Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

стать желтее

  • 1 пожелтеть

    пожовтіти, зжовтіти, (увядая) пожовкнути, зжовкнути, зажовкнути, ужовкнути, (немного) прижовкнути, (о хлебах) позолотіти, пополовіти, споловіти; (сделаться ещё более жёлтым) пожовтішати. [Трава пожовкла. Ниви пополовіли].
    * * *
    пожовті́ти; ( стать желтее) пожовті́шати; (пожолкнуть; о лице) пожо́вкнути, зжо́вкнути, зажо́вкнути, ( слегка) прижо́вкнути; ( о траве) прируді́ти; ( преим о хлебах) пополові́ти, сполові́ти

    Русско-украинский словарь > пожелтеть

  • 2 стать

    I см. становиться I II сущ.
    1) стать, -ті; (телосложение, фигура) по́стать, -ті, стату́ра
    2)

    \статьти — (обычномн.: особенность телосложения животного) ста́ті, -тей

    рыси́стые \статьти — ( у лошади) риси́сті ста́ті; [быть] под

    \статьть — підхо́дити; ( приличествовать) ли́чити, пасува́ти; (годиться) годи́тися; ( быть под пару) [бу́ти] до па́ри (під стать); ( кому-чему - подобен) поді́бний (до кого-чого, на кого-що); ( кому-чему - в соответствии) відповіда́ти, бу́ти під лад (кому-чому)

    кака́я \стать ть?, что за \стать ть? — ( какой смысл) яка́ ра́ція?

    на \статьть пошло́ — на лад пішло́

    не \статьть бы — ( не следовало бы) не ли́чило б

    с како́й \стать ти? — з яко́ї ре́чі?, з яко́го по́биту?

    Русско-украинский словарь > стать

  • 3 Надра[о]стать

    надрости надростати, надрости над чим, поверх чого, наростати, нарости на чому, над чим, (о мног.) понадростати, понаростати. Надросший - що на(д)ріс; см. ещё Надрослый.

    Русско-украинский словарь > Надра[о]стать

  • 4 Подра[о]стать

    подрасти підростати, підрости (о мног. попідростати), надростати, надрости, доростати, дорости (о мног. подоростати), більшати, побільшати, підбільшати, підбільшати, підникати, підникнути (о мног. попідникати), підій[підни]матися, піднятися, (описат.) вбиватися, вбитися в колодки (в палки, в пір'я). [Стала дівчина підростати. Діти більшають. Підбільшав і пішов учитись у школу (Неч.-Лев.). Телята вже підбільшали. Коли- б мені діти попідникали (Н.-Вол. п.)].

    Русско-украинский словарь > Подра[о]стать

  • 5 шустати

    техн. ша́стать

    Українсько-російський політехнічний словник > шустати

  • 6 бедный

    1) убогий, бідний, немаючий, неможний, незаможний, нужденний, злиденний, тісний, голий, харпак. Беднёхонький - біднісінький, голісінький. Бедный-пребедный - бідний та перебідний. Б. чем - бідний на що. Стать -ным - збідніш[щ]ати. Прикидываться, прикинуться -ным - збіднюватися, біднитися, збіднитися, ницитися, збідкатися, знебожитися, зсинобожитися;
    2) бідолашний, бідашний, бідний, сердечний, горопашний.
    * * *
    бі́дний; мізе́рний; ( убогий) убо́гий, злиде́нний, нужде́нний; ( несостоятельный) незамо́жний

    Русско-украинский словарь > бедный

  • 7 безразличный

    безвиразний. [Заговорив навмисне безвиразним голосом]. Б-ый к чему - байдужий, байдужний, байдужливий до чого, обонятний. Стать -ным (безл.) - забайдужитися, збайдужніти. [Забайдужилось].
    * * *
    1) байду́жий, байдужний, байду́жливий; (утративший интерес к кому-чему-л.) збайдужі́лий, збайдужні́лий
    2) ( не вызывающий к себе интереса) байду́жий, байду́жний, байду́жливий; ( не стоящий внимания) не ва́ртий ува́ги; ( несущественный) неісто́тний
    3) ( ровный) рі́вний; ( сплошной) суці́льний; ( одинаковый) одна́ковий
    4) ( нейтральный) спец. індифере́нтний, байду́жий

