-
21 линёк
зоол.I. (рыбка) линок (-нка), линочок (-чка), (детёныш) линча (-чати). [Уповила хлопця як линочка (Рудан.)].II. Линёк - джгут (-та), линьок (-нька), мотуз, кінець (-нця). [А він як уперіще його джгутом межи плечі (Сл. Ум.)]. Дать -ньков кому - кінцем почастувати кого (Херс.).* * *I уменьш.-ласк. ихт.лино́к, -нка́II мор.ліньо́к, -нька́ -
22 меняться
мениваться1) (обмениваться) - а) (страд. з.) мінятися, обмінюватися, замінюватися, вимінюватися, (промениваться) промінюватися. Банковые билеты -тся на деньги - банкноти міняються на гроші; б) (возвр. з.) мінятися, обмінюватися, замінюватися з ким чим. [Кайданами міняються, правдою торгують (Шевч.). Писанками обмінююсь, як христосуюсь (Г. Барв.)]. Давай -ться чем-л. - давай мінятися чим и на що, давай мінька (міньки) на що, ходім міньки на що. [Давай мінька на одежу (Куліш)]. -ться без придачи (вещь на вещь) - мінятися так на так, (зап.) віть на віть, токма. -ться взглядами - а) (переглядываться) ззиратися, зглядатися, перезиратися, переглядатися з ким, між собою; б) (мнениями) обмінюватися (ділитися) поглядами, думками, звіряти погляди (думки) одно одному, звірятися поглядами (думками) між собою. -ться крестами - мінятися хрестами, брататися з ким, між собою. -ться словами - перекидатися словом (словами) одно з одним, між собою, перемовлятися з ким, між собою;2) (изменяться: страд. и ср. з.) мінятися, змінятися и змінюватися, відмінятися и відмінюватися; (только ср. з.) мінитися, (переменяться) перемінятися; (переиначиваться) переинач[кш]уватися. [Місяць світив Оксані в лице, і було видно, як дивно мінилося воно кожну мить (Васильч.). Сцена швидко переміняється (Л. Укр.)]. Времена -тся - час міниться. Моды -тся - моди з[від]міняються. Ветер -тся - вітер міниться (переміняється). -ться в лице - мінитися, мінитися на лиці, на виду, мінитися (змінятися) з лиця. [Андрій аж мінився, так сердивсь (Коцюб.)]. -ться к лучшему - змінятися на краще, повертати на краще.* * *міня́тися; ( изменяться) змі́нюватися, зміня́тися; ( обмениваться) обмі́нюватися -
23 надо
предл.I. см. Над.II. Надо и Надобно, глаг. нрч. - треба, (в разговоре, пров. тра и тре), (нужно) потрібно; (следует) слід, належить. [Треба хліба, треба й до хліба (Приказка). Мені треба знати, що він робить (Київ). Не сердьтеся, не тра, - я жартував (Крим.). Потрібно вам за границю їхати! чом ви не хочете тут сидіти? (Л. Укр.)]. Что, кого вам -до (-бно)? - чого, кого вам треба? Не -до ли вам этого? - чи не треба вам цього? Нет, не -до - ні, не треба. Ему как раз того и -до - йому саме того й треба, (шутл.) йому й на руку ковінька. Не вам меня, а мне вас -до благодарить - не ви мені, а я вам маю (мушу) дякувати. Так -до - так треба, так мусить бути. Так ему и -до! - (о)так йому й треба! -до полагать, что - треба гадати (думати), що; мабуть. -до бы - треба-б.* * *I предик.[ведь] \надо до же! — [і] тре́ба ж!
