-
41 чулочная ткань
пле́тена ткани́на, панчі́шна ткани́на -
42 вибивати
техн.; физ. выбива́ть, выкола́чивать, колоти́ть ( выколачивать), набива́ть ( узор на ткани), печа́тать ( на ткани) -
43 выбеливать
-ся, выбелить, -ся (о ткани) білити, -ся, убілювати, -ся, убілити, -ся; (известью, мелом) вапнувати, повапнувати, білити, білувати, побіляти, побілити, вибілити, оббілувати. [Сьогодні хату пошпарувала, а завтра побілую]. Выбеленный (о ткани) - убілений; (о постройке) повапнений, вибілений, побілений, побілований.* * *несов.; сов. - в`ыбелитьвибі́лювати, ви́білити и мног. повибі́лювати -
44 заток
1) (продольный край ткани) крайка;2) (залив реки) затока; (изгиб) коліно, завороть (- ти), закрут (-ту).* * *I( верхний конец ткани) кра́йка; диал. то́рок, -у, тороки́, -ків, торочки́, -чокII( вторжение воздуха) спец. затіка́ння пові́тря -
45 клетка
1) (помещение) клітка, кліть, ум. кліточка, клітонька, (большая для дом. птицы) куча, коєць (р. койця), (открытая для скворцов) шпаківня, (для жаворонков) жайворонник. [Душа, мов та пташка із клітки геть рветься (Самійл.). Серце тужно б'ється, наче пташка в кліті (Франко). Треба кури повкидати в кучу (Полтавщ.)];2) (четыреугольник) ґрата, ґратка, крата, карта ум. ґраточка, краточка, карточка. [Вона почала пальцем рахувати краточки на перському килимі (Л. Укр.). Картата старосвітська плахта з зеленими, червоними, жовтими картами (Грінч.)];3) биол. cella - клітина. [Жіноча, чоловіча клітина. Рослинна клітина];4) грудная -ка, анат. thorax - огруддя.* * *1) клітка, кліть, -ті; ( квадрат разграфлённого пространства) кліти́нка; ( на ткани) ка́рта, диал. кра́та; (помещение для птиц и животных диал.) ко́єць, род. п. ко́йцягрудна́я \клетка — анат. грудна́ клі́тка; огру́ддя
ле́стничная \клетка — сходова́ клітка
ткань в кле́тку — карта́та ткани́на
2) биол. кліти́на -
46 лезть
1) лізти, (взлезать) вилазити, вилізати, злазити куди, на що, по чому; (карабкаться) дертися и дратися (деруся, -решся), видиратися, здиратися, пнутися и п'ястися (пнуся, пнешся), спинатися, (цепко) драпатися куди, на що; (слезать) злазити, злізати з чого, куди, у що; (переть) перти (пру, преш), пертися, пхатися куди, до чого, у що; срвн. Лазить и Взбираться. [Серед ліса стоїть дуб,- давай по нім лізти (Рудан.). Знову лізуть на сонце важкі, розтріпані хмари (Коцюб.). Наївся дурману та й дереться на стіну (Богодухівщ.). П'явсь, п'явсь на ту гору - не зопнеться (Чуб. I). Наймички регочуться, аж на комін спинаються (Н.-Лев.). Лядські господарі почали пертися на узграниччя всіма способами (Куліш)]. Лезть на дерево, на кровлю - лізти, ви[з]лазити, дертися, ви[з]диратися, пнутися на дерево, на покрівлю. Лезть на стену (в прям. и перен. знач.) - лізти (дертися и т. п.) на стіну. Лезть с дерева - лізти (злазити, злізати) з дерева. Лезть на четвереньках - рачки лізти, рачкувати. [Струк рачкував за їм здалека (Грінч.)]. Лезть в воду - лізти у воду. Лезть в бары, в начальство и т. п. - пнутися или п'ястися, лізти в пани, в начальники, на панську лінію гнути, (грубо) пертися, пхатися, микатися куди, до чого, у що. [Забагатіли, в пани пнуться (Слов'яносерощ.). П'явся до гетьманування на Україні (Куліш). В слов'янофіли так і претесь (Шевч.). У начальство він не пхається (Грінч.). Коли не піп, не микайся в ризи (Приказка)]. Куда ты -зешь? - куди ти лізеш, пнешся? (грубо) куди ти пхаєшся (прешся)? [Куди ти прешся,- і без тебе тісно (Л. Укр.)]