-
1 Стефан
см. Степан -
2 Стефан Іванович Зизаній
Філософський енциклопедичний словник > Стефан Іванович Зизаній
-
3 Стефан Іванович Кукіль
Філософський енциклопедичний словник > Стефан Іванович Кукіль
-
4 Стефан Калиновський
див. Калиновський, Стефан -
5 Стефан Яворський
див. Яворський, Стефан -
6 Забужко, Оксана Стефанівна
Забужко, Оксана Стефанівна (1960, Луцьк) - укр. філософ, письменник. Закінчила філософський ф-т КНУ ім. Т. Шевченка (1982). Канд. філософських наук (1987). Ст. наук, співр. Ін-ту філософії ім. Г. Сковороди НАНУ. Викладала україністику в Пенсильванському та Пітсбурзькому ун-тах США. Сфера наукових інтересів Забужко, Оксана Стефанівна історія й теорія культури, історія філософії, естетика. Лауреат премії ім. Г. Сковороди Національної Асоціації українознавців (1992), премії Президії НАНУ (1993), стипендіат Американського фонду Фулбрайта (1994).[br]Осн. тв.: "Дві культури" (1990); "Філософія української ідеї та європейський контекст: Франківський період" (1992, 1993); "Шевченків міф України: Спроба філософського аналізу" (1997); "Хроніки від Фортинбраса: Вибрана есеїстика 90-х" (1999).Філософський енциклопедичний словник > Забужко, Оксана Стефанівна
-
7 Зизаній, Стефан Іванович
Зизаній (Кукіль), Стефан Іванович (серед. XVI ст., с. Потеличі, Львівщина - 1600) - укр. релігійний і культурний діяч, один з ідеологів суспільно-політичної діяльності братств Н. ародився в сім'ї міщанина Івана Куколя. На зразок європейських гуманістів взяв собі як псевдонім грецьк. варіант свого прізвища - Зизаній. У житті та діяльності З. чітко окреслюються два періоди - львівський (до кінця 1592 р.) та віденський (1593 - 1600). З. - активний діяч укр. братського руху, член львівського Успенського братства, все його життя тісно пов'язане з педагогічно-освітньою і проповідницькою діяльністю. З. відомий як автор принаймні чотирьох полемічних друкованих видань ("Катехізис" (1595); "Лист Ієремїї патріархи Константинопольського напоминальний..." (1596), додатків до підручника свого брата Лаврентія Зизанія "Наука ку читанню і розумєню писма словенского..." - "Изложеніє о православной вірі", "О вчловеченіи Господни" та "О знаменіи Крестном"; "Казане святого Кирила, патріарха єрусалимського о антихристі і знаках єго, з розширенієм наукі против єресей розних" (1596). Перші дві книги не дійшли до нашого часу, фрагменти з них ми зустрічаємо у працях опонентів 3 Р. елігійна та світоглядна доктрини З., сформульовані у його працях, характеризуються самобутністю і відмінністю від догматів як католицької, так і православної церков. Зокрема, це схильність до тридеїзму, обстоювання погляду про невідокремлюваність душі від тіла, про її смертність тощо. Чільне місце у його працях відведено есхатологічній проблематиці. Хіліастичні мотиви у З. тісно переплетені з соціальними поглядами. За всієї зовнішньої містичності вчення З. виходило за рамки релігійної проблематики, мало яскраво виражений демократичний і реформаційний зміст. Про це свідчить обстоювання ним принципу соборності, згідно з яким не верховні пастирі, а віруючі миряни повинні контролювати священиків, брати участь в управлінні церквою й мати право голосу у справах віри.Філософський енциклопедичний словник > Зизаній, Стефан Іванович
-
8 Калиновський, Стефан