    Русско-украинский словарь > безразличный

  • 8 броситься

    кинутися, метнутися, майнути, шатнути, -ся. [Кинувся шукати. Не дожидаючи одповіди хутко метнувся з хати. (Мирн.). Метнулася я та двері попричиняла (М. Вовч.) Стороженька поснула, я молода на улицю майнула. І красти бублики шатнули школярі (Греб.)]. Броситься и стать впереди - вихватитися. Б. в сторону - уломити (метнутися) набік. [Вовк от-от нажене зайця, а той убік як уломить, вовк і зостанеться]. Б. на кого или к кому - кинутися, верг(ну)тися. Б. догонять кого - скочити за ким. [Скочив Виговський з Паволочи за тими татарами (Куліш)]. Попытаться бр. к кому, чему - сунутися, порватися. [Він до челяди сунеться - і челядь пропала (Шевч.). Ой порвався козак Нечай до тугого лука]. Б. в воду - шубовсьнути. Б. искать - шарнути. Б. в глаза - впасти в око, в очі. Б. бежать, догонять - кинутися (пуститися, вдаритися), тікати (бігти навздогін). Б. бежать куда, во что, откуда (о множ.) - сипнути, сипонути, пороснути, шугнути. [Школярі сипонули в школу (Грінч.). Люди так і шугнули од тих дверей (М. Вовч.)]. Б. искать - скидатися (збігатися) шукати. [Скидалися шукати - не знайшли]. Б. стремительно (как мяч) - кинутися опукою. [Онилка так і кинулася до мене опукою (Г. Барв.)].
    * * *

    Русско-украинский словарь > броситься

  • 9 взмокать

    змокати.
    * * *
    несов.; сов. - взм`окнуть
    змока́ти, змо́кнути и змо́кти и мног. позмока́ти, намокати, намо́кнути и намо́кти и мног. понамока́ти, (сов. стать мокрым) змокрі́ти

