стояти+на+ногах

(отруй; отӱрий ВН, отуруй СМ, отрӱй СГ)

1. сидіти, сідати; мешкати, жити; стояти; мен отурим шейерге я мешкаю в місті СБФ; отурғаны турсун, хачханын тут що стоїть, нехай стоїть, лови те, що втікає СМ; отӱриймиз сидимо ВН; отирлер атларна сідають на коней ВН; отруй ишсиз сидить без роботи П; отруп халх- підскакувати на місці, присідати СЛ; айах сне / ӱстне отур- стояти на ногах Б, К, СГ / НБЄ; кӧпеклер отруй айах сне собаки стоять на прямих ногах СЛ; отруй хапусна, йалварый стоїть у дверях, благає К; отруп халх- підскакувати Г, СЛ; отурған йер місце проживання ВН; отурған ӱйлери чине җыйайляр зарени збирають збіжжя до хат, у яких живуть П; отруйляр бек мабет живуть дуже злагідно П; отруй беш-он кӱн мешкає п'ять-десять днів СМ; отрум мешкаю Б; харавлу отур- стояти на варті, сторожувати СГ; харавул отрий вартує, сторожує СБ.

2. допом. дієсл., передає відтінок тривалості; йылан хойунну алып отурғанда бу илиший коли змія тягла вівцю, він учепився СБ; йылан авузундан чыхып отруй змія вилазить у неї з рота У; ағлай отруй плаче Г; т'итип отруй іде звідси СГ.

нрч. нетвердо; недержко; нестійко, нестало; хи(с)тко, хитливо, хибко; непевно, невпевнено; срв. Нетвёрдый. -до знать - нетвердо (недобре) знати. -до отвечать - невпевнено відповідати. -до стоять на ногах - нетвердо стояти на ногах.

* * *

набраться

1) (стр. з.) набиратися, бути набираним, набраним, понабираним; (вбираться) вбиратися, втягатися, бути вбираним, увібраним, втягуваним, втягненим и т. п.;

2) набиратися, набратися, понабиратися, (находить) находити, найти, понаходити, набиватися, набитися, понабиватися, (собираться, скопляться) збиратися, зібратися, назбиратися, (отыскиваться) знаходитися, знайтися, познаходитися. [Вже по всіх усюдах потроху набирається чималенько нашої свідомої інтелігенції (Крим.). На храм було у нас не без людей: то той, то сей, то куми, то побратими, - тай набереться (Кониськ.). Набралося в чобіт води (Сл. Гр.). О, де ви такі розумні й понабирались? (Номис). Вилили з колодязя всю воду до цятини, а вона-ж узнов найде (Борз.). Тоді дешевше все було, малолюдно було, тепер уже миру набилося (Март.)]. Понемногу -раются охотники (желающие) - потроху набираються (збираються, знаходяться) охочі. Много ли их? - С десяток -рётся - чи багато їх? - Душ з десять (з десяток) набереться (добереться, знайдеться). Несколько рублей, может быть, и -рётся - кілька (декілька) карбованців може й набереться (настягається, найдётся знайдеться, едва-едва витулиться). [Настягалося рублів на кілька грошей (Мирн.). Подивлюсь по грошах: може й витулиться копа з шагом (Лебединщ.)];

3) типогр. - складатися, скластися и зложитися, набиратися, набратися; бути складаним, набираним, складеним, зложеним, набраним. Книга скоро -рётся - книжка незабаром буде складена (набрана). Уже -рается десятый лист - уже десятий аркуш складається (набирається);