Калиновський, Стефан (1700 - 1753) - укр. церковний діяч, філософ. Закінчив КМА (1727), де викладав філософію і риторику. Од 1732 р. К. - префект КМА, а од 1734 р. ректор Московської слов'яно-греко-латинської академії. У Росії К. був членом Синоду, псковським єпископом, новгородським архієпископом. Прочитаний ним у 1729 - 1730 рр. у Москві і Петербурзі філософський курс за своєю структурою і змістом репрезентує один із варіантів характерної для КМА тих часів барокової схоластики, на якому позначився вплив ранньопросвітницької філософії. Етика К. являє собою інтерпретацію етичних трактатів Аристотеля в руслі християнської доктрини В. одночас, будуючи свою етичну концепцію на раціональних умоглядних розмірковуваннях та відсуваючи на другий план чуттєві, емоційні стимули людської поведінки, К. демонструє також просвітницькі тенденції в осмисленні етичної і філософської проблематики в цілому.[br]Осн. тв.: "Філософський курс" (1729 - 1730); 11 повчальних "Слів" (короткі релігійно-філософські трактати). -
9 Кукіль, Стефан Іванович
Філософський енциклопедичний словник > Кукіль, Стефан Іванович
-
10 Оксана Стефанівна Забужко
Філософський енциклопедичний словник > Оксана Стефанівна Забужко
-
11 Яворський, Стефан
Яворський, Стефан (1658, с. Явори Львівської обл. - 1722) - церковний, суспільно-політичний діяч, письменник, філософ. Початкову освіту отримав у Яворі, пізніше вчився в КМА, згодом у Львові, Любліні, Познані та Вільно в єзуїтських навчальних закладах. Після повернення в Київ викладає в Академії риторику, філософію та теологію. Його курс лекцій, що має назву "Філософське змагання" (1692 - 1693), є свідченням становлення професійної філософії в Україні і зразком постренесансної схоластики, де томістичний аристотелізм уживається з філософськими тенденціями Нового часу. Плідною у київський період його діяльності була полемічна творчість. Його твори "Конкордація Святого Письма", "Про церкву", "Про Святу Трійцю" присвячені полеміці з католицизмом. Я. відомий своєю поетичною творчістю, удостоєний титула "лавроносний поет". Як громадсько-політичний діяч тісно співпрацював з гетьманом Мазепою, виконував ряд дипломатичних місій. Я. - реформатор і протектор Московської слов'яно-греко-латинської академії. Через розходження поглядів на церковну реформу (він був прихильником розмежування світської і духовної влади) з тогочасними можновладцями в Росії поступово відходить від активної суспільно-політичної праці. Головним твором Я. є його полемічна книга "Камінь віри...", де робиться спроба об'єднати зусилля православних і католиків для полеміки з протестантизмом.[br]Осн. тв.: "Філософське змагання" (1692 - 1693); "Камінь віри" (1728). -
12 Stefan
Стефан -
13 stephanite
n мін.стефаніт, чорний срібний блиск* * *n; мін.стефаніт, чорний срібний блиск -
14 Захара, Ігор Степанович
Захара, Ігор Степанович (1943) - укр. філософ. Закінчив ф-т іноземних мов ЛНУ ім. І. Франка. Канд. філософських наук (1977), доц. кафедри історії філософії ЛНУ ім. І. Франка. Тема канд. дис.: "Філософські погляди Стефана Яворського". Працює в галузі історії укр. філософії.[br]Осн. тв.: "Боротьба ідей у філософській думці на Україні на зламі XVII - XVIII ст." (1982); "Стефан Яворський" (1992); "Лекції з історії філософії" (1998); Переклад з лат. мови курсу лекцій з філософії Стефана Яворського: "Яворський Стефан. Філософські твори." В 3 т. Т. 1. (1987).Філософський енциклопедичний словник > Захара, Ігор Степанович
-
15 Stefanie
n ж. ім'яСтефані -
16 Stephanie
n ж. ім'яСтефані -
17 Stephen
n ч. ім'я1) Стівен2) бібл. Стефан -
18 stephanite
n; мін.стефаніт, чорний срібний блиск -
19 крейцер
