Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

сушить+

  • 1 сушить

    техн.
    суши́ти

    Русско-украинский политехнический словарь > сушить

  • 2 сушить

    техн.
    суши́ти

    Русско-украинский политехнический словарь > сушить

  • 3 сушить

    суши́ти, -шу́, -шиш; ( осушать) осу́шувати, -шую, -шуєш; ( высушивать) вису́шувати

    \сушитьть — вёсламор. суши́ти ве́сла

    Русско-украинский словарь > сушить

  • 4 fretting cares make gray hairs

    syn: care killed a cat
    ≅ людину сушить не робота, а турбота від радості кучері в'ються, а від горя січуться лихо тільки рака красить журба не сонце, а сушить журба гірше хвороби лихо не вморить, так спотворить лихо сушить, а щастя пушить добро пушить, а лихо сушить де лихо пристане, там і трава в'яне нужда та праця в могилу кладе день меркне від ночі, а чоловік від горя care killed a cat

    English-Ukrainian dictionary of proverbs > fretting cares make gray hairs

  • 5 adversity flatters no man

    ≅ лихо тільки рака красить журба не сонце, а сушить журба гірше хвороби лихо не вморить, так спотворить лихо сушить, а щастя пушить добро пушить, а лихо сушить

    English-Ukrainian dictionary of proverbs > adversity flatters no man

  • 6 drying

    adj
    1) сушильний; що сушить (висушує)
    2) що висихає (сохне)
    * * *
    I n
    сушіння, просушка, просушування; сушильня, сушарня
    II a
    який сушить; який висушує; сушильний; який висихає, який сохне

    English-Ukrainian dictionary > drying

  • 7 desiccant

    1. n
    сикатив
    2. adj
    сушильний
    * * *
    I n; тех.
    сикатив; десикант, осушувач
    II a; спец.

    English-Ukrainian dictionary > desiccant

  • 8 drier

    1. n
    1) сушильна речовина
    2) сушарка, сушильний пристрій
    2. adj (comp від dry) сухіший
    * * *
    I n
    1) див. dry III + - er
    2) речовина, що сушить, сушильник; сикатив
    3) сушарка; сушильний пристрій; сушильна шафа
    II

    English-Ukrainian dictionary > drier

  • 9 desiccant

    I n; тех.
    сикатив; десикант, осушувач
    II a; спец.

    English-Ukrainian dictionary > desiccant

  • 10 drier

    I n
    1) див. dry III + - er
    2) речовина, що сушить, сушильник; сикатив
    3) сушарка; сушильний пристрій; сушильна шафа
    II

    English-Ukrainian dictionary > drier

  • 11 drying

    I n
    сушіння, просушка, просушування; сушильня, сушарня
    II a
    який сушить; який висушує; сушильний; який висихає, який сохне

