-
41 independence
-
42 independency
-
43 means
[miːnz]n1) засіб, спосіб2) викор. з дiєcл. у мн. кошти, статок -
44 overspend
I nперевитрата; надмірна витрата ( грошей)II v( overspent)1) витрачати занадто багато; смітити грошима2) розладнувати своє здоров'я; розтринькувати свій статок ( to overspend oneself) -
45 pile
I [pail] n1) паля; стовп; кіл2) травинка, билина4) гepaльд. клиноподібна фігура, звернена вістрям вниз5) icт. пілум, важкий спис ( у римської піхоти)II [pail] vробити, споруджувати пальову основа; вбивати, забивати паліIII [pail] n1) купа; штабель; стос, пака; пачка, зв'язка; стопка; c-г. кагат, бурт4) статок, купа грошей; pl гроші, грошики5) купа, маса6) eл. батарея7) фiз. ядерний реактор8) метал. пакет, пакетна зв'язка ( залізного лома)IV [pail] v1) складати, звалювати в купу ( pile up); штабелювати2) навантажувати, навалювати, завалювати (pile on, pile upon)3) рухатися, пересуватися юрбою; юрбитися; накопичуватися, нагромаджуватися, збиратися4) cл. ( after) бігти ( за ким-небудь), доганяти ( кого-небудь)V [pail] n1) шерсть; волосся; пух2) тeкcт. ворс3) ворсиста тканина; тканина з начосом, махрова тканинаVI [pail] n VII [pail] n; pl; мед. -
46 plenty
-
47 run away
phr v1) тікати, втекти; ( from) тікати, ухилятися ( від чого-небудь); уникати ( чого-небудь)2) набагато випередити ( інших учасників змагання), відірватися; вирватися вперед3) понести ( про коня); втратити управління ( про автомобіль); виходити з-під контролю ( про ядерний реактор)4) ( with) захоплювати, надихати; захопитися думкою, вбити собі в голову5) ( with) розтратити, розтринькати (гроші, статок)6) ( with) здобути легку перемогу7) ( with) затьмарити (особл. у театрі) -
48 scatter
I n1) розсіювання2) розкидання3) фiз. розсіюванняII v1) розкидати, розсипати; вiйcьк. розсіювати2) розміщати ( у різних місцях)3) розганяти, розходитися; вiйcьк. розосереджуватися, розсипатися4) розбивати, руйнувати, розвіювати (надії, плани)5) ( with) посипати6) розпорошувати ( кошти); роз'єднувати, розрізнювати ( колекцію)7) поширювати, видавати ( запах)8) щедро наділяти, осипати9) icт. розтринькувати ( статок)10) фiз. розсіювати; розсіюватися -
49 silver spoon
1) срібна ложка2) багатство; статок, спадковий -
50 substance
n1) речовина2) сутність, суть, змістin substance — по суті; насправді
3) фiлoc. субстанція, матерія4) твердість, щільність5) юp. майно, статок -
51 sufficiency
-
52 thrift
I [arift] n1) ощадливість, економністьthrift institutions — eк. установи, що заохочують заощадження (ощадкаси, пенсійні фонди)
2) дiaл. працьовитість3) процвітання, бурхливий ріст4) icт. багатство; статок, заможність5) бoт. армерія ( ermerfa)II [arift] vекономити; відкладати гроші -
53 whittle
I [witl] n; діал.1) тепла плівка2) фланелева сукня ( немовляти)3) шаль, тепла хустка; накидкаII [witl] n; діал. III [witl] v1) обточувати ножем ( дерево); обстругувати, гострити2) вирізати ножем ( з дерев)3) дiaл. виснажувати турботами себе та інших4) зменшувати, звести нанівець (whittle away, whittle down)to whittle away a fortune — витратити /промотати/ статок
-
54 young
I [jeç] n( часто the young) молодь; молодняк ( тварин); дитинчата; пташенята; молодь ( риби)to bring forth the young — ощенитися, окотитися, телитися, пороситися ( про тварин)
II [jeç]to be with young — c-г. бути порос-(н)ою ( про свиню); бути щенною ( про собаку); бути тільною ( про корову); быть жеребою ( про кобилу)
1) молодий; юнийmy young man — мій молодик (про залицяльника, жених)
young woman — молода жінка; дівиця, баришня ( в зверненні до дівчини); ту young woman моя дівчина (про кохану, наречену)
young lady — молод дівиця, юна леді, баришня
the young person — юp. неповнолітній; неповнолітня
young ones — діти, потомство; молодняк, дитинчата ( тварин)
young baby — ( новонароджене) немовля
young animal — звіря, дитинча тварини
young tree [plant] — молоде деревце [рослина]
