таҥмала

мала (неповна) вага, легковагість, неповновагість (-ости).

* * *

мала залюдненість, малонаселеність (-ости).

* * *

мала забезпеченість (-ости).

* * *

мала вживаність (-ости).

* * *

мала успішність (-ности).

* * *

мала у[об]ґрунтованість (-ости).

мала (скупа) освітленість (-ости).

мала розвиненість (-ости), малий розвиток (-тку).

мала соковитість (-ости), несоковитість.

мала здатність (здібність) до чого.

1) малий, невеликий, дрібний. [Де ти в світі подінешся з малим сиротою? (Шевч.). Малі чоботи на мене (Сл. Гр.). Сини мої невеликі (Шевч.). Дітоньки мої дрібнії! (Пісня)]. Он мал ростом или он -лого роста, а брат его ещё меньше - він малий (низький) на зріст, а його брат ще менший (нижчий). -лые дети - малі, дрібні діти. [Граються, як малі діти (Сл. Ум.). Куди я піду з дрібними дітьми? (М. Гр.)]. От -лого до большого - від малого до великого. -лое число - мале число. -лый траур - півжалоба. -лая (строчная) буква - мала, дрібна літера. В -лом виде - в малому вигляді. На -лое время - на малий (короткий) час, на малу (коротку) часину. С -лых лет - змалку, змалечку, з мальства, з дитинства, з малих літ. У них дело за -лым стало - їм малого не вистача. Бесконечно -лый (мат.) - безконечно малий. Мал да удал - хоч мале та бистре, малий та бистрий, малий та смілий. Мал золотник, да дорог - мала штучка червінчик, а ціна велика. Без -лого - замалим, замалом, мало не, трохи не, чи не, безмаль. [Замалим не двісті (Сл. Гр.). Мало не столітній дід (Київщ.). Улянка безмаль шість літ має тепера (Л. Укр.)]. Без -лого пять метров - мало (трохи) не п'ять метрів, чи не п'ять метрів, безмаль п'ять метрів. -лая Азия - Мала Азія. См. ещё Маленький, Малёхонький, Малёшенький, Малое;

2) см. Малой.

* * *

1) (молодой человек, юноша, подросток) хло́пець, -пця, мали́й, -о́го

2) (мужчина, человек) хло́пець

3) (слуга, лакей) хло́пець, -пця

и низок

1) низький, (невысокий) невисокий; (малый) малий. [Низька хата (Сл. Ум.). Низький тин (Номис). Низькі вікна (Сл. Ум.). Низький берег (Кінець Неволі)]. -кий голос - низький (редко низовий, преимущ. грубый: товстий, грубий) голос. [Сердитий товстий голос (Грінч.). М'який низовий баритон (Н.-Лев.)]. -ким голосом - низьким (товстим) голосом, товсто. -кий звук - низький звук. -кое место (местность) - низинне (низовинне) місце, низькоділ (-долу), низина, низовина, низь (-зи) (Франко); срв. Низменность 1. -кие ноты - низькі (низові) ноти. -кий поклон - низький поклін. -кий потолок - низька стеля. -кий разрыв (арт. снаряда) - низький розрив (гарматня). -кий рост - низький (малий) зріст. -кого роста кто - низький (малий, невисокий) на зріст хто, низькорослий хто. [Побачила постать людини не надто високої і не низької на зріст (Олм. Примха). Він був малий на зріст (Морач.)]. -кая температура - низька температура. -кая цена - низька (мала, невисока) ціна. -ное чутьё собаки - низький нюх (у) собаки;

2) (по качеству, по достоинству) низький, (малый) малий, (невысокий) невисокий, (плохой) поганий, недобрий, (простой) простий, (незнатный) незначний, (простонародный) простонародні[и]й, (простецкий) простацький, (вульгарный) вульгарний. -кое выражение - вульгарний (простацький) вислів. -кая доброта товара - невисока (мала) добротність краму. -кое золото - см. Низкопробный (-ное золото). -кая проба - низька (мала, невисока) проба. -кое происхождение (устар.) - невисоке (просте, незначне) походження, низький (невисокий) рід. -кого происхождения, -кий родом кто - невисокого (простого, низького) роду (коліна) хто; срв. Происхождение 2. -кий разбор - невисокий (простий, підлий) ґатунок (розбір). -кий слог (язык) - простолюдна (простонародня[а], простацька, вульгарный: вульгарна) мова, простолюдний (вульгарний и т. д.) стиль. -кое сословие - низький (незначний, простий) стан;