    Русско-украинский словарь > взмокать

  • 10 вид

    1) (образ, подобие, наружность) вигляд, образ, подоба, постать, постава, стать, (к)шталт, визір (р. -зору), врода. [Мати веселий (гордий, сумний, нужденний) вигляд. Дух святий прийняв подобу (постать) голуба. Постава свята, а сумління злодійське]. В таком виде - в такому вигляді, в такій постаті. В наилучшем виде - в найкращому вигляді, в найкращому світлі, як-найкраще. В п'яном виде, в трезвом виде - по-п'яному, п'яним бувши, по-тверезому, тверезим бувши. Внешний (наружный) вид - зверхній (надвірній) вигляд, врода. На вид, с виду - на вигляд, на погляд, на око, на взір, на позір, з вигляду, з погляду, з виду, з лиця. [Пшениця гарна на взір]. Странный на вид - дивний з погляду, дивного вигляду, дивно виглядаючи. При виде - бачучи, побачивши. Под видом кого, чего - наче-б то хто, що, ніби-то хто, що, в вигляді кого, чого, в образі кого, чого, під позором кого, чого. В виде наказания ему решено… - за кару йому визначено… В виде опыта, милости - як спроба[у], як ласка, за ласку. Иметь вид кого, чего, представляться в виде кого, чего - мати подобу, вигляд кого, чого, виглядати, показуватися, видаватися, як (немов) хто, як що и ким, чим. [Гарне хлоп'я, шкода тільки, що паненям визирає. Виглядає немов винний]. Делать, сделать вид - удавати, удати кого, чинитися ким, виставляти себе як, що. [Удавати невинного, удавати ображеного. Удавав, немов спить. Старе виставляє себе, що не скоро їсть]. Принимать, принять какой-л. вид - набирати, -ся, якого вигляду, перейматися видом, брати (узяти) на себе лице (лик). Подавать, показывать вид - давати в знаки, давати ознаку, вдавати ніби. Не показывать и вида, что… - і навзнаки не давати, що…;.
    2) (матем.: форма, фигура) стать, подоба, форма, вигляд;
    3) (ландшафт, пейзаж) крайовид, вигляд, вид. [Чудовий гірський крайовид. Ой, що за чудові вигляди тут у вас і на річку й за річку (Н.-Лев.). Вид навкруги був сумний];
    4) (видимость, возможность быть видимым): На виду - на оці, на видноті. Быть на виду у кого-л. - бути в оці, в очу, перед очима, перед віччю в кого. [Перед очима в хижої татарви]. Иметь в виду кого, что (рассчитывать на кого, на что) - мати на увазі (на оці) кого, що, важити на кого, на що. [Письменник, що важить і на сільського читача…]; (принимать во внимание, сообразоваться) - оглядатися, уважати на кого, на що, мати кого (що) на думці, на оці, в очу, на увазі, думати на кого. [Народоправство централістичне раз-у-раз оглядатиметься на потреби центральних людей більш, ніж на наші (Єфр.). Передовики лядської політики мали в очу саме панство (Куліш). На кого ви думаєте? = кого вы имеете в виду?]. Имелось в виду - була думка. Имея в виду, что… - маючи на увазі (на оці), що…, уважаючи на те, що… В виду того, что… - з огляду[ом] на те, що… В виду (чего) - через що, уважаючи на що, з оглядом[у] на що, тим що… В виду ранней весны - уважаючи (з огляду[ом]) на ранню весну. Ставить кому на вид - виносити кому перед око, звертати чию увагу, подавати кому на увагу, виставляти (завважати) кому. Скрыться из виду - загубитися, щезнути з очей. Выпустить из виду - спустити з уваги, з очей, забутися. Итти за кем, не выпуская из виду - іти за ким назирцем (назирці), наглядом (наглядці). Для виду - про (людське) око, для [ради] годиться, на визір, для призору. [Аби був на визір]. Ни под каким видом - жадним способом, ні в якому разі. Видом не видать - зазором не видати, і зазору немає;
    5) (разновидность) відміна, порідок, відрід (р. -роду), вид. [А це дерево вже иншого порідку];
    6) (биол.) відміна, вид. [Численні відміни звірів];
    7) пашпорт, посвідка, картка (на перебування, на проживання десь);
    8) (грам.) вид, форма. [Вид недоконаний, доконаний, одноразовий];
    9) виды, -ов, мн. - думка, гадка, намір, мета, сподіванки. Из корыстных видов - за-для корисної мети. В видах чего - за-для чого, маючи на увазі щось, за-для якихсь виглядів. В служебных видах - за-для виглядів (в в-ах) службових. Иметь виды на кого, на что - бити (цілити, важити) на кого, на що, накидати оком на кого, на що. [Не дуже б'є на кріпацьких парубків (Мирн.)]. Виды на урожай, на будущее - сподіванки (вигляди) на врожай, на майбутнє. Видать виды - бувати (бути) в бувальцях, у Буваличах. Видавший виды - обметаний, бувалий.
    * * *
    I
    1) ( внешность) ви́гляд, -у; ( облик человека) о́браз, подо́ба, по́стать, поста́ва; ( состояние) стан, -у
    2) (перспектива, открывающаяся взору) вид, ви́гляд; ( пейзаж) краєви́д, -у, крутови́д, -у
    3)

    ви́ды — (мн.: планы, расчёты) ви́ди, -дів, пла́ни, -нів; ( перспективы) перспекти́ви, -ти́в; ( намерения) на́міри, -рів

    4) ( паспорт) вид; по́свідка

    \вид на жи́тельство — по́свідка на прожива́ння

    быть на виду́ у всех — бути на виду́ (на оча́х, перед очи́ма) в усіх

    в ви́де чего́ — у ви́гляді чо́го; (в качестве чего-л.) як що

    вида́вший ви́ды — бува́лий, яки́й (що) бува́в у бува́льцях, сущ. бува́лець, -льця

    де́лать, сде́лать \вид — удава́ти, уда́ти

    для ви́да — для (задля) годи́ться; про лю́дське́ о́ко

    из ви́ду (из ви́да) скры́ться — зни́кнути (ще́знути, пропа́сти) з оче́й

    име́ть в виду́ — ( предполагать) ма́ти на ува́зі; ( иметь намерение) ма́ти на́мір, збира́тися

