Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

тенік

  • 1 теніт

    астр. тэни́т

    Українсько-російський політехнічний словник > теніт

  • 2 тенёк

    за́тінок, -нку, тінь, -ні; заті́ння; ( в знойную пору) холодо́к, -дку́

    Русско-украинский словарь > тенёк

  • 3 тенёта

    1) тене́та, -не́т
    2) ( паутина) диал. павути́на, собир. павути́ння; ( осенняя паутина) ба́бине лі́то

    Русско-украинский словарь > тенёта

  • 4 тенёчек

    Русско-украинский словарь > тенёчек

  • 5 тенётник

    I
    1) энтом. тене́тник
    2) ( осенняя паутина) диал. ба́бине лі́то; ( паутина) павути́на, собир. павути́ння
    II спец.
    тене́тник

    Русско-украинский словарь > тенётник

  • 6 тенётный

    тене́тний

    Русско-украинский словарь > тенётный

  • 7 метрополітен

    техн. метрополите́н

    Українсько-російський політехнічний словник > метрополітен

  • 8 невластный

    1) (не имеющий власти над кем, чем) невладний, що не має влади (сили, волі) над ким, над чим, незверхній над ким, над чим. Я -тен над собой - я не паную (не маю влади) над собою, я над собою (собі) не пан (не володар). Я -тен в этом - це не в моїй волі, не моя на це сила (влада), це не від мене залежить;
    2) (не имеющий возможности распоряжаться кем, чем) неспроможний, нездатний, нездольний (з)робити що. [Невільники життя, нездольні дати одсіч (М. Калин.)];
    3) (не обладающий большой властью) маловладний, маломожний;
    4) (не властительный) невладний, невладарський, невластеливий.
    * * *
    невла́дний, неві́льний

    Русско-украинский словарь > невластный

  • 9 тэнит

    астр.
    тені́т, -ту

    Русско-украинский политехнический словарь > тэнит

  • 10 тэнит

    астр.
    тені́т, -ту

    Русско-украинский политехнический словарь > тэнит

  • 11 лаун-теннис

    -сный лавн-теніс (-су), -совий.
    * * *
    спорт.
    ла́ун-те́ніс, -у

    Русско-украинский словарь > лаун-теннис

  • 12 любопытный

    1) (интересующийся знать) цікавий. [Ясний місяць, наглядач цікавий (Л. Укр.). Хто се, хто се? - спитаєте цікаві дівчата (Шевч.)]. -ная женщина - цікава жінка, Євина дочка. Он очень -тен - він дуже (до всього) цікавий. Толпами валит -ный народ - юрмами люд біжить (суне) цікавий. -ные осаждали зал суда - цікаві облягали судову залю. Не в меру -ный - надто (через лад) цікавий. Бросать -ные взгляды - поглядати (позирати) цікавим оком;
    2) (интересный) цікавий, інтересний. [Факт цікавий навіть з естетичного погляду (Єфр.). Він не знаходив нічого цікавого (Крим.)]. Случилось -ное происшествие - трапилася (сталася, зчинилася) цікава подія. Он очень -ный человек - з його дуже цікава людина.
    * * *
    ціка́вий; ( интересный) інтере́сний; ( любознательный) допи́тливий; ( заинтересованный) заціка́влений

    Русско-украинский словарь > любопытный

  • 13 невнятный

    1) (неясный для слуха) невиразний, нерозбірний, нерозбірливий. [Слова зливались у неї в горлі в невиразний крик (Коцюб.). Якийсь невиразний гомін розлігся в кав'ярні (Коцюб.). Воркоче щось невиразне (Л. Укр.). Листя иноді, чутливо стрепенувшись, шепотіло щось нерозбірне (Корол.)];
    2) (перен.) невиразний, неясний. -ная ласка - невиразна (неясна) ласка;
    3) (непонятный) незрозумілий, неясний. Им -тен этот язык - їм незрозуміла (нічого не промовляє) ця мова. -ное содержание читаемого - незрозумілий (неясний) зміст читаного.
    * * *
    1) невира́зний; ( плохо различаемый) нерозбірливий, нерозбі́рний; ( неясный) нея́сний и неясни́й
    2) ( непонятный) незрозумі́лий; ( неясный) неясни́й

