-
121 разнообразить
різномані́тити, -ні́чу, -ні́тиш, урізномані́тнювати, -нюю, -нюєш, розмаї́тити, -маї́чу, -маї́тиш; поэз. різноба́рвити, -влю, -виш -
122 разохочивать
несов.; сов. - разох`отитьрозохо́чувати, -чую, -чуєш, розохо́тити, -хо́чу, -хо́тиш, підохо́чувати, підохо́тити -
123 раскосмачивать
несов.; сов. - раскосм`атитько́шлати, розко́шлати, кошла́тити, -ла́чу, -ла́тиш, розкошла́тити; см. разлохмачивать -
124 рассудок
1) ( разум) ро́зум, -убыть в по́лном \рассудок дке — бу́ти при по́вному ро́зумі
лиши́ться \рассудок дка, потеря́ть \рассудок к — втра́тити (стра́тити) ро́зум, збожево́літи; згуби́ти (загуби́ти) тя́му; знавісні́ти; ( рехнуться) вульг. з глу́зду з'ї́хати (зсу́нутися)
катего́рии \рассудок дка — филос. катего́рії ро́зуму
2) ( здравый смысл) здоро́вий ро́зум (глузд)\рассудок дку вопреки́ — всу́переч здоро́вому ро́зумові (глу́зду)
3) ( умствование) розумува́ннялюби́ть без \рассудок дка — люби́ти (коха́ти) без розумува́ння (без розмірко́вування, без па́м'яті, щи́ро)
-
125 расточать
несов.; сов. - расточ`ить1) ( что - тратить попусту) марнува́ти, -ну́ю, -ну́єш, змарнува́ти и промарнува́ти, перево́дити, -джу, -диш, перевести́, -веду́, -веде́ш и мног. поперево́дити (що); ( проматывать) марнотра́тити, -тра́чу, -тра́тиш, промарнотра́тити, гайнува́ти, -ну́ю, -ну́єш, згайнува́ти и прогайнува́ти и погайнува́ти, розтри́нькувати, -кую, -куєш и три́нькати, розтри́нькати и мног. порозтри́нькувати, ци́ндрити и проци́ндрювати, -рюю, -рюєш, проци́ндрити, манта́чити, проманта́чити (що), несов. шинкува́ти, -ку́ю, -ку́єш (чим), шахрува́ти, -ру́ю, -ру́єш (що)2) (что - комплименты, любезности) розсипа́тися, розси́патися, -плюся, -плешся (в чому, чим), несов. си́пати, розсипа́ти (що); розто́чуватися, -чуюся, -чуєшся, розточи́тися, -точу́ся, -то́чишся (в чому, чим)3) (разгонять, рассеивать) розганя́ти и розго́нити, розігна́ти (розжену́, розжене́ш) и мног. порозганя́ти и порозго́нити; розто́чувати, -чую, -чуєш, розточи́ти, -точу́, -то́чиш -
126 растрёпывать
несов.; сов. - растреп`ать1) розтрі́пувати, -пую, -пуєш, розтріпа́ти и мног. порозтрі́пувати; ( разлохмачивать) розкуйо́вджувати, -джую, -джуєш, розкуйо́вдити, -джу, -диш, ко́шлати, розко́шлати, кошла́тити, -ла́чу, -ла́тиш, розкошла́тити, сов. розті́пати; (волосы, перья) скуйо́вджувати, скуйо́вдити и скуйо́вдати, розпа́тлувати, -лую, -луєш, розпа́тлати, сов. попа́тлати, розчухра́ти, розку́длати, розкудо́вчити2) ( разрывать на части) розша́рпувати, -пую, -пуєш, розша́рпати; ( приводить в негодность) розтрі́пувати, розтріпа́ти и мног. порозтрі́пувати, сов. потріпа́ти; см. истрёпывать 1)3) (коноплю, лён) спец. тіпа́ти, потіпа́ти; ( шерсть) чухра́ти, розчухра́ти4) (сов.: разгласить) розплеска́ти, -плещу́, -пле́щеш и -плеска́ю, -плеска́єш -
127 смутьянить
баламу́тити, -му́чу, -му́тиш, каламу́тити, колоти́ти, -лочу́, -ло́тиш -
128 спадать
