Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

сто+пятьдесят

  • 21 Ipis wa inkara

    syn.: Piski to count, to count up считать, подсчитывать Si-ne One Один. Tu Two Два. Re Three Три. I-ne Four Четыре. Asik-ne Five Пять. I-wan Six Шесть. Ara-wan Seven Семь. Tup-e-san Eight Восемь. Si-ne-p-e-san Nine Девять. Wan Ten Десять. Hot-ne Twenty Двадцать. Wan e hot-ne Thirty Тридцать. Tu hot-ne Forty Сорок. Wan e re hot-ne Fifty Пятьдесят. Tu ikasma wan e re hot-ne Fifty two Пятьдесят два. Wan e i-ne hot-ne Seventy Семьдесят. I-ne hot-ne Eighty Восемьдесят. Wan e asik-ne hot-ne Ninety Девяносто. Asik-ne hot-ne Hundred Сто.

    Ainu-English-Russian/Japanese dictionary > Ipis wa inkara

  • 22 под

    I. під (р. поду). Печной под - черінь (-рени ж. р. и -реня м. р.). [Гаряча черінь]. Делать под печи (из глины) - набивати черінь.
    II. и Подо предл.
    1) с вин. пад. - під кого, під що, попід що (срв. п. 2), (только при обозначении времени) проти чого. Стать под дерево, под навес - стати під дерево, під повітку. Подойти под окно (снаружи) - підійти під вікно. Сесть под окно (у окна) - сісти край вікна. Ложись под стену, а я с краю - лягай повз (під, попід) стіну, а я з краю. Подступить под Москву - підступити під Москву. [Татарин далі вже й під Київ підступає]. Взять кого под руку, под руки - взяти кого під руку, попід руки. [Взяли царя попід руки (Рудан.). Мене вхопили двоє молодиць попід руки (М. Вовч.)]. Перейти под власть кого - перейти під кого, під чию руку. Посадить, взять под арест - узяти під арешт, за (під) сторожу. Отдать под суд - віддати до суду, поставити на суд (перед суд) кого. Дом отдан под постой - дім віддано на постій. Дать под заклад что-л. - дати на (в) заставу що. Давать взаймы под залог - давати позикою під заставу. Танцевать под фортепиано - танцювати під фортеп'яно. Петь под аккомпанимент гитары - співати під гітару, в супроводі гитари. Заснуть под плеск волн - заснути під плюскіт хвиль. Подделать медь под золото - підробити мідь під золото. Подобрать под цвет, под рост - добрати до кольору (під колір), до зросту (під зріст). Под силу, не под силу - до снаги, не до снаги. Под ряд - см. Подряд. Стричь волосы под гребёнку - стригти волосся під гребінець. Ехать под гору - їхати з гори. Подняться под (самые) облака - піднятися попід (самісінькі) хмари. Ему под пятьдесят лет - йому років під п'ятдесят, йому близько пятидесяти років. Под новый год, под праздник, под пятницу - проти нового року, проти свята, проти п'ятниці. [Проти п'ятниці мені приснився сон]. Под вечер - над вечір, проти вечора, надвечори - см. Вечер. Под утро - над світ, перед світом. Под пьяную руку - під п'яну руч, по-п'яному, по п'яну. Под конец года - наприкінці року;
    2) с твор. пад. - під ким, під чим, (для обозначения пространности места, а также при множественности предметов или мест, под которыми или у которых действие совершается или что-л. имеет пребывание) попід чим. [Як іде, то під нею аж земля стугонить (Неч.-Лев.). Під ним коник вороненький на силу ступає (Шевч.)]. Сидеть под деревом, под кустом - сидіти під деревом, під кущем. Расположиться под деревьями - розташуватися попід деревами. Под горой, под горами - попід горою, попід горами. [Стоїть гора високая, попід горою гай (Гліб.). Два рядки білих хат попід горами біліють (Неч.-Лев.)]. Вдоль под чем - попід чим и попід що. [Карпо скочив через перелаз і пішов попід тином (Неч.-Лев.). Попід темним гаєм їдуть шляхом чумаченьки (Шевч.). Була попід панським садом на великому ставу виспа (М. Вовч.). Попід те село є ліс (Звин.)]. Мы живём под Киевом - ми живемо під Київом. На дачах под Киевом - на дачах попід Київом. В сражении под Полтавой - в бою під Полтавою, коло Полтави. [А вже Палій під Полтавою із Шведом побився (Макс.)]. Под тенью дуба - в холодку під дубом. Под глазом, под глазами - під оком, попід очима. Под окном, под окнами - під вікном, попід вікнами, попідвіконню. Быть, находиться подо льдом, под снегом - бути, перебувати під льодом (під кригою), під снігом. [Ставок під кригою в неволі]. Поле под рожью, под овсом - поле під житом, під вівсом (під житами, під вівсами). Земля под огородом, под лесом - земля під городом; під лісом. Под родным кровом - під рідною стріхою. В рамке под стеклом - в рамках, в ра[я]мцях за склом. Под замком - на замку. Под арестом - під арештом, за (під) сторожею. [Держав їх на замку за сторожею до королівського суду (Куліш)]. Быть, находиться под следствием, под судом - бути, перебувати під слідством, під судом. Под опекою, под надзором - під опікою, під доглядом (під наглядом) чиїм. Быть, находиться под защитою - бути, перебувати під захистом чиїм, (в защищённом месте) за захистом. Быть под ружьём - бути при зброї. Быть под ветром - бути за вітром. Ходить под страхом - ходити під страхом. Под страхом смертной казни - під загрозою смертної кари. Под начальством, под предводительством, под командою кого - за чиїм (и під чиїм) приводом, під ким, під чиїм командуванням. Под начальством атамана такого-то - під отаманом таким-то. Под властью кого - під ким. [Буде добре запорозцям і під турком жити (Пісня)]. Под редакциею - за редакцією (за редагуванням) и під редакцією. Иметь под рукою - мати під рукою, на похваті. Узнать под рукою - довідатися нишком. Под секретом - під секретом. Под хреном - до хріну, з хріном. [Порося до хріну]. Что разумеете вы под этим словом - що розумієте ви під цим словом. Под 30-м градусом широты - на 30-му градусі широти. Из-под - см. Из.
    * * *
    I сущ.
    під, род. п. по́ду; ( русской печи) чері́нь, род. п. чере́ні (ж.) и череня́ (м.); диал. пе́чище, ва́тра
    II предл.; тж. п`одо
    1) с вин. п. під (кого-що)

