-
1 сюжет
сюже́т, -у -
2 интрига
1) інтрига, каверза, коверзні (-нів). [Нема в їх хитрощів, інтриг вони не знають (Самійл.). Се його каверзи - я знаю (М. Грінч.). Це все куховарчині коверзні, що пані дівчину прогнала (Київщ.)];2) -га (в литерат. произв.) - інтрига. [Він любить сюжет, де поступовно розвивається і викінчується інтрига, докладно виложена (Грінч.)];3) (с кем) роман (-ну), романсування.* * *інтри́га -
3 исследование
1) (действ.) оконч. дослідження, дослід, розслід (-ду) чого; неок. - см. Исследывание. [Дослідження історичних законів, тексту. Хімічні досліди. Тільки науковий дослід може довести, що це позичений, а не свій сюжет (Грінч.)];2) (в отвл. знач.: результат, научн. сочинение) дослід (-ду), розслід, (научн. сочин. ещё) розвідка, розправа, студія. [Я, було, замість досліди робити, читаю Садія, мов белетристичне писання (Крим.). Дотеперішні розсліди в історії нашого письменства (Єфр.). Професор писав рецензію на одну математичну розвідку (Крим.). І за тиждень написав я чималу таки розправу (Самійл.)]. -ния (научные сочин.) по истории - розвідки, досліди з історії. -ние в области чего - дослід в царині чого, дослід коло чого, над чим. [Досліди коло старого письменства ще й досі не завершено (Єфр.)]. -ние больного - огляд, оглядання, дослід хорого. -ние крови - (процесс) дослідження, дослід крови, (результат) дослід крови. -ние места преступления - обслідування (обслід) місця злочину, обслід на місці злочину.* * *1) ( действие) дослі́дження, (неоконч.) дослі́джування2) ( научное сочинение) дослі́дження, ро́звідка -
4 мотив
1) (побудительная причина) мотив (-ву). [Мотиви його вчинків може й правдиві (Наш)];2) муз. - мотив (-ву), голос (-су), (напев) поспів (-ву). [З самого рана ув'яз до мене мотив якоїсь пісні (Васильч.). Ця пісня не на той голос співається (Чигиринщ.). Співала дуже серйозно; поспів був якийсь могильний (Крим.)];3) (сюжет) мотив. [Мотив цієї казки - бродячий, всесвітній (Крим.)].* * *моти́в, -у -
5 надумывать
надумать1) надумувати, надумати, намишляти, намислити що или (з)робити що; срв. Надумываться. [Надумує сюжет до повісти (М. Грінч.). Надумав я так зробити, так і зроблю (Богодухівщ.). Робінзон намислив розвести гайок (Грінч.). Намислив перекласти тую книгу на вірші (Крим.)];2) см. Припоминать. Надуманный - надуманий, намислений.* * *несов.; сов. - над`уматьнаду́мувати, -мую, -муєш, наду́мати; бра́ти (беру́, бере́ш) собі́ в го́лову, узя́ти (візьму́, ві́зьмеш) собі́ в го́лову -
6 наиболее
нрч.1) найбільш(е), (более всего) (най)більш за все (від усього), над усе, (больше всех) (най)більш за всіх (від усіх), над усіх, (пуще всего, особенно) найпаче, (гал.) найпак; (сильнее всего) найдужче, найтяжче; (хуже всего) найгірше. [Найбільше (найдужче) гніваюсь на його за нещирість (М. Грінч.). Ви повинні над усе дбати, щоб не проминути терміну (Київ). Найтяжче я люблю помидори (Звин.). Найгірше мене вразила його брехня (Київ)];2) (в сложении) - а) (сложн. форма превосх. степ. от прлг. и нрч. с -лее обычно передаётся, одночленной формой превосх. степ. от соотв. прлг. или нрч., реже (считается руссизмом) - найбільш(е) с формой полож. степ., напр.:) -лее удачный, -но и т. п. - найвдаліший, найвдаліше и т. п. -лее великий - найбільший и (рус.) найбільш великий. [Серед найбільш надійних літературних сил (Рада)]; б) (конструкции -лее с прч. со знач. прлг. передаются, как предыдущ., но найбільш(е) не есть уже руссизм, напр.:) -лее развитые дети, -лее распространённая газета и т. п. - найрозвиненіші (найбільш розвинені) діти, найпоширеніша (найбільше поширена) газета. -лее запутанный - найзаплутаніший (найбільш заплутаний). [Вживання найпростіших і найреалістичніших засобів у найбільш заплутаному і нереальному сюжеті (М. Калин)]; в) (при прч., а также прлг. в синтактич. функции - найбільш(е) с соотв. причастной или глаг. формой или формой полож. степ. прлг., напр.:) Лицам, -лее замешанным в этом деле, не миновать тюрьмы - особам, найбільш уплутаним (що найбільше вплуталися) у цю справу (найбільш причетним, до цієї справи), не минути в'язниці. Служащие, -лее ответственные за это упущение, смещены - службовців, що найбільш(е) відповідають (найбільш відповідальних) за цей недогляд, звільнено.