-
1 лад
ч1) ( державний) regime, order, system; (громадський устрій, порядок) social order2) ( спосіб) way, manner3) ( порядок) orderдати лад, привети до ладу — to order, to arrange, to adjust, to tidy, to settle; to put in order, to set ( to put) to rights; to get things square ( straight)
справа не йде на лад — things are in a bad way, things won't get going, things are not going well, things are not moving, we're not making any progress
4)виводити з ладу — to put out of action, to disable
ставати до ладу — to be put in operation, to come into service
5) (згода, гармонійність) harmony, concordбути не в ладах — to be on bad terms ( at odds) ( with)
6) муз. ( тональність) mood, tuneзаспівати (не) в лад — to sing in ( out of) tune
7) звич. мн. лади муз. ( струнних інструментів) stop, fret
См. также в других словарях:
гриф — I а, ч. 1) У міфології стародавнього світу – фантастична істота з головою орла й тулубом лева; грифон. 2) Великий хижий птах ряду соколоподібних, що живе в деяких горах і живиться падаллю. II а, ч. 1) Довга вузька частина струнних інструментів,… … Український тлумачний словник
лад — ла/ду і ладу/, ч. 1) Стан, коли де небудь чисто прибрано, всі речі на своїх місцях; порядок у чомусь або де небудь; прот. безладдя. Приводити до ладу. Вибувати з ладу. Ставати до ладу. 2) Стан, коли все робиться, виконується як слід, відповідно… … Український тлумачний словник
струнний — а, е. 1) Прикм. до струна 1). 2) Який створює звук за допомогою струн (про музичні інструменти). || Який складається з таких інструментів. || Признач. для виконання на таких інструментах, виконуваний на них. Струнна мелодія. •• Стру/нний кварте/т … Український тлумачний словник
голосник — а/, ч. 1) заст. Голосова зв язка. 2) Звуковий отвір у верхній частині коробки народних (перев. струнних) інструментів; резонаторний отвір. 3) Пластинка, що коливається із звуковою частотою у струмені повітря, викликаного рухами міхів баяна,… … Український тлумачний словник
каніфоль — і, ж. Ламка склоподібна речовина, що її добувають із живиці (у 1 знач.); уживається в деяких галузях виробництва, а також для натирання смичків струнних інструментів … Український тлумачний словник
клавір — у, ч. 1) Загальна назва клавішно струнних інструментів (клавікордів, клавесина, рояля, фортепіано тощо). 2) Переклад оперної або симфонічної партитури для співу в супроводі фортепіано або для виконання на фортепіано … Український тлумачний словник
підгрифок — фка, ч., муз. Деталь струнних інструментів, до якої прикріплюються нижні кінці струн … Український тлумачний словник
шийка — и, ж. 1) Зменш. пестл. до шия. 2) Вузька частина якогось предмета. || Деталь у струнних інструментів, що прикріплена до корпусу і підтримує гриф. 3) Верхня звужена частина посуду. 4) Частина стовбура, стебла рослини, де коренева система… … Український тлумачний словник
ґриф — (деталь струнних інструментів, уздовж якої натягнуто струни), ручка … Словник синонімів української мови
віуела — и, ж. Загальна назва старовинних іспанських струнних музичних інструментів … Український тлумачний словник
генсле — невідм., мн. Загальна назва старовинних польських струнних музичних інструментів. •• Підгаля/нські ге/нсле те саме, що ге/нслики … Український тлумачний словник