4) набиратися, набратися, (о мног.) понабиратися чого, (кругом) оббиратися, обібратися, наоббиратися чим и чого. [Як насиплеш тілько злота, що всі мої люди наберуться кілько зможуть, то твій палац буде (Рудан.). А я думаю собі: як дасть мені грошей, то пхатиму в пазуху і в рукава, і в пелену наберу, одно слово, так обберуся грішми, що вже більше нікуди (Київщ.)]. -браться репьев, блох - набратися реп'яхів, убратися (обібратися) в реп'яхи, набратися бліх. [Підеш, дак у реп'яхи й уберешся (Г. Барв.). Свиня в реп'яхи обібралася (Сл. Гр.)]. -браться денег взаймы - напозичатися (грошей). [Ніхто вже не дає: у всіх вже напозичалися (Харк.). Напозичався вже так що й у вічі людям дивитися ніяково (Тесл.)]. -браться барства - набратися панства. [Вона довго терлась коло панів і набралась од них трохи панства (Н.-Лев.)]. -браться ловкости, учёности - набратися спритности, учености. - браться вредных правил, взглядов - набратися шкодливих правил, думок. -браться дурных привычек - набратися поганих завичок (звичок). Я впутался в это дело и -брался одних оскорблений - я встряв у цю справу і набрався (наслухався, вульг. наївся) самих образ. -ться сил (силы) - набиратися, набратися сили, убиватися, убитися, убиратися, убратися в силу, (окрепнуть) осильніти, (диал.) нажитися. [Там діти замолоду набираються сили та досвіду (Наш). Український рух шириться, і в силу вбивається письменство (Рада). На восьмий тиждень я устав з ліжка, тоді вже почав жваво у силу вбиратись (М. Вовч.). У нас сю ніч знайшлося теля, тільки ще не осильніло: не може стояти на ногах (Хорольщ.). За такої погоди можна нажитися (Звин.)]. -ться здоровым - набирати(ся), набрати(ся) (нагулювати, нагуляти, закохувати, закохати) здоров'я, оздоровлятися, оздоровитися. [Неначе набирав здоров'я, слухаючи його (Франко). Давав синові нагуляти здоров'я, не будив його рано (Мирн.). Хай здоров'ячка закохує, щоб тоді хазяїнувать подужав (Тесл.). В сій воді він купався, оздоровлявся, оздоровить і тебе (Борз.)]. -ться смелости - набиратися, набратися відваги (смілости), збиратися, зібратися на смілість, насмілюватися, насмілитися, насміти (що зробити). [Перевірившися, що жахавсь по-дурному, набирався нової, ще більшої відваги (Коцюб.). Иноді хочеться поцілувати там чи приголубити, та й соромно чогось, не насмію (Васильч.)]. -ться греха - набиратися, набратися гріха. [Мо вона скоро вмре, дак не хочу гріха набираться (Борз.)]. -браться беды - набратися (зазнати, здобутися, вкусити) біди (лиха, шутл. чихавиці). [Вже-ж і зазнав я лиха з тим позовом! (Кониськ.). На цій широкій та прибитій, слізоньками перелитій дорозі не раз і не двічі здобудеться чумак лиха (Коцюб.). Певна річ, що були-б ми набралися доброї чихавиці (Кониськ.)]. -браться страху - набратися (наїстися) страху. [Судячи по страху, якого наївся за той час у самоті, був певний, що уйшов з десять миль (Франко)]. -браться охоты - підібрати охоти. [Я підібрала охоти їхати до міста (Вінниччина)].

* * *

несов.; сов. - набраться

1) набира́тися, набра́тися, -беру́ся, -бере́шся и мног. понабира́тися

2) тип. склада́тися, скластися (складеться), набира́тися, набра́тися

3) (напиваться пьяным) набиратися, набратися и мног. понабира́тися, сов. насмокта́тися, -смокчу́ся, -смокчешся, нажлу́ктитися, -кчуся, -ктишся

