-
1 нрав
1) (характер) вдача, (натура) натура, (норов) норов (-ва) и (мн.) норови (-вів); (у животных) натура; срв. Норов 2. [Ти-ж знаєш мою вдачу; ніяк не всидю, щоб не поговорити з ким (Васильч.). Хоч і царем зробиться, однаково своєї вдачі не позбудеться (Крим.). Панглос був оракулом дому, і малий Кандід слухав його лекції з повним довір'ям, властивим вікові і вдачі (Кандід). То вже в мене така натура, щоб з усього кепкувати (Брацл.). З лютим та скаженим норовом (людина) (Яворн.). Та й норови-ж у тебе! (Н.-Лев.). А в його норови такі ставали, що от було причепиться до ратника якогось, та й візьме вб'є (Крим.)]. Буйный, весёлый, вспыльчивый, кроткий, крутой, тихий нрав - буйна, весела, гаряча (палахка, запальна, запальчаста), лагідна (сумирна), крута (сувора), тиха (мирна, спокійна) вдача. -вом какой, -ва какого - на вдачу який, (реже) вдачі якої. [Васька була на вдачу залякана та заштовхана (М. Левиц.)]. Крутого -ва - крутий (-та, -те, -ті) или суворий (-ра, -ре, -рі) на вдачу, крутої (суворої) вдачі. -вом хорош, да норовом негож - на вдачу добрячий, та норов ледачий. Нрав на нрав не приходится - вдача на вдачу (норов на норов) не прийдеться. Моему -ву не препятствуй - натуру мою не спиняй; моїй натурі дорогу не заступай; (иногда) гуляй душа без кунтуша! У оленя нрав кроткий - олень має натуру лагідну;2) по -ву кому - до вподоби (до сподоби, по сердцу: до серця, до любости, до любови, до мисли, під мислі, по душе: до душі, по вкусу: до смаку) кому, до вподоби (до сподоби) чиєї; срв. Вкус 4. [«Ох, дитино моя! чи то-ж до пари?» - кажу. - «До пари, до любої вподоби!» (М. Вовч.). Дружини шукають, дружини такої, до сподоби мої (Чуб. V). Не до мисли жону взяв (Гнід.)]. Быть по -ву кому - бути до вподоби (до сподоби) кому (чиєї) и т. п., бути вподібним (сподібним, в уподобі) кому, (нравиться) подобатися кому. [З тим життя своє діли, хто серденьку до вподоби (Чупр.). Що-йно тільки покаже, все то цариці до сподоби (Рудан.). Мені й самому, не все однаково до любости з того, що попереду писалося (Грінч.). Тільки-ж мені до любови, що чорнії брови (Метл.). Скажіть-же ви про його, що він до мисли вам (Самійл.). Вибирай, молода дівчино, котрий під мислі (Метл.). Тобі, невісточко, така балаканина, видимо, до смаку (Самійл.). Багато мене сватало, та ніхто мені не був у такій уподобі, як один парубок. (Г. Барв.)]. Быть более по -ву кому - бути вподібнішим (сподібнішим) кому, (реже) бути більш(е) до в[с]подоби (до любости) кому (чиєї) и т. п., (более нравиться) більш(е) подобатися кому. [Приймаючи життя, вирізняв, він те, що йому більш було до любости (Рада)]. Быть не по -ву кому - бути не до в[с]подоби (не до любови) кому (чиєї) и т. п., бути невподібним (несподібним) кому, (не нравиться) не подобатися кому. [Я з нею не можу жити, вона мені не до любови (Коцюб.). Онисі та гордовита поза чомусь була несподібна (Н.-Лев.)]. Приходиться, приттись по -ву кому - припадати, припасти до вподоби (до сподоби и т. п.) кому, підходити, підійти під мислі (до думки) кому, (нравиться, понравиться) подобатися, сподобатися кому; срв. Приходиться 1. [Моя мова, вимірена проти аристократизму, дуже їй припала до вподоби (Крим.). Хорошая дочка твоя під мислі підходить (Чуб. V)]. Приходящийся, пришедшийся по -ву - уподібний, сподібний. Неприходящийся, непришедшийся по -ву - невподібний, несподібний;3) -вы (обычаи) - звичаї (-чаїв), (реже) норови (-вів); (привычки) звички; (быт) побут (-ту). [Який народ! які люди! які звичаї! (Кандід). Нуньєс вчився побуту та звичаїв Країни Сліпих (Країна Сліпих). У нас нові люди, нові норови (М. Вовч.). Задержали чорногорці давню суворість норовів (Калит.). Ну, й звички тутешні! (Звин.)]