Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

становиться более красным

  • 1 краснеть

    покраснеть (становиться красным, алеть, багрянеть) червоніти, почервоніти, зчервоніти, шаріти(ся), зашарі[и]тися, паленіти, спаленіти, спа(ла)хнути, рум'яніти, зрум'яніти, (делаться сделаться краснее) червонішати, почервонішати, (до багрового цвета, фамил.) буряковіти, збуряковіти. [Небо почина червоніти (М. Вовч.). Що слово Улита промовить, так і зчервоніє (Г. Барв.). Так чудово рожі паленіли з кохання й радощі ясної (Л. Укр.). Сміялось сонце, гори й ліс, шаріючи, сміялись (Ворон.). Енея очі запалали, ввесь зашарівсь мов жар в печі (Котл.)]. -неть (на лице) - червоніти, почервоніти (спаленіти и т. д.) на виду. Вода -нела от крови - вода червоніла (по[з]червоніла) від крови. -неть от какой-либо причины - червоніти, почервоніти и т. д. з чого. [Почервоніла з радощів. Обличчя йому спаленіло (фамил. збуряковіло) з гніва (М. Грінч.)]. -неть от стыда - червоніти, почервоніти, паленіти, спаленіти з сорома (з сорому), (насм.) пекти рака (раків), сов. спекти рака, напекти раків. [Вона чинить се, паленіючи з сорому (Павлик). Спік він рака, як завдали брехню (Харківщ.)]. -неть до корня волос - червоніти, почервоніти по саме волосся. То -неть, то бледнеть - мінитися на виду; то червоніти, то біліти на виду. Врёт не -нея - бреше без сорома; бреше й оком не моргне. Покрасневший - почервонілий, зчервонілий, зашарілий, спаленілий, зрум'янілий, збуряковілий.
    * * *
    червоні́ти; ( становиться более красным) червоні́шати; (рдеть, покрываться румянцем) шарі́ти, шарі́тися; ( виднеться - о красных предметах) червоні́тися

    Русско-украинский словарь > краснеть

  • 2 твердеть

    техн., физ.
    тверді́ти, тве́рднути; ( становиться более твёрдым) тверді́шати; ( уплотняться) тужа́віти

    Русско-украинский политехнический словарь > твердеть

  • 3 чернеть

    техн., физ.
    чорні́ти; ( становиться более чёрным) чорні́шати

    Русско-украинский политехнический словарь > чернеть

  • 4 твердеть

    техн., физ.
    тверді́ти, тве́рднути; ( становиться более твёрдым) тверді́шати; ( уплотняться) тужа́віти

    Русско-украинский политехнический словарь > твердеть

  • 5 чернеть

    техн., физ.
    чорні́ти; ( становиться более чёрным) чорні́шати

    Русско-украинский политехнический словарь > чернеть

  • 6 твердішати

    техн.; физ. тверде́ть ( становиться более твёрдым)

    Українсько-російський політехнічний словник > твердішати

  • 7 чорнішати

    техн.; физ. черне́ть ( становиться более чёрным)

    Українсько-російський політехнічний словник > чорнішати

  • 8 белеть

    становиться белее) біліти, білішати. [А день біліє. Од доброго мила руки білішають].
    * * *
    1) білі́ти; ( становиться более белым) білі́шати; ( бледнеть) полотні́ти
    2) (безл.: рассветать) диал. дні́ти, білі́ти