    име́ть в виду́ кого́-что — ма́ти на ува́зі (на меті́, на ду́мці) кого що

    на виду́ — на видноті́

    на \вид ду́ у всех — на оча́х (пе́ред очи́ма, на виду́) у всіх; ( публично) прилю́дно

    II биол., лингв.
    и пр. вид, -у

    \вид расте́ний — вид росли́н

    ви́ды обуче́ния — ви́ди навча́ння

    Русско-украинский словарь > вид

  • 11 возобладать

    взяти гору над ким, чим, запанувати над ким, чим.
    * * *
    (над кем-чем) узя́ти го́ру (верх), запанува́ти (над ким-чим); ( стать господствующим) ста́ти панівни́м (пану́ючим); ( победить) перемогти́, подола́ти, переборо́ти (кого-що)

    Русско-украинский словарь > возобладать

  • 12 вокруг

    навкруг, навкруги, округ, округи, круг, кругом, понавкруги, навколо, довкола кого, чого. Стать вокруг кого, чего - обстати кого, що. Вокруг да около - коло та навколо, околе[я]сом.
    * * *
    1) нареч. навко́ло, довко́ла, довкру́ж, навкруги́, навкру́г; окру́г, округи́, навкі́л, довкі́л, наоко́ло, дооко́ла, вко́ло, наокі́л, наокруги́, наокру́г; диал. довкруги́; ( кругом) круго́м

    \вокруг да о́коло — круго́м (ко́ло) та навко́ло, околя́са, околя́сом

    2) предл. с род. п. навкру́г, навкруги́, навко́ло, довко́ла, навкі́л, довкі́л, вко́ло (кого-чого); окру́г, округи́, наокру́га (кого-чого); навкруги́ (кого-чого); диал. довкруги́ (кого-чого); ( кругом кого-чего) круго́м, круг (кого-чого)

    Русско-украинский словарь > вокруг

  • 13 высокий

    високий (ум. височенький, ув. височенний, височезний), великий (ум. величенький, ув. величен[з]ний). [Високе небо. Височенні гори. На галявині стоїть величенький дубок, вищий за всі инші]. Наивысший - найвищий, крайній. [Гістерійні пароксизми дійшли до крайніх градусів]. Высокий и тонкий - гінкий, стрибулькуватий, високоверхий. [Високоверхі коноплі (М. Вовч.)]. Высокий ростом - високий на зріст, росл(ав)ий, високостанний, (шутливо) довгаль, довгань, довгело, довготелесий. На высоких ногах (о животн.) - саганистий, цибатий, цибанястий. [Цибаняста курка]. В. (о голосе) - високий, горовий, тонкий. В. (о дереве) - гончак. В. (о цене) - велика (и висока) ціна. Делать высоким - робити високим, височити, вивищувати. Делаться выше - вищати, підвищуватися. Быть выше всего, всех - перевищувати все, всіх; (превосходить) переважати кого. Високо-високо; высоко-высоко - гень-високо, геть-високо, геть-геть. Выше чего - [по]вище чого, над чим, по-над чим, над що. Из находящегося выше - з-над. [З-над хмари]. Стать выше чего - вийти з чого.
    * * *
    висо́кий; ( высоковатый) зависо́кий

    Русско-украинский словарь > высокий

  • 14 голодный

    1) голодний. Голодной куме всё хлеб на уме - голодній курці просо на думці. Сытый голодного не разумеет - ситий на голодного не спогадає. Становиться, стать голодным - виголоджуватися, виголодатися, голодніти, зголодніти. [Виголоджуйся ще - тоді їсти дам];
    2) (неурожайный, неплодородный) голодний, недорідний, неврожайний, неродючий. Голодный год - голодний рік. Голодная сторона - голодна, неродюча країна.
    * * *
    1) прил. голо́дний; ( ненакормленный) ненагодо́ваний
    2) в знач. сущ. голо́дний, -ого

