-
1 трудомістка операція
трудоёмкая опера́цияУкраїнсько-російський політехнічний словник > трудомістка операція
-
2 трудомістка робота
трудоёмкая рабо́таУкраїнсько-російський політехнічний словник > трудомістка робота
-
3 трудомісткий
техн. трудоёмкий -
4 трудомісткість
техн. трудоёмкостьУкраїнсько-російський політехнічний словник > трудомісткість
-
5 трудоёмкая операция
трудомістка́ опера́ціяРусско-украинский политехнический словарь > трудоёмкая операция
-
6 трудоёмкая работа
трудомістка́ робо́таРусско-украинский политехнический словарь > трудоёмкая работа
-
7 трудоёмкая операция
трудомістка́ опера́ціяРусско-украинский политехнический словарь > трудоёмкая операция
-
8 трудоёмкая работа
трудомістка́ робо́таРусско-украинский политехнический словарь > трудоёмкая работа
-
9 трудоёмкий
трудомістки́й -
10 трудоёмкость
трудомі́сткість, -кості -
11 едва
нар.1) о времени (как только, только что) - ледве [-і, -о, -и], заледве. [Ледве ми ввійшли, він почав сміятися (М. Вовч.)]. Едва лишь (коль скоро) - тільки-но, тільки-що, скоро, скоро-но. [Скоро заблаговістять до церкви, Явдоха зараз у себе в хаті лямпадку засвітить (Кониськ.)];2) (ограничивает понятие, выражен. глаголом, прилагат. и т. д.): а) едва (почти не, почти что не, чуть, только-только, еле-еле) - ледве (-і, -о), заледве, ледь- що. [Ледве мріється. Ледве чутно. Заледві пам'ятаю. Ледь-що вибрався живий на берег (Л. Укр.)]. Едва-едва - ледве-ледве, тільки-тільки, тільки-що, тіль-тіль що, (с прохладцей) лельом-полельом (Франко), лелю-полелю. [Місяць тільки-тільки мріє (Боров.). Тіль-тіль що пам'ятаю се. Тільки-що жива]. Едва не (чуть не, почти) - ледве не, ледь не, мало не, трохи не, мало що не, трохи що не, замалим не (Коц.), як не, тіль не. [Ледве я не збожеволів. Ледь не сконала тоді за тобою (Л. Укр.). Зігнувсь мало не до землі. Трохи не плакав. Сміюся як не лусну. Тіль не впав]. Едва-едва не - ледве-ледве не, трохи-трохи не, мало-мало не, тіль-тіль не; б) едва (с трудом, насилу, еле, еле-еле) - ледве, заледве, насилу, всилу, через силу, від сили. [Ледве ноги доволік. Насилу встигали йти за нею (Неч.-Лев.). Кінь всилу йде. Через силу ноги волоче (Квітка)]. Едва-едва (с трудом, с трудом) - ледве-ледве, ледь-не-ледь, ледве-не-ледве, силу-в-силу, всилу-всилу, насилу-силу, на превелику силу, туж-туж. [Нездужає Катерина, ледве-ледве дише (Шевч.). Ледво-не-ледво додому дійшов (Кам. п.). Такий мішок важкий, що всилу-силу підніс (Київщ.). Насилу-силу ми вибилися на гору. На плечах одежа туж-туж держиться (Квітка)];3) едва ли, едва (выраж. сомнение: вряд ли) - ледве чи, (реже) ледве, навряд чи, навряд, троха лиш, троха лишень, троха чи, заледве, навдак, навдаку, навдаку чи. [Ледве чи буде що з цього. Сьогодні ледві прийде, бо свято (Кам. п.). Навряд чи й сокира врубає той лід. Чи по знаку кому сей Оглав білохатий? Троха лиш (Шевч.). Навдаку можна туди доскочити (Грінч.)]. Едва ли не (чуть ли не, почти) - ледве не, мало не, чи не, трохи чи не, мабуть чи не. [Кулішів роман «Чорна Рада» і досі лишається у нас мало не єдиним історичним романом. Історична белетристика у нас чи не найслабше розоране поле в письменстві (Єфр.). Балачка була трохи чи не останньою (Крим.)].* * *1) нареч. ле́две, ледь; зале́две; ( только что) ті́льки що, ті́льки-но; ( с трудом) наси́лу\едва ва́ — ле́две-ле́две, ледь-ле́дь; ле́две-нале́две, на превели́ку си́лу; ( чуть-чуть) ті́льки-ті́льки, тіль-тіль
\едва ва́ ли — навря́д, навря́д чи, навря́д щоб
2) союз ле́две, ледь, ті́льки, як ті́льки, ті́льки що, ті́льки-но, ско́ро ті́льки, ско́ро, що́йно, ті́льки що́йно; зале́две -
12 добывать
