Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

с+силой

  • 1 силой

    •

    Словарь металлургической терминов > силой

  • 2 силой

    нареч.
    силомі́ць, си́лою, силомі́ццю; силко́м; силопи́хом, живоси́лом

    Русско-украинский словарь > силой

  • 3 нагруженный поперечной силой

    Словарь металлургической терминов > нагруженный поперечной силой

  • 4 вооружать

    -ся, вооружить, -ся
    1) озброювати, -ся, зброїти, -ся, озброїти, -ся, уворужувати, -ся, уворужити, -ся. Вооружить (снарядить) пушками - обриштувати гарматами, гарматувати. [Скавицю гарматами кругом обриштував (Куліш)]. Вооружённый - озброєний, збройний, оружний. -ный пушками - гарматований, гарматами риштований. Вооружённой силой - збройно, оружно, збройною силою. Подать помощь -ной силой - допомогти збройно, оружно;
    2) (подстрекать против кого) підбурювати, підбурити на кого, проти кого. Вооружённый против кого - підбурений на (проти) кого.
    * * *
    несов.; сов. - вооруж`ить
    1) озбро́ювати, озбро́їти
    2) (против кого-чего - перен.: внушать неприязнь, настраивать против), підбу́рювати, підбу́рити (проти кого), підніма́ти, підня́ти, підійма́ти, підійня́ти (проти кого-чого)

    Русско-украинский словарь > вооружать

  • 5 забирать

    забрать
    1) забирати, забрати, (мног.) побрати, позабирати. [Дітей люди позабирали. От поберуть вони коси та й підуть ніби-то косити (ЗОЮР)]. -брать всё, без остатка у кого, откуда - позабирати все в кого, вибрати що звідки, (образно) і кутки випорожнити кому. [Я вже всі свої гроші вибрав]. -рать силой - забирати, забрати силою (силоміць), гарбати, загарбувати, загарбати, грабувати, пограбувати. [Нічим було нам заплатити, так корівку мою пограбували і продали (Г. Барв.)]. -рать в долг - боргуватися, брати набір (на борг), на віру. [Ми в крамниці боргуємося на місяць. Я беру хліб на віру, а як зароблю, тоді віддаю гроші]. -рать в войско - брати, забирати до війська (в армію, в салдати) кого; чуби голити кому. [Король війну замишляє, усіх хлопців забирає. Хлопцям чуби поголили (Пісня)]. -рать в плен - забирати (займати) в полон (у бран, у неволю). -брать в плен всех - усіх виполонити. [Усіх татар вирубаємо й виполонимо (Куліш)]. -рать скот на потраве - займати худобу в шкоді (в спашу). [Ой, лихо! коні в спашу - займайте мерщій];
    2) (о хмельном, о лекарстве) розбирати, розібрати. [Та вже-ж мою голівоньку та хміль розбирає (Пісня)]. -рать кого - брати кого. Охота -рает кого - хіть бере кого; кортить кому. Злость -рает - злість бере, злість узяла кого. -рает за душу - бере за душу, діймає до серця кого. [Сумна пісня брала за душу. Її плач аж до серця діймає]. -брать в голову - узяти собі думку, убгати в голову. -брать в руки кого - узяти в свої руки, (шутл.) убрати в шори, запетлювати кого. [А що, запетльовано тебе?];
    3) (о режущем орудии) брати, взяти. [Плуг бере мілко. Гембель товсто бере - підбити треба]. Забранный - забраний и забратий; (без остатка) вибраний; (силой) забраний и забратий силою (силоміць), загарбаний, заграбований; (в долг) узятий на віру, набір; (в войско) забраний до війська; (в плен) забраний, зайнятий у бран (у полон, у неволю); (о скоте на потраве) зайнятий.
    * * *
    несов.; сов. - забр`ать
    1) забира́ти, забра́ти, -беру́, -бере́ш и мног. позабира́ти; (сов.: многое по одному) побра́ти; (яйца, птенцов из гнезда и) видира́ти, ви́дерти и ви́драти, -деру, -дереш; ( скот на потраве) займа́ти, зайня́ти, -йму́, -йме́ш

    \забирать бра́ть си́лу — ( приобрести силу) ста́ти си́льним (перен.: можним)

