-
1 интервал температур существования фазы
= температурный интервал существования фазыінтервал температур існування фази, температурний інтервал існування фазиСловарь металлургической терминов > интервал температур существования фазы
-
2 температурный интервал существования фазы
= интервал температур существования фазыінтервал температур існування фази, температурний інтервал існування фазиСловарь металлургической терминов > температурный интервал существования фазы
-
3 доказательство существования
дове́дення існува́нняРусско-украинский политехнический словарь > доказательство существования
-
4 знак существования
знак існува́нняРусско-украинский политехнический словарь > знак существования
-
5 квантор существования
ква́нтор існува́нняРусско-украинский политехнический словарь > квантор существования
-
6 область существования
зо́на існува́ння, сфе́ра існува́нняРусско-украинский политехнический словарь > область существования
-
7 теорема существования
теоре́ма існува́нняРусско-украинский политехнический словарь > теорема существования
-
8 доказательство существования
дове́дення існува́нняРусско-украинский политехнический словарь > доказательство существования
-
9 знак существования
знак існува́нняРусско-украинский политехнический словарь > знак существования
-
10 квантор существования
ква́нтор існува́нняРусско-украинский политехнический словарь > квантор существования
-
11 область существования
зо́на існува́ння, сфе́ра існува́нняРусско-украинский политехнический словарь > область существования
-
12 теорема существования
теоре́ма існува́нняРусско-украинский политехнический словарь > теорема существования
-
13 область температур существования фазы
Словарь металлургической терминов > область температур существования фазы
-
14 температурный отрезок существования фазы
Словарь металлургической терминов > температурный отрезок существования фазы
-
15 начало
1) (в пространстве) початок (-тку) и (зап.) початок (-тку). [От початок дошки, а от кінець її (Київщ.). Нитки так попереплутувалися, що й не знайдеш ні початку, ні кінця (Київщ.). Початок (Шевченкової) поеми «Княжна» (Доман.)]. В -ле книги - на початку книжки (книги). От -ла до конца - від початку (від краю) до кінця (до краю). [Перейдімо поле від початку до кінця (від краю до краю) (Київщ.)]. -ло долины - верхів'я (початок) долини. Брать -ло - починатися, (реже) зачинатися. [Наша річка зачинається десь дуже далеко (Звин.)];2) (во времени) початок и (зап.) початок, почин (-ну), починок (-нку), начаток (-тку), (зачало) зачало, зачаток (-тку). [Початок і не можна знать, відкіля взявся (Номис). Був початок осени (Грінч.). Перед початком учення (Васильч.). Тихо лину до ясного краю, де нема ні смерти, ні почину (Грінч.). Починок словесности руської (Куліш)]. Не иметь ни -ла, ни конца - не мати ні початку (ні почину), ні кінця (ні краю, ні кінця- краю). Нет ни -ла, ни конца - нема(є) ні початку (ні почину), ні кінця (ні краю, ні кінця- краю), нема(є) початку (почину) і кінця (краю, кінця-краю). [Душі почину і краю немає (Шевч.)]. В -ле - см. Вначале. В -ле чего - на початку чого. [На початку нового семестру (Київ)]. В самом -ле чего - а) на самому початку, наприпочатку чого; б) з почину, з починку; срв. ниже С самого -ла а и Сначала; в) (в зародыше) в зародку, в зароді, (в корне) в корені. [Удар, що мав їх усі (надії) в зароді розбити (Франко)]. В -ле жизни - на початку (свого) життя. В -ле своего поприща - на початку свого життьового шляху (своєї кар'єри). -ло весны - початок весни, провесна, провесень (-сни). В -ле весны - на початку весни, на провесні. -ло года - початок року. В -ле года, месяца - на початку року, місяця. -ло мира - початок (первопочаток) світу. [До початку сього світа, ще до чоловіка (Рудан.). Допитувався про первопочаток світу (Крим.)]