-ся, добыть, -ся добувати, -ся, добути, -ся, здобувати, -ся, здобути, -ся, видобувати, -ся, видобути, -ся, а специальнее - діставати, сов. дістати, (приобресть) придбати, розідбати, (наконец достичь) доскочити чого, засягати чого, сов. засягти, запобігати, запобігти чого, дороблятися, сов. доробитися чого, сов. розстаратися про що. [Або добути, або вдома не бути (прик.). Чи се-ж не та земля, що здобували для нас батьки своєю кров'ю й потом? (Л. Укр.). Здобувся чоловік лиха. А хто-ж тобі гетьманськую булаву дістане? (Рудан.). Кривавим потом дороблятися хліба насущного. Ні за які гроші не доскочиш (Куліш). Роботою засягне собі щастя (Мирн.). Запобігай світа, поки служать літа (Ном.). Треба розстаратися про гроші]. Добыть (заработать) с трудом, с горем пополам - розгорити, загорювати що, розгорюватися на що. [Тяжко загорьований хліб їмо. Як-небудь розгорюємось на скотинку (Мирн.)]. Трудно (бывает) добывать что - трудно (сутужно) на що. [На сіль було трудно (Куліш)]. Добываемый - добуваний. [Власник землі брав собі по копійці з пуда добуваного вугілля]. Добытый - здобутий. Добывающий - добувальний, видобутний; сировинний. [Добувальна та обробна промисловість. Сировинна промисловість]. Добытое тяжёлым трудом - кривавиця. [За чужую кривавицю купив у церкву плащаницю (Ном.)]. Добыть работой - приробити. [Збутися не довго, а спробуй приробити]. Добыть пением - виспівати. [Виспівав собі дівчину любу та гарну (М. Вовч.)]. Добыть нищенством - вижебрати; обманом - видурити; борьбой - вибороти и т. д.* * *несов.; сов. - доб`ыть1) (что) добува́ти, добу́ти и мног. подобува́ти, здобува́ти, здобу́ти (що); ( с трудом приобретать) добува́тися, добу́тися, здобува́тися, здобу́тися, роздобува́тися, роздобу́тися (чого)2) горн. добува́ти, добути, видобува́ти, ви́добути -
13 Зараба[о]тывать
заработать заробляти, заробити, (много назаробляти), запрацьовувати, запрацювати, (о мн.) позароблювати, позапрацьовувати, (с оттен. прирабатывать) приробляти и прироблювати, приробити; (тяжёлым трудом) загорьовувати, загорювати, замозолювати, замозолити що, сльозами дороблятися, доробитися чого; (лёгким трудом) заробляти, заробити легкобитом, легкий хліб мати, легкий хліб кому; (жатьём) заробляти, заробити серпом, (зажать) зажинати, зажати, (косьбой) заробляти, заробити косою (закосить) закошувати, закосити, (молотьбой) заробляти, заробити ціпом, замолочувати, замолотити и т. д. [Тиждень козак заробляє, за один день пропиває (Макс.). За перший місяць я заробила дев'ять рублів (Кониськ.). Ми запрацювали собі на харч (Н.-Лев.). Все, думаю, що-небудь запрацюю собі; роботи не боюсь (М. Вовч.). Тепер будете сльозами хліба дороблятись (Руданськ.). Два годи ходив по Дону, приробив трохи грошей (Г. Барв.). Загорювала свиту - і тую вкрали (Звин.)]. -вать хлеб в поте чела - кривавим потом заробляти хліб. Заработанный - зароблений, запрацьований, заробітний, (тяжёлым трудом) загорьований, потовий, замозольований, замозолений, мозольований, (оффиц. службой) службовий. -ные деньги - зароблені гроші, заробіток, заробленина; см. Заработок 1. Зарабатывающий - а) прич. що заробляє, запрацьовує и т. д.; б) сущ. - см. Заработчик. Не могущий -ть - незарібний, незароблящий. -
14 доносить
донести что1) доносити, донести. [Ложки до рота не донесе]. Донести с трудом - дотягти, доперти, дотарабанити, доцупити. [Мішок важенний, - на превелику силу допер];2) -ть о чём, на кого - доносити, донести про що, на кого, донос дати, (с жалобой) підскаржувати, підскаржити, (докладывать) доповідати, доповісти. [Він ото прирозумів дати донос на Зінька, що він і такий, і сякий (Грінч.). Підскаржував на своє товариство (Ном.). Усе доповідає, кому треба (Грінч.)]. Донесенный - донесений, (с трудом) дотягнений, допертий и пр.* * *I см. донашивать II несов.; сов. - донест`и1) (доставлять до какого-л. места) доно́сити, донести́2) (сов.: быстро довезти, домчать) домча́ти, донестиIII несов.; сов. - донест`и(кому-чему - сделать донесение, донос) доно́сити, донести́ (кому-чому); вно́сити (вклада́ти) у ву́ха, внести́ (вкла́сти) у ву́ха (кому́); (докладывать, сообщать) доповіда́ти, доповісти́ и допові́сти (кому-чому), повідомля́ти, повідо́мити, сексо́тничати -