* * *нареч.1) найбі́льше, найбі́льш2) (в сложных формах передаётся соответствующими украинскими простыми формами или сложными формами с "найбільш")\наиболее ее внима́тельный — найува́жніший, найбі́льш ува́жний, усилит. якнайува́жніший, щонайува́жніший
\наиболее ее внима́тельно — найува́жніше, найбільш ува́жно, усилит. якнайуважніше, щонайува́жніше
\наиболее ее ра́звитой — найрозви́неніший, найбі́льш розви́нений
\наиболее ее распространённый — найпоши́реніший, найбі́льш поши́рений
\наиболее ее запу́танный — найзаплу́таніший, найбільш заплу́таний
\наиболее ее уважа́емый — найпова́жаніший, найбі́льш пова́жаний (шано́ваний)
-
7 Непозаимствованный
непозичений, незаж[з]ичений; (собственный) власний, свій власний, (зап.: оригинальный) собі свій. [Сюжет непозичений (Крим.). Всі його теми досить собі свої (Маковей)].
См. также в других словарях:
Сюжет — (от фр. sujet предмет) в литературе, драматургии, театре, кино и играх ряд событий (последовательность сцен, актов), происходящих в художественном произведении (на сцене театра), и выстроенных для читателя (зрителя, игрока) … Википедия
Сюжет — 1. С. в литературе отражение динамики действительности в форме развертывающегося в произведении действия, в форме внутренне связанных (причинно временной связью) поступков персонажей, событий, образующих известное единство, составляющих некоторое … Литературная энциклопедия
сюжет — а, м. sujet m. 1. Событие или ряд связанных между собой и последовательно развивающихся событий, составляющих содержание литературного произведения. БАС 1. || перен. Взаимоотношения. Он <новичок> сразу понимает сюжет камеры: скрытую силу П … Исторический словарь галлицизмов русского языка
Сюжет — СЮЖЕТ повествовательное ядро художественного призведения, система действенной (фактической) взаимонаправленности и расположенности выступающих в данном произведении лиц (предметов), выдвинутых в нем положений, развивающихся в нем событий.… … Словарь литературных терминов
СЮЖЕТ — (фр., от лат. subjectum предмет). Содержание, сплетение внешних обстоятельств составляющих основу извест. литерат. или художеств. произведения; в музыке: тема фуги. На театральном языке актер или актриса. Словарь иностранных слов, вошедших в… … Словарь иностранных слов русского языка
сюжет — См … Словарь синонимов
СЮЖЕТ — (от фр. sujet субъект, предмет) последовательность событий в художественном тексте. Парадокс, связанный с судьбой понятия С. в ХХ в., заключается в том, что как только филология научилась его изучать, литература начала его разрушать. В изучении С … Энциклопедия культурологии
СЮЖЕТ — СЮЖЕТ, сюжета, муж. (франц. sujet). 1. Совокупность действий, событий, в которых раскрывается основное содержание художественного произведения (лит.). Сюжет Пиковой дамы Пушкина. Избрать что нибудь сюжетом романа. 2. перен. Содержание, тема чего… … Толковый словарь Ушакова
СЮЖЕТ — из жизни. Разг. Шутл. ирон. О каком л. бытовом жизненном эпизоде, обычной житейской истории. Мокиенко 2003, 116. Сюжет для небольшого рассказа. Разг. Шутл. ирон. 1. То, о чём стоит рассказать. 2. Какая л. странная, любопытная история. /em> Из… … Большой словарь русских поговорок
сюжет — СЮЖЕТ, интрига, фабула … Словарь-тезаурус синонимов русской речи
СЮЖЕТ — (французское sujet, буквально предмет), в эпосе, драме, поэме, сценарии, фильме способ развертывания фабулы, последовательность и мотивировка подачи изображаемых событий. Иногда понятия сюжета и фабулы определяют наоборот; иногда их отождествляют … Современная энциклопедия