3) (в нравств. смысле) низький, ниций, (недостойный) негідний, (подлый) підлий, підлотний, падлюч(н)ий, падлюцький, (позорный) ганебний. [Низький спосіб мислення (Франко). Се лиш злоба низька (Франко). Селянин звикає до думки, що його мова щось низьке, недостойне (Крим.). Наваживсь на таке низьке діло (Тесл.). Вираз низької хитрости на обличчі (Едґ. По). Ница душа (Куліш). Серце нице (Куліш). Ниций страх (Грінч.). Почування нечисті і ниці (Грінч.). Підла чернь корчемна (Куліш). В душі своїй були і темні й підлі (Куліш). Падлючна улесливість (Яворн.)]. -кий поступок - низький (ниций, негідний, підлотний) учинок. [Безчільний, ниций вчинок (Л. Укр.)]. -кий человек - низька (ница, підла) людина, ницак (-ка) (Куліш).

* * *

1) низьки́й

2) перен. низьки́й, ни́ций; ( недостойный) негідний; ( подлый) пі́длий

1) мала чутливість, (малая восприимчивость) мала вразливість (- вости);

2) мала дошкульність (-ности).

Кучка, Кучечка

1) (скопление, груда сыпучего, предметов) купа, купка, купочка, куча, кучка, кучечка, копа, копиця, копичка, (редко) стропа, (большая) кучугура, валява. [Кров'ю вона умивалась, а спала на купах, на козацьких вольних трупах (Шевч.). Навкруг мене лежала купа книжок (Крим.). Чужую кучу віючи, очі завсігди запорошиш (Номис). Цілі копи жовтої глини (Мирн.). На дні рову копицями гніздилися жаби (Мирний). Кладуть руки, одна на другу, щоб стала копичка (Чуб.). В житі купка льону (М. Вовч.)]. -ча неприятностей - купа прикростей. -ча овощей, соли, навоза - купа, бурт (-ту), бурта, кагат (-ту) овочів, соли, гною. [Купа груш (Київщ.). Цілі бурти огірків лежать (Сумщ.). Вже буряки в кагати складено (Пирят.)]. -ча (рыхлая, напр. зерна) - ворох (-ху). [Пшениці ворох був невкритий (Сл. Ум.). Забрався, як свиня у ворох (Приказка)]. Сорная, мусорная -ча - смітник (-ку), звалище. [На смітник винесли (Шевч.)]. Навозная -ча - гноївня, гноїще, гноїсько. Звёздная -ча - зоряний рій (р. рою). У него -чи золота - у нього купи (кучі) золота. Складывать, сваливать в -чу - класти на купу, кидати на купу, копичити. Валить всё в одну -чу - горнути все на одну купу (Єфр.);

2) (толпа) купа, купка, купочка, купочок (- чка), (гурьба) копиця, табун (-на), громада, громадка, юрма, гурма, юрба, валява, тлум (-му). [Біля сахарні роїлася купа людей і чорніли підводи (Коцюб.). Мене обминула купка парубків (М. Вовч.). Коли гляне у куток - аж дітей копиця (Рудан.). Колядувати ходять невеличкими табунами (Звин.). Мов із землі виросла там громадка опришків (Маков.). Стоїть купочок молодиць і дівчат (М. Вовч.). Народу юрма стояла (Сл. Гр.). Юрбою йшли (Черніг.). Пси гурмою вилетіли на дорогу (Франко). Валявою йдуть люди (Черніг.)]. Собираться в -чу - купчитися, купитися, громадитися, юрмитися. [Поспільство, що купиться коло Ніжена (Куліш). Куптеся в полки, кричіть на раду (Куліш)]. Идти -чей - іти купою (громадою, юрмою, купцем). Сгонять в -чу - зганяти до купи;

3) (стая, группа) зграя, зграєчка, (диал.) ярчак (-ка), бурса. [Зграя галок і граків (Щогол.). Влітала ціла зграя гуків (Л. Укр.). Риба так ярчаками і ходить (Манж.). Вовки бурсами бігають (Кам'янеч.). Бурса гусей (Кам'янеч.)];

4) (комок) кім'ях (-ха). [Бджоли літають кім'яхом (Новомоск.)];

5) (масса) тиск (-ку), сила, тлум (-му). [Тиск народу (Шевч.)].