    2) ( заделывать) заклада́ти, закла́сти и мног. позаклада́ти; ( загораживать) загоро́джувати, загороди́ти и мног. позагоро́джувати; (убирать, заправляя) заправля́ти, запра́вити, підтика́ти, підіткну́ти; (об одежде: убавлять) заву́жувати, заву́зити, -у́жу, -у́зиш, підкоро́чувати, підкороти́ти, -очу́, -о́тиш

    Русско-украинский словарь > забирать

  • 6 отбирать

    отобрать
    1) что от (у) кого - відбирати, відібрати що в кого, від кого, (редко) кому. [Дівер відбирає мені (в мене) хату]. -рать силой - відбирати, відібрати силоміць, видирати, видерти; (вооруж. силой) відбивати, відбити или відбирати, відібрати збройно, оружно; (хитростью) видурювати, видурити, вимантачити;
    2) что от чего (выбирать) - відбирати, відібрати. [Відберіть собі книги, які вам потрібні];
    3) -рать показания у свидетелей, у подсудимого - допитувати (сов. допитати) свідків, підсудного. По отобранным у свидетелей показаниям оказывается - з того, що свідчили свідки, виходить. -рать мнение - збирати голоси, перепитувати думки. Отобранный - відібраний. -ся - відбиратися, відібратися.
    * * *
    несов.; сов. - отобр`ать
    відбира́ти, відібра́ти и повідбира́ти; (подбирать, выбирать) добира́ти, добра́ти и дібра́ти

    Русско-украинский словарь > отбирать

  • 7 ахать

    ахнуть
    1) ахати, ахкати, ахнути, охнути, йойкнути. [Всі ахали, дивувалися. Инші діди охнули з остраху. Йойкнули з переляку];
    2) только сов. в. Ахнуть (о сильном, громком звуке, ударе) - гакнути, цигипнути.
    * * *
    несов.; сов. - `ахнуть
    1) а́хати и а́хкати, а́хнути, о́йкати, о́йкнути, о́хати и о́хкати, о́хнути; диал. йо́йкати, йо́йкнути
    2) (издавать глухой, отрывистый звук) а́хати и а́хкати, а́хнути, тара́хкати, тара́хнути, ба́хкати, ба́хнути, баба́хати и баба́хкати, баба́хнути
    3) ( с силой ударять) тара́хкати, тара́хнути, ге́пати, ге́пнути, чеса́ти, учеса́ти, ба́хкати, ба́хнути, баба́хати и баба́хкати, баба́хнути

    Русско-украинский словарь > ахать

  • 8 большой

    1) (размерами в пространстве) великий, здоровий, сильний. [Велике місто (город). Він знає, яке сонце здорове. Сильний ліс. Сніги сильні. Сильна вода];
    2) (силой, значением и т. д.) великий, сильний. [Громада - великий чоловік. Були на селі сильні багачі];
    3) (взрослый) здоровий, великий; см. Взрослый. [Ти вже не маленька, а здорова дівчина. Мусіли працювати, по 16 або 18 годин не тільки здорові, а й діти. Ти вже великий хлопець. Так великі роблять]. Довольно -шой (порядочный) - чималий, величенький. [Чимала хата. Чимала сім'я. Величенький млин]. Самое большое если - од сили. [Цим чоботям од сили три карбованці ціна. Йому од сили трицять років = самое большое если ему тридцать лет]. С -шим трудом - на превелику силу.
    * * *
    вели́кий; (большего размера, чем нужно) завели́кий; (значительный по размерам, взрослый) здоро́вий

    Русско-украинский словарь > большой

  • 9 бросить

    1) кинути, метнути, вергнути. Б. швырком - шпурнути, швиргонути, пожбурити. Б. во что (многое) - покидати, повкидати, пометати. [Покидали (повкидали) горобців у кашу. Всіх турків у Чорнеє море пометали]. Б. в тюрьму - закинути до в'язниці. Б. с размаху - кидонути. Б. с силой - бебехнути, бубухнути, гепнути, прянути. [Бебехнув (гепнув) ним об землю. Прянула мене на землю]. Б. с шумом - торохнути, хрьо[я]пнути. [Як хряпне відра об землю]. Б. мокрое, густое - ляпнути. [Ляпнула глиною в стіну]. Б. якорь - закинути кітву, кітвицю, якір. Б. жребий - кинути, метнути жереб (жеребок), пожеребкувати. Б. взгляд - зиркнути, скинути на когось очима, блимнути оком (очима), (на)кинути (намигнути) оком. Б. злой взгляд - кинути (метнути) злими очима, бликнути. [Бликнув на мене скоса]. Б. в дрожь - морозом усипати. [Чую - крик: так мене морозом і всипало];
    2) кого, что (оставить) кинути, покинути, лишити, залишити, зацурати кого, що, відкинути кого. [Твою дочку хоче взяти, мене, бідну, зацурати]. Б. работу - закинути працю, пуститися діла. [Діла зовсім пустився, ні про що не дбає]. Б. (прекратить) заниматься чем, делать что - занедбати, покинути, закинути що. [Занедбав музику, ніколи скрипки в руки не бере. Покинув курити. Я вже давно закинув співати]. Б. на произвол судьбы - кинути на призволяще. См. ещё Брошенный.
    * * *

