стратити

См. также в других словарях:

• стратити — див. страчувати …   Український тлумачний словник

• стратити — див. страчувати …   Словник синонімів української мови

• стратити — дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови

• стратити — страчу, стратиш, Ол. Втратити, загубити, згубити …   Словник лемківскої говірки

• стратити — загубити …   Лемківський Словничок

• стратити голову — Пр. забути …   Словник лемківскої говірки

• страчувати — стратити (позбавляти когось життя за вироком, здійснювати покарання), карати на смерть, карати на горло іст., карати (указівку на смерть дає контекст); розстрілювати, розстріляти (вогнепальною зброєю); вішати (на шибениці); ґільйотинувати (на… …   Словник синонімів української мови

• страчувати — ую, уєш, недок., стра/тити, стра/чу, стра/тиш, док., перех. 1) Караючи, позбавляти кого небудь життя. 2) Залишатися без кого , чого небудь, губити когось, щось (внаслідок різних причин). || Переставати бачити кого , що небудь. Стратити стежку.… …   Український тлумачний словник

• вивішати — аю, аєш, док., перех. Вішаючи, стратити (багатьох або всіх) …   Український тлумачний словник

• повивішувати — I ую, уєш, док., перех. Вішаючи, стратити всіх чи багатьох. II ую, уєш, док., перех. Вивісити все чи багато чого небудь. Повивішувати білизну …   Український тлумачний словник

• покарати — а/ю, а/єш, док., перех. Накласти кару за який небудь злочин, якусь провину і т. ін. || Побити за якусь провину. || Стратити, знищити, убити. Покарати на смерть …   Український тлумачний словник