ду - біду бідувати, б. приймати. Пережить -ду - перебідувати. Причинять -ду кому - напастувати кого. Взвести -ду - прикинути пеню. Наделать себе -ды - напитати собі лиха, біди. Натворить, наделать беды - наробити шкоди, клопоту. Помочь в -де - порятувати, зарадити лихові. Предотвратить -ду - запобігти лихові. Беда стряслась - лихо спіткало, скоїлося, спіткала напасть, лиха година. Желаю тебе всех бед - бодай тебе злидні побили; безголов'я на тебе.
    * * *
    1) біда́, ли́хо, недо́ля, лиха́ годи́на; приту́га; ( напасть) напа́сть, -ті и на́пасть, хале́па и ха́лепа; причи́на
    2) в знач. сказ., біда́, ли́хо
    3) в знач. нареч. до ли́ха, страх

    Русско-украинский словарь > беда

  • 13 бездна

    1) безодня, (только о суше) прірва, безоднява, проваля, (адская) пропасна;
    2) бездна (множество, обилие) - сила-силенна, безліч, до смутку. [Яблук сила-силенна. Роботи безліч, до смутку].
    * * *
    1) безо́дня; ( пропасть) прова́лля, прі́рва; диал. безо́днява, хлань, -ні, ві́дхлань
    2) ( множество) си́ла, си́ла-силе́нна, род. п. си́ли-силе́нної; бе́зліч, -і

    Русско-украинский словарь > бездна

  • 14 безотлагательность

    безотложность невідкладність, конечність, (только о деле) пильність.
    * * *
    невідкла́дність, -ності; нега́йність, пи́льність, нага́льність

    Русско-украинский словарь > безотлагательность

  • 15 безотлагательный

    безотложный невідкладний, (только о деле) пильний. -но - невідкладно, не відкладаючи.
    * * *
    невідкла́дний; ( немедленный) нега́йний, пи́льний, нага́льний

    Русско-украинский словарь > безотлагательный

  • 16 беспокоить

    турбувати, непокоїти, бентежити, клопотати кого.
    * * *
    1) ( нарушать покой) турбува́ти, непоко́їти, триво́жити; ( заботить) клопота́ти
    2) ( внушать тревогу) турбува́ти, непоко́їти, триво́жити; ( волновать) хвилюва́ти, бенте́жити; (касаться - с отрицанием "не") обхо́дити

    Русско-украинский словарь > беспокоить

  • 17 благоприятствовать

    сприяти, спорити, щастити, погоджати (сов. погодити), пособляти, фортунити. [Нехай вам доля сприяє. Хай вам бог спорить. Щасти вам боже на всяке добро]. Не благоприятствовать (кроме названных с отрицанием) - непутити. [Наша дочка добре береться до науки, дак що непутить - те що здоров'я немає].
    * * *
    сприя́ти, бу́ти сприятливим; погоджа́ти

    Русско-украинский словарь > благоприятствовать

  • 18 блудник

    -ница блудодій, блудник, -ниця, (уничиж.) блудяжка, розпутник, -ниця, бахур, -ка, (только о женщине) повія; (крайне грубо) курваль, (ж. р.) курва.
    * * *
    блудни́к, -а, розпу́сник

    Русско-украинский словарь > блудник

  • 19 брать

    1) брати, сов. узяти. [Бери, що дають. Скільки брато грошей?]. Берущий (только как сущ.) - браха, взяха, взяхар (р. -ря). [Будеш даха (дахар), будеш і браха (взяхар)];
    2) (б. много) набиратися. [Не набирайся - важко буде нести];
    3) забирати. [Він мене з собою забірає];
    4) приймати. [Чотири карбованці даю за таке нікчемне теля, ще й не хоче! Приймай гроші!];
    5) побирати. [Не говорив нікому, відки гроші побирає];
    6) (б. часть зерна за помол) мірчити (гал.);
    7) (б. в жёны) дружити собі, брати за себе. [Гарну дівчину він собі дружить. Хлібороби опанували замки, брали за себе панських жінок, мов тих сабинянок. (Куліш)];
    8) (б. верх) брати гору, перемагати, горувати, запановувати над чим. [Бере баба над козаком гору. Форма перемагає у Сидора Твердохліба (Єфр.). Горують негарні інстинкти. Пам'ять запанувала над картинами уяви (Франко)];
    9) (б. взятки) хабарювати, хапати (брати) хабарі, драти, дерти, хап[в]турувати. [У поліції деруть і з живого, і з мертвого];
    10) (б. в долг, взаймы) позичати, позичатися, брати на-бір (на-борг), в позику, боргувати. [Пішов чумак до шинку боргувати горівку]. Б. в счёт сомнительных будущих благ - брати на зелений овес. Б. в счёт работы - брати на відробіток;
    11) (б. землю в аренду на один посев) - (редко) купувати. [На пшеницю землю в пана купили];
    12) (б. тайком) викрадати. [Викрадає в тебе Харитина гроші і Денисові віддає]:
    13) (б. заказанное, заплатив деньги) викупляти;
    14) (б. на крючок (дверь, окно)) защіпати, закидати на защіпку;
    15) (б. безжалостно имущество в уплату долга, штрафа) грабувати. [На селі лемент, плач - за викуп грабують];
    16) (б. начало) зачинатися. [Наша річка зачинається десь дуже далеко];
    17) (досада, злость берёт) досада, злість пориває;
    18) (б. чью сторону) ставати на чиємусь боці, прихилятися до кого. [В спірці з Грицьком більшість до старшого брата прихилялась (Грінч.)];
    19) (б. в свидетели) брати за свідка;
    20) (б. за основание, в качестве чего) засновувати на чому, класти чим. [Як-би він тільки заснував свої праці на поважних наукових джерелах. Провідною думкою своїх нарисів кладу принцип громадського слугування письменства народові (Єфр.)];
    21) (б. приступом) добувати що й чого. [Довго бушувала сірома, хотіла вже замку добувати, та гармат побоялася (Куліш)];
    22) (об инструменте, орудии, огне) брати, няти, нятися. [Коса не бере - погострити треба. Твоєї шиї міч не йме. Мокрого поліна вогонь не йметься]. Гребень не берёт - гребінець не вчеше;
    23) (ружьё берёт ниже цели) рушниця низить. (Прич.) браний и братий. [У їх невістка молода, торік брата].
    * * *
    1) брати; (грибы, ягоды) збира́ти; (крепость, город) здобува́ти
    2) (отнимать, поглощать, требовать) забира́ти
    3) (преодолевать) бра́ти, дола́ти