    бра́ть под защи́ту — бра́ти під за́хист (під оборо́ну)

    взя́ть под уздцы́ — взя́ти за узде́чку

    получи́ть под зало́г — оде́ржати (діста́ти) під заста́ву

    под аккомпанеме́нт роя́ля — під акомпанеме́нт (під су́провід) роя́ля

    пейза́ж под Левита́на — пейза́ж під Левіта́на

    подбира́ть под ма́сть, под па́ру, под цве́т — добира́ти до ма́сті, до па́ри, до ко́льору (під ко́лір)

    под кра́сное де́рево — під черво́не де́рево; (куда, вдоль подо что-л.) під, по́під (що, чим)

    взлете́ть под небеса́ — злеті́ти під (попі́д) небеса́

    ле́чь под сте́ну — лягти́ під (попі́д) сті́ну, лягти́ під (попі́д) стіно́ю (від стіни́)

    упа́сть под копы́та — впа́сти під (попі́д) копи́та; ( при обозначении времени) під (що); (со словами "вечер", "утро") над, по́над и пона́д (що), пе́ред (чим); ( накануне) про́ти (чого)

    под ве́чер — над ве́чір; ( к вечеру) на́двечір, пі́двечір

    под у́тро — пе́ред ра́нком (сві́том), над ра́нок

    под — воскресе́нье про́ти неді́лі, під неді́лю

    под коне́ц дня, го́да — під кіне́ць дня, ро́ку; ( в конце) наприкінці́ дня, ро́ку

