-
1 ара
1. проміжок, протока, прогалина, просвіт, щілина; йӱрӱим танклар араға іду в проміжку між танками ВН; кӧк аралар бахайым булутлара дивлюся на проміжки неба й на хмари Г; (а) о ара в цей час, в цей проміжок часу, в цей момент, у ту мить, тим часом СМ, Б, Г, СЛ, СГ; ао араға за чей час СМ; бу арада в цьому місці, у цей час, у цю мить, у цей момент СБФ, НКД; о арада в цей час СМ, Б, СГ; о арада чыхариймиз сени тартып тієї ж миті ми витягнемо тебе СМ; аман о арада зразу в ту саму мить СГ; арасы його проміжок, те, що знаходиться в проміжку між ними, серед них; тарачых арасы вузький проміжок, як між зубцями гребінця Г; оғадар т'ечий арасы стільки часу мине за цей період П; чох арасы т'ечмий не минуло багато часу, невдовзі Г; бир саат арасы проміжок часу в одну годину СГС; хапу арасындан бах- подивитися в щілину між дверима Г; бу лафын арасыны кестилер ухвалили згідно з цим словом Г;2. стосунки між ким; аралары бузулуй вони між собою посваряться СМ; арамызы боз- сварити нас К; арасыны боз- сварити кого між собою СК;3. сл. ім. між, поміж, серед; ӱч кӧпеин арасы бири эн җамбаз серед трьох псів цей був найкращим СЛ; арас (ы) на а) між ними; алх арасна җойулмасын серед людей не загубишся К; беш бала арасна мен бир улан серед п'яти дітей один я хлопець СБФ; исанлар арасна серед людей П; урум арасна серед урумів У; халх арасына на людях СБ; чох чобан арасна хойун арам т'итий коли чабанів багато, вівці дохнуть К, СГ; б) під час; ойун арасна під час гри СБ; аҗдары о йана чевирильмеэн арасна поки дракон повернувся був у протилежний бік СГ; аралар (ы) на дав. в. мн. серед них СМ; арасында між ними; эклисейлен софранын арасында між церквою й трапезною Г; кенди араларында між собою, між ними Кб.; арасындан з-поміж них; бир дэрменҗи мени тапты дэрмен кӧпчеклеринин арасындан один мельник знайшов мене між лопатями колеса водяного млина СЛ; пор. ира, эра. -
2 дэрт
(дэрди) I хвороба, захворювання, біль, горе, страждання, печаль, муки, нещастя; дэртлере бат- поринути в горе з головою Г, СГ; булду дэрт бени мене спіткало горе СК; булдун дэрдими ти знайшов причину моїх мук ВН; хайып мӱшкӱль дэрдэ дӱштӱм мене спіткало смертельне горе СК; бӱйӱк дэрдэ лиш- потрапити в тяжке становище СК; дэрт сахбу олтерпіти тяжкі муки М; нас дэрт тапты бизим тайфаны що за нещастя напало на нашу сім'ю НБЄ; дердини чез- позбавляти страждань Г; йӱрек дэрди муки серця СК.IIдерть із ячменю СГ; див. т'ебек. -
3 ичмараз(ы)
понос, нутрянка, різачка; ичмараз тапты напав понос У; ичмаразы да тапып сени абрайайды а щоб на тебе нутрянка напала й доконала СК. -
4 йухлав
спання Г; тапты буну йухлав йерине вона знайшла його, як він спав Г. -
5 йухусузлух
безсоння О, К; мени йухусузлух тапты, басты на мене напало безсоння К. -
6 не
