-
1 возбудитель
-
2 делитель
dalytuvas (1) (техн.) -
3 допуск
tolerancija (1) (техн.) -
4 дутьё
pūtimas (2) (техн.) -
5 заедать
užsikirsti (užsikerta, to)įstrigti (įstringa, o) (техн.) -
6 зубец
-
7 зубомер
krumpliamatis (1) (техн.) -
8 колебание
-
9 колено
-
10 накладка
antšovas (1) (техн.) -
11 насадка
-
12 плечо
-
13 поглотитель
siurbtuvas (2)sugėriklis (2) (техн.) -
14 подача
-
15 привод
-
16 припуск
užlaida (1) (техн.) -
17 пробойник
prakalas (3b) (техн.) -
18 прокладка
intarpas (1) (техн.)nutiesimas (2) -
19 противовес
priešsvara (1)atsvara (3b) (техн.) -
20 пучина
- 1
- 2
См. также в других словарях:
техн. — техн. техникум образование и наука, техн. техн. техник технический техн. Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с … Словарь сокращений и аббревиатур
техніка — ( = політехнічний інститут) [MО,IV] … Толковый украинский словарь
техн. — технічний … Гірничий енциклопедичний словник
технік — а, ч. 1) Фахівець із певної галузі техніки, що має середню технічну освіту. || Військовий фахівець із середньою технічною освітою. || Працівник із середньою спеціальною освітою в деяких інших галузях народного господарства. •• Зубни/й те/хнік… … Український тлумачний словник
техніка — и, ж. 1) Сукупність засобів і знарядь праці, що застосовуються в суспільному виробництві та призначені для створення матеріальних цінностей. || Галузь людської діяльності, пов язана з вивченням, застосуванням і вдосконаленням засобів і знарядь… … Український тлумачний словник
технізація — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
технізований — прикметник … Орфографічний словник української мови
техніцизм — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
техніцист — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
технічка — іменник жіночого роду, істота розм … Орфографічний словник української мови
технічний — прикметник … Орфографічний словник української мови