    под Но́вый год — проти Ново́го ро́ку, під Нови́й рі́к; под

    о́сень — під о́сінь

    под ста́рость — на ста́рість, на ста́рості літ, на схи́лі ві́ку; (приблизительно: о весе, возрасте) бли́зько, ко́ло (чого); ( о возрасте) під (що); ве́сом

    под то́нну — ваго́ю бли́зько (ко́ло) то́нни

    под со́рок [лет] — під со́рок [ро́ків]; бли́зько (ко́ло) сорока́ [ро́ків]; ( при указании на назначение предмета) під, на (що), для (чого)

    ба́нка под варе́нье — ба́нка для варе́ння (на варе́ння)

    отда́ть дом под посто́й — відда́ти буди́нок на пості́й

    отда́ть зе́млю под сад — відда́ти зе́млю під сад

    2) с твор. п. під (ким-чим); (преим. с мест. "мною") пі́до, пі́ді (ким-чим)

    под вла́стью — під вла́дою

    под влия́нием — під впли́вом

    под кры́шей — під да́хом

    под кома́ндой — під кома́ндою

    под но́сом — під но́сом

    подо мно́й — підо (піді) мно́ю

    под откры́тым не́бом — про́сто (про́ти) не́ба

    под предло́гом — під при́водом

    под председа́тельством — за (під) головува́нням

    под — реда́кцией за реда́кцією; под секре́том під секре́том

    под стра́хом сме́ртной ка́зни — під стра́хом сме́ртної ка́ри

    под тридца́тым гра́дусом се́верной широты́ — під тридця́тим гра́дусом півні́чної широти́

    под э́тим сло́вом сле́дует понима́ть — під цим сло́вом слід розумі́ти

    останови́ться под Ки́евом — зупини́тися під Ки́євом, зупини́тися бі́ля (ко́ло, бли́зько, поблизу́) Ки́єва

    сраже́ние под Москво́й — би́тва під Москво́ю

    уча́сток под карто́фелем — діля́нка під карто́плею

    это ещё под вопро́сом — це ще під зна́ком пита́ння; ( при названии приправы к блюду) з (чим)

    поросе́нок под хре́ном — порося́ з хрі́ном; (у основания, у нижней части) під, по́під (ким-чим)

    под горо́й — під (по́під) горо́ю

    под о́кнами — під (по́під) ві́кнами, попідвіко́нню

    под окно́м — під ві́кном

    под глаза́ми — під (по́під) очи́ма

    Русско-украинский словарь > под

  • 23 Количественные числительные

    Русско-марийский разговорник > Количественные числительные

  • 24 П-445

    (ЭТО) НИ НА ЧТО НЕ ПОХОЖЕ! coll usu. indep. sent fixed WO
    (used to express indignation, anger, or a sharply negative attitude toward some action or occurrence) this is very bad, no good at all
    this is (absolutely) unheard of!
    I've never seen (heard (of)) anything like it! that's (it's) beyond anything (everything)! it*s unthinkable! this is outrageous this is (just) too much.
    «Ну, сколько тут, говори скорей!» - «Да вот мяснику восемьдесят шесть рублей пятьдесят четыре копейки»... -«Ну, ещё кому?» - говорил Илья Ильич... «Еще сто двадцать один рубль восемнадцать копеек хлебнику да зеленщику». -«Это разорение! Это ни на что не похоже!» - говорил Обломов, выходя из себя (Гончаров 1). "Well, what does it come to? Be quick, tell me!" "Well-for the butcher, eighty-six rubles, fifty-four kopecks."..."Well, who else do we owe?" asked Ilya Ilych..."A hundred and twenty-one rubles, eighteen kopecks to the baker and the greengrocer." "That's devastating! Absolutely unheard of!" exclaimed Oblomov, beside himself (1b).
    «...Это ни на что не похоже хоть бы ты побранил свою жену. Что это? Как сумасшедшая без тебя. Ничего не видит, не помнит...»(Толстой 7)."...1 never saw anything like it, you really must give your wife a good scolding! She is like one possessed without you. No eyes for anything, forgets everything" (7a).
    ...(Я) подкрался к окну... Говорили обо мне... «Господа!., это ни на что не похоже
    Печорина надо проучить!» (Лермонтов 1)... (I) crept up to the window...They were talking about me.... "Gentlemen...I've never heard anything like it We must teach Pechorin a lesson!" (Id)
    «Право, как вообразишь, до чего иногда доходит мода... ни на что не похоже!» (Гоголь 3). "Really, when one imagines to what lengths fashion will go at times...it's beyond anything!" (3b).
    ...Это ни на что не похоже! Половина людей разбежалась» (Толстой 6). "...This is outrageous! Half of the men have bolted!" (6a).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > П-445