* * *

1) ку́па, ку́ча; во́рох; (скопление чего-л. сыпучего) кучугу́ра; диал. стропа́

2) ( множество) си́ла, бе́зліч, -і; ку́па

малий, маленький, маненький, дрібний, дрібненький, невеликий, невеличкий. [З малої іскри великий огонь буває (Номис.). Голова велика, а шапочка маленька (М. Вовч.). Заганяла дрібні пташки до бору (Пісня). Жінка маненька, коротесенька (М. Вовч.). Одна тільки дрібненька увага (Грінч.). Сини мої невеликі, нерозумні діти (Шевч.). Тече річка невеличка (Пісня)]. Вот такой -кий - отакий маленький (дрібненький), тіленький, оттіленький, тілесенький, оттілесенький. -кий ребёнок, -кие дети - мала (маленька) дитина, маленькі, дрібні (дрібненькі) діти. [Хто зна, як би прожила з дрібними дітьми (Л. Укр.). Ви мене посиротили і дрібненькі діти (Милорад.)]. -кие ручки - маленькі (маненькі, малесенькі) ручки (ручечки), малі (дрібні, дрібненькі) рученята, ручиці. -кий да удаленький - маленький та сміленький. -кая птичка, да ноготок остёр - мала іскра, а поле спалить. Когда был -ким - як був малим (маленьким), малим, маленьким бувши. Вести себя как -кий, уподобиться -кому - змалитися, умалитися. [Ото змалилася - зазмагалася з дитиною (Харк.)]. -кого роста - маленький (малий, низький) на зріст, малорослий, низькорослий. -кая лошадь - маленький (невеличкий) коник. -кое состояние - невеличкі гроші, грошенята. -кий доход - невеликий прибуток. Играть по -кой - грати на малі гроші. См. ещё Малёхонький, Малёшенький.

* * *

малоцінність, маловарт(н)ість, малокоштовність, мала варт(н)ість, мала коштовність (-ости).

* * *

I. сила, міць (р. моци), (реже) міч (р. мочи); срв. Могота, Мощь, Сила. [Як мала у тебе сила, то з гуртом єднайся ти (Грінч.)]. Сколько, что есть -чи, во всю мочь - з усієї сили (моци), що-сили, чим-дуж, на всю витягу. Работать, сколько есть -чи, изо всей -чи - робити з усієї снаги, працювати з усієї сили (моци). Бежать изо всей -чи - бігти в усієї сили (мочи), чим-дуж, на всю витягу, що-духу (в тілі). [Он чоловік біжить з усеї мочи (Грінч.). На всю витягу - в ярок (Житом.). Біжу що-духу в тілі (М. Вовч.). А ну, коню! що- духу! (Стар.)]. Грести изо всей -чи - гребти що-сили, з усієї сили (моци). Кричать что есть -чи, изо всей -чи - що-сили, з усієї сили (моци) кричати; срв.

II. Мат 5. Нет -чи - не сила, нема(є) сили, нема(є) снаги. [З тобою жить не довелось, без тебе жить не сила (Франко). Нема сили такі дурниці слухати (Київщ.). Робив-би, дак немає снаги (Козелеч.)]. Нет -чи терпеть, выдержать кому - не сила терпіти кому, не видержка (терпіти) кому. [Не сила терпіти лихої напасти, волю я в широкому полі пропасти (Л. Укр.). Не пересидів панич і двох хвилин, як побачив, що далі йому сидіти не видержка: геть по всій хаті чути було якийсь гнилий сморід (Крим.)]. Не в мочь мне, нам - не сила моя (мені), не наша сила, нам не сила. [Голубчики, каже, не наша сила (ЗОЮР I). Я думаю, що з ним боротись нам не сила (Самійл.)]. Это мне не в мочь - це не на мою силу (не на мою міч). -чи нет, как он мне надоел - не сила моя, як він мені увірився. Задор берёт, да -чи нет - літав-би, та крил нема; якби жабі хвіст, вона-б поле витолочила. Выбиться из -чи - вибитися з сили (з моци, снаги), знемогтися вкрай. [Вибивсь із моци (Звин.)]. Пока была мочь - поки було сили, поки була снага.