    Русско-украинский словарь > голодный

  • 15 горький

    1) (на вкус) гіркий, ум. - гіркенький, гіренький. Надоел как горькая редька - уївся як хрін, остогид, осточортів, осоруживсь, увіривсь, у печінках засів. См. Надоесть;
    2) (причиняющий горе) гіркий, прикрий; (бедственный) гіркий, безщасний, злиденний. Горькие упрёки, слова - гіркі докори, слова. Горькие воспоминания - гіркі, прикрі спогади. Г-ое оскорбление - гірка образа, живий ураз. Г-ое сожаление - живий жаль, гіркий жаль. Г- ая истина - гірка, ущиплива правда (правдонька). Г-кий хлеб - гіркий, затруєний хліб, гіркі гроші. Горькая участь, судьбина и т. д. - гірка доля, лиха доля, лиха година. Горькая моя участь - гіркий (лихий) мені світ. [Гіркий світ, а треба жить (Ном.)]. Г-ая жизнь - гірке (злиденне, безщасне) життя. Горе горькое - горе гірке, гірке бідування;
    3) (выражающий горе) гіркий, ревний. Горькие слёзы - гіркі (ревні) сльози, или просто - гіркі, гіркії. [Облився гіркими (Грінч.)]. Горький плач - ревний плач;
    4) (горемычный) - см. Горемычный. Эх, вы горькие! (о лошадях) - ой, ви горопашечки, небожата, ой, ви бідолашні;
    5) горький пьяница - гіркий п'яниця, п'яниця непросипенний. Пить горькую - пити без просипу. Пить (испить) -кую чашу - пити гірку, сов. спити (скоштувати) гіркої, випити добру повну. Делать, делаться горьким - см. Горчить, горчать. Сделать слишком - ким - перегірчити. Становиться более -ким - гіркішати, гірчати. Стать -ким, более -ким - згіркнути, погіркішати;
    6) горькая соль (английская) - гірка сіль, епсоніт. Г-кая вода - гірка вода. Г-кая земля - магнезія.
    * * *
    гірки́й

    го́ре го́рькое — гірке́ го́ре (бідува́ння)

    \горький (го́рькая) пья́ница — гірки́й (безпроси́пний) п'яни́ця, питу́щий

    Русско-украинский словарь > горький

  • 16 громкий

    голосний, гучний, гомінкий. [Гучний (гомінкий) голос]; славний, уславлений. Становиться, стать громче - голоснішати, поголоснішати. Громко - голосно, уголос, на- голос, гучно, гримно, бучно. [Почитай мені вголос. Гримно постукав у вікно. Заводь, Явдохо, - ти громній співаєш. Гілки гучно й коротко хряскають]. Громко кричать - криком кричати, к-ом крикнути. Громко приказывать - гукати, гукнути. Громко (зычно) говорящий - гримкий. [Гримкий чоловік]. Громче - голосніш, дужче. [Кажіть дужче - не чую].
    * * *
    голосни́й, гучни́й

    \громкий проце́сс — гучни́й (голосни́й) проце́с; проце́с, яки́й (що) набра́в (набу́в) широ́кого (вели́кого) ро́зголосу

    Русско-украинский словарь > громкий

  • 17 девица

    1) дівчина, (в песнях и обрядах) дівиця [Зоря-зоряниця, красная дівиця] (ум. дівонька, дівця, дівочка, дівча (р. -ати), дівчинонька, дівчиночка), панна (ум. панночка, панянка); соб. дівоцтво, дівота (ж.), дівчата (р. -чат). Девица взрослая - дівчина на порі, на відданню. Жить в девицах - дівувати, дівочити. [Це було ще тоді, як ми з тобою дівували. Їй таки довгенько довелося подівувати - двацять і п'ятого году заміж пішла]. Девица, родившая ребенка - покритка, (на)критка. Стать девицею - подівочитися. [Баби наче подівочилися, так виспівують];
    2) девица в зелени, бот. - нечесані панночки.
    * * *
    тж. д`евица; фольк.
    ді́вчина; діви́ця

    в деви́цах — ді́вчиною; ді́вкою, у дівка́х

    кра́сная де́вица — фольк., шутл. кра́сна діви́ця (ді́вчина)