  • 25 С-104

    ПРО СЕБЙ PrepP Invar adv
    1. говорить, бормотать, напевать и т. п. - (to say sth., mutter, hum etc) quietly, in a barely audible manner: (mutter sth. (say sth., swear etc)) under one's breath
    (talk (mutter sth., murmur etc)) to o.s. mutter (murmur etc) sth. (to o.s.).
    «Ну пошло!» - ругнулся про себя Едигей (Айтматов 2). "Неге we go," Yedigei muttered under his breath... (2a).
    «Береги силы!» — прибавил тихо, почти про себя, Штольц в ответ на ее страстный порыв (Гончаров 1). "Conserve your strength!" he (Stolz) added softly, almost to himself, in answer to her passionate outburst (1b).
    Я взглянул на Савельича старик крестился, читая про себя молитву (Пушкин 2). I glanced at Savelich: the old man was crossing himself and muttering a prayer (2a).
    2. - думать, признавать, улыбаться и т. п. (to think sth., admit sth., smile etc) without any outward expression or indication
    to o.s.
    inwardly privately secretly.
    ...В эту самую минуту один миллион двести пятьдесят тысяч взрослых женщин обсуждали покрой своего платья... ещё двадцать два миллиона сто сорок восемь тысяч - вслух и про себя думали о том, из чего и как приготовить обед... (Залыгин 1)....At this very moment one million, two hundred and fifty thousand grown-up women were discussing the cut of a dress....Another twenty-two million, one hundred and forty-eight thousand were thinking to themselves or thinking aloud what to cook for dinner... (1a).
    ...(Я) с совершеннейшей ясностью убедился в том, что инструментарий в ней (больнице) богатейший. При этом с тою же ясностью я вынужден был признать (про себя, конечно), что очень многих блестящих девственно инструментов назначение мне вовсе не известно (Булгаков 6)....(I) was left in no doubt whatever that it (the hospital) was generously equipped. With equal certainty I was forced to admit (inwardly, of course) that I had no idea what very many of these shiny, unsullied instruments were for (6a).
    Повсюду только и слышишь: графомания, графомания. Другим словом - бездарно. А я говорю им — не вслух конечно, а про себя, в своей сокровенной душе говорю: - Подите вы все к чёртовой матери!» (Терц 4). "All you hear everywhere is 'graphomania, graphomania.' A mediocrity, in other words. But I tell them (not aloud of course, but privately, in the secret parts of my soul): To hell with the lot of you!'" (4a).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > С-104

  • 26 ни на что не похоже!

