-
1 супротивник
pretinieks, ienaidnieks -
2 супротивник
ncolloq. vaenlane, vastane -
3 супротивник
супроти́вник -
4 супротивник
-
5 супротивник
-а α.(παλ. κ. απλ.) βλ. противник. -
6 антагонист
антагоніст, супротивник.* * *антагоні́ст, протиді́йник, супроти́вник -
7 враг
1) ворог (ум. воро[і]женько, мн. вороги, воріженьки), злобитель, -лька, лиходій, -дійка, напасник, -ниця, неприятель, -лька, супротивник, -ниця. Трижды враг - триворог, ворог і триворог. Злейший враг - найзапекліший ворог, заклятий ворог; прил. ворожий. Быть врагом чьим - бути ворогом кому. Враг-женщина - (изредка) ворожка. [Щоб замело стежки та дорожки, щоб не знали вороги і ворожки, щоб не знали, кого я любила];2) (диавол) враг; прил. вражий;3) см. Овраг.* * *1) во́рог, вороги́ня (ж.)2) ( дьявол) враг, -а -
8 неприятель
1) неприятель (-теля), супротивник, (обидчик) кривдник, напасник, (враг) ворог, ум. воріженько; срв. Недруг. [Не так тії вороги, як добрії люди (Шевч.). Щоб було так важко противникам, ненависникам і усім ворогам моїм (Чуб. I)];2) неохочий, неголінний до чого, що не має охоти до чого, що має відразу до чого, неприхильник чому. Он -тель книге, печатному слову - він не охочий (не має охоти) до книжки, до друкованого слова, він книжці неприхильник (не(с)прияє);3) (внешн. враг) неприятель, ворог. [Боронити нас від неприятеля (Квітка). Страшенна сила неприятеля (Куліш)]. -тель дрогнул - ворог похитнувся (подався). -тель налегает - ворог налягає (натискає).* * *1) ( вражеские войска) во́рог, непри́ятель, -ля; ( противник) проти́вник, супроти́вник2) (человек, враждебно настроенный к кому-л.) непри́ятель; ( недруг) не́друг -
9 противник
-ница супротивник, -ниця, противник, -ниця, супротивець (-вця), сперечник, - ниця, (в споре) суперечник, -ниця. [Умів вишукати дошкульне місце у супротивника (Єфр.). Видав сили й плани противників (Франко). Став небезпечним сперечником цареві (Л. Укр.). Влучним слівцем щастило йому розбивати суперечників краще, ніж доказами (Крим.)].* * *2) воен. проти́вник; ( враг) во́рог -
10 Неприятелев
неприятелів, супротивників, кривдників, напасників, ворогів (-ова, -ове). -
11 Противоборец
Противоборник супротивник. -
12 враг
1. adversary2. foe3. enemy; devilгород, осаждённый врагом — a city beleaguered by the enemy
Синонимический ряд:1. неприятель (сущ.) неприятель; супостат2. противник (сущ.) ворог; недруг; противник; супротивник3. черт (сущ.) бес; демон; дьявол; лукавый; нечистая сила; нечистый; нечистый дух; окаянный; сатана; черт; чертякаАнтонимический ряд:друг; поборник; союзник -
13 недруг
-
14 противник
1. contestant2. antagonist3. foe4. opponent; adversary; enemy5. adversary6. assailant7. enemyСинонимический ряд:1. антагонист (сущ.) антагонист2. враг (сущ.) ворог; враг; недруг; супротивник3. неприятель (сущ.) неприятель; супостатАнтонимический ряд:единомышленник; поборник; соратник; союзник; сторонник
См. также в других словарях:
супротивник — см. враг Словарь синонимов русского языка. Практический справочник. М.: Русский язык. З. Е. Александрова. 2011. супротивник сущ. • враг • противник … Словарь синонимов
СУПРОТИВНИК — СУПРОТИВНИК, супротивника, муж. (прост.). Противник, враг, недруг. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
Супротивник — м. разг. сниж. Противник, враг. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
супротивник — супротивник, супротивники, супротивника, супротивников, супротивнику, супротивникам, супротивника, супротивников, супротивником, супротивниками, супротивнике, супротивниках (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») … Формы слов
супротивник — супрот ивник, а … Русский орфографический словарь
супротивник — а, ч. 1) Той, хто вороже, негативно ставиться до кого , чого небудь, протидіє комусь, чомусь; противник. 2) Той, хто виступає проти іншого у бійці, поєдинку і т. ін. || Суперник у спортивному змаганні, грі. 3) збірн. Вороже військо, ворожі… … Український тлумачний словник
супротивник — [супроти/ўниек] ка, м. (на) ков і/ ку, мн. кие, к іў … Орфоепічний словник української мови
супротивник — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
супротивник — су/против/ник/ … Морфемно-орфографический словарь
враг — Недруг, неприятель, противник, супостат, антагонист, злоумышленник, недоброжелатель, ненавистник, лиходей, обидчик, преследователь, притеснитель, гонитель. Ср. друг. См … Словарь синонимов
ворог — враг, супротивник, противник, недруг, неприятель Словарь русских синонимов. ворог см. враг Словарь синонимов русского языка. Практический справочник. М.: Русский язык. З. Е. Александрова. 2011 … Словарь синонимов