II. Мочь, глаг. -

1) могти (н. вр. можу, -жеш, -жуть, пр. вр. міг, могла), (диал. зап. мочи, могчи); (быть в силах, в состоянии) здужати, здолати, здоліти, змагати, приміти, примогти (що зробити). [Тобі не кажуть учитися, ти собі можеш гуляти (Л. Укр.). Не можу я цього зробити, - сили моєї немає (Київщ.). Де чорт не може, там бабу пішле (Рудан.). Мати стара, сестра мала, - не здужають прати (Чуб.). Давно вже він не робив нічого, - не здолав (М. Вовч.). Міг уже сидіти, але ходити ще не здолав (Ніженщ.). Я або втоплюся, або що! я так жити не здолію (М. Вовч.). Не змагала на найширшім загоні йти порівно з другими (Франко). Очима, примів-би, усіх з'їв (Кониськ.). Зненавидів його так, що примів-би, - в ложці води втопив-би (Грінч.). Приміг-би, - очима з'їв (Номис). Примогла-б, - летіла-б за молодим гусарином (Н.-Лев.)]. Всё, что -гу - усе, що можу. Он всё -жет - він усе може. Не - гу спать - не можу спати. Он не мог сделать этого - він не міг цього зробити. Не -жете ли вы мне сказать? - чи не могли-б ви мені сказати? Не мог ли бы он сюда приехать? - чи не (з)міг-би він сюди приїхати? Желал бы, да не -гу - хотів-би, та не можу. Терпеть его не -гу - терпіти його не можу. Терпеть не -гу, когда… - терпіти не можу, коли…, ненавиджу, коли… [Ненавидю я, коли брешуть в живі очі (Звин.)]. Не -гу знать - не можу (цього) знати. -гу ли я надеяться? - чи можу (смію) я сподіватися? Он не -жет больше защищаться - він не може (не здужа(є), не здолає, не спроможен) більше боронитися. [Полковник наш не здужа боронитись, не вміє він (Грінч.)]. Крепость не -жет более защищаться - фортеця не може (не здолає, не здоліє, не спроможна) більше оборонятися. Он -жет быть небогатым - він може бути небагатим. Не -гу, не -жет (не в силах) - не спроможен. [Не спроможна я встати (Богодух.). Не спроможні ми стільки заплатити (Київ)]. Подайте, сколько -жете - (по)дайте, скільки можете, (по)дайте, що спроможність ваша. Если б я только мог (был бы в силах), убил бы его - примів(-би) (приміг(-би)), - убив-би його. Мог бы, сквозь землю провалился б - примів(-би) (приміг(-би)), крізь землю провалився-б (пішов-би). [Приміг-би, - крізь землю пішов (М. Вовч.)]. Если б только я мог положиться на него - коли-б тільки я міг покластися на його. Это, этого быть не -жет, это не -жет быть - цього бути не може (не може бути), це неможливо. Это -жет быть - це може бути (статися), це можливо. -жет ли (это) быть? - чи може це (так) бути? чи це можливо? Быть -жет да, а быть -жет нет - може так, а може й ні. Не -жет быть, быть не -жет - бути не може, це неможливо. Что -жет быть прекраснее этого подвига? - що може бути краще від цього подвигу? Может быть, быть может, может статься - може, (фамил. мо), може бути, може статися. [А може то мама так тільки казала? може лиха не буде? (Грінч.). Ну що-ж, може се й краще (Коцюб.). Йому-ж так, як і мені, - год тридцять і п'ять, а мо трохи й більше (Грінч.). Да такий здоровий дуб був, що мо-б і втрох не обняв (Драг. Пр.)]. Может быть и вправду (и в самом деле) - може (мо) й справді. [Може й справді не так сонце сходить, як письменні начитали (Шевч.)]. Может быть, проект ваш удастся - може бути, що проєкт ваш здійсниться, може ваш проєкт здійсниться. Может быть (авось) - може (фам. мо), може чи не, (а)чей, (а)чень. [Розкажу всеньку сторію, може чи не розважу себе (Крим.). Ачей на дні моря позбудусь я горя (М. Ворон.). Ачень лихові таки надокучить з нами бути (М. Грінч.)]. Вот на второй, или, может быть, на третий день - ось другого, чи може (чи там) третього дня. Ось другого, чи там третього дня приходить Миколка сумний-сумний, - і їсти не питає (Тесл.)]. Может быть, и тебе немножко дать? (чего-л.) - може й тобі (хіба й тобі) трошки дати? Могущий, прлг. - спроможний. [Трудова школа зможе підготовити кадри робітників, спроможних виконувати ріжні функції в комуністичному суспільстві (Азб. Ком.)];

2) (быть здоровым) бути дужим, здужати. Как живёте -жете? - як ся маєте? як здужаєте? (см. Поживать).

* * *