стяга+ми+се

(полоска на ткани, на бумаге, на земле и т. д.) смуга (ум. смужка), пасмуга, (ум. пасмужка), попруга; (только на ткани и на бумаге) пасман, басаман. [Смугнаста спідниця: смуга червона, смуга чорна. Той те посіє, той те, та так усе пасмужками й понасівають. Леліє срібна блискуча смуга -то річка. Між небом і водою став чорною попругою ліс (Неч.- Лев.)]. -са поперечная - пересмуга; (цветная поперечная на белой ткани) перетика. С белыми, голубыми и т. п. -сами - у білі, блакитні и т. п. пасмуги, пасмани. Длинная -са земли, воды; длинная, плоская и сравнительно узкая часть чего-л., -са отрезанная от ткани бумаги и т. п. - стяга (ум. стяжка, стяжечка). [Блискучою стягою Дніпро серед степів прославсь (Грінч.). Вишневецьких добра простяглись широкою стягою від Дніпра через воєводства: Київське, Волинське (Куліш)]. Резать -сами - різати на стяжки. -са пашенная - загін (-гону). [Не питає добрий жнець, чи широкий загінець]. -са, занимаемая жнецом - постать (-ти) (ум. постатька). -са, занимаемая косцом - ручка. [До сніданку три ручки пройшов]; (полольщиком) коза. [Чого таку вузеньку козу женеш? Жени таку, як і всі]. -са воды между сильными волнами в реке - гривиця. -са лучистого света - пасмо проміння. [Сонячне проміння з узенького заґратованого віконця пасмом простяглося по хаті]. Цветные -сы спектра - кольорові пасма спектру. Дождь идёт -сою - дощ іде смугою. Уж такая нехорошая -са пошла - така вже негарна година спіткала. Отрезанная -са кожи - х[к]вашія (-ії), ремінь (-еня). -са металла - штаба, штиба. Металлическая -са для оковки - шпуга. -са на теле от удара - смуга, попруга, басаман, басамуга. Геогр., узкая -са земли - вузька смуга (стяга) землі. -са песчаная, чернозёмная (геогр.) - країна (смуга) піскувата, чорноземна и т. д. Северная -са - північна країна (край). -са великих озёр - країна великих озер.

* * *

1) сму́га; ( поменьше) па́смуга; ( узкая часть пространства) стяга́, попру́га; (длинная узкая черта, лента) пас; ( отмежеванный участок поля) рі́за; (ряд у веревки, у кнута) ста́лка, ста́лька

2) (период, пора) пері́од, -у, пора́, сму́га

3) ( металла) шта́ба; ( тонкая и узкая) стрі́чка

1) ( об одежде) стяга́тися и стя́гуватися, -гується, стягти́ся, -гнеться и стягну́тися и мног. постяга́тися и постя́гуватися

2) страд. несов. стяга́тися, стя́гуватися; зволіка́тися; відно́ситися

1) ( действие) стяга́ння, (неоконч. д. - ещё) стя́гування

2) (то, чем стягивают) стя́гель, -ля, стяга́ч, -ча́

- вагонная стяжка

1) ( действие) стяга́ння, (неоконч. д. - ещё) стя́гування

2) (то, чем стягивают) стя́гель, -ля, стяга́ч, -ча́

- вагонная стяжка

1) стяга́ння, стя́гування, стя́гнення, пра́влення, справля́ння, спра́влення

2) стяга́ння, стя́гування, стя́гнення; кара́ння, покара́ння

взыскать

1) (долг) правити (довг), виправити, доправлятися (довгу) з кого, справляти, справити (довг) з кого, шукати (довг) на кому; (подать, недоимку) (в бесспорном порядке) стягати, (вульг) грабувати, пограбувати, вибивати (недоїмки);

2) (за вину) карати, покарати, накарати (за провину). Не взыщите - не осудіть, вибачте. Взыскать своими милостями - дарувати свою ласку, обдарувати своєю ласкою.

