Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

супротив

  • 1 супротив

    1) предл. с род. п. супроти́ и супро́ти, про́ти (кого-чого)
    2) (нареч.: напротив) напро́ти, навпро́ти; насу́проти и насупроти́

    Русско-украинский словарь > супротив

  • 2 против

    I. Противу, нар. навпроти, навпроть, насупроти. [Сказав пан, що приїде, щоб виїхали навпроти (Козелец.). Безглуздо хочуть вас до шлюбу потягти, а ви не кажете ні слова навпроти (Самійл.). Та не йдіть бо навпроть (Київ.). А легенький насупроти вітер несе з холодком пахощі степової рослини (Мирн.)].
    II. предл. с род. пад.
    1) проти, навпроти, напроти(в), супроти(в), насупроти(в), (визави) просто, напросто кого, чого. [Хлопці стояли один проти одного (Н.-Лев.). Я сів на бульварі напроти будинку (Коцюб.). Супротив двора та твоя кума (Чуб.). Хата його стоїть просто церкви (Борз.). Просто Зінька сидів зовсім білий дід (Грінч.). Напросто Лаговського містився за столом грецький консул (Крим.)]. Я живу -тив - я живу просто церкви. Поставить что -тив огня - поставити що попри огонь, просто огню. -тив неба на земле - просто (проти) неба на землі;
    2) проти, супроти(в) кого, чого; (вопреки) всупереч кому, чому; на кого, на що. [Проти насильства боронюся я (Грінч.). Супротив його ніхто не встоїть (ЗОЮР. І.). І досада уперше ворухнулась в мене в серці супроти нього (Л. Укр.). Добре нам відомо, як тобі Бог помагає на всякого ворога (Куліш)]. -тив воли, желания - проти волі, мимо волі, проти бажання, всупереч бажанню, нехотячи, наперекір, через силу. Делать против ч.-л. желания - іти на супереки а ким. -тив убеждения, совести, чести - проти переконання, совісти (сумління), чести, всупереч переконанню, совісті (сумлінню), честі. -тив течения - проти води, устріть води. [Чи легше тягти проти води, чи за водою (Гр. І.)]. - тив солнца - навпаки сонця. [Вулицями обходила навпаки сонця (Квітка)]. Ошибка -тив языка, грамматики - помилка проти (супроти) мови, проти (супроти) граматики. Я -тив этого - я проти цього, я противний цьому. Это -тив закона - це проти закону, це противно законові. Лекарство, средство -тив лихорадки, насморка - ліки проти пропасниці, проти нежитю и на пропасницю, на нежить. Помощь -тив кого - поміч проти кого и на кого. [Запобігав їх помочи на Шведа (Куліш)]. Выступить, идти -тив неприятеля, войной -тив кого - вирушити, іти проти ворога и на ворога, війною на кого. Болезнь ваша -тив его болезни ничего не значит - хвороба ваша проти (супроти) його хороби нічого не варта.
    * * *
    1) предл. с род. п. про́ти (кого-чого); ( напротив) навпро́ти, напро́ти, супроти́ и супро́ти (кого-чого)
    2) (предл. с род. п.: вопреки) про́ти (кого-чого), всу́переч (кому-чому); (вопреки воле, желанию) ми́мо
    3) в знач. сказ. про́ти

    Русско-украинский словарь > против

  • 3 малодушный

    легкодухий, легкодушний, малодушний, слабодухий, слабодушний, бездухий. [Такі легкодухі, що в радощах та в розкошах немає над їх, а в притузі вони як трава полягають (М. Вовч.). Дурю себе відвагою, коли чую, що сили мої слабнуть, що я легкодуха, нікчемна істота (Коцюб.). У слабодухих людей завжди, в час потреби напруження всіх сил, спускаються руки (Стебн.)]. -ный человек - легкодуха и т. д. людина, легкодух. [Легкодухів між нами не буває: ні слово нас, ні діло не злякає (Куліш). Тільки легкодухам здається, що наша сила ніщо супротив тієї сили, котра рине на нас (Куліш)].
    * * *
    легкоду́хий, слабоду́хий