. От -ла мира - від початку світа, відколи світ настав (зачався). -ло пятого (часа) - початок на п'яту (годину). В -ле пятого - на початку п'ятої. Для -ла (для почина) - на початок, на почин, для почину. [Дав йому п'ятсот карбованців на початок господарства (Грінч.). Дайте нам на почин (Грінч. III). Коли досі не бив ні разу, то виб'ю для почину (Мова)]. О -ле этого ещё и не думали - про початок цього ще й не думали, ще й заводу того нема(є) (не було). От -ла - з початку, з почину; срв. Искони. [Не заповідь нову пишу вам, а заповідь стару, котру маєте з почину; заповідь стара, се слово, котре ви чули з почину (Біблія)]. От -ла до конца - від (з) початку (з почину) до кінця, (диал.) з початку до останку. [Чоловікові не зрозуміти всього з почину та й до кінця (Куліш). З початку до останку він цілий вік не вилазить з чужої роботи (Звин.)]. По -лу - з початку, з почину. [З почину знати, яких нам треба ждати справ (Самійл.)]. Судить по -лу о чём - робити з (на підставі) початку висновок про що, висновувати (сов. виснувати) з (на підставі) початку що. С -ла существования чего - відколи існує що. С -ла существования мира - відколи існує світ, як світ стоїть (настав), як світ світом. С самого -ла - а) з (від) самого початку (почину), з почину, з починку, з (самого) зачала, з самого першу; см. ещё Сначала. [З самого початку виявився іронічний погляд на діячів у комедії (Грінч.). Російська держава від самого почину була заразом азійською державою (Куліш). З почину були самовидцями (Куліш). Він щось почав був говорити, да судді річ його з починку перебили (Греб.). Треба усе з зачала і до ладу вам розказати (М. Вовч.). Якби я знав (це) з самого першу, то я-б тоді сказав (Квітка)]; б) (прежде всего) з самого початку, насамперед, всамперед, передусім, передовсім. [Насамперед я перекажу вам зміст книжки (Київ)]; в) (сразу, немедленно) з самого початку, зразу, відразу. [Ми тільки-що наткнулись, він так-таки зразу і почав лаятись (Новомоск.)]. Начать с самого -ла - почати з самого початку (від самого краю). [Я почну від самого краю (Кониськ.)]. С -лом двадцатого столетия - з початком двадцятого століття (Вороний). Брать (вести) -ло - брати початок (почин), (роз)починатися. Иметь -ло в чём - мати початок (почин) у чому, починатися в чому и з (від) чого. Полагать, положить, давать, дать -ло чему - покладати (робити), покласти (зробити) початок чому и чого, давати, дати початок (почин) чому, (редко) скласти (закласти, зложити) початки чого, (основывать) засновувати, заснувати, закладати, закласти що; (показывать пример) давати, дати привід. [Шекспір поклав початок сьогочасної комедії (Рада). Я не скупий на подяку і, щоб зробити початок, пораджу… (Куліш). Леся Українка дає почин індивідуалістичній поезії (Рада). Я діла власного зложив початки (Біл.-Нос.). Другу тисячу доклав, а хліб продам, то з баришів закладу третю (Тобіл.). Як ви дасте привід, то й инші сядуть на коней (Н.-Лев.)]. Получать, получить -ло от чего - починатися, початися, ставати, стати з (від) чого, походити, піти, виходити, вийти, по(в)ставати, по(в)стати з чого; срв. Происходить 2. [З тої коняки і почалися наші коні (Рудан.). Як і від чого все стало? (Самійл.)]. -ло этого идёт от чего - це бере початок (почин) (це починається) з (від) чого. -ло этого рода идёт от такого-то - цей рід походить (іде) від такого-то. Доброе -ло полдела откачало (- половина дела) - добрий початок - половина справи (діла); добрий початок (почин) до кінця доведе; добре почав, добре й скінчив. Не дорого -ло, а похвален конец - не хвались починаючи, а похвались кінчаючи. Лиха беда -ла - важко розгойдатися, а далі легко;3) (причина) початок, причина, (источник) джерело. [В цих оповіданнях землю показано, як невичерпне джерело вічної астрономічної казки (М. Калин.)]