стрюватися

1) заго́стрюватися и загостря́тися; зато́чуватися

2) заго́стрюватися и загостря́тися

1) заго́стрюватися и загостря́тися; зато́чуватися

2) заго́стрюватися и загостря́тися

отпуститься

1) відпускатися, бути відпущеним;

2) (ви)даватися, бути (ви)даним, відважуватися, бути відваженим;

3) розгрішатися, розгрішитися, відпускатися, відпуститися;

4) запускатися, бути запущеним;

5) попускатися, попуститися и т. д.

* * *

несов.; сов. - отпуст`иться

1) мет. відпуска́тися, відпусти́тися

2) (несов.: ослабнуть) попусти́тися, відпусти́тися

3) строит. (несов.) відпуска́тися, випуска́тися, пуска́тися, попуска́тися, відпуска́тися, дава́тися, видава́тися, продава́тися, відпуска́тися, запуска́тися

4) виго́стрюватися, наго́стрюватися, відпуска́тися

1) застру́гуватися, підстру́гуватися, заго́стрюватися

2) застру́гуватися (підстру́гуватися, заго́стрюватися) [за́ново, на́ново, іна́кше]

несов.; сов. - заостр`иться

изощриться

1) загострюватися, загостритися, витончуватися, витончитися;

2) в чём - насталюватися, насталитися, удосконалюватися, удосконалитися, (упражняться) вправлятися, вправитися, (вульг.) прахтикуватися, випрахтикуватися, звиватися, звинутися, (умудряться) примудрюватися, примудритися у чому. -ряется, чтобы своего добиться - на всякі способи береться (примудрюється, мудрує), щоб свого досягти. -ться в пустословии - вправлятися в пустім балаканні (в балаканині).

* * *

несов.; сов. - изощр`иться

1) вито́нчуватися, ви́тончитися; заго́стрюватися, -рююся, -рюєшся, загостри́тися, -гострю́ся, -го́стришся; розвива́тися, розви́нутися и розви́тися, -зів'ю́ся, -зів'є́шся; удоскона́люватися, -лююся, -люєшся, удоскона́литися

2) (достигать успеха в чём-л.) вправля́тися, навправля́тися; набива́ти ру́ку, наби́ти (-б'ю́, -б'є́ш) ру́ку

3) ( ухищряться) ухитря́тися, ухитри́тися; ( умудряться) умудря́тися, умудри́тися

навостриться

1) нагострюватися, нагостритися; бути нагострюваним, нагостреним, понагострюваним;

2) (наловчиться, сов.) нагостритися, наломитися и наламатися, (вульг.) насобачитися. Он в людях -рился - між людьми він обтерся (обговтався, вигладився, вилюднів). -рился мух ловить - наломився мухи ловити.

* * *

несов.; сов. - навостр`иться

1) (приобретать умение, ловкость) нало́млюватися, -лююся, -люєшся, наломи́тися, -ломлю́ся, -ло́мишся, нала́муватися, -муюся, -муєшся, наламатися; (сов.: наловчиться) наловчи́тися, наби́ти (-б'ю, -б'єш) ру́ку

2) страд. несов. наго́стрюватися, -рюється; нато́чуватися, -чується

тж. накал`яться; несов.; сов. - накал`иться

1) розжа́рюватися, розжа́ритися, розпіка́тися, розпекти́ся

2) розпа́люватися и розпаля́тися, розпали́тися; заго́стрюватися, загостри́тися; розлюто́вуватися и розлю́чуватися, розлютува́тися и розлюти́тися

направиться

1) спрямовуватися, спрямуватися, поспрямовуватися; бути спрямовуваним, спрямованим, поспрямовуваним и т. п.; (руководиться) водитися; срв. Направлять. [Вся жизнь старосвітських панів водилася духом церкви (Куліш)]. Корабль -ется по компасу - кораблем кер(м)ують за компасом, кораблем кер(м)ується за компасом. Глаза всех -вились на него - усіх очі (усі очі) обернулися (справилися) на його. Политика партии -ется твёрдой рукой - міцна рука спрямовує партійну політику. Мероприятия правительства -лялись к развитию страны - державні заходи були спрямовані (скеровані) на розвиток країни. Он увидел, что врагом -ется в его сердце кинжал - він побачив, що ворог направляє йому в серце кинджал(а). Бродяга -ется по месту жительства - волоцюгу відпроваджують (відпроваджується) на місце проживання (пробування). Преступник -ется в Нарым - злочинця ви[за]силають (или ви[за]силається) до Нариму. Рабочими -ется селоско-хозяйственный инвентарь к весеннему севу - робітники лагодять сільсько- господарський реманент до весняної сівби. Бритва -ляется - бритву направляють (нагострюють), бритва направляється (нагострюється). Бритва -лена - бритву направлено (нагострено). Бритва -рилась - бритва направилася (нагострилася);