    (ЭТО) НИ НА ЧТО НЕ ПОХОЖЕ! coll
    [usu indep. sent; fixed WO]
    =====
    (used to express indignation, anger, or a sharply negative attitude toward some action or occurrence) this is very bad, no good at all:
    - this is (absolutely) unheard of!;
    - I've never seen < heard (of)> anything like it!;
    - that's (it is) beyond anything (everything)!;
    - it's unthinkable!;
    - this is (just) too much.
         ♦ "Ну, сколько тут, говори скорей!" - "Да вот мяснику восемьдесят шесть рублей пятьдесят четыре копейки"... - "Ну, ещё кому?" - говорил Илья Ильич... "Еще сто двадцать один рубль восемнадцать копеек хлебнику да зеленщику". - "Это разорение! Это ни на что не похоже!" - говорил Обломов, выходя из себя (Гончаров 1). "Well, what does it come to? Be quick, tell me!" "Well - for the butcher, eighty-six rubles, fifty-four kopecks."..."Well, who else do we owe?" asked Ilya Ilych..."A hundred and twenty-one rubles, eighteen kopecks to the baker and the greengrocer." "That's devastating! Absolutely unheard of!" exclaimed Oblomov, beside himself (1b).
         ♦ "...Это ни на что не похоже; хоть бы ты побранил свою жену. Что это? Как сумасшедшая без тебя. Ничего не видит, не помнит..."(Толстой 7)... I never saw anything like it; you really must give your wife a good scolding! She is like one possessed without you. No eyes for anything, forgets everything" (7a).
         ♦...[ Я] подкрался к окну... Говорили обо мне... " Господа!., это ни на что не похоже; Печорина надо проучить! "(Лермонтов 1).... crept up to the window...They were talking about me.... "Gentlemen...I've never heard anything like it We must teach Pechorin a lesson!" (Id)
         ♦ "Право, как вообразишь, до чего иногда доходит мода... ни на что не похоже!" (Гоголь 3). "Really, when one imagines to what lengths fashion will go at times...it's beyond anything!" (3b).
         ♦ "...Это ни на что не похоже! Половина людей разбежалась" (Толстой 6). "...This is outrageous! Half of the men have bolted!" (6a).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > ни на что не похоже!

  • 27 это ни на что не похоже!

    (ЭТО) НИ НА ЧТО НЕ ПОХОЖЕ! coll
    [usu indep. sent; fixed WO]
    =====
    (used to express indignation, anger, or a sharply negative attitude toward some action or occurrence) this is very bad, no good at all:
    - this is (absolutely) unheard of!;
    - I've never seen < heard (of)> anything like it!;
    - that's (it is) beyond anything (everything)!;
    - it's unthinkable!;
    - this is (just) too much.
         ♦ "Ну, сколько тут, говори скорей!" - "Да вот мяснику восемьдесят шесть рублей пятьдесят четыре копейки"... - "Ну, ещё кому?" - говорил Илья Ильич... "Еще сто двадцать один рубль восемнадцать копеек хлебнику да зеленщику". - "Это разорение! Это ни на что не похоже!" - говорил Обломов, выходя из себя (Гончаров 1). "Well, what does it come to? Be quick, tell me!" "Well - for the butcher, eighty-six rubles, fifty-four kopecks."..."Well, who else do we owe?" asked Ilya Ilych..."A hundred and twenty-one rubles, eighteen kopecks to the baker and the greengrocer." "That's devastating! Absolutely unheard of!" exclaimed Oblomov, beside himself (1b).
         ♦ "...Это ни на что не похоже; хоть бы ты побранил свою жену. Что это? Как сумасшедшая без тебя. Ничего не видит, не помнит..."(Толстой 7)... I never saw anything like it; you really must give your wife a good scolding! She is like one possessed without you. No eyes for anything, forgets everything" (7a).
         ♦...[ Я] подкрался к окну... Говорили обо мне... " Господа!., это ни на что не похоже; Печорина надо проучить! "(Лермонтов 1).... crept up to the window...They were talking about me.... "Gentlemen...I've never heard anything like it We must teach Pechorin a lesson!" (Id)
         ♦ "Право, как вообразишь, до чего иногда доходит мода... ни на что не похоже!" (Гоголь 3). "Really, when one imagines to what lengths fashion will go at times...it's beyond anything!" (3b).
         ♦ "...Это ни на что не похоже! Половина людей разбежалась" (Толстой 6). "...This is outrageous! Half of the men have bolted!" (6a).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > это ни на что не похоже!

