сумніўны

См. также в других словарях:

• сумніти — дієслово недоконаного виду рідко …   Орфографічний словник української мови

• сумнів — у, ч. 1) Непевність щодо вірогідності, можливості чого небудь; брак впевненості в комусь, чомусь. || Підозра, острах. •• По/за вся/ким су/мнівом ; По/за вся/кими су/мнівами , у знач. вставн. сл. безперечно, безсумнівно. Бра/ти (ста/вити) під… …   Український тлумачний словник

• сумніватися — [сумн іва/тиес а] а/йус а, а/йеіс :а, а/йеіц :а, а/йуц :а …   Орфоепічний словник української мови

• сумнівний — [сумн’і/ўнией] м. (на) ному/ н ім, мн. н і …   Орфоепічний словник української мови

• сумніватися — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

• сумнівний — прикметник …   Орфографічний словник української мови

• сумнівність — іменник жіночого роду …   Орфографічний словник української мови

• сумнівно — прислівник незмінювана словникова одиниця …   Орфографічний словник української мови

• сумнішати — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

• сумніший — прикметник, вищий ступінь …   Орфографічний словник української мови

• сумніватися — а/юся, а/єшся, недок. 1) у чому і без додатка. Відчувати, висловлювати сумнів щодо вірогідності, можливості чого небудь; не бути впевненим у чомусь. 2) у кому. Мати сумнів щодо кого небудь, не цілком покладатися на когось. 3) Вагатися,… …   Український тлумачний словник