    Русско-украинский словарь > белеть

  • 9 горький

    1) (на вкус) гіркий, ум. - гіркенький, гіренький. Надоел как горькая редька - уївся як хрін, остогид, осточортів, осоруживсь, увіривсь, у печінках засів. См. Надоесть;
    2) (причиняющий горе) гіркий, прикрий; (бедственный) гіркий, безщасний, злиденний. Горькие упрёки, слова - гіркі докори, слова. Горькие воспоминания - гіркі, прикрі спогади. Г-ое оскорбление - гірка образа, живий ураз. Г-ое сожаление - живий жаль, гіркий жаль. Г- ая истина - гірка, ущиплива правда (правдонька). Г-кий хлеб - гіркий, затруєний хліб, гіркі гроші. Горькая участь, судьбина и т. д. - гірка доля, лиха доля, лиха година. Горькая моя участь - гіркий (лихий) мені світ. [Гіркий світ, а треба жить (Ном.)]. Г-ая жизнь - гірке (злиденне, безщасне) життя. Горе горькое - горе гірке, гірке бідування;
    3) (выражающий горе) гіркий, ревний. Горькие слёзы - гіркі (ревні) сльози, или просто - гіркі, гіркії. [Облився гіркими (Грінч.)]. Горький плач - ревний плач;
    4) (горемычный) - см. Горемычный. Эх, вы горькие! (о лошадях) - ой, ви горопашечки, небожата, ой, ви бідолашні;
    5) горький пьяница - гіркий п'яниця, п'яниця непросипенний. Пить горькую - пити без просипу. Пить (испить) -кую чашу - пити гірку, сов. спити (скоштувати) гіркої, випити добру повну. Делать, делаться горьким - см. Горчить, горчать. Сделать слишком - ким - перегірчити. Становиться более -ким - гіркішати, гірчати. Стать -ким, более -ким - згіркнути, погіркішати;
    6) горькая соль (английская) - гірка сіль, епсоніт. Г-кая вода - гірка вода. Г-кая земля - магнезія.
    * * *
    гірки́й

    го́ре го́рькое — гірке́ го́ре (бідува́ння)

    \горький (го́рькая) пья́ница — гірки́й (безпроси́пний) п'яни́ця, питу́щий

    Русско-украинский словарь > горький

  • 10 грубеть

    грубішати, грубнути, тверднути; (о коже на руках, лице - шершаветь) шерхнути; (о людях, нравах - дичать) дичавіти.
    * * *
    грубі́ти, гру́бнути; ( становиться более грубым) грубі́шати

    Русско-украинский словарь > грубеть

  • 11 густеть

    густішати, гускнути; (плотнеть) тужавіти, (сов.) притужавіти, стужавіти. [Грязюка тужавіє, бо мороз. Нехай глина притужавіє (стужавіє), тоді й ліпитимем].
    * * *
    густі́ти; ( о жидком или вязком) гу́снути, загуса́ти; ( становиться более густым) густі́шати; ( плотнеть) тужа́віти; ( о растениях) рясні́шати

    Русско-украинский словарь > густеть

  • 12 замедляться

    несов.; сов. - зам`едлиться
    ( становиться более медленным) спові́льнюватися, -нюється, спові́льнитися, упові́льнюватися, упові́льнитися; ( о движении) прити́шуватися, -шується, прити́шитися, сти́шуватися, сти́шитися; ( задерживаться) затри́муватися, -мується, затри́матися, заде́ржуватися, -жується, заде́ржатися

    речь \замедляться ля́лась, \замедляться лилась — мо́ва спові́льнювалася, спові́льнилася (упові́льнювалася, упові́льнилася)

    Русско-украинский словарь > замедляться

  • 13 затрудняться

    затрудниться
    1) (являться трудным) утруднятися, утруднитися, (тормозиться) загальмовуватися, загальмуватися. Дело -нилось - справа загальмувалася. Движение -няется распутицей - рух утруднено бездоріжжям (розтанню);
    2) (быть в затруднении, смущаться) вагатися, завагатися. -няюсь дать вам точный ответ - вагаюся (відчуваю труднощі) дати вам точну відповідь. Он -нялся, что ему делать - він вагався, що йому робити;
    3) (беспокоиться) трудитися, потрудитися, клопотатися, поклопотатися чим, що робити. Не -йтесь, пожалуйста - не трудіться (не клопочіться), будь ласка.
    * * *
    несов.; сов. - затрудн`иться
    1) ( становиться более трудным) утрудня́тися и утру́днюватися, -нюється, утрудни́тися, ва́жчати, пова́жчати
    2) (испытывать затруднение; не решаться) вага́тися, завага́тися