  • 28 про себя

    [PrepP; Invar; adv]
    =====
    1. говорить, бормотать, напевать и т.п. про себя (to say sth., mutter, hum etc) quietly, in a barely audible manner:
    - (mutter sth. <say sth., swear etc>) under one's breath;
    - (talk <mutter sth., murmur etc>) to o.s.;
    - mutter <murmur etc> sth. (to o.s.).
         ♦ "Ну пошло!" - ругнулся про себя Едигей (Айтматов 2). "Here we go," Yedigei muttered under his breath... (2a).
         ♦ "Береги силы!" - прибавил тихо, почти про себя, Штольц в ответ на её страстный порыв (Гончаров 1). "Conserve your strength!" he [Stolz] added softly, almost to himself, in answer to her passionate outburst (1b).
         ♦ Я взглянул на Савельича; старик крестился, читая про себя молитву (Пушкин 2). I glanced at Savelich: the old man was crossing himself and muttering a prayer (2a).
    2. про себя думать, признавать, улыбаться и т.п. (to think sth., admit sth., smile etc) without any outward expression or indication:
    - to o.s.;
    - secretly.
         ♦...В эту самую минуту один миллион двести пятьдесят тысяч взрослых женщин обсуждали покрой своего платья... ещё двадцать два миллиона сто сорок восемь тысяч - вслух и про себя думали о том, из чего и как приготовить обед... (Залыгин 1)....At this very moment one million, two hundred and fifty thousand grown-up women were discussing the cut of a dress....Another twenty-two million, one hundred and forty-eight thousand were thinking to themselves or thinking aloud what to cook for dinner... (1a).
         ♦...[ Я] с совершеннейшей ясностью убедился в том, что инструментарий в ней [больнице] богатейший. При этом с тою же ясностью я вынужден был признать (про себя, конечно), что очень многих блестящих девственно инструментов назначение мне вовсе не известно (Булгаков 6).... was left in no doubt whatever that it [the hospital] was generously equipped. With equal certainty I was forced to admit (inwardly, of course) that I had no idea what very many of these shiny, unsullied instruments were for (6a).
         ♦ "Повсюду только и слышишь: графомания, графомания. Другим словом - бездарно. А я говорю им - не вслух конечно, а про себя, в своей сокровенной душе говорю: - Подите вы все к чёртовой матери!" (Терц 4). "All you hear everywhere is 'graphomania, graphomania.' A mediocrity, in other words. But I tell them (not aloud of course, but privately, in the secret parts of my soul): To hell with the lot of you!'" (4a).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > про себя

  • 29 хвостик

    Русско-английский словарь Смирнитского > хвостик

  • 30 торговля

    Из... мы узнали о номенклатуре ваших изделий

    Біз сіздердің бұйымдарыңыздың номенклатурасын...

    - документов, высланных нам

    - рекламных объявлений.

    - жарнамалық құлақтандырулардан білдік.

    Наши специалисты (потребители) высоко оценивают вашу продукцию.

    Біздің мамандар (тұтынушылар) сіздің өнімді жоғары бағалап отыр.

    Поэтому мы хотели бы в соответствии с заключенным ранее межправительственным соглашением (договором, заключенным с вашей фирмой) приобрести у вас...

    Сондықтан біз бұрын жасалған үкімет аралық келісімге (сіздің фирмамен жасасқан шартқа) сәйкес сіздерден... сатып алғымыз келеді.

    - электротехнические приборы.

    В связи с реконструкцией нашего предприятия мы заинтересованы в приобретении у вас...

    Біздің кәсіпорынның қайта құрылуына байланысты біз сіздерден... сатып алуға мүдделіміз.

    - технологических линий для производства пластмасс.

    Мы хотели купить у вас...

    Біз сіздерден...

    - небольшое предприятие по производству колбасы (цемента, кирпича).

    - шұжық (цемент, кірпіш) өндіретін шағын кәсіпорын сатып алғымыз келді.

    Учитывая номенклатуру выпускаемой продукции, мы составили списки нужных нам товаров. Пожалуйста, просмотрите эти списки.