как \надо до — як тре́ба; як потрі́бно; як слід, як нале́жить
как не \надо до лу́чше — якнайкра́ще
\надо до быть — в знач. вводн. сл. ма́буть и мабу́ть, либо́нь
\надо до быть, бу́дет дождь — ма́буть (либо́нь), бу́де дощ
\надо до ду́мать (полагать) — тре́ба ду́мати (гада́ти); ( вероятно)
мабу́ть; не \надо до — не тре́ба; не потрі́бно; не слід
так ему́ и \надо до — так йому́ й тре́ба
того́ то́лько и \надо до — того тільки й тре́ба; ( на руку) на ру́ку ковінька
II см. надчто \надо до — (в знач. сказ.: очень хороший) хоч куди́; (прекрасный, отменный) чудо́вий
-
24 новёхонький
и Новёхонек новісінький, (диал.) новіненький. [Новісінька сукня (Київщ.). Новіненький віз (Бердич.)]. Новым -кий - новий-новісінький. [Одежина уся нова-новісінька (М. Вовч.)].* * *усилит.; тж. новёшенькийнові́сінький -
25 одежонка
оде́жинка, [благе́нька, погане́нька, сяка́-така́] оде́жина (оде́жа), [благе́нький, погане́нький] о́дяг, -у -
26 одеялишко
[благе́нька, погане́нька, така́-сяка́] ко́вдра -
27 паинька
пай (послушное дитя) цяця, цяцінька. Ты пай мальчик - цяця хлопчик з тебе.* * *ця́ця, ця́цінька; слухня́на (розу́мна) дити́на -
28 палка
ціпок (-пка), палиця, палетиця, кий (р. кия), кийок (р. кийка); ув. ціпура, палюга, палига, палюра, палимон, кияка, кия[ю]ра; (вообще жердина) патик, бук, бучок (обычно с гнутой рукояткой), бич, ув. бичина. -ка с загнутым концом - ковінька, (с крючком на конце) ключка, (с утолщением на конце) кий, кийок, (с шаровидным утолщен.) булава, (с метал. рукояткой в виде топора, употребл. в Карпатах) топірець (-рця), (в виде молотка) келеп, (пастушья) ґирлиґа, (для игры в мяч) гилка, (для барабана) довбешка. [Узяв у руки ціпок і пішов до Довбишів у гості (Неч.-Лев.). Язик доведе до Київа і до кия. Наука не йде на бука. Не біжить собака від калача, але від бича. Ударили мене по голові патиком]. Из-под палки - з примусу. [То не праця, коли з примусу]. Хватить -кой кого - потягти кого палицею, опалубити кого. Опираться, опереться на -ку - спиратися, спертися на палицю, підпиратися, підпертися палицею. [Іду та проти вітру палицею підпираюся]. Ему влепили двадцать -лок - вгатили (всипали) йому двацять буків, київ. -ка о двух концах - палиця на (про) два кінці. См. Клюка.* * *ціпо́к, -пка́, кий, род. п. ки́я, па́лка; ( большая) па́лиця; ( небольшая) кийо́к, -йка́; ( с загнутым концом) кові́нька; ( пастушья) ґирли́ґа, ґерли́ґа; (ветвь, очищенная от побегов) лома́ка, дрючо́к, -чка́, пати́к, -а; увел. кию́ра, кия́ка, палю́га -
29 пенёк
пенёчек1) пеньок (-нька), пеньочок (-чка); (у грибов) корінець (-нця);2) (у птиц) палки, колодочки.* * *1) уменьш. пеньо́к, -нька́2) ( ножка гриба) коріне́ць, -нця́3) (мн.: на теле птицы) колодочки́, -чо́к, па́лки, -лок4) (улей, колода) диал. пень, род. п. пня́, коло́да, коло́дка -
30 побасёнка
побасеночка брехенька, побрехенька, приповідка, казочка, баєчка.* * *ба́єчка, ка́зочка; побрехе́нька, брехе́нька -
31 подпалинка
уменьш.1) підпа́линка2) підпа́линка; руда́ (руде́нька) пля́мка (пля́мочка); сві́тла (світле́нька) пля́мка (пля́мочка) -
32 поменяться
помінятися, змінятися, промінятися ким, чим, на кого, на що. [Ось тобі новенький карбованець, поміняймось на старого (М. Вовч.)]. -няться кольцами - помінятися перснями, заручитися. Поменяемся! - по[з]міняймося! Давай мінька! Зробимо мінька!* * *поміня́тися, зміня́тися, заміня́тися; обміня́тися, пообмі́нюватися -
33 почка