1. пит. займ. що, який; нениң, неге, нени, недэ, недэн СБ; неэн, нейе, нейи, недэ, недэн К; нелер мн. що, які ВН; не дэ ахчи верийим сизе? що за гроші я мушу тобі дати? Г; не алай? що таке? Б, СМ; не бар? що сталося? що там? Б, У; не вар? що таке? СЛ, як справи? СГ; недир шай? що таке? ВН; не бар, хой став (на стіл) те, що є У; не бар не йох, эпсини буна халдырый усе, що в нього було, залишає йому Б; нелер тапмады бизни що тільки нас не мучило У; не вахкарек Б, не вахтайҗез СГ доки; не заман коли ВН,М; не болса що-небудь СМ; мен саңа не болса берейим я тобі щось дам СМ; не дэ олса що б там не було НКД; не дэ оса, сен дэ бизе д'ирдин що б там не було, але ти до нас зайшов СГС; не йердэ де СБФ; не ӧ (й) ле що таке К; не хадар скільки Б; не чӱ чому, для чого СМ; не чӱ былайсы? чому ти такий? СМ; неге ВН, нед'е СМ, нейе П, Г, СК чому, для чого, навіщо; нед'е алай айттың? навіщо ти так сказав? СМ; нед'е сен йалан айтыс? нащо ти брешеш? СМ; нед'е сормайляр? чому не питають? Б; нед'е мен алай эдим? чому я була такою? У; нейе т'ельдин? для чого ти прийшов? Г; о блай айтый нейе хызна? для чого так говорить дочці? П; нени сағындын? за чим ти зажурилася? СМ; недэн чому Б; т'имин неси вар що в кого є НМ; онуң йохтур неси у нього нічого немає П; о хорандаан несне да шлемеэ т'ерек за їхнім цим (=звичаєм) слід робити П; хычырды ӧзӱ неснен дӱгӱль закричала не своїм тим (=голосом) У.2. пит. займ. чому П, СМ, У; не вермедин хызыны? чому ти не віддала свою дочку? П; не мени сучлаҗахлар? чому мене звинувачуватимуть? СМ; не йатыс? чому лежиш? СМ; йа не айтмадың? а чому ти не сказав? У; не бахайсын? чому дивишся? Г; хапу ачых, не д'ирмейсин? двері відчинено, чому не заходиш? СГС.3. відн. займ. що, який, котрий; не здэйим, аны тавуп айталмам що хочу, не можу згадати, щоб сказати СБ; не тапты ӱй чӱндэн, алт'етий, ашай що знайде вдома, відносить, їсть П; хыдырый ахыллы адамнары, не буна версиннер ахыл щукає розумних людей, які б дали йому пораду Г. -
7 т'иратас
1. судома К; элим т'иратас олду / тутту мою руку звело судомою К; т'иратас тапты напала судома К.2. гігрома руки О. -
8 тап-
(табай СБ-СМ; тапай Б, Г, СК) знаходити; придбавати; відгадувати; народжувати; табас знайдеш П, СМ; йолдан таптым бир ташчых я знайшов на дорозі камінець ВН; тапмайым мен айтмаға энди я вже не знайду, як сказати ВН; тапмайляр чаресин не знаходять виходу У; тапты чаресин він знайшов спосіб, рішення ВН; тавуп знайшовши СБ; айдамахлар да дий"биз ону энди тапарых" розбійники кажуть"тепер ми його добудемо" СЛ; т'им хыдырый, о тапай хто шукає, той знаходить СГ; талав тапсын сени щоб ти мучився, щоб тебе болячка спіткала СБЧ. -
9 тума / тумаа
нежить Г, К / К; тума ол- захворіти на нежить К; тума тапты напала нежить К; пор. тумах, туму, тымов. -
10 тыйылмах
застрявання К; тыйылмах тапты у горлі щось застряло К. -
11 чи
можна зупинитися у вас на одну ніч на ночівлю? СБ; чарем вар я можу СГ; чох чареси йох у нього можливостей небагато Б; чаре олур исе якщо можна СЛ; чаре олур му?Vможна? СГ; чаре тап- розібратися, знайти причину Б, Г; тапты чаресин знайшов засіб ВН; табайымыз чаремизни знайдемо вихід ВН; чаре табалмай не може знайти виходу П; чаресин тапмайым не можу знайти виходу з цього СЛ; нас тапаймыз онун чаресин, шо ӧле ший этмесин? до чого б нам удатися, аби він такого не робив Б; тапмам чаресин айтма не можу знайти нагоди сказати, не знаю, як сказати У; эр бир шийин да чаресин табай він може розібратися в будь-якій справі і знайти вихід П; чаре этбути корисним Г; сенин т'ибик эшеге сӧз не чаре этэр? що допоможуть слова такому ослові, як ти? Г.Vспол. енкл.; пор. т'и, див. йа чи. -
12 чӱндэн
вих. в. сл. ім. ч з середини нього П; не тапты ӱй чӱндэн що він удома знайшов П.