    Русско-украинский словарь > затрудняться

  • 14 зеленеть

    -ся зеленіти, зеленітися, зеленитися. [Тополя зеленіє. Поля не зеленілися широкими ланами (Єфр.). Зеленілися-рунилися молоді пари. Любисток зелениться]. -неться (казаться зелёным) - зеленіти.
    * * *
    зелені́ти; ( становиться более зелёным) зелені́шати; ( покрываться зеленями) вруні́ти

    Русско-украинский словарь > зеленеть

  • 15 злеть

    становиться более злым) зліти, (ещё более) злішати, лютішати. [Не молодіє, не старіє, а тільки де-далі зліє (Шевч.)].
    * * *
    злі́ти; ( становиться более злым) злі́шати

    Русско-украинский словарь > злеть

  • 16 лёгкий

    и -гок
    1) легкий (-ка, -ке). [Паляниця легка, добре випечена (Звин.)]. -кий как перо легкий як пір'їна, легкий як пух. -кий груз, багаж - легкий вантаж, багаж. -кий мусор, горн. - штиб (-бу). -кая почва - легкий ґрунт, перегній (-ною); пухка земля. Да будет ему земля -ка! (о покойнике) - хай йому земля пером! Нехай йому земля легка! Легко йому лежати, пером землю держати (Номис). -кая кавалерия - легка кіннота. -кое войско - легке військо. -кая атлетика - легка атлетика. -кое орудие - легка гармата. -кое ружьё - легка рушниця;
    2) (малый, незначительный слабый и т. п.) легкий, легенький, невеликий, невеличкий, незначний. -кая проседь - легенька сивина. С -кою проседью - сивуватий, підсивий, шпакуватий. -кие морщины - легенькі (неглибокі) зморшки. -кий ветерок - легенький вітерець, (зефир) легіт (-готу). [У віконце вливається легіт майовий (Л. Укр.)]. -кий порыв ветра - легенький подув (подих) вітру. -кий дымок - легенький, ріденький димок (-мку). -кий морозец - легенький (невеличкий, маленький) морозець. -кий туман, -кая тучка - легкий (легенький) туман, легка (ріденька, прозора) хмарка. [Над долинами стоїть сизий, легкий туман (Неч.-Лев.)]. -кое наказание - неважка (легка) кара. -кая вина - неважка провина. -кий вздох, стон - легеньке зідхання, легенький стогін. -кий смех послышался среди публики - тихий (легенький) сміх почувся серед публіки. -кая улыбка - легенька усмішка. -кий стук, шум - тихий стукіт (гомін). -кий сон - легкий, некріпкий сон. У него -кий сон - він некріпко (нетвердо, чутко, чуйно) спить. -кое движение - легкий (легенький, незначний) рух. С -кою иронией - з легкою (легенькою) іронією. На её лице вспыхнула -кая краска - обличчя в неї (їй) трохи зашарілося (спалахнуло легеньким рум'янцем). -кая поступь, -кий шаг - легка хода. -кий огонь - повільний (легкий) огонь. -кая боль, болезнь, простуда, усталость, рана - легкий біль, легка хороба (застуда, втома, рана). -кий озноб, жар - легкий (невеличкий) мороз (жар). У него -кий озноб, жар - його трохи морозить, у його маленький (невеличкий) жар. -кие роды - неважке (легке) родиво, неважкі (легкі) родини (зап. пологи). -кое лекарство - делікатні (м'які) ліки. Слабит -ко и нежно - проносить м'яко й делікатно. -кие средства, меры - м'які засоби (заходи). -кий характер - м'яка (нетяжка, несувора, лагідна) вдача. -кое сердце - м'яке серце. -кий табак - легкий (неміцний, панський) тютюн. -кое вино, пиво - неміцне (легке) вино, пиво. -кий раствор - неміцний розчин. -кий напиток - легкий напій. -кий запах - легкий, тонкий пах (дух). -кие духи, ароматы - легкі (неміцні) пахощі;