1) (вместе со ступнёй или без ступни) нога (мн. ноги, ніг); (ступня) нога, (зап.) стопа. [Тупне кінь ногою (Шевч.). Хлопчик стоїть на одній нозі (М. Вовч.). Вовка ноги годують (Номис). Стежка засипана снігом, і ані одного сліду стопи людської не видно на його білій скатерті (Франко)]. Две, обе -ги - дві, обидві ноги (нозі). [Стає на руках, одкидає обидві нозі назад, неначе брикає ними (Н.-Лев.)]. Левая, правая -га - ліва, права нога. Задние, передние -ги - задні, передні ноги. Деревянная -га - дерев'яна нога, (деревяшка) дерев'янка, (костыль) милиця. Вверх -гами - а) (в прямом знач.) догори ногами, горініж, сторч головою; б) (перен.: вверх дном) догори ногами, догори коренем, шкереберть. [Все він перевернув догори коренем (Звин.)]. -гами вниз (к земле) - долініж. Босыми -гами - босими ногами, (босиком) босоніж. В -гах - в ногах. Пусть не путается в -гах партии - (не)хай не плутається під ногами в партії. На босую -гу - на босу ногу, (на-)босоніж, на-босе. Лёгкий на -гу - см. Лёгкий 7. Он на -гах (ходит, здоров) - він уже підвівся (став) на ноги, він уже ходить, він уже здоровий (одужав, вичуняв, диал. оклигав и оклигнув). Он уже опять на -гах - він уже знов(у) на ногах. В грехах, да на -гах - у гріхах, та на ногах. Быть весь день на -гах - бути цілий день на ногах, цілий день не сісти (не присідати). [Я-ж цілий день не сяду! (Звин.)]. Под -гами - під ногами, (изредка) під ногою. [Ви підіймаєтесь сходами; вони риплять під вашою ногою (Микит.)]. С головы до -ног, с ног до головы - від голови до ніг (зап. до стіп), від ніг (зап. від стіп) до голови. [Обміряв її величним поглядом од голови до ніг (Крим.)]. Вооружённый с головы до ног - озброєний від голови до ніг (до п'ят). Со всех ног - що-духу (в тілі), що є (єсть) духу, скільки духу, що-дух у тілі (М. Вовч.), що ноги несуть (несли), (во всю прыть) чим-дуж, (во все лопатки) на всі заставки, на всю витягу, (опрометью) прожогом. С руками и (с) -гами - з руками й (з) ногами. У чьих ног - коло (біля) чиїх ніг (зап. стіп), (зап.) у чиїх стіп. [У стіп твоїх (душа) весь свій тягар скидає (Франко)]. Ни -гою (к кому) - (а)ні кроку (ні ногою) (до кого). -ги не клади (не ставь, не заноси) куда - і ступнути (і ходити) не думай куди, (а)ні кроку (ні ногою) куди. -ги моей не будет у тебя - ноги моєї не буде в тебе. Бросаться, броситься кому в -ги - кидатися, кинутися кому в ноги (під ноги, до ніг), падати, впасти кому в ноги (під ноги, до ніг). [Упав фараону під ноги (Франко). Він упав до ніг милосердного анабаптиста (Кандід)]. Быть на короткой (дружеской) -ге с кем - см. Короткий 4. Быть (стоять) одной -гой в могиле - бути одною ногою в труні (в домовині), стояти одною ногою над гробом (у гробі, в домовині). Валиться, свалиться с ног - на ногах не стояти (не встояти), валитися (падати), звалитися (з ніг). [Вийду за ворота, від вітру валюся (Метл.)]. Вставать с левой -ги, левою - гою (с постели) - вставати на ліву ногу (лівою ногою) (з постелі, з ліжка). Давай бог -ги - ходу, хода, драчки, навті[е]ки, навтікача; срв. Наутёк. [Як побачив це я, кинув мерщій кавун, та ходу (Звин.). Я, не довго думавши, зараз навтіки, куди очі зирнули, а ноги понесли (М. Вовч.)]. Держать свой дом на приличной -ге - держати (тримати) свою господу на порядній (пристойній) стопі (на пристойній лінії, як у (добрих) людей, як порядним людям годиться). Держаться, удержаться на -гах - триматися (держатися), втриматися, (вдержатися) на ногах. Жить на широкую (на большую, на барскую) -гу - жити на широку стопу (в розкошах, на всю губу, по-панському, диал. велико), розкошувати, панувати. [Захотів він велико жити і аж три кімнати собі найняв (Лубенщ.)]. Итти (-га) в -гу - іти (ступати) (нога) в ногу, іти (ступати) ступінь у ступінь, (держать шаг) тримати крок. [В мене донька в ногу з Жовтнем завжди йде (Влизько). Він так ступінь у ступінь ступає, наче міря, як тра ступати (Канівщ.). Жовнярський крок тримати (Франко)]. Не в -гу итти, сбиваться (сбиться) с -ги - іти не в ногу. Итти -га за -гу (-га по -гу) - іти нога за ногою; см. ещё Медленно 1 (Итти -но) и Плестись 2. [Ішов захожий тихо, нога за ногою (Мирний)]. Кидать, кинуть что под -ги кому - кидати, кинути що під ноги кому. Кланяться, поклониться в -ги - кланятися (вклонятися), вклонитися в ноги. [Вклонилася низенько, аж в самії нозі (Сл. Закр.)]