. Не лезь в чужое дело - не втручайся (не вмикуйся) до чужої справи; не пхай носа до чужого проса (Номис). Лезть (приставать) к кому - лізти, в'язнути, чіплятися до кого. Лезть к горлу, с ножом к горлу к кому - з короткими гужами приставати до кого; срвн. Приставать 4. Лезть в драку - лізти, сі[и ]катися, соватися, сукатися з кулаками (з ножем и т. п.) до кого. [Чого до мене з ножакою сикаєшся? (Куліш). Кричав, совався з кулаками (Н.-Лев.). Не билася я, а вони сукалися з кулаками, а я одпихалась (Переяславщ.)]. Лезть в голову - лізти в голову, лізти (сунутися, спадати) на думку, на мислі, (фам.) пертися в голову. [Лізе на думку, наче злодій до скрині (Кон.). Такі все дурниці лізуть (спадають) на думку (Харківщ.). Їх лиця раз-у-раз сунулися мені на думку (Франко). Однісінька влізлива думка так і преться в голову (Крим.)]. Ему ничто не -зет в голову - його голови ніщо не держиться; йому до голови нічого не впхаєш (не втовчеш). Он сам в петлю -зет - він самохіть у петлю лізе (пнеться), він сам собі зашморг на шию накидає. Сапоги узки, не -зут на ногу - чоботи вузькі, не налазять на ногу. Шапка не -зет на голову - шапка не налазить на голову. Из кожи лезть - рватися (видиратися) з шкури; Срвн. Кожа. [Роблю, аж із шкури видираюся (Звин.)]. Он в карман за словом не -зет - він язика не в кешені ховає, він по слово до кешені не лізе;2) а) (о волосах, мехе) лізти, вилазити. [Після тифу коси вилазять, лізе й лізе і кіска отака зостанеться (Борзенщ.)]; б) (о ткани) лізти, розлазитися. [Крам гнилий: так і лізе (розлазиться) в руках (Полтавщ.)].* * *1) лі́зти; ( взбираться наверх) вила́зити, виліза́ти; ( с трудом) де́ртися, дра́тися; ( налезать) нала́зити2) ( во что - вмешиваться) лі́зти (в що); ( приставать) сі́катися, сучи́тися (до кого)3) (выпадать; расползаться) лі́зти; (о волосах, шерсти) вила́зити, виліза́ти; (о ткани, коже) розла́зитися, розліза́тися -
47 лицевой
1) лицьовий. -вая кость - лицьова кістка. -вой угол - лицьовий кут (-та). -вой череп - череп (-па) обличчя (-ччя). -вое полотенце - см. Лицевик;2) (о лице предмета) правий, лицьовий, зверхній. -вая сторона - правий (лицьовий, добрий, горішній, зверхній) бік (р. боку), лице; срв. Лицо 6. [В цеї хустки другий бік (изнанка) кращий за правий (за лице) (Брацлавщ.). Причепиш (дві каблучки золоті) до обох нарамників наплічника знизу, з лицьового боку його (Біблія)]. -вая сторона карты, монеты - лице карти, монети. [Грошам лиця нема (Номис)]. -вая сторона ткани - лице, правий, лицьовий (и т. д.) бік тканини;3) (о лице здания) чільний; чоловий. -вая сторона дома - чоло, чільний бік (р. боку) будинку. - вой фасад - чолова фасада. -вой чертёж дома - чоловий рисунок (-нку) (план) будинку;4) (снабжённый рисунками) лицевий, образовий (рукопис);5) (персональный) особовий, особистий. -вой счёт - особистий рахунок (-нку). -вая книга, бухг. - особова книга (книжка), книга (книжка) особистих рахунків.* * *1) ( относящийся к лицу человека) лицьови́й, лице́вий2) (наружный, передний) лицьови́й, лицеви́й; ( верхний) горі́шній, ве́рхній; (о ткани, одежде) пра́вий; ( о здании) чільний, чолови́й3) ( личный) особо́вий4) (о старинных рукописях, книгах) лице́вий -
48 набивать