. -ло -чал - початок початків, причина причин, джерело джерел, первопочаток (-тку), первопричина, перводжерело. -ло света (оптич.) - (перво)джерело світла. Вот -ло всему злу - от початок (причина, корінь) всього лиха (зла);4) (основа) основа, (возвыш.) начало, (принцип) принцип (-пу), засада. [Життьова основа людини є той самий принцип, що надихає природу (М. Калин.). Охопити в статті цінності великої культури, щоб у тисячі рядків нерозривно сплелися порізнені начала (М. Калин.)]. Доброе, злое -ло - добра, недобра основа, (возвыш.) добре, недобре начало. Духовное и плотское -ло - духова (духовна) і матеріяльна основа, духовий (духовний) і матеріяльний принцип. -ла жизни - життьові основи (засади). -ло возможных перемещений - принцип можливих переміщень;5) -ла (мн. ч.) - а) (основные принципы науки, знания) основи, засади чого. -ла космографии, математики - основи (засади) космографії, математики. Основные -ла - основні засади (принципи); б) (первые основания, элементы) початки (-ків) чого; срв. Начатки 2 а. -ла знания - початки знання; в) (основания) основи, підстави (-тав), засади (-сад), принципи (-пів). [Перебудування світу на розумних основах (М. Калин.). Ми збудували нову армію на нових засадах, для нових завдань (Азб. Комун.)]. -ла коллегиальные, комиссионные, компанейские, корпоративные, паритетные, полноправные - засади (реже підстави) колегіяльні, комісійні, компанійські (товариські), корпоративні, паритетні (рівні, однакові), повноправні. На коллегиальных, комиссионных -лах - на колегіяльних засадах (колегіяльно), на комісійних засадах. На -лах хозрасчета - на підставі госпрозрахунку. Вести дело на компанейских -лах - провадити підприємство (справу) на компанійських засадах;6) (коренное вещество) основа, (материя) речовина, матерія, надіб'я (-б'я). Горькое -ло - гірка основа (речовина), гіркота. Красящее - ло - фарбовина, фарбник (-ка и -ку), красило. Коренное -ло кислоты - корінна основа кислоти;7) (химич. элемент) елемент (-та);8) - а) (власть) влада, уряд (-ду), зверхність (- ности); срв. Начальство 1. Быть, находиться под -лом кого, чьим - бути (перебувати) під владою (рукою) в кого, чиєю, бути під урядом (проводом) чиїм, бути під зверхністю чиєю, бути під ким. Держать -ло, править -лом - перед вести; (править) керувати, правити ким, чим, де, старшинувати над ким, над чим, де; см. Начальствовать 1; б) см. Начальник;9) церк. - а) (начальные слова, -ные молитвы) початок молитви, початкові молитви, (возвыш.) начало. Творить -ло - правити начало; б) (первая ступень иночества) новоначало, новопочаток (-тку). Положить -ло - закласти новопочаток, взяти постриг, постригтися в ченці (о женщ.: в черниці). Быть под -лом - бути (перебувати) під чиєю рукою, бути під керуванням (під наглядом) у кого, чиїм, бути на покуті. [Під рукою того старця перебувало троє послушників (Крим.)]. Отдать кого под -ло кому - здати кого під чию руку (під чиє керування);10) -ла (чин ангельский) церк. - начала (-чал), початки (-ків).* * *1) поча́ток, -тку, почи́н, -у, почина́ннядать \начало ло чему́-либо — да́ти поча́ток чому-не́будь
в \начало ле го́да — на поча́тку ро́ку
в \начало ле пя́того [ча́са] — на початку п'ятої [години]
\начало ло улицы — початок вулиці
от (с) \начало ла до конца — від (з) початку до кінця (до останку); ( из конца в конец) від (з) краю до краю
2) (первоисточник, основа) осно́ва, пе́рвень, -вня; ( причина) причина, початокжизненное \начало ло — життєва (життьова) основа
организующее \начало ло — організуюча основа
сдерживающее \начало ло — стримуюче начало, стримуюча основа
3)\начало ла — (мн.: первые сведения, знания) початки, -ків; ( элементы) елементи, -тів; ( основные положения) основи, -нов, засади, -сад, пе́рвні, -нів; ( принципы) принципи, -пів
\начало ла математики — початки (елементи; основи) математики
4)\начало ла — (мн.: способы, методы осуществления чего-л.) засади, начала, основи
5) (научный закон, правило) принцип6) (ед.: о начальнике, главе) начальникбыть под \начало лом чьим (у кого) — бути (перебувати) під керівництвом чиїм (кого); бути (перебувати) під орудою кого, бути (перебувати) під чиєю рукою