. Класть (слагать), положить (сложить) что к -гам чьим - класти (складати), покласти (скласти) що до ніг чиїх. [До ніг народженої з піни складайте… ліхтар мій… і кий (М. Зеров)]. -ги носят - ноги носять. Куда -ги понесут - куди ноги понесуть, (куда глаза глядят) світ за очі (за очима), куди глядя, навмання, навманя[ь]ки. Отбиваться от чего руками и -гами - відбиватися від чого руками й ногами, (сопротивляться) пручатися проти чого руками й ногами, опинатися (огинатися) (що-сили) проти чого. Переваливаться с -ги на -гу - перехилятися (перехняблюватися) з боку на бік, коливати з ноги на ногу; см. Переваливаться 3. Переминаться с -ги на -гу - переступати з ноги на ногу (фам. з однієї на другу), (топтаться) тупцюватися, тупцятися, топтатися. Плясать в три -ги - витанцьовувати на всі заставки. -ги не повинуются (не слушаются) - ноги не слухають(ся) (не х(о)тять слухатися). -ги подкашиваются, подкосились - ноги підломлюються (підтинаються, мліють), підламалися (підтялися, помліли). Поднимать, поднять (поставить) кого на -ги - а) (больного) зводити, звести кого на ноги, на світ пустити кого. [Хто мене на світ пустив? - Я тепер здорова (Мартинов.)]; б) (перен.) зводити (ставити), звести (поставити) кого на ноги; срв. Поставить 1. Подставлять -гу - см. Ножка (Подставлять -ку). Положить -гу на -гу - закласти ногу на ногу. Поставить войска на военную, на мирную -гу - перевести військо на воєнне, на мирне становище. Протянуть -ги - а) (в прямом знач.) простягти (витягти) ноги, (о мног.) попростягати (повитягати) ноги; б) (умереть) простягтися, випростатися, (вульг.) задерти ноги, дуба дати, ґиґнути, освіжитися, перекинутися. См. Протягивать 1 (-нуть ноги). Сбивать, сбить с ног кого - збивати (валити, звалювати), збити (звалити) з ніг кого; см. ещё Заморочить кого. Связать кого по рукам, по -гам - зв'язати кому руки й ноги, (сделать жизнь несчастной) зав'язати кому світ. Срезать кого с ног - знеславити, зганьбити, зганьбувати кого. Ставать (вставать, становиться), стать (встать) на -ги - а) (в прямом знач.) зводитися (здійматися, спинатися), звестися (знятися, с[зі]п'ястися) на ноги, (порывисто) схоплюватися (зриватися), схопитися (зірватися) на (рівні) ноги; б) (перен.) спинатися (зводитися, здійматися), с[зі]п'ястися (звестися, знятися) на ноги (на собственные -ги: на власні ноги), (диал.) оклигати, оклигати и оклигнути. Срв. Подниматься. [Коли довелося спинатися на власні ноги, то обставини дуже змінилися на гірше (Н. Громада). Він довго бідував; оце оклигав, як зробився завідуючим ремонтами (Лубенщ.)]. Ставать (вставать, становиться подниматься), стать (встать, подняться) на задние -ги - ставати, спинатися, зводитися, здійматися), стати (с[зі]п'ястися, звестися, знятися), (о мног.) поставати (поспинатися, позводитися, поздійматися) на задні ноги, (на дыбы) ставати, стати, (о мног.) поставати цапа (цапки, цапком, ставма, дуба, дибки дибка, гопки). Не знает, на какую -гу, стать - не знає, на котру ступити (ступнути). Стать без ног - позбутися ніг, втратити ноги, зробитися безногим, збезножіти. Еле -ги унести откуда - ледве ноги винести, ледве втекти (диал., зап. вивтекти) звідки. Унеси бог -ги - аби тільки (лиш(е)) втекти; см. ещё выше Давай бог -ги. Руками и -гами упираться - упиратися руками й ногами; см. ещё выше Отбиваться руками и -гами. Хромать на одну -гу - кульгати (шкандибати, шкатульгати) на одну ногу. Ног под собою не чувствовать (не чуять) - землі (ніг) під собою не чути. [Землі під собою не чув: як той вітер мчавсь (Мирний)]. Шаркать -гами - човгати (совгати) ногами. Одна -га тут другая там - одна нога тут, друга там; (реже) на одній нозі. [«Хутче-ж!» - «На одній нозі» (Свидн.)]. За глупой головой и -гам непокой - за дурною головою і ногам лихо (Приказка). Баба-яга, костяная -га - баба-яга нога-костюга, баба-яга костяна нога (ЗОЮР II);