См. также в других словарях:
таптық — (Қар., Қарқ.) мылжың, көп сөйлейтін … Қазақ тілінің аймақтық сөздігі
Марксизм — неміс ғалымдары мен ойшылдары К.Маркс пен Ф.Энгельс жасаған ілім (доктрина). Ол ХІХ ғ. 40 ж.ж. капитализмнің даму кезеңінде, таптық қайшылықтардың шығу негізінде дүниеге келді. Тарихи аренаға дербес саяси күш ретінде пролетариат (жұмысшы табы)… … Философиялық терминдердің сөздігі
табу — (ТАБЫЛУ) – I. ф. 1. Кирәкле нәрсәне көтмәгәндә күреп, сизеп, үзеңә алу, файдалану яки аның кайдалыгын хәтерләп кую. Югалган, онытып калдырылган нәрсәне күреп алу. Очрату, тап булу, юлыгу. Югалган яки яшерелгән нәрсәне эзләп, кайдалыгын белү.… … Татар теленең аңлатмалы сүзлеге
ояп — зат. Істің реті, жөні, ыңғайы, әдіс тәсілі. Жас бала шаруаның о я б ы н біле бермейді (Д.Досжанов, Жолбарыс, 350). Нәдірбеков Сембай қойды жаюдың, семіртудің о я б ы н алған шопан (Қаз. әдеб., 31. 08. 1984, 13). Оябын тапты. а) Ретін келтіріп,… … Қазақ тілінің түсіндірме сөздігі
Идеология — (гр. idea – ұғым, елес logos – сөз, ілім, ғылым) – пәні идеялардың пайда болуы және өзгеруі, олардың жеке әлеуметтік топтардың, таптардың, сословиелердің (жіктердің) өміріне ықпалы болатын ғылымды белгілеу үшін ХVІІІ ғ. аяғы – ХІХғ. басындағы… … Философиялық терминдердің сөздігі
Нигилизм — (лат. nihil – ештеме) – қоғамдағы жалпы қабылданған, бірақ бөгде (жат), социумде өмірді өндірудің өздерінің күндері біткен формалары немесе жазалайтын (репрессивные), тұлғадан тыс және қоғам индивидке зорлап таңған (енгізген) императивтер ретінде … Философиялық терминдердің сөздігі
Табу — Табу, тапу (полинез.тыйым) қоғамдық дамудың рулық тайпалық кезеңіндегі адамдарда кездесетін діни магиялық (діни сиқырлық) тыйымды білдіретін сөз, ұғым.Өзінің «классикалық» формасындағы табу жүйесін саяхатшылар мен этнографтар Полинезияда тапты,… … Философиялық терминдердің сөздігі
Інжіл — (Библия:гр. biblia кітап) – христиандық Шығыста IV ғ. бұрын емес қолданыла бастаған иудейлік Қасиетті Жазу (Китвей ха кодеш) және христиандық Қасиетті Жазу (Көне және Жаңа Өсиеттер) кітаптар корпусының (жиынтығының) аты. Көне еврейлік… … Философиялық терминдердің сөздігі
Караульная служба — КАРАУЛЬНАЯ СЛУЖБА, есть служба войскъ, въ составѣ особыхъ пост. или врем. командъ (частей войскъ), по охраненію обществ. или воен. безопас ти и порядка въ воен. и мирн. время; несущія такую службу команды получаютъ названіе карауловъ . По… … Военная энциклопедия
құстаналасу — Қ орда., Арал) әжуалау, біреуді жабыла келеке қылу. «Ә, ә, таптық, таптық, ... Біз «осы не бітіріп жүр» деп қ ұ с т а н а л а с а қ, корректіровщик екен ғой (Ә. Нұрп., Курл., 208) … Қазақ тілінің аймақтық сөздігі
бетбелгі — зат. Кітаптың қай бетін келгендігін білдіретін қыстырма қағаз (закладка). ≈ Кітаптың арасына б е т б е л г і салып қою керек … Қазақ тілінің түсіндірме сөздігі