    Шығарылатын өнімнің номенклатурасын ескере отырып, біз өзімізге қажетті тауарлардың тізімдерін жасадық. Осы тізімдерді қарап шығыңызшы.

    А сейчас о количестве товара.

    Ал қазір тауардың мөлшері туралы.

    Сізге тауар қандай мөлшерде керек.

    Нам нужно приобрести...

    Біз...

    - три самоходных крана.

    - үш өздігінен жүретін кран сатып алуымыз керек.

    Мы хотели бы получить этот товар сверх количества, которое было оговорено ранее (которое указано в контракте).

    Біз бұл тауарды бұрын уағдаласылған (келісімшартта көрсетілген) мөлшерден көбірек алғымыз келеді.

    Чтобы ответить на ваш запрос о количестве товара, которое вы желаете получить, я должен посоветоваться с руководством фирмы. В ближайшем будущем вы получите ответ.

    Сіздің алғыңыз келген тауар мөлшері туралы сауалыңызға жауап қайтару үшін мен фирма басшылығымен ақылдасуға тиіспін. Сіз таяуда жауап аласыз.

    * * *
    сауда (1. тауарлар мен қызметтер нарығы, еңбек өнімдері мен көрсетілетін қызметтерді айырбастау нысаны 2. халық шаруашылығының тауарларды сатып алу-сату жолымен өткізетін саласы, 3. сатып алушы мен сатушы арасында екі жақты келісім жасасу жолымен тауарды сатып алу-сату үдерісі, 4. тауарлардың айналымы, сатып алу, сату жөніндегі шаруашылық қызметі)

    Русско-казахский экономический словарь > торговля

  • 31 ЦИФРЫ И ЧИСЛА

    Русско-норвежский разговорник > ЦИФРЫ И ЧИСЛА

  • 32 ДЕНЬГИ

    Русско-чеченский разговорник > ДЕНЬГИ

  • 33 САД, ОГОРОД

    Русско-чеченский разговорник > САД, ОГОРОД

  • 34 сортан

    сортан
    I
    сорта; относящийся к какому-л. сорту

    Икымше сортан первого сорта;

    эн кӱкшӧ сортан высшего сорта.

    Фабрикыште «В» сортан кагазын качествыже кужу жап начар лийын. «Мар. ком.» На фабрике качество бумаги сорта «В» долгое время было плохим.

    II
    Г.: сартаан
    1. со свечой; имеющий свечу (свечи)

    Лу сортан канделябр канделябр с десятью свечами.

    2. спец. в (столько-то) свеч – о единице измерения силы света

    Витле сортан в пятьдесят свеч;

    тӱжем сортан в тысячу свеч.

    Ведерников, миен, кугу рубильник кучемым ӱлыкыла темдале, станций кӧргыштӧ шӱдӧ сортан лампе чӱкталт кайыш. «Ончыко» Ведерников, подойдя, нажал ручку большого рубильника, внутри станции зажглась лампа в сто свечей.

    Марийско-русский словарь > сортан

  • 35 шӱшкедаш

    шӱшкедаш
    -ем
    многокр.
    1. совать, засовывать, всовывать, подсовывать что-л. куда-л.

    У машина йытыным пеш сайын шиеш. Зина кылтам чарныде пуэда, Арсен шӱшкеда. Н. Лекайн. Новая машина очень хорошо молотит лён. Зина беспрерывно подаёт снопы, Арсен засовывает (в машину).

    2. набивать, вкладывать, втискивать внутрь чего-л., наполнять, наполнить чем-л.

    Кӱпчык-влакым шӱшкедаш набивать подушки.

    (Йыван) кемжым сайын гына эрыкта, нерышкыже да шулышышкыжо лапчыкым шӱшкеда. Н. Лекайн. Йыван хорошенько чистит свои сапоги, в носки и голенища набивает тряпки.

    3. заделывать; затыкать чем-л. (щели и т. д.); загонять что-л. куда-л.

    (Макар) лончо-влакым муш дене шӱшкеда. А. Айзенворт. Макар заделывает щели паклей.