2) (подставка, стойка) нога; срв. Ножка 2;

3) строит., техн. - (крана, копра, циркуля) нога; (наслонная) наріжник (-ка); (стропильная) кроквина;

4) (у сапожников) копил (-ла); см. Колодка 3;

5) (снопов) ряд (-ду), рядок (-дка).

* * *

1) мор. трюм

2) утримування, захоплення

3) влада; вплив (на — on, over, upon)

4) опора, вушко; захват

5) сховище, вмістилище

6) в'язниця, тюремна камера; місце ув'язнення

7) володіння; зберігання

8) поет. схованка, притулок

9) охорона, захист

10) арешт; ув'язнення

11) фортеця

12) фіксація

13) здатність схопити (зрозуміти)

14) спорт. захват (боротьба)

15) спорт. тримання м'яча

16) муз. пауза

v (past і p.p. held)

1) тримати, держати

2) утримувати; стримувати; затримувати; зупиняти, спиняти

3) володіти, мати; бути власником

4) зберігати контроль (над чимсь)

5) вміщувати, мати в собі

6) гадати, вважати

7) утримувати під вартою; тримати у в'язниці

8) (of, from) бути зобов'язаним (комусь); залежати (від когось)

9) зазнавати, терпіти, зносити (щось)

10) зобов'язувати, змушувати

11) тривати, триматися, стояти

12) займати (посаду)

13) вести (розмову)

14) заволодівати (увагою)

15) зберігати, утримувати (в пам'яті)

16) дотримуватися (переконань)

17) резервувати

18) влаштовувати, організовувати, проводити

19) святкувати, відзначати

20) бути непроникним, не пропускати

21) піти на парі

22) зачати, понести (про самку)

* * *

1) утримання, утримування; захоплення; хватка

2) (часто on, over, upon) влада; вплив

3) те, за що можна вхопитися; опора; захват, вушко

4) сховище, вмістище

5) icт. в'язниця, місце ув'язнення; тюремна камера

6) притулок, укриття; лігвище, барліг

7) замовлення, вимога

8) icт. арешт; ув'язнення

9) icт. фортеця

10) cпopт. захват ( боротьба); тримання м'яча

11) кiнo; жapг. "холд", вдала частина зйомки

12) мyз. фермата

13) cпeц. фіксація

14) aв.; кocм. затримка ( вильоту)