    Русско-украинский словарь > девица

  • 18 дело

    діло (ум. дільце, ділечко), справа; (труд) робота (ум. робітка), праця; (вещь) річ (р. речи); (поступок, действие) вчинок, чин, дія. [Я діло все поробила. Діла незабуті дідів наших (Шевч.). Люди бралися до щоденних справ (Дн. Чайка). Того вимагає наша національна справа. Всі справи він носить у портфелі. Поставив у канцелярії дві шахви для справ. Ви надто обережні в справі чести (Грінч.). За працею час минає швидко. Лицарська річ - у бої полягти. Давня се річ: мабуть літ сорок тому буде (Конис.). Чистий думками і непорочний діями]. Плохо дело! - кепська справа! кепська робота! Странное дело! - дивна річ! чудасія! чуднота! Дела тайные, которые нужно скрывать - таємнощі (р. -щів). По делу - за ділом, за справою. [Я прийшов до вас за ділом]. По делам (поручениям) - за орудками. [Няньку посилала за орудками (Л. Укр.)]. По этому делу - в цій справі. По делам службы - в справах службових. Сидеть, быть без дела - сидіти, згорнувши руки, посиденьки справляти, лежні (сидні) справляти. Браться за дело - братися до роботи. Браться не за своё дело - не за свою справу братися, шитися не в своє діло (Конис.). Дело обстоит так - справа стоїть так. [Тепер справа стоїть инакше]. Известное дело - звісно, звичайно, відома (певна) річ, сказано. [Сказано: куди голка, туди й нитка]. Ясное дело - видима річ. Виданное ли, слыханное ли дело? - чи чувано, чи видано? (провинц.) чи-ж видансько? Дело житейское - світова річ. Дела нет до чего - байдуже про що. Не было дела до кого, чего - байдуже було, не доходило діла. [Не доходило мені до них діла]. Не твоё дело - то не твоя справа, тобі до цього зась, заськи [Ігумену - діло, а братії - зась], (шутл.) не твоє мелеться. Это дело другое - це що инше, це инша річ. В чём дело? - в чому річ? в чім сила? про що йдеться? Дело вот в чём - річ ось яка. В том-то и дело - а тож-то, отож-то й є, тож-то й воно, тим бо й ба, не тож бо то й що, не по чім б'є, як не по голові. [Ми не тою дорогою їдемо? - А тож-то, що не тою. Він хотів-би коняку купити, та тим бо й ба - грошей нема]. Не в том дело - не в тім річ, не про те річ, не про те мова мовиться, не в тім сила. [Не в тім сила, що кобила сива, а в тім що не везе]. То-ли дело - инша річ, хіба така річ? нема краще, як; нема в світі, як. [Не люблю зими, нема в світі, як літечко святе. Неохота йому працювати; хіба така річ - пити!]. Не к делу - не до-діла, не до-речи, не в лад. Пойти в дело - піти в надобу, піти до діла. Если уж до чего дело дойдёт - коли вже до чого (того) дійдеться, як до чого (того) ряд дійде. Ей до всего дело - без неї вода (ніде) не освятиться. Иметь дела с кем - мати справи (стосунки = отношения) до кого (или з ким). Я совсем не имею с ней дела - жадного діла в мене з нею нема, не причетний я зовсім до неї. Моё дело сторона - моя хата з краю. Плёвое дело - дурниця, пусте, пустячина, ка-зна-що. Статочное-ли дело - чи мислима річ? чи подобенство? чи годиться-ж? А мне что за дело? - а мені що до того? а мені яке діло? а мені якого батька горе? Что дело, то дело - що правда, то правда; що до пуття, то до пуття. Это дело - це добре, це гаразд, це до діла. Это особое дело - се инша річ, се инша стать. То и дело - раз-у-раз, раз-поз-раз, раз-по-раз, знай. [Коло його знай споминають літописці друге голосне ім'я - Остапа Дашковича (Куліш)]. В чём дело? - що сталося? про що річ? у чому справа? В самом деле, на самом деле - справді - см. В действительности. На словах, что на санях, а на деле, что на копыле - на словах, як на цимбалах, а на ділі, як на талалайці. Судебное дело - судова справа. [Він виграв у суді свою справу. Нехай судці розберуть тую справу. З бабою і дідько справу програв]. Тяжебное дело - позов (р. позву). Военное дело - військова справа. Комиссариат иностранных дел - комісаріят закордонних справ. Золотых дел мастер - золотник, золотар (р. -ря) (ум. золотарик).
    * * *
    1) (занятие, работа, труд) спра́ва, ді́ло