young fruit — c-г. зав'язь ( плод); зеленець ( огірк)
young in heart /in mind/ — молодий серцем
young stock — c-г молодняк ( скот)
he is young for his age — він молодо виглядає; молодий, ніжний (про м'ясо, рибу тощо)
fresh young lamb — ( парне) м'ясо молодого баранчика
young cheese — кyл. невитриманий
2) новий, недавнійyoung country /nation/ — нова /недавно утворена/ держава
young moon — молодий /новий/ місяць
the night is yet young — ще не пізно; гeoл. новий, молодий; на початковій стадії цикла ерозії
3) зелений, недосвідченийI was too young in the trade to be successful — я дуже мало пропрацював в цій сфері, щоб досягти успіху
4) молодший, молодий ( про членів однієї сім'ї)5) маленький, невеликий6) живий, енергійний7) aвcтpaл. що недавно приїхавyoung hopeful — жарт. багатообіцяючий юнак; дівчина, що подає надії
young horse — cл. ростбіф
a young man in a hurry — ірон. гаряча голова
-
55 дастача
добробутдостатокстаток -
56 имущество
майно, добро (диал. добре, р. -рого) статок (-тку) и статки (-ків), статки- маєтки, достаток, худоба, (ум.) худібчина, (преим. земельное) маєток (-тку) маєтність (- ности), добра (р. дібр). [Оддаю тобі в руки все його майно (Св. П.). Пропив воли, пропив вози, пропив ярма, ще й занози, - все добро своє (Пісня). Що я, не хазяїн на свойому доброму? (Козел. п.). А статку було в його сім тисяч овець, три тисячі верблюдів, п'ятсот ярем волів (Св. П.). Нажив собі статки-маєтки кривою присягою (Л. Укр.). От як умер батько, зосталася їм худоба: млин, і хлів, і кіт (Рудч.). Маєток його доходить до мільйона (Франко). Маєтність рухома і нерухома (К. С.). Порозпорошували дідизну і великі добра (М. Вовч.)]. -во движимое - рухоме добро (майно), рухомість (-мости). [Їй (Академії) надається право набувати рухоме й нерухоме майно (Ст. Ак. Н.). Худоба і вся рухомість при йому (Номис)]; (пожитки) збіжжя, худоба, скарб (-бу), ужитки (-тків), манатки (-ків), манаття (ср. р.), (жалкое) мізерія, злидні (-нів), (неплохое) достаток (-тку). -во недвижимое - нерухоме добро (майно), нерухомість. Государственное, общественное -во - державне, громадське добро (майно). Казённое -во - скарбове (казенне) майно. Городское -во - міське (комунальне) майно. Удельные -ва - удільні добра (маєтки). Церковное -во - церковне добро (майно). Частное -во - приватне майно. Благоприобретенное -во - набуте (надбане, нажите) добро (майно), набуток (-тку), надбанок (-нку), надбання. [Неділене між нами все надбання наше (Куліш)]. -во наследственное - спадкове добро (майно), спадщина, спадок (- ку), спадки (-ків). -во родовое - родове добро (майно), родовий маєток. -во, доставшееся от предков - предківщина. -во, оставшееся от отца - батьківщина, отцівщина, (от матери) материзна, (от брата) братівщина, (от деда) дідівщина, дідизна. -во пожалованное - надане добро (майно). -во заповедное - заказне майно, заповідник. -во долговое - боргове майно, борги на кому. -во наличное - наявне майно (добро), готовизна. -во раздельное и нераздельное - майно подільне і неподільне. -во тленное и нетленное - майно тлінне і нетлінне.* * *майно́, скарб, -у, добро́, має́тність, -ності; диал. худо́багосударственное \имущество во — держа́вне майно́
-
57 огромный
величезний, величенний, великонний, здоровенний, здоровезний, надмірний, безмірний. -ное состояние - величезний статок, величезні статки-маєтки. -ные суммы, средства - величезні суми, кошти. -ные пространства - величезні, безмірні простори. -ное большинство - величезна більшість. -ная величина - безмірна великість (величина). -ная потеря - величезна (безмірна) втрата. -ное честолюбие - надмірна честолюбність (амбіція). -ная тыква - здоровенний гарбуз. -ная муха - здоровенна муха. -ный человек - здоровенний чолов'яга. Срв. Большущий, Громадный, Громадина.* * *величе́зний; здорове́нний, здорове́зний, здорове́цький, прездоро́вий, си́льний -
58 польститься