    Русско-украинский словарь > бросить

  • 10 бурный

    1) бурхливий, буйний. [Бурхливе море. Бурхливі хвилі. Бурхлива розмова. Буйне море. Буйна молодість. Буйний вітер];
    2) хуртовинний, нагальний, навальний, рвачкий. [Хуртовинна година. Наг[в]альний вітер. Рвачкий вітер].
    * * *
    1) ( с бурями) бу́ряний, буре́мний, бу́рний, бурхли́вий
    2) ( бушующий) бурхли́вий, буре́мний, бу́рний, бу́ряний; ( бурлящий) розбу́рханий; диал. нага́льний
    3) (перен.: проявляющийся с необычайной силой) бурхли́вий, бу́рний; ( пылкий) палки́й; ( неистовый) шале́ний, несамови́тий
    4) (стремительный) бурхли́вий, бу́рний

    Русско-украинский словарь > бурный

  • 11 ворочать

    воротить
    1) (поворачивать) вернути, повертати, обертати, завертати;
    2) (делами, деньгами, людьми) крутити, повертати, орудувати чим, верховодити чим и над чим;
    3) (глазами) поводити. [Дико поводить очима].
    * * *
    1) переверта́ти; ( передвигать) пересува́ти; ( поворачивать) поверта́ти; ( вращать) оберта́ти; ( вертеть) верті́ти, крути́ти; ( с силой) воро́чати; ( страницы) горта́ти, перегорта́ти
    2) ( кем-чем - распоряжаться) ору́дувати (ким-чим); верхово́дити (ким-чим, над ким-чим)

    Русско-украинский словарь > ворочать

  • 12 грабить

    (г)рабувати, гарбати, шарпати, (разграбливать) плюндрувати.
    * * *
    I
    ( отнимать силой) грабува́ти; га́рбати; ( заниматься разбоем) розбива́ти
    II диал. см. грести 2)

    Русско-украинский словарь > грабить

  • 13 грянуть

    (о громе) гримнути, гурконути, гуркнути, торохнути; (о громе и музыке) ударити; (о пушке) гримнути, ревнути. [Ревнули гармати].
    * * *
    1) ( о звуке) гри́мнути, гря́нути; ( о громе) уда́рити; ( прозвучать) пролуна́ти
    2) (перен.: разразиться) ви́бухнути, спалахну́ти, гря́нути, поча́тися; (с силой запеть, заиграть) гри́мнути; ( наступить) наста́ти; ( произойти) ста́тися

    Русско-украинский словарь > грянуть

  • 14 добрасывать

    добросать, добросить докидати, сов. докидати, докинути. Доброшенный - докинутий, (зап.) докинений.
    * * *
    I несов.; сов. - доброс`ать
    ( оканчивать бросание) докида́ти, доки́дати
    II несов.; сов. - добр`осить
    ( докидывать) докида́ти, докинути; (сов.: с силой) дометну́ти

    Русско-украинский словарь > добрасывать

  • 15 забирание

    забирання. -ние силой - забирання, силою (силоміць), загарбування, гарбання, грабування. -ние в долг - боргування. -ние в войско - побір (-бору), призва, (гал.) бранка. -ние в плен - забирання (займання) в полон (у бран, у неволю). -ние скота на потраве - займання худоби в шкоді (в спашу).
    * * *
    1) забира́ння; видира́ння; займа́ння
    2) заклада́ння; загоро́джування; заправля́ння, підтика́ння; заву́жування, підкоро́чування