монета) крайцар, (гал.) ґрайцар (-ра). Монета в 1/2 -ра - піняз, пінязок (-зка) (Угор.). Монета первоначально в шесть, а потом в десять -ров - шістка, (диал.) шустка. [Брав за то дві шустці на горілку (Стефан.)].* * *ист.кре́йцер; диал. кре́йцар -
20 лежать
1) лежати на чому, в чому, біля чого, під чим, (покоиться) спочивати. [Боже поможи, а сам не лежи (Номис)]. -жать на спине, на животе, на боку - лежати на спині, на череві, на боці. -жать ничком - лежати ниць (ницьма, долічерева). [Лежали ницьма на землі (Новомоск.)]. -жать навзничь - лежати навзнак(и) (горілиць, горізнач, горічерева). -жать в противоположные стороны головами - лежати митусем (митусь), (шутл.) валетиком. [Полягали як треба, а вранці митусем лежали (Козелечч.)]. -жать калачиком - верчика лежати. -жать в постели, в люльке - лежати у ліжку (у колисці). -жать пластом, лежнем - лежати лежма. [Лежма лежу хвора (Звягельщ.)]. -жать без сознания в обмороке - лежати непритомним. -жать замертво - лежати, як мертвий. -жать камнем - лежати каменем (як камінь). -жать боком (на боку) - лежати боком (боками), (валяться) кабанувати. [Городянські пани лежать боками (Яворн.). Не хочеться мені уставати, - щось я утомився, - так би й кабанував цілісінький день (Аф.-Чужб.-Шевч.)]. Имеется возможность вволю -жать - доліжно кому. [Чи доїжно, чи доліжно тобі? - питають наймичку (Номис)]. -жать больным - у недузі лежати. [Жінка в недузі лежала (М. Вовч.)]. -жать при смерти - лежати на смерть (на смертельній, на смертній постелі). -жать в родах - лежати в полозі (пологах). [А там жінка молоденька лежить у полозі (Руданськ.)]. Теперь он на погосте -жит - тепер він на цвинтарі спочиває;2) (быть положену, о неодуш. предм.) лежати. Потолок -жит на балках - стеля лежить на легарях (ощепинах) та на сволокові. Хлеб -жит - хліб лежить. Плохо -жит что-л. - легко лежить щось. [Не гріх тоді й підняти, що легко лежить (Мирн.)];3) (оставаться без употребления, движения) лежати, (понапрасну) дармувати. Хорошая слава -жит, а худая по дорожке бежит - добра слава лежить, а погана біжить. Худые, вести не -жат на месте - лихі вісті не лежать на місці. У него в сундуке -жит много денег - у його в скрині сила грошей (грошви). У него тысячи -жат в банках да в акциях - у його тисячі по банках та в акціях. -жать в дрейфе на якоре (морск.) - стояти (бути) на кітві (на якорі), лежати в дрейфі (дрейфувати). -жать невозделанным (агроном.) - вакувати, (целиною) облогувати, лежати облогом. [Третє літо ці дві десятині облогують (Харківщ.)];4) (быть расположену) лежати, бути, знаходитися, (расположиться) розлягтися, розгорнутися. [Основа лежить під самим Харковом (Куліш). Наше село розляглося по яру (Звин.)]. Весь город -жит как на ладони - все місто - як на долоні (розгорнулося). Селение - жит на большой дороге - село при битій дорозі (над шляхом). Киев -жит на запад от Харькова - Київ знаходиться від Харкова на захід;5) (иметься, быть) бути, лежати. Между нами -жала целая бездна - між нами була (лежала) ціла безодня (прірва). На улицах -жит непроходимая грязь - на вулицях (стоїть) невилазно багно (сила болота). На этом имении - жит тысяча рублей долгу - на цьому маєткові лежить тисяча карбованців боргу;6) (иметь склонность) лежати, хилитися, нахил мати до чого. Моё сердце к нему не -жит - моє серце не лежить до його;7) (заключаться, состоять) полягати, лежати, бути в чому. -жать в основе, в основании чего-л. - лежати в основі чого, бути за підставу (основу, підвалину) для чогось;8) (находиться на ответственности) бути на відповідальності чиїйсь, лежати, зависати на кому, на чиїй голові. [На твоїй голові все зависло (Каменечч.)]