    уголо́вное \дело — юр. криміна́льна спра́ва

    3) канц. спра́ва

    па́пка для дел — па́пка для справ

    5) (сражение, бой) бій, род. п. бо́ю, бата́лія, би́тва
    6) (в сочетании с прил. в знач. сказ. или вводн. сл. жарг.) річ, спра́ва, ді́ло

    друго́е (ино́е) \дело — і́нша річ (спра́ва), і́нше ді́ло

    Русско-украинский словарь > дело

  • 19 добрый

    1) добрий (к кому, - для кого или до кого), ласкавий, (добряк) - благий. [Добрим словом не згадають. Він для мене (до мене) добрий. Кость - блажчий за Григора]. Добренький - ласкавенький. Очень добрый - добренний, добряч[щ]ий. [Добренна душа з його. Добрячі були люди, покійнички (М. Вовч.)]. Становиться, стать добрым - добріти, добрішати, ласкавішати, подобрішати; поласкавішати. [Баба наче трохи подобрішала до Миколи]. Сделать кого добрым - роздобрити, (провинц.) - роздобрухати. Доброе дело сделать - добре (добро) вчинити. Будь добр, будьте добры (пожалуйста) - будь ласка, будь ласкав, будьте ласкаві, зроби (зробіть) ласку, спасибі тобі (вам). [Скажіть, будь ласка, й мені. Скажіть, спасибі вам, з яких ви є: чи ви з панів, чи ви із мужиків (Грінч.)];
    2) (хороший) - добрий, гарний, хороший. [Дуже се добре діло. Доброго голоса маєш. Хороший (гарний) робітник з нього]. В добрый час - час добрий вам, на добрий час. В добром ли вы здоровьи? - чи добре ся маєте?]. Чего доброго - бува, буває, часом, хто зна. [Чи ти, бува, не здурів? Не дивись на нього, щоб часом не підійшов]. Доброе утро, добрый день, добрый вечер, доброй ночи - добридень, (только у интеллигентов) - доброго ранку; добривечір; добраніч; на добраніч.
    * * *
    до́брий

    будь \добрый — будь ла́ска; будь ласка́в

    всего́ до́брого — на все до́бре, усьо́го найкра́щого (до́брого)