1) тримати

2) утримувати, стримувати; затримувати; зупиняти

3) володіти, мати; бути власником

4) утримувати; зберігати контроль ( над чим-небудь)

5) вміщати, містити в собі

6) тримати, зберігати ( що-небудь де-небудь)

7) думати, гадати, вважати, вбачати; юp. визнавати, вирішувати; виносити ( судове) рішення

8) утримувати під вартою; тримати у в'язниці

9) icт. (of, from) залежати; бути зобов'язаним

10) icт. терпіти, виносити ( що-небудь)

11) icт. зобов'язувати; змушувати

12) витримувати (вагу, напругу); підтримувати, тримати; нести

13) тривати, триматися, стояти ( про погоду)

14) ( to hold good або true) мати силу ( про закон); залишатися в силі (про принцип, обіцянку)

15) займати ( посаду)

16) заволодівати ( увагою)

17) зберігати, тримати ( у пам'яті)

18) дотримуватися (поглядів, переконань)

19) резервувати (місця, квитки)

20) провести, улаштувати, організувати ( захід)

21) не пропускати ( рідину), бути непроникним

22) затискати, затикати (ніс, вуха)

23) icт. битися об заклад, ставити ( ставку)

24) зачати, понести ( про самку)

25)

v (1-ша особа sing pres. am; 2-га особа sing pres. are; 3-тя особа sing pres. is; pl pres. are; sing past was; pl past were; p.p. been)

1) бути, бувати

2) жити; існувати

3) перебувати; бути присутнім

4) залишатися

5) відбуватися, траплятися, статися

6) дорівнювати, становити

7) розм. коштувати

8) мати значення (вартість)

9) супроводити (у побажанні)

10) як дієслово-зв'язка бути

11) у сполученні з pres.p. утворює форму continuous

12) у сполученні з інфінітивом означає повинність

* * *

(oдн. was мн. were); been; теп. ч. 1-ї oc.; oдн. am 3-я oc.; oдн. is 2-a; oc.; oдн. 1-a, 2-a, 3-я oc.; мн. are; заст. 2-a; oc. oдн. теп. ч. art

1) бути, існувати

2) бути, знаходитися; бути присутнім; перебувати; залишатися

3) відбуватися, траплятися, здійснюватися

4) дорівнювати, становити; коштувати; значити, важити

5) піднес. супроводжувати ( в окличних реченнях як побажання)

6) there is є, є в наявності

7) to have been відвідувати, бувати; заходити, бути

8) to be at smth мати намір зробити або сказати що-небудь; нападати, накидатися на що-небудь; брати без дозволу

9) to be at smb приставати до кого-небудь

10) to be above smth /doing smth / бути вищим за що-небудь; не опускатися до чого-небудь

11) to be beneath smth; smb бути нижче чого-небудь, кого-небудь

12) to be beyond smth; smb бути поза, за межами чого-небудь, можливостей кого-небудь

13) to be abreast of smth бути в курсі чого-небудь

14) to be after smb переслідувати, намагатися піймати кого-небудь

15) to be after smth замірятися на що-небудь, прагнути заволодіти чим-небудь

16) to be about to do smth збиратися, мати намір зробити що-небудь

17) to be against smth суперечити чому-небудь, іти врозріз із чим-небудь

18) to be for smth стояти або бути за ( що-небудь)

19) to be for some place відправлятися, їхати куди-небудь

20) to be on smb бути оплаченим ким-небудь; раптово настати (про свята, вибори)

21) to be on smth входити до складу, бути членом ( комісії)

22) to be on smb; smth бути поставленим на кого-небудь, що-небудь (нaпp., на коня)

23) to be up to smth замишляти, затівати що-небудь; знати, бути обізнаним про що-небудь