несов.; сов. - спасть1) спада́ти и па́дати, спа́сти (спаде́) и мног. поспада́ти; (о листьях, лепестках) опада́ти, опа́сти и мног. поопада́ти; ( об уровне воды) убува́ти, убу́ти (убу́де)2) ( уменьшаться в объёме - об опухоли) стуха́ти, сту́хнути, відтуха́ти, відту́хнути и мног. повідтуха́ти; ( стихать - о ветре) ущуха́ти, ущу́хнути\спадать сть с — го́лоса
(с го́лосу) — утра́тити (стра́тити) го́лос; спа́сти з го́лосу
\спадать сть с лица́ — змарні́ти; спа́сти з лиця́ (на виду́), сху́днути на обли́ччі
\спадать сть с те́ла (в те́ле) — спа́сти з ті́ла, сху́днути [на ті́лі]; ( от недоедания) охля́нути
См. также в других словарях:
ТИТИ — (фр.). Шуточное название парижских гризеток. Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка. Чудинов А.Н., 1910. ТИТИ Шуточное название приятельниц парижских студентов. Объяснение 25000 иностранных слов, вошедших в употребление в… … Словарь иностранных слов русского языка
тити — I. ТИТИ I нескл. м. и ж. titi m. уличный мальчишка. Шуточное название парижских гризеток. Чудинов 1902. Дебардеры канканируют, черные домино пищат. Немного подалее чопорный маркиз 18 столетия идет дружески под руку с тити. Панаев Париж.… … Исторический словарь галлицизмов русского языка
тити — tičiai statusas T sritis zoologija | vardynas taksono rangas gentis apibrėžtis Gentyje 3 rūšys. Paplitimo arealas – P. Amerika. atitikmenys: lot. Callicebus angl. titi monkeys vok. Springaffen rus. прыгуны; тити pranc. callicèbes; titis ryšiai:… … Žinduolių pavadinimų žodynas
тити-маска — тити маска, тити маски … Орфографический словарь-справочник
тити-мити — ТИТИ МИТИ, титей митей, мн. Деньги. Это только за очень дополнительные тити мити. Возм. через уг. Ср. пети мети … Словарь русского арго
тити-мити — сущ., кол во синонимов: 1 • деньги (129) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 … Словарь синонимов
тити-мити уйнау — 1. Җитди булмаган эш белән шөгыльләнү 2. Уендагыча йомшак мөгамәлә итү без дошман белән тити мити уйнамыйбыз … Татар теленең аңлатмалы сүзлеге
тити-мити — {{тити м{}и{}ти}} неизм.; мн. Жарг. О деньгах. Не хватает тити мити, чтобы это купить … Энциклопедический словарь
тити-мити — неизм.; мн.; жарг. О деньгах. Не хватает тити мити, чтобы это купить … Словарь многих выражений
тити-маска — pilkasis titis statusas T sritis zoologija | vardynas taksono rangas rūšis atitikmenys: lot. Callicebus moloch angl. dusky titi; Orabussu titi vok. grauer Springaffe rus. прыгун молох; тити маска pranc. callicèbe orabussu ryšiai: platesnis… … Žinduolių pavadinimų žodynas
тити-вдовушка — apykaklėtasis titis statusas T sritis zoologija | vardynas taksono rangas rūšis atitikmenys: lot. Callicebus torquatus angl. collared titi; yellow handed titi; widow monkey vok. Witwenaffe rus. воротничковый прыгун; тити вдовушка pranc. callicèbe … Žinduolių pavadinimų žodynas