    English-Ukrainian dictionary > drying

  • 12 голова

    головка, головушка
    1) голова, ум. голівка, голівонька, увел. головище. Выше всех - ою - за всіх головою вищий. Рубить, отрубить голову кому-л. - стинати, стяти кому голову, стинати, стяти кого. Задирать -ву - дерти голову, (иронически) кирпу гнути. Повесить -ву - похнюпити голову, похнюпити ніс, похнюпитися, понуритися. В голове, как молотом бьёт - в голові так і креше, в голові наче ковалі кують. Вниз головой - см. Вниз. Ходить с непокрытой головой (ирон. о замужней женщине) - волоссям світити. С непокрытой -вой - простоволосий. Покачать головою - покрутити головою, похитати головою. Кивнуть -ой - кивнути головою. Поднимать головы - набиратися духу, сміливости. Стоять, постоять головой за кого-л., за что-л. - важити життям за кого, відважувати, відважити життя за кого, за що. Платиться, поплатиться головой - накладати (накласти, наложити) головою (душею), заплатити своєю головою. Сложить голову - лягти головою, зложити голову, трупом лягти. Бей в мою голову! - бий моєю рукою! Мылить, намылить голову кому-л. - милити, намилити чуба, чуприну, (длительно) скребти моркву кому. Осмотреть кого с головы до ног - обміряти, обкинути кого поглядом від голови до ніг. Очертя голову - осліп, наосліп, на одчай душі, на одчай божий. Сломя голову - стрімголов, прожогом. Голова кругом идёт - голова обертом іде (ходором ходить, кружка йде), голова туманіє, морочиться (паморочиться) світ, голова макітриться, світ вернеться кому. Закружилась голова у кого-л. - заморочило голову кому, заморочилася голова кому. Не сносить ему головы - накладе він головою, не топтатиме він рясту. Как снег на голову - неждано-негадано, несподівано. Разбить на голову - впень, до ноги побити. Сколько голов, столько умов - що голова, то розум. С больной головы на здоровую - швець заслужив, а коваля повісили; винувата діжа, що не йде на ум їжа. Глупые головы - цвілі голови. Глупая голова - дурна, капустяна голова, макітра. Низкоостриженная (или голая) голова (насмешл.) - гиря, макотиря. Лохматая г. (насмешл.) - кудла, кучма. Сорви- голова - шибеник, шибай-голова. Победная головушка - побіденна голівонька. Жить одною головою - самотою жити. Он (она) живёт одною головою - одним-один (одна) живе, самотою живе. С головы на голову - всі до одного (жодного), геть-усі. Вооруженный с ног до головы - о[у]зброєний до зубів. Голова сахару - голова, брила цукру. Голова пласта (геол.) - лоб верстви. Мёртвая голова (бабочка) - летючий павук. В головах - в головах. В головы - в голови, під голову. Под головами - під головами. Из-под головы - з- під голів;
    2) (ум. память) голова, думка. Мне приходит, пришло в голову - мені спадає, спало на думку, упадає, упало на думку, набігає, набігло на думку, спливає, сплило на думку. Забрать себе в голову - убгати собі в голову, у голову забрати, узяти щось собі в голову, взяти собі думку. Засело что-л. в голове - запало щось у голову, уроїлось у голову кому. [Уроївсь мені в голову Семен небіжчик]. Не выходит из -вы что-л. - не сходить, не виходить, не йде з думки, стоїть мені на думці. Ломает себе голову - клопоче собі голову; сушить собі голову (мозок), у голову заходить, ходить до голови по розум. Взбрело в -ву кому - ухопилося голови кому, спало на думку, (вульг.) забандюрилося кому що. Потерять - ву - стерятися, заморочитися. Теряю голову - не дам собі ради, нестямлюся, нестямки напали мене. Вбить в голову кому - втовкмачити кому. Выкинуть из головы - спустити з думки що. Пойти с повинной головой к кому - повинитися (повинуватитися) кому, учинити покору. Голова полна тяжёлых мыслей - важкі думи обсіли голову. У него голова не в порядке - немає в нього (не стає йому) третьої (десятої) клепки в голові. Вскружить кому голову - закружити (закрутити) кому голову. Забивать кому -ву - морочити голову кому, памороки забивати кому;
    3) (начальник, предводитель) голова. Голова городской, сельский - голова міський, сільський. Быть, служить -вой - головувати. Пробыть, прослужить головой - проголовувати. Он всему делу голова - він до всього привідця (привідець, призвідник), він на все голова.
    * * *
    голова́

    без головы́ — перен. без голови́, безголо́вий

    ве́шать, пове́сить го́лову — похню́плювати, похню́пити (хили́ти, схили́ти) го́лову, похню́плюватися, похню́питися

    в пе́рвую го́лову — наса́мперед, передусі́м, у пе́ршу че́ргу, найпе́рше

    Русско-украинский словарь > голова

  • 13 кручина

    журба, туга, журбота, гризота, сухота; срвн. Грусть, Печаль. [Журба мене сушить, журба мене в'ялить (Пісня). Коло ліжка сидить моя мати з журботою своєю (М. Вовч.). Кому свято, а мені тільки сухота (Васильч.)]. Разогнать -ну чью - розважити кого, чию тугу, (разговором) розговорити кого.
    * * *
    фольк.
    журба, журі́ння, диал. жура́, журбо́та, жур, -у; ( тоска) ту́га, диал. туска́, туск, -у, ту́сок, -ску

    Русско-украинский словарь > кручина

  • 14 крючить

    1) загинати, згинати, карлючити, закарлючувати, гнути карлючкою що. [Зігнув шию карлючкою (Н.-Лев.)];
    2) (перен.) карлючити, гнути в дугу кого. Радость прямит, кручина -чит - добро пушить, а лихо сушить (Приказка);
    3) (рыбу) ловити рибу остями (гаками);
    4) (горох) косити горох;
    5) тягати що гаком; срвн. Крючничать.
    * * *
    безл.
    ко́рчити, судо́мити