    Русско-украинский словарь > брать

  • 20 бушевать

    бушувати, бурхати, буяти, бучу збивати; (только о воде) шпувати. [а) Вітер бушує. Море реве та бурхає. Вогонь бурхав. Вітри буяли. Море дуже шпує; б) Бушували разом, то треба разом і кару приймати. В її душі бурхали далеко сильніші вражіння. Козаки по місту буяють].
    * * *
    бурха́ти, буя́ти, нуртува́ти, вирува́ти ( про воду); буя́нити

    Русско-украинский словарь > бушевать

См. также в других словарях:

  • Падеж дополнения при переходных глаголах с отрицанием —      При переходных глаголах с отрицанием в одних случаях явно преобладает употребление родительного падежа дополнения, в других – употребление винительного падежа, в третьих – наблюдается факультативное их использование.      1. Р о д и т е л ь… …   Справочник по правописанию и стилистике

  • Падеж дополнения при переходных глаголах с отрицанием —      При переходных глаголах с отрицанием в одних случаях явно преобладает употребление родительного падежа дополнения, в других – употребление винительного падежа, в третьих – наблюдается факультативное их использование.      1. Р о д и т е л ь… …   Справочник по правописанию и стилистике

  • стать — 1) стать стану, станешь; повел. стань; сов. (несов. становиться). 1. Принять стоячее положение, подняться на ноги; встать. [Тавля] не мог ни стать, ни сесть после экзекуции. Помяловский, Очерки бурсы. | Со словами, указывающими на часть тела,… …   Малый академический словарь

  • Немецкий язык — Запрос «немецкий» перенаправляется сюда; см. также другие значения. Немецкий язык Самоназвание: Deutsch, deutsche Sprache Страны …   Википедия

  • ИОАНН ПАВЕЛ II — К. Войтыла с родителями. Фотография. Нач. 20 х гг. XX в. К. Войтыла с родителями. Фотография. Нач. 20 х гг. XX в. (18.05.1920, Вадовице, близ Кракова, Польша 2.04.2005, Ватикан; до избрания папой Кароль Юзеф Войтыла), папа Римский (с 16 окт.… …   Православная энциклопедия

  • да́льний — яя, ее. 1. То же, что далекий (в 1 знач.). Дальние леса, точно высеченные из какого то драгоценного желто зеленого камня, виднелись своею изогнутою чертой вершин на горизонте. Л. Толстой, Война и мир. Они сидели на люках, глядели на море, на… …   Малый академический словарь

  • где — нареч. 1. вопросительное. В каком месте? А где мой товарищ, промолвил Олег, Скажите, где конь мой ретивый? Пушкин, Песнь о вещем Олеге. Где же холодный ключ? спросил я. А вот, сказали мне, указывая под ноги. Где? Да вот. И. Гончаров, Фрегат… …   Малый академический словарь

  • ВЕДОМЫЙ — 1. ВЕДОМЫЙ, ведомая, ведомое; ведом, ведома, ведомо (устар.). Известный, знакомый (теперь употр. только с отрицанием, см. неведомый). Это дело всем ведомо. 2. ВЕДОМЫЙ, ведомая, ведомое; ведом, ведома, ведомо (книжн. устар.). 1. прич. страд. наст …   Толковый словарь Ушакова

  • ВЕДОМЫЙ — 1. ВЕДОМЫЙ, ведомая, ведомое; ведом, ведома, ведомо (устар.). Известный, знакомый (теперь употр. только с отрицанием, см. неведомый). Это дело всем ведомо. 2. ВЕДОМЫЙ, ведомая, ведомое; ведом, ведома, ведомо (книжн. устар.). 1. прич. страд. наст …   Толковый словарь Ушакова

  • ан фасад — * en façade. С внешней, показной стороны. Франция долго жила одним только скептицизмом, только философским отрицанием, благодаря этому получилась блестящая культура вся en façade, без глубоких корней. ВЕ 1898 8 8 33 …   Исторический словарь галлицизмов русского языка

  • далёкий — ая, ое; лёк, лека, леко и лёко, леки и лёки; дальше. 1. Находящийся, происходящий на большом расстоянии; противоп. близкий. И небо там, над скалами и пропастями, кажется таким далеким и недосягаемым, как будто оно отступилось от людей. И.… …   Малый академический словарь

Книги

Другие книги по запросу «только с отрицанием» >>


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»