понадитися, повабитися, поважитися, поквапитися, поласувати(ся), поласитися, злакомитися, погнатися на що. [Якби таких було між нами менше, що дома чесний статок протесавши, понадились на соболі московські (Л. Укр.). Повабились наші на мову лукаву (Куліш). Не подоба, старий діду, не подоба, хіба на те поважуся, що худоба (Чуб.)]. -ться на деньги - повабитися (поважитися, поквапитися, злакомитися и т. д.) на гроші.* * *(на кого-что, кем-чем - соблазниться) спокуси́тися (ким-чим); ( позариться) пола́суватися и поласува́тися, пола́ситися, пова́битися, полести́тися, пона́дитися, поква́питися; ( посягнуть) зазіхну́ти (на що) -
59 приобретать
приобрести и приобресть1) (добывать) набувати, набути, здобувати, здобути, добувати, добути и придобути що и чого, придбавати, придбати що и чого; (наживать) наживати, нажити що; (накопить, добыть в большом количестве) надбати, принадбати, напридбати, наздобути, наздобувати чого, (диал.) напахати, (о мног.) понабувати, по(з)добувати, попридбавати що и чого. [Розуму за гроші не здобудеш (Св. Пис.). Жалко стало того хазяйства, що він його своєю працею надбав (Грінч.). Придбали хутір, став і млин, садок у гаї розвели і пасіку чималу, - всього надбали (Шевч.). Що придбаєш, те і маєш (Приказка). Поїхав оце в ліс та й дров такого (очень много) напахав (Пирят.)]. -тать движимое и недвижимое имущество - набувати рухоме й нерухоме майно. -бресть что-л. покупкою - набути що куплею (купівлям). Он -брёл себе большое состояние - він придбав (нажив, здобув) собі великий статок (и великі статки). -тать, -сти права гражданства - набувати, набути права (и прав) громадянства. -сти хозяйничая - пригосподарювати, загосподарити що. -сти барышничеством - прибаришувати що. -сти торгуя в кабаке - зашинкувати що;2) (снискивать) здобувати, здобути, придбати що, заживати, зажити чого. -сти всеобщее уважение, дружбу, расположение - здобути (придбати) загальну пошану, дружбу, прихильність. -тать, -сти любовь, благосклонность чью-л. - підходити, підійти під чию ласку, діставати, дістати ласки в кого. [Такої ласки дістану і в Параски (Номис)]. -сти доверие чьём-н. - зажити в кого віри. [Я віри в їх зажив, щоб дізнаватись тим робом про їх заходи ворожі (Грінч.)]. -бресть славу, известность, популярность - (з)добути, придбати славу (и слави), відомість, популярність, зажити (залучити) слави, убитися у славу, зажити популярности, у мову увійти. [Антосьо все в мову входив і між товариством і в городі (Свидн.)]. Он -брёл себе много друзей - він придбав собі багато приятелів;3) (усваивать себе, получать) набувати, набути, набирати, набрати чого. - тать форму чего-л. - набирати форми чого. -тать вкус чего - набувати (набирати) смаку чого. [На морі, коли воно тихе, страва набира особливого смаку (Леонт.)]. -тать, -сти значение, ценность - набирати, набрати, набувати, набути ваги, вартости. [Тоді тільки ідея набирає вартости, коли переводиться в життя (Коцюб.)]. -сти значение среди кого - увійти в значність між ким. -тать, -бресть влияние - забирати, забрати силу, здобувати, здобути вплив на що. [Таку силу забрали запорожці (Сторож.)]. -тать, -сти власть над кем - силу міць брати, забрати и взяти над ким. [Мотив сучасности бере силу над поетами (Єфр.)]. -тать, -сти силу - набувати, набути, набирати(ся), набрати(ся) сили. [Цей гурт де-далі більшатиме, набиратиметься сили (Грінч.)]. -тать, -сти интерес - набирати, набрати інтересу. -тать навык, опыт - набувати навички до чого, досвіду в чому, наламуватися до чого. -сти привычку - набратися звички. -тать, -сти необходимые познания в чём - здобувати, здобути (придбати) потрібні знання з чого и в чому. [Сам неписьменний здобуває він ті знання або з розмов, або слухаючи, як хто инший читає (Грінч.)]. -сти знания от кого - набратися науки в кого. -сти оперение (о птицах) - у пір'я (у колодочки, у палки) вбитися, упір'їтися. Приобретенный - набутий, (з)добутий, надбаний, придбаний, нажитий, зажитий, пригосподарьований, загосподарений и т. д. [І жіноче, і дівоче, і що було пригосподарьоване, усе забрато (Квітка)]. -ное имущество - набуте (придбане) майно, надбання.