-
21 examination
n1) огляд; обстеження2) іспит, екзаменto go in for (to take) an examination — складати іспит
3) перевірка; випробування; розгляд; експертиза; дослідження4) юр. слідство5) юр. допит свідка (підсудного)6) протокол (допиту)7) аналіз (хімічний тощо)* * *n1) огляд; обстеженняexamination by touch — мeд. пальпація; дослідження, вивчення
2) іспит, екзамен3) перевірка; розгляд; експертиза (тж. expert examination); examination of accounts перевірка звітності, перевірка рахунків4) юp. наслідок5) юp. допит свідка або підсудного; протокол допиту6) cпeц. аналіз ( хімічний) -
22 laudator
n1) панегірист2) юр. свідок, який позитивно характеризує підсудного* * *n1) панегірист2) юp. свідок, який позитивно характеризує підсудного -
23 plea
n1) офіційна заява підсудного (відповідача) суду2) заперечення3) юр. судовий процес4) передача справи в суд5) виправдання; привід; доказ; аргумент; посилання6) звернення, заклик7) благання, прохання* * *[pliː]n1) юp. заява, зроблена в суді однією зі сторін або від її імені; офіційна заява, відповідь підсудного або відповідача суду; заперечення; скарга, прохання; позов по суду; заява ( суду) підстав позову або захисту проти позову2) юp.; icт. судова справа, процес; передача справи до суду3) виправдання, привід; довід; посилання ( на яку-небудь причину)4) звернення, заклик; прохання; благання -
24 plead
v (амер. past і p.p. pled)1) виступати в суді2) захищати підсудного; представляти в суді чиїсь інтереси3) подавати суду заперечення за позовом4) наводити аргументи для виправдання; відповідати на обвинувачення; виправдуватисяto plead with smb. for smth. — просити когось про щось
* * *[pliːd]v1) юp. виступати в суді; захищати підсудного, представляти ( у суді) його інтереси; подавати ( суду) змагальний папір, подавати ( суду) заперечення по позову2) виставляти як виправдання, доказ; посилатися ( на яку-небудь причину); юp. виступати в суді із заявою; відповідати на обвинувачення; звертатися до суду3) ( with) закликати; просити; молити, благати -
25 probation
n1) іспит; випробування; стажування2) іспитовий строк3) церк. послушенство4) юр. умовне звільнення підсудного на поруки; умовне покарання (неповнолітнього злочинця)probation officer — юр. посадова особа, що здійснює нагляд за умовно засудженими
* * *n1) випробування; стажування3) цepк. проба; випробування; послушництво4) юp. умовне звільнення на поруки підсудного ( неповнолітнього) -
26 власне зізнання
( підсудного) own confession -
27 заперечення відповідача
( підсудного) traverseУкраїнсько-англійський юридичний словник > заперечення відповідача
-
28 захист за призначенням
( у справі незаможного підсудного) dock defenceУкраїнсько-англійський юридичний словник > захист за призначенням
-
29 останнє слово
( підсудного) final speech, final statement, pre-imposition statement, last plea, last statement -
30 поблажливий
( до підсудного тощо) lenient -
31 поблажливість
( до підсудного) lenience -
32 потребувати перекладача
( про підсудного тощо) need an interpreterУкраїнсько-англійський юридичний словник > потребувати перекладача
-
33 раніше вже виправданий
(заява підсудного про те, що він вже був під судом за даний злочин і був визнаний невинним у його вчиненні) autrefois acquitУкраїнсько-англійський юридичний словник > раніше вже виправданий
-
34 реабілітація
( підсудного) discharge, exoneration, rehabilitation, vindication, whitewash -
35 реабілітувати
depurge, ( підсудного) discharge, exonerate, rehabilitate, whitewash -
36 судова компургація
(очищення від провини клятвами компургаторів про те, що вони вірять клятві підсудного) trial by compurgationУкраїнсько-англійський юридичний словник > судова компургація
-
37 abs. re.
скор. лат. за відсутності відповідача (обвинуваченого, підсудного) -
38 absente reo
лат.за відсутності відповідача (обвинуваченого, підсудного) -
39 acknowledgement
-
40 acquit a defendant
См. также в других словарях:
вирок — I вир ок рка/, ч. Зменш. до вир. II в ирок у, ч. 1) юр.Рішення суду про винність або невинність підсудного. || перен. Чиє небудь рішення про покарання когось. Смертний вирок. •• Випра/вдувальний (виправдни/й) ви/рок рішення суду, яке ухвалюється… … Український тлумачний словник
абсолюція — ї, ж. 1) Постанова суду, що звільняє підсудного від покарання. 2) У католицизмі – відпущення гріхів … Український тлумачний словник
виправдання — я, с. 1) Дія за знач. виправдати і виправдатися. 2) Те, чим можна виправдати, вибачити кого , що небудь. 3) Вирок суду, в якому стверджується невинність підсудного … Український тлумачний словник
виправдовувати — і випра/вдувати, ую, уєш, недок., ви/правдати, аю, аєш, док., перех. 1) Визнаючи кого небудь невинним, правим, доводити це. || Виносити вирок, в якому стверджується невинність підсудного. 2) Доводити можливість, допустимість чого небудь. 3)… … Український тлумачний словник
виправдувальний — а, е. Який є виправданням для кого небудь, пояснює і пом якшує чиюсь провину. || В якому стверджується невинність підсудного … Український тлумачний словник
засідатель — я, ч. 1) Виборний представник населення, який бере участь у розгляді судової справи. •• Наро/дний засіда/тель виборний представник, який бере участь у розгляді справ народним судом. 2) Виборний представник для участі в роботі якої небудь установи … Український тлумачний словник
пересуд — у, ч. 1) перев. мн., розм. Висловлювання недоброзичливої думки про чию небудь поведінку, чиїсь вчинки і т. ін.; поговір. •• Суди/ та пере/су/ди ; Суд пере/су/д недоброзичливе детальне обговорення чиєї небудь поведінки, чиїхось дій, вчинків і т.… … Український тлумачний словник
присуд — у, ч. 1) Ухвала суду про винність або невинність підсудного; вирок. || Чиє небудь рішення про покарання когось. 2) кого, чий, який, перен. Категоричне судження про що небудь, оцінка чогось, авторитетна думка про щось. •• Оголо/шувати (вино/сити і … Український тлумачний словник
слово — а, с. 1) Мовна одиниця, що являє собою звукове вираження поняття про предмет або явище об єктивного світу. || Заклинання, що, за марновірним уявленням, має магічну силу. || В обчислювальній техніці – послідовність символів ( літер ) для… … Український тлумачний словник
слухати — аю, аєш, недок. 1) перех. і неперех. Спрямовувати слух на створювані ким , чим небудь звуки; намагатися сприймати що небудь слухом. || Сприймаючи слухом, чути що небудь; напружено вслухатися, прислухатися до чого небудь. || Прислуховуючись,… … Український тлумачний словник
вирок — (ухвала суду про винність / невинність підсудного), присуд, рішення, ухвала, вердикт … Словник синонімів української мови