. Всё хозяйство - жит на нём - все господарство на його відповідальності, всі господарські справи лежать на ньому, належать до його. На ней -жит весь дом - до неї належать усі хатні справи, (принуд.) вся хата звисла на неї. -жать на обязанности кого-л. - бути чиїм обов'язком (на чиєму обов'язку). Содержание семьи -жит на моей обязанности - утримання родини (утримувати родину) це мій обов'язок, моя повинність. -жать на совести - лежати, тяжіти на совісті; срвн. Тяготеть. -жит на душе, на сердце (тяготит) - лежить, тяжить (каменем) на душі (серці), обтяжує душу (серце). Этот долг -жит у меня на душе - цей борг обтяжує мені душу (каменем лежить, тяжить на моїй душі). Лежащий - що лежить, (прилаг.) лежачий. [Лежачого не б'ють (Прик.)]. -щий выше - горішній, (ниже) долішній. -щий вокруг - околични[і]й, дооколични[і]й; срвн. Окружающий. [З дооколичних сіл припливуть на ниви звуки дзвонів (Стефан.)]. -щий хорошо - добре припасований (прилаштований), (о платье) гарно облеглий, доладній, доладу (по)шитий, як улитий. [Як улита свитка (Мирг.)].* * *лежа́ти\лежать на боку́ (на печи́) — перен. виле́жуватися, ледарюва́ти, байдикува́ти, ба́йди (ба́йдики) би́ти
- 1
- 2
См. также в других словарях:
Стефан IX (X) — лат. Stephanus PP. IX (X) 154 й папа римский … Википедия
Стефан IX — может относиться к следующим лицам: Стефан VIII (IX) (папа римский) Стефан IX (X) (папа римский) Стефан IX Томша правитель Молдавии. Правители и римские папы с именем Стефан/Этьен/Иштван Стефаны по номеру Стефан I · Стефан II … Википедия
Стефан — Стефан, Христиан Фридрих Христиан Фридрих Стефан нем. Christian Friedrich Stephan Дата рождения: 1757 год(1757) Место рождения: Лейпциг, Германия … Википедия
Стефан VI — может относиться к следующим лицам: Стефан V (VI) (? 891) папа римский (885 891) Стефан VI (VII) Иштван Батори шестой король Венгрии с именем Иштван (Стефан). Стефан VI Рареш господарь Молдавского княжества в 1551 1552… … Википедия
Стефан — а, муж. Стар. форма имени (см. Степан).Отч.: Стефанович, Стефановна. Словарь личных имён. Стефан См. Степан. День Ангела. Справочник по именам и именинам. 2010 … Словарь личных имен
Стефан V — может относиться к следующим лицам: Стефан IV (V) (папа римский) Стефан V (VI) (? 891) папа римский (885 891) Иштван V (1239 1272) король Венгрии (1246 1272) из династии Арпадов Стефан V Лакуста господарь Молдавского… … Википедия
СТЕФАН — СТЕФАН Яворский (1658, местечко Явор под Львовом, Украина 27 ноября (8 декабря) 1722, Москва] русский церковный и государственный деятель, крупнейший представитель западнорусской философской школы. Будущий митрополит родился в православной… … Философская энциклопедия
Стефан — Стефан, Stephanos, из Византии, VI в. н. э., греческий эрудит. Написал объемное географическое произведение (свыше 50 книг) в форме лексикона, озаглавленное Этника (Ethnika), которое представляло собой компиляцию сведений, полученных (часто не… … Античные писатели
СТЕФАН — (ум. ок. 35) христианский первомученик и, по преданию, первый диакон. Проповедовал в Иерусалиме и был побит камнями. Память в Православной церкви 4 (17) января, 2 (15) августа, 15 (28) сентября, 27 декабря (9 января), в Католической 26 декабря … Большой Энциклопедический словарь
СТЕФАН — (2 я пол. 1 в. до н. э.) древнегреческий скульптор, ученик Пасителя … Большой Энциклопедический словарь
СТЕФАН — I см. Иштван I … Большой Энциклопедический словарь