    Русско-украинский словарь > добрый

  • 20 дорога

    1)букв. смысле и переносно - как поведение) дорога (ум. доріжка, доріженька, доріжечка), шлях (ум. шляшок, р. -шку), путь (ж. р. пути), тропа (ум. тропка). [З батька була людина чесна, а син пішов иншою дорогою. По-під темним гаєм ідуть шляхом чумаченьки (Шевч.). Шляшок битий звивався до міста (М. Вовч.). Перед вікном широка бита путь. Московський поїзд стоїть на третій путі]. Дорога большая, торная, торговая - битий шлях, великий шлях, гостинець (р. -нця). Д. проезжая - проїзний шлях, проїзна дорога. Д. столбовая, почтовая - верстовий (стовповий) шлях. Д. железная - залізниця, залізна колія. Д. просёлочная - путівець (р. -вця) (Г. Барв.). Д. перекрестная - перехресний шлях, середохресна дорога, (гал.) крижова дорога. Д. окольная - манівець. [Хто манівцями простує, той удома не ночує (Присл.).]. Д. на гору из оврага, от берега - узвіз (р. узвозу). [Боричів узвіз]. Д. для прогона скота - прогін (р. -гону). Д. уторенная (летом) - накочений шлях; (зимой) натертий, утертий шлях. Гладкая санная дорога - плавкий шлях. Установившаяся дорога - становкий шлях. [Поїдемо нехай, як становкий шлях буде]. Д. ухабистая - вибоїста путь. Д. весенняя, летняя, зимняя - вешняк, літняк, зимняк. Д. забитая снегом - забивна путь. Д. с колотью - грудна путь. Д. покрытая шероховатым льдом - дерешуватий шлях. Часть дороги, по которой бегут лошади - ступа. Боковые части дороги - обочини. Без дороги - бездоріжно, бездоріж. [Пішов бездоріжно, навмання]. Место расхождения дорог - розвилки, перехрестя. Какою дорогою? - яким шляхом? кудою? Вот этой дорогой - сюдою, осюдою. Той дорогой - тудою. По дороге - по руці; в завороті. Не по дороге - не по руці, не в завороті, не в шляху. Живущий за дорогой - задорожній;
    2) (путешествие) дорога, подорож, путь (р. пути). Дальняя дорога - велика дорога, далекий шлях, далекая путь. [Ой не їдь, синку, у велику дорогу. Далекая путь, хвилини не ждуть (Л. Укр.). В далекую путь піду (Грінч.)]. Собираться в дорогу - лаштуватися (лагодитися) в дорогу, в путь. Тянет в дорогу (шутл.) - мандрівочка пахне. [А вже весна, а вже красна, із стріх вода крапле, молодому чумакові мандрівочка пахне]. Устать от дороги - стомитися з дороги, здорожитися. [Здорожився, все тіло болить. Діти такі були здорожені, що зараз і поснули]. Счастливой дороги - щасливо! час добрий, щасливої дороги! Найти дорогу, стать на настоящую дорогу - вийти на певний шлях, тропи вхопити, тропи набігти. [Як-би мені вхопити тієї тропи, де щастя (Г. Барв.). Не набіжу тропи (Г. Барв.)]. Стать кому поперёк дороги - заступити стежку, стати поперек шляху, стати на перешкоді; (неблагоприятствовать) непутити. [Це мені непутить отой Улас Головатий, а то не взяли-б сина в москалі]. Туда ему и дорога - Своїм шляхом пішов! - Так йому й треба! Котузі по заслузі! «А як була пожежа, то крадений кожух згорів». - Своїм шляхом пішов!
    * * *
    доро́га; ( путь) шлях, -у

    дать (уступи́ть) доро́гу кому́ — да́ти (звільни́ти) доро́гу кому́

    Русско-украинский словарь > дорога

См. также в других словарях:

  • Семейство куньи —         (Mustelidae)* * Семейство куньи включает 23 современных рода и около 65 видов хищных, от мелких (в том числе самых мелких представителей отряда) до средних (до 45 кг). Куньи распространены по всей Евразии, Африке, Северной и Южной Америке …   Жизнь животных

  • обозна́читься — чится; сов. (несов. обозначаться). 1. Стать видимым, различимым при приближении, усилении освещения и т. п.; обрисоваться, вырисовываться. Впереди показалось красное, мутное пятно, мало помалу обозначились высокие ворота и длинный забор. Чехов,… …   Малый академический словарь

  • Семейство волчьи, или псовые —         (Canidae)** * * Семейство объединяет 16 современных родов и 36 видов. Псовые широко распространены в Евразии, Африке, Северной и Южной Америке, на Новую Гвинею и в Австралию проникли с человеком. За исключением одного вида, имеют более… …   Жизнь животных

  • пожелтеть — ею, еешь; пожелтевший; св. Стать жёлтым, желтее; приобрести жёлтый цвет. Газета пожелтела. Листья пожелтели. Пшеница уже пожелтела (созрела). Лицо пожелтело как пергамент (о проявлении болезни, старости и т.п.). П. от злости, зависти и т.п. (о… …   Энциклопедический словарь

  • пожелтеть — е/ю, е/ешь; пожелте/вший; св. Стать жёлтым, желтее; приобрести жёлтый цвет. Газета пожелтела. Листья пожелтели. Пшеница уже пожелтела (созрела) Лицо пожелтело как пергамент (о проявлении болезни, старости и т.п.) Пожелте/ть от злости, зависти и т …   Словарь многих выражений


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»