    Сравни с:

    шӱшкышташ
    4. разг. совать; класть, помещать, размещать, сажать что-л. куда-л. небрежно, плохо; насовать (в большом количестве)

    Книга-влакымат шкафыш шӧрын шӱшкеденыт. МДЭ. И книги они косо насовали в шкаф.

    5. разг. совать; давать, подавать торопливо, небрежно, грубо; предлагать, навязывать ненужное, негодное

    Мо оккӱлжым мыланем шӱшкедаш толаша. МДЭ. Что не нужно, старается мне совать.

    6. перен. прост. совать; отваливать, девать, тратить, расходовать, давать взятку

    Еҥ деч шолып шӱшкедаш совать тайком от людей.

    Поян еҥын каторгыш кайымыже ок шу, тудын окса уло. Япык кугыза кӧлан шӱдӧ, кӧлан витле, кӧлан кумло теҥгем шӱшкедаш тӱҥалын. «Ончыко» Богатый человек не хочет угодить на каторгу, у него деньги имеются. Старик Япык начал совать кому сто, кому пятьдесят, кому тридцать рублей.

    Марийско-русский словарь > шӱшкедаш

  • 36 Величина и меры. Деньги

    Кугыт да нелыт. Окса

    Русско-марийский разговорник > Величина и меры. Деньги

  • 37 ЦИФРЫ И ЧИСЛА

    Русско-арабский разговорник > ЦИФРЫ И ЧИСЛА

  • 38 ЦИФРЫ И ЧИСЛА

    Русско-баскский разговорник > ЦИФРЫ И ЧИСЛА

См. также в других словарях:

  • сто пятьдесят — полтораста Словарь синонимов русского языка. Практический справочник. М.: Русский язык. З. Е. Александрова. 2011. сто пятьдесят сущ., кол во синонимов: 1 • полтораста …   Словарь синонимов

  • сто пятьдесят — сто пятьдес’ят время усиления воды (Быт.7:24 ), цена коня (3Цар.10:29 ) …   Библия. Ветхий и Новый заветы. Синодальный перевод. Библейская энциклопедия арх. Никифора.

  • сто\ пятьдесят — сто пятьдес’ят время усиления воды (Быт.7:24 ), цена коня (3Цар.10:29 ) …   Полный и подробный Библейский Словарь к русской канонической Библии

  • Сто пятьдесят и манную кашу! — о выпивке и закуске …   Живая речь. Словарь разговорных выражений

  • СТО — ср., числ. десять десятков, сотня. Сочтешь ли до ста? По сту рублей на брата. О сте рублях спор. Одним стом не покроешь. Перво сто. друго сто, третье сто и пр. двести, триста. Два ста, двести. мн. сотни или сот. Много ль сот, сотен добыл? Двести …   Толковый словарь Даля

  • Сто замечательных финнов — 100 suomalaista pienoiselämäkertaa venäjäksi Обложка издания на русском языке Жанр: сборник биографий …   Википедия

  • Сто тебе быков, пятьдесят меринов: на речку бы шли да помыкивали, а речки шли поигрывали. — (побрыкивали). См. БРАНЬ ПРИВЕТ …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • Пятьдесят центов (Гонконг) — Пятьдесят центов 50¢ ( …   Википедия

  • ЗДЕСЬ ЖИВУТ СТО ПЯТЬДЕСЯТ ТЫСЯЧ КОМИКОВ И ГОРАЗДО БОЛЬШЕ ТРАГИКОВ —    Так горько шутили ленинградцы, репрессированные и сосланные в лагеря, расположенные в Коми АССР в годы сталинского террора …   Словарь Петербуржца

  • Пятьдесят рублей — (50 рублей) (разг. полтинник)  традиционная банкнота[1] России, Российской империи, СССР, и многих государств и образований (в т.ч. Германии) на их территории номиналом 50 рублей; традиционный цвет  серо зелёный. В период… …   Википедия

  • Пятьдесят франков Жак Кёр (Франция) — Банкнота Франции Номинал: 50 франков …   Википедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»