    Русско-украинский словарь > невнятный

  • 14 неизвестный

    сщ.
    I. невідомий, незнаний, (незнакомый) незнайомий (-ого), незнайома людина. [Закон не вимагає одвічати незнаному на визов (Куліш)].
    II. Неизвестный и Неизвестен, прлг. -
    1) невідомий, незнаний, незвісний, беззвісний, (незнакомый) незнайомий, несвідомий (кому), (преимущ. непостижимый) недовідомий; срв. Неведомый. [Що там, на тих невідомих річках, якими пливе чужий тобі народ? (Коцюб.). Зовсім невідомий мені чоловік (Кониськ.). Перша причина речей нам невідома (В. Підмог.). Незнані таємниці (Дніпр. Ч.). Доля незнана (Л. Укр.). Я приїхав у незнаний край (М. Рильськ.). Незнані досі твори Шевченка (Доман.). Незвісне досі чуття любови (Франко). Дивився на незнайому йому молодицю (Кониськ.). Манастир той недалечко, а дорога несвідома, стежками (М. Вовч.). Діло нове, або й зовсім недовідоме (Куліш)]. -ное будущее - невідоме (недовідоме) майбутнє, (описат.) безвість (-ти) віків. -ная величина, мат. - невідома величина. -ное время - невідомий час. -ный народ - невідомий народ (гал. нарід). Он никому -тен - його ніхто не знає, він нікому невідомий. Мне это -но - мені це невідомо, я цього не знаю, (пров.) я про (за) це (те) не (з)вістен (не звісний, не відомий). [Чи вона їх знівечила, - я про те не вістен (Кониськ.). Може хто і вбив, а ми про те не відомі (Кониськ.)]. Мне -но это дело - мені невідома ця справа, я не знаю цієї справи. Имя его -но - ім'я його невідоме (незнане);
    2) (незнаменитый) невідомий, незнаний. [Не сумуй, поете безталанний, що ти малий, поміж людьми незнаний (Грінч.). Брут скоріше буде незнаним селюхом, ніж… (Куліш)].
    * * *
    1) прил. невідо́мий; незна́ний; недовідо́мий
    2) в знач. сущ. невідо́мий, -ого; ( незнакомец) незнайо́мий

    Русско-украинский словарь > неизвестный

  • 15 неприятный

    неприємний, нелюбий, немилий, прикрий, (досадный) досадний; (противный) противний. [Саїд розумів, що в Намангані коїться щось неприємне, несподіване (Ле). Трапилася йому неприємна історія (Київ). Запанувало між ними нелюбе мовчання (Крим.). Прикрі, погані слова (Н.-Лев.). Мені не прикрий зміст його промови, лиш спосіб (Куліш). Засміялася своїм прикрим сміхом (Л. Укр.). Я почув навіть прикрий холодок у лікті (Коцюб.). Прикрий дух (Київ). Мене гризла прикра думка (Крим.). Я не хтів нічого прикрого сказати (Звин.). Досаднії звістки (Грінч. III). Противна, як старцеві гривня (Номис)]. -ный вкус - неприємний смак, несмак (-ку). Сделать -ным (немилым) - зробити неприємним, сприкрити, знемилити. [Світ мені знемилила (Г. Барв.)]. Сделаться, стать -ным - зробитися (стати) неприємним (немилим, нелюбим, прикрим), сприкріти, сприкритися, знемиліти, знемилитися. [Сам змучився і людям прикрий став (Крим.). Германові сприкрилося те ремесло (Франко)]. Этот человек мне -тен - ця людина мені неприємна (немила, нелюба, прикра, противна).
    * * *
    неприє́мний; ( вызывающий неудовольствие) при́крий; ( немилый) нелю́бий, неми́лий

    \неприятныйый за́пах — неприє́мний за́пах

    \неприятныйый разгово́р — неприє́мна (при́кра) розмо́ва

    Русско-украинский словарь > неприятный

  • 16 переплетённость

    перепле́теність, -ності

    Русско-украинский словарь > переплетённость

  • 17 подковырка

    підколупування, піддовбування, підшпортування; (в лаптях) підсмичка.
    * * *
    1) ( действие) підколу́пування
    2) ( колкость) шпи́лька; ( уловка) ви́крут, -у, ви́верт, -у; ( хитрость) хи́трощі, -щів