    Русско-украинский словарь > забирание

  • 16 завладевать

    завладеть кем, чем опановувати, опанувати кого, що, запосідати, запосісти, посісти кого, що, захоплювати, захопити кого, що, заволодівати, заволодіти, завладати ким, чим, підгортати, підгорнути під себе кого, що, заполоняти, заполонити кого, що; см. Овладевать, овладеть. [Завзятість всіх опанувала (Котл.). Багатирі силкувалися підгортати під себе землю, скуповуючи її в убожчих хазяїнів (Грінч.). Горе заполоняє всю душу, до останку (Л. Укр.)]. -ть крепостью, городом - здобувати, здобути фортецю, місто. -ть землёю, имуществом чьим - посідати, посісти чиюсь землю, майно (добро, добра); заволодіти чиєюсь землею, майном (добрами). -вать, -деть первоначально никому не принадлежащими землями - займати, зайняти займанщину (займань).
    * * *
    несов.; сов. - завлад`еть
    1) ( кем-чем) заволодіва́ти, заволоді́ти (ким-чим); (брать силой; увлекать) захо́плювати, захопи́ти, -хоплю́, -хо́пиш (кого-що); ( захватывать) посіда́ти, посі́сти, -ся́ду, -ся́деш (що); ( овладевать) опано́вувати, -но́вую, -но́вуєш, опанува́ти (кого-що, ким-чим)
    2) ( подчинять своєму влиянию) заволодіва́ти, заволоді́ти (ким-чим), заполо́нювати, заполони́ти (кого-що); сов. заору́дувати, -дую, -дуєш (ким-чим)

    Русско-украинский словарь > завладевать

  • 17 инерция

    інерція (-ції). По -ции - за інерцією, по інерції, (силой -ции) силою інерції. [Роблю по інерції (Київ). Вагон котився силою інерції (Київ)].
    * * *
    іне́рція

    по \инерция ции — за іне́рцією

    Русско-украинский словарь > инерция

  • 18 исхищать

    исхитить (похищать) викрадати, викрасти, (отымать силой) видирати, видерти, виривати, вирвати, (о мн.) повикрадати, повидирати, повиривати що в кого. Исхищённый - викрадений, видертий, вирваний. -ться - викрадатися, видиратися, вириватися, бути викраденим, видертим, вирваним.
    * * *
    несов.; сов. - исх`итить
    виривати, ви́рвати, видира́ти, видерти; ( выхватывать) вихо́плювати, ви́хопити

    Русско-украинский словарь > исхищать

  • 19 летать

    лётывать
    1) літати (зап. літати); (с силой, с шумом, ширять) шугати. [Хто високо літає, той низько сідає (Номис). Курчата переполошилися, літають по хаті, по столах (Звин.). Під нами шумить море, над нами шугають чайки (Н.-Лев.)]. Мысли, думы -ют - думки, думи літають, шугають. [Думка ген-ген літає (Номис). Мов свобідний орел, моя думка в просторах шугала (Вороний)]. -тать мыслями - заноситися (літати) думками. Его мысли -ют - йому думки заносяться. [Не знаю, куди йому думки заносяться, - сидить під тином та на місяць дивиться (Чигир.)];
    2) (быстро бегать) літати, (носиться) га(й)сати. [Хіба наші діти в хаті посидять? по шляху літають (Звин.)];
    3) (падать) падати. -ться, безл. - літатися, шугатися.
    * * *
    літати; (стремительно, с шумом) шуга́ти