2) (брать направление) прямуватися, попрямуватися, правуватися, правитися, поправуватися, спрямовуватися, спрямуватися, скеровуватися, скеруватися, (о мног.) поспрямовуватися, поскеровуватися; (диал.) напрямлятися, напрямитися куди, до кого, до чого. [До пекла навпростець прямуйся (Котл.). А той правується туди чумак (Мартин.) Я до того дуба правлюся (Харк.). «А куди правитесь?» - «До Київа!» (Сл. Гр.). Народи скерувалися на схід (Шахмат.). Напрямилася в куток до печи (Мирн.). Напрямивсь іти до школи (Н.-Лев.)];

3) (держать путь) простувати, попростувати, прямувати, попрямувати, простати, попростати, керувати, ( диал.) прямцювати, попрямцювати, (образно) стежку гаптувати, шлях-дорогу верстати; срв. Идти 1, Пойти 1. [Куди вони простують? (М. Вовч.). Простували вони до Лубень (Сторож.). Пливе військо, простуючи униз до порогів (Мордовець). Глядів, куди це попростує хлопець (Крим.). Він догадався, що й той туди прямує (Н.-Лев.). Товариство на Січ прямувало (Шевч.). Прямував до старого береста (Коцюб.). Марина була попрямувала до дверей (Крим.). Простали ми в Україну вольними ногами (Шевч.). Сам попростав до хати (Г. Барв.). Знати, куди чайка (лодка) носом керує (Звин.). У ворота прямцює (Свидниц.). Куди прямувати, яким трахтом стежку гаптувати? (Сл. Гр.)]. -ться дорогою - простувати (прямувати), попростувати (попрямувати) шляхом (дорогою). Вы в какую сторону -етесь? - ви в який бік (куди) простуєте (прямуєте)? -ться на огонь - простувати, попростувати на світло. Мы -лись к пристани - ми прямували, попрямували до пристани;

4) (пускаться, устремляться) пускатися, пуститися, подаватися, податися, ударятися, ударитися, (диал.) простягатися, простягтися, хилити, похилити, наставлятися, наставитися, (тяготеть) тягнути и тягти, (пробираться) братися, побратися, (о мног.) попростягатися, понаставлятися куди, до чого, на що. [Пустилися пішки через верх (Франко). Подався стежкою з лісу на шлях (Коцюб.). Подався вниз яром (Франко). Подався додому (Крим.). Знає, куди вдаритися, де чого шукати (Свидниц.). Василь простягся на музики під верби (Н.-Лев.). Селяни-ратаї тягли на Україну (Куліш). Чути, як щось береться в башті по сходах (Куліш). Побралися наливайці до Річиці (Куліш). Побрався Павло додому (М. Вовч.)];

5) (иметь направление, пролегать) слатися, п(р)ослатися, стелитися п(р)остелитися, держати, лежати, йти, впадати, впасти. [Шлях стелився поміж житами (Київщ.). Ця вулиця держить прямо, не кривиться нікуди (Звин.). Куди тая доріженька, куди вона впала: чи в темний луг, чи у поле? (Метл.)];

6) (запасаться) напасатися, напастися, запасатися, запастися, (о мног.) понапасатися, позапасатися. На вас тетрадей не -вишься - на вас зшитків не напасешся (не настарчишся);

7) (вдоволь, сов.) накеруватися, направитися, попокерувати, попоправити (досхочу) и т. п.; срв. Править.

* * *

несов.; сов. - напр`авиться

1) (двигаться в каком-л. направлении) прямувати, -му́ю, -му́єш, попрямува́ти, простува́ти, попростува́ти и диал. попро́стати, направля́тися, напра́витися, -влюся, -вишся; ( идти) іти́ (іду́, іде́ш), піти́ (піду́, пі́деш); ( отправляться) вируша́ти, ви́рушити; (сов.: зашагать) покрокува́ти, -ку́ю, -ку́єш

2) (перен.: устремляться, обращаться к чему-л.) спрямо́вуватися, -мо́вується, спрямува́тися, -му́ється, скеро́вуватися, -ро́вується, скерува́тися, -ру́ється, направля́тися, напра́витися

3) ( налаживаться) нала́годжуватися, -джується, нала́годитися, -диться

4) мат. напрямля́тися, напрями́тися, -ми́ться

5) страд. несов. направля́тися, напрямля́тися; спрямо́вуватися, скеровуватися; справля́тися; направля́тися, наго́стрюватися, -рюється; нала́годжуватися; навертатися, направля́тися; напрямля́тися

несов.; сов. - наточ`иться

обостриться гострішати, загострюватися, загостритися, роз'ятрюватися.

* * *

несов.; сов. - обостр`иться

ожесточиться робитися (зробитися) жорстоким, знемилосерджуватися, знемилосердитися, озвірятися, озвіритися, запектися, завзятися на кого. [В мене серце вже так запеклося, що я-б і вбила її тут на місці].

* * *

несов.; сов. - ожесточ`иться

1) роби́тися жорсто́ким (непреклонным: запе́клим), зроби́тися жорсто́ким (запе́клим); ( озлобляться) озлобля́тися, озлоби́тися; ( разъяряться) розлю́чуватися и розлюто́вуватися, розлюти́тися и розлютува́тися; (несов. - о сердце) запекти́ся

2) ( обостряться) заго́стрюватися, загостри́тися; ( усиливаться) поси́люватися, поси́литися