набить1) что на что - набивати, набити, (о мног.) понабивати що на що. -вать обручи на бочку, шину на колесо - набивати обручі на бочку, шину на колесо. [Треба набити обручі на діжку, а то зовсім розсохлася (Сл. Ум.)]. -вать вёдра, кадки - набивати відра, діжки. [Бондар відра набиває (Шевч.). Ваші діжки всі вже понабивав (Сл. Гр.)];2) что чем, чего во что (наполнять) - набивати, набити, натоптувати, натоптати, напихати, напхати, набигати, набгати, напаковувати, напакувати, (начинять) начиняти, начинити, (натолакивать) натовкмачувати, натовкмачити, (о мног.) понабивати, понатоптувати, понапихати, понабигати, понапаковувати, поначиняти, понатовкмачувати що чим, чого в що. [Лисичка виїла мачок з середини (з пирога), а туди напхала сміттячка (Рудч.). Набгав повну кишеню горіхів (Сл. Гр.). Чума з лопатою ходила, та гробовища рила-рила, та трупом-трупом начиняла (Шевч.). Ковбаси вже поначиняла (Богодух.). Натовкмаче було туди сухарів житних (Основа 1861)]. -бить матрац волосом, сеном - набити (напхати, натоптати) матрац(а) волоссям (волосінню), сінник сіном. -бить мебель волосом - набити меблі волоссям (волосінню). -ть погреб льдом - набивати, набити льодівню льодом. -бить трубку - набити (напхати) люльку. -бить карман - напхати (набгати, напакувати) (грошима) кишеню. -вать чучела - набивати (випихати) маняки. Ребёнку -били голову бесполезными правилами - набили (начинили, натовкмачили, натуркали, вульг. набухтурили) дитині голову непотрібними правилами. -бьёт себе чем-л. голову - наб'є (начинить) собі чимсь голову. -ть кому что в уши - натуркувати, натуркати, (о мног.) понатуркувати кому що в уха. [Я вже знаю, це вона йому натуркала (Сл. Ум.). Понатуркують дурним в уха, а вони й вірять (Грінч.)];3) (навевать) набивати, набити, понабивати чого куди, в що. Ветер -бил, ветром - било много снегу в сени - вітер набив, вітром набило (понабивало) багато снігу в сіни;4) (наколачивать чего во что) набивати, набити, (о мног.) понабивати чого в що. -ть гвоздей в стену - набивати, набити, понабивати гвіздків (цвяхів) у стіну; (для обмазки стены глиной) цвяхувати (цвяшкувати), обцвяхувати (обцвяшкувати) стіну, поцвяхувати (поцвяшкувати) стіни. -бить свай - набити (понабивати) паль у що;5) (тиснить) вибивати, вибити, (о мног.) повибивати що. -вать холст, холсты - вибивати полотно, полотна;6) (наминать) набивати, набити, (во мног. местах) понабивати що. -бить себе ногу, ноги - набити собі ногу, понабивати собі ноги. -бить мозоли - понабивати (понамулювати) мозолі. Седло -било спину у лошади - сідло набило спину коневі. -ть оскомину - набивати, набити оскомину, (себе) оскомити, пооскомити собі зуби, оскомитися, пооскомитися. [Зелені кислиці їсти, то тільки зуби оскомити (Сл. Гр.)]. -бить руку (переносно) - набити (наважити) руку, наламатися, приломитися (до роботи). [Тільки наважиш руку до якої роботи, а він тебе взяв та й на друге місце переставив (Київщ.)]. -ть цену - набивати (підбивати), набити (підбити) ціну. [Коло коней ходять та ціну набивають (Чигиринщ.). Мало й торгувалися, підбивали ціну (Франко)];7) нарізувати, нарізати, наколювати, наколоти; набивати, набити; (о мног.) понарізувати, понаколювати; понабивати чого. Охотник -бил много дичи - стрілець настріляв багато дичини. -бить орехов - набити горіхів. Набитый - набитий и набиваний, (о мног.) понабиваний; натоптаний, напханий, набганий, напакований, начинений, натовкмачений; (о ткани) вибитий, вибиваний, повибиваний и т. п. Туго -тый кошелёк - добре (туго) натоптаний (напханий, набганий, начинений) гаман (капшук). [Черес із котячої шкіри, туго напханий банкнотами (Франко). Начинений капшук шагами з калитки глузував (Боров.)]