. Добрые -вы - добрі звичаї. Зверские -вы - звірячі звичаї. Современные -вы - сучасні (сьогочасні) звичаї; як тепер ведеться. Старинные -вы - старовинні (старосвітські) звичаї, старосвітчина; як воно велося (поводилося) за давніх часів. [Держався старосвітчини (Свидн.)]. Испорченность -вов - зіпсутість (зіпсуття) звичаїв. Простота -вов - простість (простота) звичаїв. Растление -вов - розтління звичаїв. Обычаи и -вы - звичаї і побут. -вы животных - побут тварин.* * *1) вда́ча, нату́ра; ( норов) но́ров, -у но́рови, -вівпо \нрав ву [быть, прийти́сь] кому́ — до вподо́би (до се́рця), до душі́ [бу́ти; припа́сти] кому́, по но́рову; прийти́ся кому́
2)\нрав вы — (мн.: обычаи) зви́чаї, -чаів; но́рови
быт (обы́чаи) и \нрав вы — по́бут і зви́чаї
См. также в других словарях:
ШОТЛАНДСКАЯ КУХНЯ И КУЛИНАРНЫЕ ОБЫЧАИ ШОТЛАНДЦЕВ — Шотландия одна из пяти национальных историко географических областей, из которых состоит Великобритания (Англия, Шотландия, Уэльс, Северная Ирландия и Корнуолл). Эта страна расположена на севере Британии и на прилегающих к ней островах и… … Большая энциклопедия кулинарного искусства
поляки — Поляки. Деревня Хохолув. Краковское воеводство. поляки, поляци (самоназвание), народ, основное население Польши. Численность 38,459 млн. человек (1993). За пределами Польши живут в Белоруссии (417,7 тыс. человек), Литве (258 тыс. человек), на… … Энциклопедия «Народы и религии мира»
Петров день — Статья о народной обрядности. О церковном праздновании см. статью День Петра и Павла День Петра и Павла … Википедия
Азия — (Asia) Описание Азии, страны, государства Азии, история и народы Азии Информация об азиатских государствах, история и народы Азии, города и география Азии Содержание А́зия — самая большая часть света, образует вместе с материк Евразию … Энциклопедия инвестора
Древнеегипетские погребальные обряды — Анубис подготавливает мумию к погребению. Роспись на стене гробницы художника … Википедия
Долгих, Борис Осипович — В Википедии есть статьи о других людях с такой фамилией, см. Долгих. Борис Осипович Долгих (5 (18) апреля 1904, Рига, Российская империя 31 декабря 1971, Москва, РСФСР, СССР) выдающийся советский этнограф. Содержание 1 Биография … Википедия
Шхонебек — подписывался тоже Шонбек, Шанубек и Схонебек (Schoonebeck); амстердамский гравер и типограф; род. в Роттердаме 1661 года; учился гравированию y Ромейна де Хогхе (de Hogghe). B 1698 году он познакомился с Петром I, вероятно y собирателя древностей … Большая биографическая энциклопедия
Буряты — (местное русское название Братские) наиболее распространенное и наиболее многочисленное инородческое племя Восточной Сибири, населяющее Иркутскую губернию и Забайкальскую область; район занятого ими пространства начинается на западе у рек Ии и… … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
Компаньонаж — (Compagnonnage) во Франции своеобразная организация подмастерьев, которая восходит к средним векам и во многом напоминает масонство; первоначально обнимала лишь мастерства, работающие циркулем и наугольником . Впрочем, К. никогда не представляла… … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
Потсдам — (Potsdam) вторая резиденция прусского королевства, в бранденбургской провинции. Расположен на южном мысу о ва Potsdamer Werder, омываемого Гавелем и Руте; окружен речками, озерами и островами. Обилие лесов и лесистых островов сделало местность… … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
Глускина — Анна Евгеньевна (1904–1994) родилась в Тюмени в семье врача. После окончания школы она в 1921 г. поступила на японское отделение Петроградского института живых восточных языков. И одновременно училась на восточном факультете Петроградского… … Вся Япония