1) (у животных, анат.) нирка;2) (цветочн. на деревьях) бростина, бростка, брочка (ум. бростиночка, бросточка, брочечка), бросток (-тка) (соб. брость (-сти), брост (-ту), бростя (-стя), забрость (-сти)), пупок (-пка), біб'яшок, біблашок (-шка); (бутон) пуп'янок (- нка) (ум. пуп'яночок), пуп'ях (-ха), пуп'яшок (-шка), зеленочок (-чка), бульбашка, буцик, зав'язок (-зка); (распускающаяся) розпуківка (ум. розпуківочка), розпукалка; (лиственная) брунька (ум. брунечка), бубочка, бурубушка. [Дерева ще безлисті, але вкриті бростю, що от- от має розкритись (Л. Укр.). На яблуні багато забрости, багато яблук буде (Н.-Лев.). Забрость аж червоніла на деревах (Н.-Лев.). До тебе верну, як вбересь у брость-листок діброва (Млака). Молоденька, наче пуп'янок (Приказка). Квітки розкручували свої пуп'яночки (Н.-Лев.). Не розів'єшся, любий мій квіте, ізов'янеш в зеленочку (М. Вовч.). Розпукуються вже буцики на троянді - буде цвісти скоро (Переясл.). Зав'язки фіґ показались на фіґовині (Св. Пис.). По кущах виповнюються розпуковочки, бростяться дерева (М. Вовч.). На весні береза бруньки наганяє (Чуб.)]. Выбрасывать, выбросить -чки (о дереве) - броститися, наброщуватися, наброститися, бростатися, набростатися, брунитися, набрунитися, набрунькуватися, набруньчитися, прищитися, наприщуватися, наприщитися. [Вишня почала вже броститись (Аф.). Ач як рясно набростилося - буде врожай на садовину (Лубен.). Дерево бруниться Крол.). Дерево вже набрунькується (Манж.). Дерево вже в бурубушках (як починає наприщуватись) (Козел.)]. Имеющий много - чек (о дереве) - броснатий.* * *1) бот. бру́нька, брость, -ті, за́брость; ( цветочная) пу́п'янок, -нкапоко́ящаяся \почка — спочива́юча бру́нька
2) зоол. пупо́к, -пка́ -
34 речонка
уничиж.погане́нька (жалюгі́дна, мале́нька) рі́чка (рі́чечка) -
35 старушка
уменьш.-ласк.; тж. стар`ушечка1) бабу́ся, старе́нька, -ої2) старе́нька -
36 хорошенький
ласк.1) гарне́нькийхоро́шенькая исто́рия! — ирон. гарне́нька істо́рія!
хоро́шенького понемно́жку — до́брого потро́шку
2) ( миловидный) гарне́нький, гарне́сенькийхоро́шенькая де́вушка — гарне́нька (гарне́сенька) ді́вчина
-
37 Прямёхонек
-хонький, -мёшенек, -шенький прямісінький, простісінький, правісінький. [Прямісінька та рівнісінька, як струна (Гр.)]. -
38 конёк
-
39 линёк
-
40 синька
См. также в других словарях:
Лёнька Пантелеев — Эту статью следует викифицировать. Пожалуйста, оформите её согласно правилам оформления статей … Википедия
ли́нька — линька … Русское словесное ударение
Лёнька-Пантелеев — (настоящее имя Леонид Иванович Пантёлкин, 1902 13 февраля 1923) знаменитый петроградский налётчик. Содержание 1 Биография 1.1 Детство, юность … Википедия
тюлёнька — сущ., кол во синонимов: 1 • судно (401) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 … Словарь синонимов
лёнька — ЛЁНЬКА, и, м., собств. Л. И. Брежнев … Словарь русского арго
лёнька — сущ., кол во синонимов: 2 • ленька (2) • лёня (4) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 … Словарь синонимов
ковінька — и, ж. 1) Палиця з загнутим кінцем. •• Ма/тері його/ (її/ і т. ін.) кові/нька лайл. уживається для вираження незадоволення, обурення, досади тощо. 2) діал. Вид дитячої гри, що нагадує хокей … Український тлумачний словник
лёнька — (БСРЖ) … Словарь употребления буквы Ё
Ковінька — прізвище … Орфографічний словник української мови
ковінька — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
цюцінька — іменник жіночого роду, істота дит … Орфографічний словник української мови