15 тащиться
1) ( волочиться по земле) волочи́тися, волокти́ся, тягти́ся, тягну́тися2) (двигаться, следовать; передвигаться с трудом) тягти́ся, тягну́тися, волочи́тися, волокти́ся, су́нутися, су́нути, тараба́нитися; диал. плуга́нитися, плуга́нити; ( с усилием) цу́питися; ( идти с трудом) пле́нтатися, пле́нтати, чвала́ти, ча́пати, тягти́, човпти́, теле́патися, телі́патися, пле́хатися, диал. тарга́нитися, бе́йкатися3) страд. тягти́ся, тягну́тися, таска́тися; тараба́нитися; волокти́ся; нести́ся; тягти́ся, тягну́тися, витяга́тися, витя́гуватися; тягти́ся, тягну́тися, цу́питися -
16 трудовой
1) трудови́й; (приобретённый, наполненный трудом) тру́джений; (знающий тяжёлый труд - о руках, жизни) мозо́лений, мозо́ляний, тружде́ннийтрудово́е соглаше́ние — трудова́ уго́да
трудовы́е резе́рвы — трудові́ резе́рви
2) ( живущий своим трудом) трудови́йтрудова́я семья́ — трудова́ роди́на (сім'я́)
-
17 отработанный
техн.1) відпрацьо́ваний2) ( о деталях) спрацьо́ваний; ( использованный) зужи́тий, ви́користаний3) ( истощённый) ви́снажений4) ( возмещённый трудом) відро́блений -
18 трудоёмкий
техн.трудомістки́й -
19 трудоёмкость
техн.трудомі́сткість, -кості -
20 отработанный
техн.1) відпрацьо́ваний2) ( о деталях) спрацьо́ваний; ( использованный) зужи́тий, ви́користаний3) ( истощённый) ви́снажений4) ( возмещённый трудом) відро́блений
См. также в других словарях:
трудом нажитый — трудовой, своим горбом нажитый, собственным горбом нажитый Словарь русских синонимов. трудом нажитый прил., кол во синонимов: 3 • своим горбом нажитый (3) … Словарь синонимов
трудомісткий — прикметник … Орфографічний словник української мови
трудомісткість — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
трудомісткість — показник, який характеризує затрати часу на одиницю продукції (зворотна величина виробітку). Розрізняють технологічну трудомісткість, трудомісткість обслуговування виробництва, виробничу трудомісткість, трудомісткість управління виробництвом,… … Термінологічний словник з економіки праці
трудом — заниматься физическим трудом • действие, непрямой объект заработать честным трудом • непрямой объект, использование … Глагольной сочетаемости непредметных имён
трудомісткість — кості, ж. 1) Абстр. ім. до трудомісткий. 2) Економічний показник, який характеризує затрати живої праці в людино годинах на одиницю продукції або послуг … Український тлумачний словник
трудомісткий — а/, е/. Який потребує великої затрати праці … Український тлумачний словник
ПРОТИВОПОЛОЖНОСТЬ МЕЖДУ УМСТВЕННЫМ И ФИЗИЧЕСКИМ ТРУДОМ — противоположность интересов людей, занятых физич. трудом и умств. трудом. П. м. у. и ф. т. возникла на той ступени развития обществ. разделения труда, когда утвердилось господство частной собственности и появились антагонистич. классы, т … Философская энциклопедия
Противоположность между умственным и физическим трудом — противоположность интересов людей, занятых физическим трудом и умственным трудом. П. м. у. и ф. т. возникла на той ступени развития общественного разделения труда (См. Разделение труда), когда утвердилось господство частной собственности… … Большая советская энциклопедия
Удовлетворенность трудом — эмоционально окрашенное оценочное представление субъекта деятельности о результате своей трудовой активности, о самом процессе работы и внешних условиях, в которых она осуществляется. В рамках современной психологической науки общепринятой и… … Энциклопедический словарь по психологии и педагогике
Всемирный день борьбы с детским трудом — В 2002 году Международная организация труда (МОТ) объявила 12 июня Всемирным днем борьбы с детским трудом с тем, чтобы привлечь внимание к развернувшемуся во всех странах движению за запрещение детского труда и в особенности его наихудших форм, к … Энциклопедия ньюсмейкеров