24) not to be up to (doing) smth не спромогтися зробити що-небудь, не впоратися із чим-небудь; поступатися ( кому-небудь)

25) to be up to smb бути покладеним на кого-небудь ( про відповідальність); залежати від кого-небудь

26) to be up against smth; smb стикнутися з чим-небудь, ким-небудь; зустріти відсіч

27) to be up for smth бути піднятим, виникати, розглядатися ( про питання); розглядати в суді, судити; призначатися до продажу; бути висунутим кандидатом, бути претендентом (на посаду, пост)

28) to be with smb підтримувати кого-небудь; розуміти, стежити за тим, що говорять

29) to be with smb; smth працювати у кого-небудь, де-небудь ( по найму)

30) як дієслово-зв'язка бути

31) з наступним інфінітивом виражає повинність, обумовлену домовленістю, планом

32) заст. у сполученні з p. p. дієслів to come, to fall, to sit, to run, to get та ін.

33) у сполученні з pres. p. служить для утворення тривалої форми

34) у сполученні з p. p. перехідних, деяких неперехідних дієслів служить для утворення пасивної форми

1. n

1) нога (від стегна до ступні)

2) нога, лапа (тварини); лапка (комахи)

3) гомілка

4) задня голінка (частина туші)

5) ножний протез

6) ніжка, підпірка; підставка; стійка

7) колоша, халява

8) етап, частина шляху

9) спорт. етап у естафеті

10) мор. галс

11) спорт. тур; коло

12) (скор. від black-leg) а) штрейкбрехер; б) шахрай

13) лінійка (рейсшини)

14) тех. косяк; коліно; косинець

15) мат. сторона (трикутника); катет

16) відрізок кривої

17) ел. фаза

18) жарт. розшаркування

19) спорт. вигране очко

2. v

1) штовхати (проштовхувати) ногою

2) ударити по нозі

3) захопити ногою (м'яч)

* * *

1) нога ( від стегна до ступні); нога, лапа ( тварини); лапка ( комахи); ножний протез

2) гомілка

3) нога, задня голяшка ( частина туші)

4) ніжка, підпірка, підставка; стояк

5) штанина, колоша; халява

6) етап, частина шляху; cпopт. етап в естафеті; мop. галс; кocм. ділянка траєкторії; ділянка дороги безпосередньо біля перехрестя або примикання

7) "нога бетсмена" (частина поля; крикет)

8) cпopт. тур, коло; круг ( біг)

9) cкop. від blackleg1

10) лінійка ( рейсшини); тex. косяк; коліно; косинець

11) мaт. сторона ( трикутника); катет; відрізок ламаної лінії; довга сторона паралелепіпеда

12) eл. фаза, плече ( трифазної системи)

13) icт. розшаркування

14) плече, гілка (приладу, електричного кола)

1) (звич. to leg it) ходити, крокувати; швидко пересуватися тікати, втекти

2) штовхати, проштовхувати ногою ( leg through)

3) cпopт. захопити ногою ( м'яч)

4) ударити по нозі

1) підтримувати, підпирати

2) показувати; виставляти

3) зупиняти, затримувати

4) грабувати

5) aмep. призначати грабіжницькі ціни, "обдирати"

6) утриматися на ногах ( послизнувшися)

7) витримувати, не піддаватися

8) підтверджуватися; збуватися

9) (on) відкласти, відстрочити; ( тимчасово) відмовитися

10) триматися, стояти ( про погоду)

11) ворушити ( сіно)

1) підтримувати, підпирати

2) показувати; виставляти

3) зупиняти, затримувати

4) грабувати

5) aмep. призначати грабіжницькі ціни, "обдирати"

6) утриматися на ногах ( послизнувшися)

7) витримувати, не піддаватися

8) підтверджуватися; збуватися

9) (on) відкласти, відстрочити; ( тимчасово) відмовитися

10) триматися, стояти ( про погоду)

11) ворушити ( сіно)