    Русско-украинский словарь > крючить

  • 15 мучить

    мучивать
    1) мучити, (терзать, истязать) катувати, мордувати, рвати, (подвергать мучениям) брати на муки, (предавать мучениям) давати (завдавати, віддавати) на муки; (томить) морити, томити, нудити кого; (причинять боль кому) завдавати кому болю, боліти кого; (изнурять) виснажувати, знесилювати кого. [Не мучте ви так його (Грінч.). Колись били-катували, посторонками в'язали (Пісня). Катувала, мордувала, та не помагало (Шевч.). Важке питання - воно мене мордує, не дає мені спокою (Н.-Лев.). Не рвися, люба, і не рви мене (Л. Укр.). Казала, що підеш за мене, то не мори мене (Квітка). Своє серденько томлю (Грінч. III). Сюди блудить, туди блудить, під собою коня нудить (Пісня). Били мене, били, на муки давали (Голов.). Зневага до її почуття боліла Раїсу (Коцюб.)]. Мысль, совесть -чит - думка, сумління (совість) мучить (гризе). [Гризе мене одна думка (Г. Барв.). Совість не дає мені спокою, гризе мене і день, і ніч (Сторож.)]. -чить тяжко - мучити тяжко (великою мукою). [Мучили її великою мукою, закували в тяжкі кайдани (Грінч.)]. Что лошадь -чишь? - нащо коня мордуєш? Беды -чат, уму учат - біда докучить, та розуму научить (Приказка). Что -чит, то и учит - мука - найкраща наука. Дело учит и -чит, и кормит - робота як намордує, то й навчить, нагодує. Его -чит голод, жажда, болезнь - його мучить (томить, в'ялить, сушить) голод, спрага, хвороба (недуга);
    2) докучати, настирливо домагатися.
    * * *
    му́чити; ( истязать) катува́ти, мордува́ти; ( нравственно терзать) гри́зти

    Русско-украинский словарь > мучить

  • 16 печаль

    журба, жура, смуток (редко смута), сум, туга, жаль (-лю), жалощі, скорбота, гризота, гриза, грижа, печаль (-ли), сумування, журіння, печалування, смутість (-ости). -чаль-тоска - жаль-туга, печаль-журба. [Мене жаль-туга обійма (Л. Укр.)]. -чаль берёт, охватывает (взяла, охватила) - сум (смуток и т. д.) бере, обіймає, повиває, посідає (узяв, обняв, поняв, повив, посів). Предаваться -ли - вдаватися (вдатися), вкидатися (вкинутися) в тугу. Причинять, -нить -чаль кому - завдавати, завдати, наробити смутку (суму и т. д.) кому. Рассеять -чаль - розвести (розвіяти) тугу (журбу и т. д.) кому, розважити кого. Отуманиться -чалью - понятися сумом (смутком). [Очі йому понялися сумом]. -чаль сушит - журба сушить (в'ялить, журить). Извела меня -чаль - зжурила (звялила) мене журба. Известись -лью, умереть с -ли - зжуритися, умерти з журби (з туги, з жалю и т. п.). [Лягла в труну, зжурившись за дочкою]. Не было -ли, да черти накачали - не було клопоту - так чорт надав. Склонный к -ли - жур(б)ливий.
    * * *
    1) сум, -у, сму́ток, -тку, печа́ль, -лі; (грусть, сокрушение) журба́, сму́тність, -ності; зажу́ра, диал. жура́, журбо́та, жур, -у; ( тоска) ту́га, диал. гри́жа; ( скорбь) жа́лощі, -щів; ( горевание) побива́ння
    2) (забота, беспокойство) кло́піт, -поту, журба́, диал. жура́, журбо́та, жур

    Русско-украинский словарь > печаль

  • 17 простуда

    1) (действие) - см. Простужание;
    2) застуда, остуда, простуда, захолода. [Від великої стужі трапляється застуда (Корол.). Щоб часом не добула остуди (Кониськ.). Сушить ягоди на гризь і на захолоду (М. Вовч.)].
    * * *
    засту́да, просту́да, осту́да; захоло́да; диал. пересту́да