    Русско-украинский словарь > летать

  • 20 лить

    ливать
    1) лити (н. вр. (і)ллю, (і)ллєш, (і)ллє, (і)ллємо, (і)ллєте, (і)ллють и пров. лию, лиєш, лиють; прош. лив, лила, лило, лили; буд. литиму: пов. н. лий), (зап.) (і)лляти (спрягается в н. вр. - а) как првдыдущ. глаг. и б) лляю, лляєш; прош. лляв, лляла, лляло, лляли; буд. ллятиму; пов. н. лляй), (наливать) сипати (сиплю, -плеш), (выливать, изливать, проливать) виливати, зливати, проливати, точити. [Нащо в море воду лить, коли море повне? (Номис). Грай, кобзарю! Лий, шинкарю! (Шевч.). Отруту в душі ллють (Франко). Але дармо лили воду в решето дюраве (Рудан.). П'є козак та горілочку, а шинкарочка сипле (Гнід.). Сип борщу! (Липовеч.). Сип горілку швидше! (Звин.). Іфігенія зливає вино і олій на вогонь (Л. Укр.). Точити горілку з барильця (Н.-Лев.)]. Лить кровь - лити (точити, проливати, розливати) кров. [Кров, як воду, точить (Шевч.)]. Лить слёзы - лити (лляти, проливати, виливати) сльози, лити (лляти, проливати) слізьми (сльозами). [Слізоньки лити (Грінч. III). Під чужим тином сльози виливать (Шевч.). Дрібними сльозами ллю (Гнід.). Плаче, ридає, дрібними сльозами проливає (Март.)]. Лить воду на руки - зливати воду на руки. Река льёт струи свои в море - ріка ллє (виливає, несе) свої хвилі в море. Цветы льют благовония - квітки ллють (точать, пускають, випускають) пахощі, пахнуть. Лить через край - лити (переливати) через вінця. Лить масло в огонь, перен. - доливати олії до вогню. Лить под что - лити (лляти) під що, підливати що;
    2) (отливать из как.-ниб. вещества) лити, виливати. Лить медь, чугун - лити мідь, чавун. Лить пули, пушки, колокола, статуи, свечи - лити, виливати кулі, гармати, дзвони, статуї, свічки. Лить колокола, пули (пускать утки) - дзвін великий лити (Номис), кулі лити (Номис), брехуна дзвонити; см. Колокол 1. Лить воск (гадая) - виливати воском. Курица льёт яйца - курка несе виливки, виливає яйця;
    3) (литься) литися (зап. ллятися), текти, (с силой) бурити; см. Литься 1. [Піт з лоба так і ллється (Київщ.). Бурить, як з барила (Сл. Гр.)];
    4) (о дожде) лити, (зап.) лляти, (во всю, ливмя, хлестать) пірити, піжити, репіжити, тюжити, пороти, (пров.) чустрити, хвостати. [Учора цілий день лив дощ (Київщ.). Ото лляє! (Брацлавщ.). А надворі дощ такий пірить (Основа). Дощ репіжить (Брацлавщ.). Дощ так і поре (Сл. Гр.)]; Срв. Ливмя. Начать лить - почати лити (пірити и т. д.), запірити, запіжити, зарепіжити. [Як почне пірити дощ, нитки сухої не лишилось (Липовеч.). Дощ запіжив, аж захлющав (Н.-Лев.)]. Лить, как из ведра - лити (зап. лляти), як (мов, немов) з відра (з луба, з рукава, з коновки), як відром, як з-під ринви. [Дощ тюжить, немов з відра ллє (Кониськ.). Дощ іллє, як з луба (Номис)].
    * * *
    1) ли́ти, лля́ти; (наливать из крана, бочки) точи́ти
    2) мет. лити, вилива́ти

    Русско-украинский словарь > лить

Страницы

См. также в других словарях:

  • силой — силою, насильно, насильственно, силком, силом; против воли, принудительным путем, насильственным путем, поневоле, принудительно, неволей Словарь русских синонимов. силой (силою) см. насильно Словарь синонимов русского языка. Практический… …   Словарь синонимов

  • СИЛОЙ — и силою, нареч. (разг.). Насильно, против воли. «Ах, зачем меня силой выдали за немилого мужа старого?» А.Кольцов. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • силой заставлявший удалиться — прил., кол во синонимов: 3 • выгонявший (43) • изгонявший (42) • силой застав …   Словарь синонимов

  • силой заставлявший уйти — прил., кол во синонимов: 3 • выгонявший (43) • изгонявший (42) • …   Словарь синонимов

  • силой заставивший уйти — прил., кол во синонимов: 4 • выгнавший (85) • вытеснивший (15) • изгнавший (47) …   Словарь синонимов

  • силой заставивший удалиться — прил., кол во синонимов: 4 • выгнавший (85) • вытеснивший (15) • изгнавший (47) …   Словарь синонимов

  • Силой и Силою — нареч. 1. Применяя физическое воздействие, насилие Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • СИЛОЙ — СИЛОЙ, нареч. (разг.). Насильно, против воли. Лентяя с. усаживают за уроки. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • силой — (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») …   Формы слов

  • Силой у Бога не возьмешь. — (ничто возьмешь). См. ВОЛЯ НЕВОЛЯ …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • силой течения — нареч, кол во синонимов: 1 • самоплавом (4) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 …   Словарь синонимов

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»