под \начало лом чьим (у кого) работать (служить) — під керівництвом чиїм (кого) працювати (служити); під началом кого працювати (служити)
-
16 доказательство
1) матем. дове́дення, (неоконч. д. - ещё) доводі́ння; ( наглядное - ещё) сві́дчення; ( следствие) до́від, -воду, дове́динатеоре́тико-мно́жественное доказа́тельство — теоре́тико-множи́нне дове́дення
- апагогическое доказательствотеоре́тико-числово́е доказа́тельство — теоре́тико-числове́ дове́дення
- доказательство невозможности
- доказательство существования
- классическое доказательство
- наглядное доказательство
- несводимое доказательство
- синтетическое доказательство
- содержательное доказательство2) до́каз, -зу -
17 знак
астр., вчт, матем., техн., физ.1) знак, -ка; ( числовой - ещё) ци́фра- астрономический знак
- башенный знак
- водяной знак
- геродианов знак
- десятичный знак
- дорожный знак
- знак включения
- знак вычитания
- знак графа
- знак деления
- знак делимости
- знак дифференциала
- знак дробности
- знак зодиака
- знак интеграла
- знак качества
- знак конгруэнции
- знак корня
- знак неравенства
- знак перестановки
- знак подобия
- знак равенства
- знак радикала
- знак различия
- знак сложения
- знак стоимости
- знак существования
- знак тождества
- знак умножения
- знак числа
- знак эквивалентности
- знак языка
- номерной знак
- обратный знак
- опознавательный знак
- отличительный знак
- знак отличия знак
- отрицательный знак
- печатный знак
- положительный знак
- предостерегательный знак
- противоположный знак
- путевой знак
- разграничительные знаки
- разделительный знак
- уклонный знак
- элементарный знак2) (отпечаток, примета) знак, -ку -
18 квантор
-
19 область
астр., матем., наук., физ.( зона) зо́на; ( сфера) сфе́ра; ( участок) діля́нка; ( отрасль) га́лузь; ( действия) цари́на; ( административная) о́бласть- аппроксимируемая область
- визуальная область
- вихревая область
- внешняя область
- внутренняя область
- возмущённая область
- вырожденная область
- двухмерная область
- двухсвязная область
- двухцилиндрическая область
- доверительная область
- допустимая область
- замкнутая область
- звёздная область
- звездообразная область
- изолирующая область
- инфракрасная область
- каноническая область
- квадратичная область
- квадрируемая область
- кольцевая область
- координатная область
- критическая область
- кубическая область
- мажорантная область
- многомерная область
- научная область
- невозмущённая область
- незамкнутая область
- неограниченная область
- непрерывная область
- область видимости
- область вихреобразования
- область всеобщности
- область единственности
- область звёздообразования
- область значений
- область избыточности
- область измерения
- область изображений
- область импримитивности
- область интеграции
- область инфильтрации
- область коэффициентов
- область многозначности
- область морфизма
- область мультипликаторов
- область насыщения
- область неопределённости
- область непрозрачности
- область неустойчивости
- область ограничений
- область однозначности
- область определения
- область подчинения
- область применения
- область применимости
- область пропорциональности
- область расслоения
- область спектра
- область существования
- область сходимости
- область текучести
- область торможения
- область транзитивности
- область ускорения
- область устойчивости
- область целостности
- область частот
- область чувствительности
- область эндоморфизмов
- односвязная область
- открытая область
- переходная область
- полиэдральная область
- полиэдрическая область
- полярная область
- производная область
- производственная область
- радиоизлучающая область
- регулярная область
- трёхсвязная область
- узловая область
- ультрафиолетовая область
- флоккульная область
- фундаментальная область
- шарообразная область
