-
21 software-compatible
-
22 biomaterial
n; мед.біоматеріал, біологічно сумісний матеріал ( для протезування) -
23 compossible
aздатний співіснувати; сумісний -
24 consistent
a1) ( with) сумісний; який відповідає, який узгоджується2) послідовний3) установчий, який засновує4) твердий, щільнийconsistent grease — тex. густе /консистентне/ мастило
-
25 consonant
I n1) гpaм. приголосний звук2) буква, що позначає приголосний звукII a1) (to, with) згідний, згодний2) ( with) сумісний, відповідний3) співзвучний; гармонічний -
26 ego-syntonic
a; псих.який зміцнює его; сумісний з уявленням людини про себе -
27 reconcilable
-
28 software-compatible
-
29 unrepugnant
-
30 consistent
adj1. (with) сумісний, погоджений2. послідовний- consistent course послідовний курс- consistent theory послідовна теорія -
31 joint
adj з'єднаний, об'єднаний; спільний, сумісний, єдиний- joint action спільна дія- joint authors співавтори, колектив авторів- joint authorship спільне авторство- joint board амер. об'єднане управління, координаційний комітет- joint committee паритетний комітет, спільний комітет- joint communique спільне комюніке- joint declaration спільна заява/ декларація- joint draft resolution спільний проект резолюції- joint editor співредактор- joint efforts спільні зусилля- joint endeavours спільні зусилля- joint heir юр. співспадкоємець- joint proposal спільна пропозиція- joint statement спільна заява- joint work спільна робота- by joint efforts спільними зусиллями- joint resolution амер. спільна постанова обох палат Конгресу (має силу закону після затвердження президентом) -
32 compatible
[kəm'pætəbl]adj1) сумі́сний, сполу́чний2) схо́жий -
33 consistent
[kən'sɪst(ə)nt]adj1) послідо́вний, стійки́й3) тверди́й, щі́льний -
34 consonant
['kɒnsənənt] 1. n фон.при́голосний звук; при́голосна лі́тера, що познача́є при́голосний звук2. adj2) співзву́чний, гармоні́йний -
35 reconcilable
[ˌrekən'saɪləb(ə)l]adj1) сумі́сний2) рідк. прими́рливий -
36 non conflicting route
n сумісний маршрутEnglish-Ukrainian military dictionary > non conflicting route
-
37 rare
1. adj1) рідкий, розріджений; негустий, нещільнийrare atmosphere — розріджена атмосо>ера
2) рідкісний; що рідко трапляється; малопоширенийrare earths — хім. рідкісноземельні елементи
rare gas — хім. інертний газ
rare object — рідкість, раритет
3) незрівнянний, винятковий, надзвичайний, рідкіснийrare scholar — видатний учений; учений, яких мало
she is a rare beauty — вона надзвичайно (на рідкість) вродлива
a person of rare charm — на рідкість чарівна людина; людина незрівнянної чарівності
to have a rare time (fun) — дуже добре (на славу) провести час (повеселитися)
4) недосмажений; недоварений; напівсирий (про м'ясо)5) ранній2. adv1) винятково; напрочуд2) рано* * *I a1) рідкий, розріджений; негустий, нещільнийrare mixture — aвт. бідна ( робоча) суміш
2) який зустрічається, рідкісний; малопоширенийrare object — рідкість, раритет
3) рідкісний, винятковий, надзвичайнийII advвинятково, напрочудIII aнедосмажений; напівсирий (особл. про м'ясо) -
38 intimate
I1. nблизький, (щирий, нерозлучний) друг2. adj1) глибокий, заповітний, потаємний2) внутрішній3) інтимний, особистий4) любовний, інтимнийintimate connection — любовний (інтимний) зв'язок
5) близький, тісний, задушевний; нерозлучний, щирий, дружній, приязнийintimate friends — нерозлучні (задушевні) друзі
6) добре обізнаний (у чомусь)7) ґрунтовний, глибокий (про знання)8) однорідний (про суміш)IIv1) натякати, говорити натяками, давати зрозуміти2) побіжно згадувати3) амер. офіційно заявляти; доводити до відома, повідомляти* * *I [`intimit] n1) близький, задушевний друг2) особа, яка користується довірою кого-небудьII [`intimit] a1) глибокий; (по)таємний; внутрішній2) інтимний, особистийintimate details — інтимні подробиці; інтимний, серцевий, любовний
3) близький, дружній, приятельський; який забезпечує можливість самоти4) добре знайомий ( з чим-небудь); глибокий, ґрунтовний ( про знання)5) однорідний ( у суміш)III [`intimeit] v1) натякати, говорити натяками; давати зрозуміти; мимохіть, мигцем згадувати2) aмep. офіційно заявляти -
39 incompatible
-
40 rare
I a1) рідкий, розріджений; негустий, нещільнийrare mixture — aвт. бідна ( робоча) суміш
2) який зустрічається, рідкісний; малопоширенийrare object — рідкість, раритет
3) рідкісний, винятковий, надзвичайнийII advвинятково, напрочудIII aнедосмажений; напівсирий (особл. про м'ясо)
См. также в других словарях:
сумісний — прикметник … Орфографічний словник української мови
сумісний — [сум’і/снией] м. (на) еіному/ еі(‘)н ім, мн. еі(‘)н і … Орфоепічний словник української мови
сумісний — а, е. 1) Який здійснюється спільно, гуртом, разом з ким небудь; спільний. || Який відбувається, проводиться спільно або водночас. Сумісне внесення добрив. 2) Якого можна поєднати, сполучити з чим небудь. •• Сумі/сні рівня/ння мат. система рівнянь … Український тлумачний словник
сумісність — ності, ж. Абстр. ім. до сумісний … Український тлумачний словник
сумісно — Присл. до сумісний … Український тлумачний словник
міжособистісний — а, е. Який існує, відбувається між людьми, що стосується їх як особистостей, індивідуальностей. Міжособистісна сумісність. Міжособистісні конфлікти … Український тлумачний словник
несумісний — а, е. Якого не можна одночасно поєднати, сумістити з чим небудь іншим; який не може існувати одночасно з чим небудь іншим … Український тлумачний словник
чесний — а, е. 1) Який відзначається високими моральними якостями. || Не здатний украсти що небудь, не схильний до крадіжки. || Який виражає правдивість, прямоту характеру, відвертість (про обличчя, погляд і т. ін.). || Власт. людині, яка має високі… … Український тлумачний словник
спільний — 1) (який належить усім / багатьом), колективний, громадський, гуртовий; загальний (призначений для спільного користування) 2) (який виконується, здійснюється, виявляється усіма у суспільстві, гурті, колективі), колективний, сукупний, гуртовий,… … Словник синонімів української мови
чесний — I 1) (який вирізняється високими чеснотами; який виражає ці якості тощо); доброчесний, цнотливий (який дотримується правил моралі; який виражає чесність); правдивий, чистий (який виражає правдивість, чесність); порядний (не здатний на лихі,… … Словник синонімів української мови
сполучний — прикметник з єднувальний сполучний прикметник сумісний; якого можна з єднати … Орфографічний словник української мови