. Битком -тый - натоптом-натоптаний, напхом-напханий, повно набганий, (толпящимися) (повно)натовпаний. [Маненька церква повно натовпана була людьми (Грінч.)]. Люди битком -тые в карету - люди напхом-напхані в карету. -тый дурак - дурень заплішений (несосвітенний). -тая дура - дурепа писана.* * *несов.; сов. - наб`ить1) набива́ти, наби́ти, -б'ю, -б'єш и мног. понабивати; ( натаптывать) нато́птувати, натопта́ти, -топчу, -то́пчеш и мног. понато́птувати; ( напихивать) напиха́ти, напха́ти и мног. понапиха́ти; (наполнять чем-л.) начиня́ти и начи́нювати, -нюю, -нюєш, начини́ти, -чиню́, -чи́ниш и мног. поначиня́ти и поначи́нювати, напако́вувати, -ко́вую, -ко́вуєш, напакува́ти, -кую, -ку́єш и мног. понапако́вувати, сов. набга́ти\набиватьть доро́гу — набива́ти, наби́ти (нато́птувати, натопта́ти) доро́гу
\набиватьть желуде́й с ду́ба — набива́ти, наби́ти (сов. назби́вати) жолуді́в з ду́ба
\набиватьть карма́н (мошну́) — набива́ти, наби́ти (сов. напха́ти, напакува́ти) кише́ню (кали́тку, капшу́к)
\набиватьть ноги — набива́ти, наби́ти и мног. понабива́ти но́ги
\набиватьть о́бручи — набива́ти, наби́ти (наса́джувати, насади́ти) обручі́
\набиватьть оско́мину — набива́ти, наби́ти оско́му, оско́мити, -млю, -миш несов., оско́митися, пооско́митися
\набивать би́ть ру́ку — наби́ти ру́ку
\набиватьть [се́бе] че́м-либо го́лову — набива́ти, наби́ти (начиня́ти и начи́нювати, начини́ти) [собі] чим-не́будь го́лову
\набиватьть це́ну — набива́ти, наби́ти ціну́
2) (убивать в каком-л. количестве) набива́ти, наби́ти и мног. понабива́ти; ( стреляя) настрі́лювати, настріля́ти и мног. понастрі́лювати; (птицы, скота) нарі́зувати, -зую, -зуєш и наріза́ти, нарі́зати, -рі́жу, -рі́жеш и мног. понарі́зувати и понаріза́ти; ( свиней) нако́лювати, -люю, -люєш, наколо́ти, -колю́, -ко́леш и мног. понако́лювати3) ( отпечатывать узор на ткани) текст. вибива́ти, ви́бити, -б'ю, -б'єш и мног. повибива́ти4) (бить, колотить) би́ти, наби́ти; товкти́, -вчу́, -вче́ш, натовкти́ -
49 отбеливать
-ся, отбелить, -ся вибілювати, -ся, вибілити, -ся; (о ткани) убілювати, -ся, убілити, -ся. Срв. Выбеливать. Отбелённый - вибілений, побілений, (о ткани) убілений. [Біло ваше полотно вбілене].* * *несов.; сов. - отбел`ить1) вибі́лювати и вибіля́ти, ви́білити2) (несов.: кончить белить) ви́білити, побіли́ти -
50 полотно
1) (ткань) полотно, ум. полотенце, полотенко, полотенечко. -но на ткацком станке - кросна (реже ед. ч. кросно), ум. во мн. кросенця, кросонки. [Кросна ткала. Молодим господиням кросенця ткати]. -но, тканое в семь пасм - семірка, в девять - дев'ятка и т. д. -но толстое - гребінне; домотканне, тонкое - полотно тонке, рубок (-бка і - бку). [Шила кошульку з тонкого рубку]. -но домотканное самое тонкое - чесане полотно. Кусочек -на - полотнинка. [Дай чисту полотнинку завити руку]. -но волосяное для сита - полотенко;2) -но железной дороги - насип (-пу), гребля; колія. -но моста - поміст (-мосту);3) (фон) тло (-а);4) (подстилочный пласт) ґрунт (-ту).* * *1) полотно́; ( кусок ткани) полотни́на, поло́тнище; (о ткани диал.) кро́сна, -сен, кро́сножелезнодоро́жное \полотно — залізни́чне полотно́
\полотно двере́й — полотно́ двере́й
2) полотно́, поло́тнище -
51 тканевый
1) ткани́нний2) анат., фиоиол. ткани́нний -
52 Личневой
1) (о ткани гладкой поверхности) мінюч[щ]ий, мінливий, з полиском, (только о ткани, полон.) міньоний;2) -вой напилок - см. Личнёвка. -
53 swansdown
['swɒnzdaun]n1) лебе́дячий пух2) те́пла напівво́вня́на ткани́на3) баво́вня́на ткани́на з начо́сом -
54 tapestry
