-
1 doubtful loan
сумнівний кредит; сумнівний борг; кредит, щодо погашення якого існують сумніви; кредит із сумнівними перспективами погашення -
2 case of doubt
сумнівний випадок, сумнівна справа -
3 challengeable acquittal
сумнівне виправдання ( судом); виправдання, що викликає сумніви щодо його обґрунтованості -
4 doubtful debt
сумнівний борг; сумнівна заборгованість -
5 dubious
сумнівний, підозрілий, який викликає сумнів- dubious character
- dubious financial practice
- dubious financial practices
- dubious insanity
- dubious instrument
- dubious legality
- dubious practice
- dubious practices
- dubious proof
- dubious reputation -
6 questionable
сумнівний, який викликає сумнів, підозрілий; заперчений; який користується поганою репутацією- questionable activity
- questionable alibi
- questionable insanity
- questionable instrument
- questionable malice
- questionable matter
- questionable practices
- questionable status -
7 slow loan
сумнівний кредит; ненадійний кредит; кредит, погашення якого викликає сумніви; кредит, обслуговуваний неакуратно -
8 back-alley morals
-
9 benefit of doubt
сумнів на користь відповідача (сторони, яка відповідає); презумпція невинності (невинуватості), виправдання за недостатністю доказів -
10 constitutional doubt
сумнів з питання про конституційність (закону, судового рішення, акту виконавчої влади) -
11 constitutionally questionable
English-Ukrainian law dictionary > constitutionally questionable
-
12 controversial activities
-
13 disbelief
сумнів, недовіра -
14 discreditable acquaintances
English-Ukrainian law dictionary > discreditable acquaintances
-
15 disreputable past
-
16 doubtful alibi
-
17 doubtful authorship
-
18 doubtful character
-
19 doubtful insanity
-
20 doubtful instrument
См. также в других словарях:
сумніти — дієслово недоконаного виду рідко … Орфографічний словник української мови
сумнів — у, ч. 1) Непевність щодо вірогідності, можливості чого небудь; брак впевненості в комусь, чомусь. || Підозра, острах. •• По/за вся/ким су/мнівом ; По/за вся/кими су/мнівами , у знач. вставн. сл. безперечно, безсумнівно. Бра/ти (ста/вити) під… … Український тлумачний словник
сумніватися — [сумн іва/тиес а] а/йус а, а/йеіс :а, а/йеіц :а, а/йуц :а … Орфоепічний словник української мови
сумнівний — [сумн’і/ўнией] м. (на) ному/ н ім, мн. н і … Орфоепічний словник української мови
сумніватися — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
сумнівний — прикметник … Орфографічний словник української мови
сумнівність — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
сумнівно — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
сумнішати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
сумніший — прикметник, вищий ступінь … Орфографічний словник української мови
сумніватися — а/юся, а/єшся, недок. 1) у чому і без додатка. Відчувати, висловлювати сумнів щодо вірогідності, можливості чого небудь; не бути впевненим у чомусь. 2) у кому. Мати сумнів щодо кого небудь, не цілком покладатися на когось. 3) Вагатися,… … Український тлумачний словник