    Русско-украинский словарь > малодушный

  • 4 настораживать

    насторожить
    1) (стражу) ставити, поставити варту (сторожу);
    2) (уши, западню) - см. Наставлять (3) уши, западню. -жить ружьё - насторожити (націлити) рушницю, націлитися (рушницею), наміритися з рушниці на кого, на що;
    3) -жить (вдоволь) - настерегти, попостерегти кого, що; навартувати, начатувати. Насторожённый -
    1) см. Наставленный 3 (под Наставлять);
    2) см. отдельно Насторожённый 2. -ться -
    1) (стр. з.: о западне) - см. Наставляться 1 (под Наставлять);
    2) (стр. и возвр. з.: об ушах) насторочуватися, насторочитися, нашорошуватися, нашорошитися, нащулюватися, нащулитися, наструнчуватися, наструнчитися, (о мног.) понасторочуватися и т. п.; бути насторочуваним, настроченим, понасторочуваним и т. п. [Вуха мої нащулились (Крим.)];
    3) (возвр. з.) насторочуватися, насторочитися, нашорошуватися, нашорошитися, насторошуватися, насторошитися, (о человеке ещё) насторожуватися, насторожитися, (о мног.) понасторочуватися и т. п. [Насторочилися собаки, а потім кинулись на вовчика гуртом (Глібів). Хтось ішов; Орися вся так і нашорошилась (Грінч.). Вже й Корсунь супротив них насторошивсь (Куліш). Насторожився, став придивлятися, - здається, біжить собака Васильч.)]. Насторожившийся - см. Насторожённый 2.
    * * *
    несов.; сов. - насторож`ить
    1) насторожувати, -жую, -жуєш, насторожи́ти

    \настораживатьть у́ши — наставля́ти, наста́вити (нашоро́шувати, нашоро́шити, насторо́жувати, насторожи́ти) ву́ха; настру́нчувати, настру́нчити ву́ха; диал. насторо́чувати, насторо́чити (насторо́шувати, насторо́шити) ву́ха; (преим. о животном) нащу́лювати, нащу́лити (нащу́рювати, нащу́рити) ву́ха

    \настораживатьть слух (внима́ние) — см. настораживаться 1)

    2) охотн. насторо́жувати, насторожи́ти; ( наставлять) наставля́ти, наста́вити

    \настораживатьть западню́ — наставля́ти, наста́вити па́стку

    Русско-украинский словарь > настораживать

См. также в других словарях:

  • СУПРОТИВ — и (редк.) СУПРОТИВ, нареч. и предлог с род. (прост.). То же, что против в 1, 2 и 5 знач. «Не хочу я супротив отца идти.» А.Островский. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • супротив — против, напротив Словарь русских синонимов. супротив см. напротив Словарь синонимов русского языка. Практический справочник. М.: Русский язык. З. Е. Александрова. 2011 …   Словарь синонимов

  • супротив — СУПРОТИВ, арх., диал. – Против. – Сын боярский был супротив Ондрюшки, чтоб в поход на ставленье острожка на Верхней Тунгуске взять (1. 9). Ср. СЮГ 371: супроти «то же». См. также Самотик Словарь Чмыхало 208: супротив (арх.) «то же»; Самотик Пасс …   Словарь трилогии «Государева вотчина»

  • супротив — (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») …   Формы слов

  • супротив — нареч.    Напротив, против.    ► Над пропастью она [Серна] махнула И стала супротив на каменной стене. // Крылов. Басни // …   Словарь забытых и трудных слов из произведений русской литературы ХVIII-ХIХ веков

  • Супротив свахи не схвастать; а и схвастать, так не схрястать. — Супротив свахи не схвастать; а и схвастать, так не схрястать. См. ОДИНОЧЕСТВО ЖЕНИТЬБА …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • Супротив греха и покаяние. — Супротив греха и покаяние. См. ПРОСТУПОК ГРЕХ …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • Супротив печатного не соврешь. — Врет по печатному. Врет, как газета. Супротив печатного (газетного) не соврешь. См. ГРАМОТА …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • супротив — нареч. и предл., др. русск. супротивъ, ст. слав. сѫпротивь ἐκ τοῦ ἐναντίου (Супр.). Далее связано с *sǫ и против …   Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера

  • Супротив — I нареч. качеств. обстоят. разг. сниж. то же, что против I II предл. разг. сниж.; с род. Вопреки кому либо или чему либо, в несогласии с кем либо, чем либо. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • Супротив — I нареч. качеств. обстоят. разг. сниж. то же, что против I II предл. разг. сниж.; с род. Вопреки кому либо или чему либо, в несогласии с кем либо, чем либо. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»