['tæpɪstrɪ]n1) ткани́на ручно́ї робо́ти; гобеле́н2) ткани́на, що іміту́є гобеле́н -
55 tissue
['tɪsjuː]n1) текст. ткани́на (тонка, прозора)2) павути́на, сі́тка, спле́тення (брехні, обставин тощо)3) біол. ткани́на4) = tissue paper -
56 ажурная ткань
мере́жчата ткани́на -
57 асбестовая ткань
азбе́стова ткани́наРусско-украинский политехнический словарь > асбестовая ткань
-
58 бархатная ткань
оксами́това ткани́на -
59 бумажная ткань
баво́вня́на ткани́на -
60 бучить
См. также в других словарях:
ткани́на — тканина … Русское словесное ударение
Ткани — ткацкие изделия (выполненные на ручном или механических станках), отличающиеся художественностью орнамен тации, красотой расцветки, высоким мастерством выработки, являющиеся произведениями декоративно прикладного искусства. Орнаментация… … Художественная энциклопедия
ТКАНИ — (биологическое), системы клеток, сходных по происхождению, строению и функциям. В состав ткани входят также межклеточные структуры и продукты жизнедеятельности клеток. Ткани человека и животных эпителиальная, все виды соединительной, мышечная и… … Современная энциклопедия
Ткани — (биологическое), системы клеток, сходных по происхождению, строению и функциям. В состав ткани входят также межклеточные структуры и продукты жизнедеятельности клеток. Ткани человека и животных эпителиальная, все виды соединительной, мышечная и… … Иллюстрированный энциклопедический словарь
ТКАНИ — в биологии системы клеток, сходных по происхождению, строению и функциям. В состав тканей входят также тканевая жидкость и продукты жизнедеятельности клеток. Ткани животных эпителиальная, все виды соединительной, мышечная и нервная; ткани… … Большой Энциклопедический словарь
ткани — текстиль, текстильные изделия; красный товар, мануфактура Словарь русских синонимов. ткани текстиль; мануфактура, красный товар (устар.) Словарь синонимов русского языка. Практический справочник. М.: Русский язык. З. Е. Александрова. 2011 … Словарь синонимов
ТКАНИ — ТКАНИ. Клетки, сходные функционально, ди ференцированные в одинаковом направлении и связанные друг с другом (и с промежуточным веществом, если оно есть) определенным образом, складываются в системы, получившие в гистологии название Т. Входя в… … Большая медицинская энциклопедия
ткани — системы клеток, сходные по строению, происхождению и функциям, различаются по размерам, форме и расположению. В состав ткани входят тканевая жидкость (заполняет межклеточные пространства) и находящиеся между клетками вещества, напр. соли кальция… … Биологический энциклопедический словарь
ткани — Ассортимент тканей по виду волокна делят на четыре класса: хлопчатобумажные, льняные, шерстяные, шелковые. Ассортимент хлопчатобумажных тканей наиболее разнообразен. Большая часть его классические однородные ткани (ситец, бязь, сатин и др.),… … Универсальный дополнительный практический толковый словарь И. Мостицкого
ткани — (биол.), системы клеток, сходных по происхождению, строению и функциям. В состав тканей входят также тканевая жидкость и продукты жизнедеятельности клеток. Ткани животных эпителиальная, все виды соединительной, мышечная и нервная; ткани… … Энциклопедический словарь
Ткани — изделия, образованные в процессе ткачества переплетением взаимно перпендикулярных систем нитей основы (продольных) и утка (поперечных). Применяются и дополнительные системы нитей, служащие для образования ворса, петелек, узоров и т. п. Т.… … Энциклопедия моды и одежды