    Русско-украинский словарь > простуда

  • 18 просушивать

    -ся, просушить -ся просушувати, -ся, просушити, -ся, пересушувати, -ся, пересушити, -ся, (о мн.) попросушувати, -ся, попересушувати, -ся. [Повиймаю одежу з скрині та попересушую]. Просушенный - просушений, пересушений, (о мн.) попросушувані.
    * * *
    несов.; сов. - просуш`ить
    1) просу́шувати, просуши́ти и попросу́шувати, пересу́шувати, пересуши́ти и попересу́шувати
    2) (несов.: сушить в течение определенного времени) суши́ти [ці́лий день], просуши́ти

    Русско-украинский словарь > просушивать

  • 19 Кручинить

    (кого) журити кого, завдавати жалю кому, крушити кого; срвн. Печалить. [Не завдавай серцю жалю, бо я в чужім краю (Пісня). Журба сушить, журба крушить козаченька молодого (Пісня)].

    Русско-украинский словарь > Кручинить

  • 20 a cheerful heart is good medicine but a broken spirit dries the bones

    веселе серце – гарні ліки, а пригнічений настрій висушує кості ≅ журба гірше хвороби лихо не вморить, то спотворить лихо сушить, а щастя пушить

    English-Ukrainian dictionary of proverbs > a cheerful heart is good medicine but a broken spirit dries the bones

Страницы
  • 1
  • 2

См. также в других словарях:

  • СУШИТЬ — СУШИТЬ, сушу, сушишь, несовер. (к высушить). 1. что. Делать сухим (см. сухой в 1, 2 и 3 знач.), держа на воздухе или в теплом, жарком месте. «Ризу влажную мою сушу на солнце под скалою.» Пушкин. «Крестьянка сушила скошенную траву.» Федин. Сушить… …   Толковый словарь Ушакова

  • СУШИТЬ —     Сушить во сне белье предвещает серьезное недомогание, вызов «скорой помощи» и длительное излечение в больнице.     Сушить виноград – к огорчительным новостям, сушить груши и яблоки – скучная любовь с человеком, прямо противоположным вам по… …   Сонник Мельникова

  • сушить — на одном солнце онучи сушили.. Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. сушить просушивать, высушивать, обсушивать. Ant. мочить Словарь русских синонимов …   Словарь синонимов

  • СУШИТЬ — СУШИТЬ, сушу, сушишь; сушащий; сушенный; несовер., что. Делать сухим (в 1, 2, 3 и 4 знач.). С. бельё. С. траву. Суши вёсла! (кончай грести). Табак сушит горло (создаёт ощущение сухости). В горле сушит (безл.). Горе сушит (перен.: иссушает). |… …   Толковый словарь Ожегова

  • сушить — сушить, сушу, сушит и устарелое сушит …   Словарь трудностей произношения и ударения в современном русском языке

  • сушить — глаг., нсв., употр. сравн. часто Морфология: я сушу, ты сушишь, он/она/оно сушит, мы сушим, вы сушите, они сушат, суши, сушите, сушил, сушила, сушило, сушили, сушащий, сушимый, сушивший, сушенный, суша; св. высушить; сущ …   Толковый словарь Дмитриева

  • сушить — см.: вафли сушить; ёк; суши портянки; трубы греть (сушить, заливать) …   Словарь русского арго

  • сушить — ▲ удалять ↑ влага сушить удалять влагу. сушиться. сушильный. высушить (# белье). засушить (# цветок). просушить, ся. обсушить, ся. подсушить. осушить. осушительный. иссушить. насушить. недосушить. пересушить. ↓ сушилка. сушильня. | фен.… …   Идеографический словарь русского языка

  • сушить — сушу, сушишь; сушенный; шен, а, о; нсв. 1. (св. высушить). что. Делать сухим что л. сырое, влажное, мокрое, держа на воздухе или в тёплом, жарком месте. С. бельё. С. сети. С. зерно. С. на батарее кроссовки. С. вёсла (мор.; держать над водой,… …   Энциклопедический словарь

  • сушить — сушу/, су/шишь; су/шенный; шен, а, о; нсв. см. тж. сушиться, сушение, сушенье, сушка, сушильный 1) а) (св. в …   Словарь многих выражений

  • сушить — СУШИТЬ, несов. (сов. высушить), что. Изменять (изменить) состояние предмета, удаляя влагу, сырость воздействием тепла или движения воздуха [impf. to dry (out, up, off) (wet clothes, etc.), make dry; to dry, preserve (food, hay, etc.) by removing… …   Большой толковый словарь русских глаголов

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»