* * *несов.; сов. - приобрест`и1) придбава́ти, придба́ти, набува́ти, набу́ти и понабува́ти, несов. надба́ти, понадба́ти; ( покупать) купува́ти и купля́ти, купи́ти, покупува́ти, покупля́ти, покупи́ти2) (получать, добывать, снискивать) здобува́ти, здобу́ти; ( доставать) дістава́ти, діста́ти; ( усваивать) засво́ювати, засво́їти3) (что - значение, права) набува́ти, набу́ти (чого); (вид, форму, характер) набира́ти, набра́ти (чого) -
60 проматывать
промотать1) (нитки и т. п.) мотати, п(р)омотати якийсь час;2) (головой) мотати, п(р)омотати, крутити, п(р)окрутити (головою) якийсь час;3) (деньги, имущество) прогулювати, прогуляти, гайнувати, прогайнувати, марнотратити, промарнотратити, проц(в)индрювати, проц(в)индрити, тринькати, протринькати, розтринькати, промантачувати, промантачити, розмантачувати, розмантачити, розхвіяти (гроші, майно, статки-маєтки), розкидатися грішми, протесати статок (Л. Укр.), (о мн.) попрогулювати, попрогайновувати и т. д. Промотанный - прогуляний, прогайнований, промарнотрачений и т. д.* * *несов.; сов. - промот`атьмарнотра́тити, промарнотра́тити; гая́ти, гайнува́ти, прогайнува́ти и згайнува́ти и погайнува́ти, розтри́нькувати, розтри́нькати и порозтри́нькувати, протри́нькувати, протри́нькати, проци́ндрювати, проци́ндрити, несов. промайнува́ти, проманта́чити
См. также в других словарях:
статокінетичний — а, е: •• Статокінети/чні рефле/кси рефлекси, які забезпечують збереження рівноваги тіла при активному та пасивному зміщенні його в просторі. Статокінети/чні ро/злади порушення рівноваги тіла та координації рухів внаслідок ураження мозочка або… … Український тлумачний словник
статок — род. п. тка достаток, состояние , диал. скот , зап. (Даль); сюда же достаток, остаток. От стать (Мi. ЕW 319) … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
статок — тку, ч. 1) Матеріальна забезпеченість, відсутність нужди; достаток. 2) перев. мн. Матеріальні засоби, доходи. || Майно, власність. 3) тільки одн., розм. Велика кількість чого небудь. 4) збірн., діал. Худоба … Український тлумачний словник
статок — (матеріяльна забезпеченість, відсутність нужди), достаток, багатство, майно, власність … Словник синонімів української мови
статок — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
статок — маєто майно, скотина, посудина статечність, сталість, твердість у переконаннях; корабель … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
статок — тку, ч. Ол. Жива частина майна; худоба. Мій сусіда ма сім штук статку: штырі коровы, два коні і єдно теля … Словник лемківскої говірки
СТАВАТЬ — СТАВАТЬ, стать, становиться, дать самому себе стоячее положенье, быть на ногах, подняться стой ком, как: садиться и сесть, ложиться и лечь; но наст. вр. от ставать употр. почти только в церк. и стихерах, думах. Во множестве старейшин ставай, Сир … Толковый словарь Даля
Задница — термин древнерусского гражданского права, встречающийся в Русской Правде и означающий наследство (в том же смысле употребляется иногда статок). З. открывается в Русской Правде смертью отца семейства и продолжается смертью матери; при этом… … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
НАСТАЧИВАТЬ — и настачать, настачить кого чем. южн., зап. (вместо настаточить, от статок, достаток, как позычить вместо пожитчить, от пожитки). снабдить достаточно, обеспечить; | порадить, снабдить советом. Настачка, действие по гл. На вас не настачишься, не… … Толковый словарь Даля
ТЕМАТИЧЕСКИЕ КАРТЫ — Атлас включает группу карт разнообразной тематики, состоящую из карт природных явлений и социально экономических: мира, материков, зарубежных стран, СССР и его частей. Одновременное использование общегеографических и тематических карт на… … Географический атлас