- экваториальная область
- экстремальная область
- элементарная область -
20 теорема
матем., физ.теоре́ма- аппроксимационная теорема
- арифметическая теорема
- ассоциативная теорема
- бар-теорема
- биномиальная теорема
- вириальная теорема
- гауссова теорема
- глобализационная теорема
- гульдинова теорема
- дедукционная теорема
- нелинейная теорема
- обратная теорема
- полиномиальная теорема
- теорема аппроксимации
- теорема взаимности
- теорема вложения
- теорема восстановления
- теорема вращения
- теорема вырезания
- теорема двойственности
- теорема единственности
- теорема запаздывания
- теорема искажения
- теорема монодромии
- теорема невязки
- теорема непрерывности
- теорема обратимости
- теорема отделимости
- теорема перемещений
- теорема подобия
- теорема равенства
- теорема разложения
- теорема расслоения
- теорема свёртки
- теорема сдвига
- теорема сложения
- теорема смещения
- теорема сравнения
- теорема существования
- 1
- 2
См. также в других словарях:
СУЩЕСТВОВАНИЯ ЭКОНОМИКА — (SUBSISTENCE ECONOMY) Экономика существования, обозначаемая также как «самодостаточная экономика» или «натуральное хозяйство», характеризуется следующим: (1) производственная единица, такая, как крестьянская семья, занимается производством ради… … Социологический словарь
СУЩЕСТВОВАНИЯ, АНАЛИЗ — Анализ истории определенных случаев или примеров в терминах того, как долго каждый из них остается в определенном состоянии (то есть, как долго они существуют). Такие исследования распространены в медицине (как долго длится болезнь), в демографии … Толковый словарь по психологии
Существования Бога доказательства — ♦ (ENG existence of God, arguments for the) см. Доказательства существования Бога … Вестминстерский словарь теологических терминов
Существования теория — ♦ (ENG subsistence theory) теологическое объяснение ипостасного единства в Иисусе Христе. Согласно этой теории, человеческая природа Иисуса, к рая была субстанциально полна в самой себе, не имела независимого существования. Она существовала ( … Вестминстерский словарь теологических терминов
СУЩЕСТВОВАНИЯ КВАНТОР — логическая операция, служащая для образования высказываний с помощью оборота лдля некоторых х … Математическая энциклопедия
Вопрос существования Бога — В этой статье не хватает ссылок на источники информации. Информация должна быть проверяема, иначе она может быть поставлена под сомнение и удалена. Вы можете … Википедия
Иностранные члены РАН за всю историю существования — Полный список иностранных членов Российской академии наук (Петербургской Академии наук, Императорской Академии наук, Императорской Санкт Петербургской Академии Наук, Академии наук СССР, Российской академии наук). В соответствии с Уставом РАН… … Википедия
Школа языкового существования — (яп. 言語過程説 гэнго катэй сэцу?) направление в японском языкознании, сложившееся в конце 1940 х начале 1950 х годов под влиянием идей М. Токиэды о языке как процессе, согласно которым основным объектом изучения должен являться… … Википедия
СРЕДСТВА СУЩЕСТВОВАНИЯ — людей материальные и духовные ценности, потребительские товары и услуги, веши, предметы, необходимые для существования людей, создающие условия существования. Различают естественные, имеющиеся в природе, и искусственные, созданные людьми,… … Экономический словарь
Действительные члены РАН за всю историю существования — Полный список действительных членов Академии наук (Петербургской Академии наук, Императорской Академии наук, Императорской Санкт Петербургской Академии Наук, Академии наук СССР, Российской академии наук). # А Б В Г Д Е Ё Ж З … Википедия
Члены-корреспонденты РАН за всю историю существования — Полный список членов корреспондентов Академии наук (Петербургской Академии наук, Императорской Академии наук, Императорской Санкт Петербургской академии наук, Академии наук СССР, Российской академии наук). # А Б В Г Д Е Ё Ж З … Википедия