* * *

1) ( заставлять уплатить) стяга́ти и стя́гувати, стягти́ и стягну́ти и мног. постя́гувати и постяга́ти, пра́вити и справля́ти, спра́вити, виправля́ти, ви́правити

2) ( с кого-чего - привлекать к ответственности) стяга́ти и стя́гувати, стягти́ и стягну́ти (з кого-чого); ( наказывать) кара́ти, покара́ти и скарати (кого)

1) стяга́тися, стя́гуватися, пра́витися, справля́тися, виправля́тися

2) стяга́тися, стя́гуватися; кара́тися

1) (горная) пасмо гірське, стяга, кряж. [Світало, як гастингських скель крейдяних стяга полягла перед їми (Грікч.)];

2) (поперечная гряда камней в реке) поріг (р. -рогу). Гряда в речном пороге - лава, забора;

3) см. Грядка.

* * *

1) ( гор) па́смо, гряда́; ( цепь) ланцю́г, -а

2) (в огороде, цветнике) гря́дка, гряда́; диал. пле́со

3) (полоса, ряд однородных предметов) сму́га, ни́зка, ряд, -у, гряда́

1) суходіл (-долу); срвн. Материк 2;

2) (дерева) колода, окорінок (-нка), кряж (-жа); (чурбан) оцупок (-пка), оцупалок (-лка). [А з того древа кряжі кряжа[у]ють, кряжі кряжа[у ]ють, церкви будують (Щедрівка)];

3) (горный) кряж, пасмо, хребет (-бта), стяга, стрілиця. [Їдемо кряжами Донецьких гір (Черняв.). Гряницю вести Кавказьким пасмом до Чорного моря (Н. Рада). Хребти гірськії віковим покриті лісом (Франко). Він не балкою, а стрілицею побіг (Канівщ.)]. Побочный кряж гор (отрог) - віднога. Кряж подводных камней - лава, лавиця, поріг (-рогу), пасмо (стяга) підвод(я)ного каміння (рифів);

4) (целина) цілина, цілинна земля; (твёрдая земля) ґ[г]рунт, материк (-ка). [Докопалися до ґрунту (Сл. Ум.)];

5) (слой) шар (-ру), верства, кряж. [Давно вже на його грудях лежить широкий кряж сирої землі (Стор.)];

6) (пчёл) колод(к)а;

7) пастка на великого звіра;

8) (грубое полотно) гребінне полотно, гребінка (Брацлавщ.);

9) (о человеке) кремезний, кремезна людина, кремезняк, моцак (-ка); срвн. Крепыш.

* * *

1) ( горная цепь) кряж, -а, па́смо

2) ( обрубок бревна) кряж, коло́да, оцу́пок, -пка

3) (крепкий, коренастый человек) кре́мез, оцу́пок

1) зрива́ння; стяга́ння, стя́гування

2) стя́гування, стяга́ння

несов.; сов. - сдёрнуть

1) ( срывать) зрива́ти, зірва́ти (зірву́, зі́рвеш и зірве́ш) и мног. позрива́ти; ( стаскивать) стяга́ти и стя́гувати, -гую, -гуєш, стягти́, -гну́, -гнеш и стягну́ти и мног. постяга́ти и постя́гувати

2) ( стягивать шнуром) стя́гувати и стяга́ти, стягну́ти и стягти́ и мног. постя́гувати и постяга́ти

1) зрива́тися; стяга́тися, стя́гуватися, -гується

2) стя́гуватися, стяга́тися

1) (таща, снимать, удалять, перемещать, собирать в одно место) стяга́ти и стя́гувати, -гую, -гуєш, стягти́, -гну́, -гнеш и стягну́ти и мног. постяга́ти и постя́гувати; ( сволакивать) зволіка́ти, зволокти́, -лочу́, -лоче́ш и зволочи́ти, -лочу́, -ло́чиш и мног. позволіка́ти

2) ( относить) відно́сити, -но́шу, -но́сиш, віднести́

3) (сов.: заставить пойти) ви́тягти, ви́тягнути; ( насильно отвести) потягти́, потягну́ти

4) (сов.: украсть, утащить) потягти́, потягну́ти, поцу́пити, -плю, -пиш, зцу́пити, ( грубо) поти́рити

матем., техн.

- внутреннее стягивание

матем., техн.

- внутреннее стягивание