    с подковы́ркой — з кепкува́нням, ущи́пливо

    3) ( у лаптей) підсми́чка

    ла́пти с подковы́ркой — личаки́ з підсми́чкою, пропле́тені личаки́

    Русско-украинский словарь > подковырка

  • 18 пристрастный

    1) (к чему) замилований, залюблений, закоханий у чому, прилюблений до чого. Быть -ным к чему, иметь пристрастие к чему - см. Пристрастие и Пристращаться;
    2) (судящий о ком или о чём пристрастно) небезсторонній, сторонничий, сторонницький) необ'єктивний. [Батько, звісна річ, сторонничий суддя (Франко)]. Его мнение было -но - його думка була необ'єктивна. Ваш отзыв о книге -тен - ваша думка про книгу необ'єктивна (небезстороння); срв. Придирчивый. Быть -ным к кому - бути необ'єктивним (небезстороннім) до кого; срв. Придираться. -ный допрос - допит небезсторонній (необ'єктивний); допит з загрозами, муками (тортурами).
    * * *
    небезсторо́нній; (предвзятый, необъективный) упере́джений

    Русско-украинский словарь > пристрастный

  • 19 сведение

    I св`едение
    1) зве́дення; ( судорога) ко́рчі, -чів, судо́ма

    \сведение ние руки́ — мед. зве́дення руки́

    \сведение ние счето́в — зве́дення раху́нків

    2) переве́дення
    3) ви́ведення

    \сведение ние пя́тен — ви́ведення плям

    4) перебива́ння, переве́дення
    II свед`ение
    1) ( известие) відо́мість, -мості

    по на́шим \сведение ниям — за на́шими відо́мостями

    сообща́ть \сведение ния — подава́ти відо́мості

    2) (мн.: знания) знання́

    к ва́шему \сведение нию — до ва́шого ві́дома

    довести́ до \сведение ния — см. доводить 1)

    приня́ть к \сведение нию — взя́ти до ві́дома

    Русско-украинский словарь > сведение

  • 20 теннисист

    спорт.

    Русско-украинский словарь > теннисист

Страницы
  • 1
  • 2

См. также в других словарях:

  • тенёк — тенёк …   Словарь употребления буквы Ё

  • тенёта — тенёта …   Словарь употребления буквы Ё

  • тенёта — тенёт/а …   Морфемно-орфографический словарь

  • Тен — может значить: Кыпчакское название реки Дон. Тен фамилия корейского происхождения. Известные носители: Тен, Денис Юрьевич (1993)  казахстанский фигурист. Тен, Джереми (англ. Jeremy Ten; 1989) канадский фигурист. Тен, Юрий Михайлович… …   Википедия

  • тенёта — тенёта, тенёт, тенётам, тенёта, тенётами, тенётах (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») …   Формы слов

  • ТЕНЁТА — ТЕНЁТА, тенёт, ед. (устар. обл.) тенёто, тенёта, ср. Сеть для ловли зверей. «Отправяся искать добычи на обед, попался он (лев) в тенета.» Крылов. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • ТЕНЁК — ТЕНЁК, нька, муж. (разг.). Тенистое место. Сесть в т. Спрятаться (уйти) в т. (то же, что спрятаться в тень). | уменьш. тенёчек, чка, муж. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • ТЕНЁТА — ТЕНЁТА, ёт. 1. Сеть для ловли зверей. Попасть в т. (также перен.: в ловушку, в западню). 2. То же, что паутина. | прил. тенётный, ая, ое. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • тенёта — тенёта, род. тенёт, дат. тенётам и устарелое тенета, тенет, тенетам …   Словарь трудностей произношения и ударения в современном русском языке

  • тенёта — тенёта, тенёт …   Русское словесное ударение

  • тенёк — тенёк, теньки, тенька, теньков, теньку, тенькам, тенёк, теньки, теньком, теньками, теньке, теньках (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») …   Формы слов

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»