    3) (необременительный) легкий, необтяжливий, невтяжливий, (о пище: удобоваримый) легкостравний, стравний. [Хліб глевкий, на зуби легкий (Номис)]. -кая должность, -кие обязанности - легка (невтяжлива) посада, необтяжливі обов'язки. -кий труд - легка праця, (осудительно) легкий хліб. Зарабатывать -ким трудом - заробляти легкою роботою, легкобитом. [Сіяти грішми, що заробляв я легкобитом (Кониськ.)]. -кий хлеб - легкий (незагорьований) хліб. -кая жизнь - легке життя, життя в достатках, в розкошах, легкий хліб. Он привык к -кой жизни - він звик до легкого життя, до легкого хліба, він логкобитом вік звікував (Кониськ.). -кий обед, завтрак, ужин - легка (стравна, делікатна) їжа, легка страва, легкий (делікатний) обід (сніданок), легка (делікатна) вечеря; срвн. Тонкий. -кая закуска - легка (легенька) перекуска. -кий воздух - легке, рідке повітря; свіже повітря;
    4) (нетрудный) легкий, неважкий, (простой) простий, немудрий. -кое дело - легка (немудра, неважка) справа (робота). -кое ли дело! - легко сказати! то не жарт! -кое для понимания изложение, доказательство - виклад, доказ зрозумілий, (иногда) розумний. -кая фраза, задача - легке речення, завдання. -кий слог - легка мова. Этот писатель отличается -ким слогом - у цього письменника легка мова, видко легку мову. -кий стих - легкий вірш. -кий экзамен, -кое испытание - легкий іспит. -кий танец - легкий (неважкий) танець (-нця). Он упивался -ким успехом - він п'янів з легкого успіху. -кая добыча - легка здобич;
    5) (весёлый) легкий, легенький, веселий, (поверхностный) поверховний, побіжний, легкобіжний, (ветреный) полегкий. -кая жизнь - легке (безжурне) життя. -кая шутка - легенький жарт. -кая радость, -кое настроение - безхмарна радість, безхмарний настрій. -кое отношение к своим обязанностям - легковаження своїми обов'язками. -кое знакомство с чем-л., -кое понятие о чём-л. - побіжне (поверховне, поглибоке) знання чогось (справи, предмету), мала тяма в чомусь. -кий ум - неглибокий (легкобіжний) розум. -кое увлечение - легкобіжне (скороминуще, неглибоке) захоплення. Чувство женское -ко - жіноче почуття полегке (неглибоке, непостійне). -кий характер - неглибока вдача; м'яка (лагідна) вдача. -кий человек - неглибока (легкодумна) людина, полегка людина. -кий взгляд на вещи - поверховне (легковажне) ставлення до справ. -кое обращение в обществе - вільне, невимушене поводження в товаристві. С ним -ко и горе - з ним і лихо не страшне. -кие движения - легкі, вільні (невимушені) рухи. -кий голос - вільний (плавкий) голос. -кая музыка - легка (неповажна) музика. -кое чтение, -кая литература - легке читання, легка лектура; (изящная) красне письменство; (эротическ.) лектура (письменство) про кохання, еротична лектура, еротичне письменство;
    6) (легкомысленный, ветренный) полегкий, легковажний, легкодумний. -кого поведения девица - полегка дівчина, дівчина легких звичаїв. Искательница, любительница -ких приключений - охоча до легких романтичних пригод, охоча легко поромансувати, романсова авантурниця. -кие нравы - полегкі, вільні звичаї. Пьеса, произведение, музыка -кого содержания, тона - п'єса (твір, музика) легкого змісту, тону;
    7) (быстрый, расторопный) легкий, швидкий, прудкий, меткий, жвавий, моторний. [Ота смілива, метка Катря (М. Вовч.). Жвавий, як рибка в річці (Номис)]. -кий на ногу - швидкий (прудкий, легкий) на ноги. -кий на подъём - рухливий, ворушкий. -кий на ходу - (о машине) легкий у роботі, (об экипаже колесн.) легкий, розкотистий, котючий, бігкий, (о санях, лодке) легкий, плавкий; срвн. Легкоходный. [Легкий човен (Полт.)]. -кий на кулак (драчливый) - битливий, швидкий на кулак (до бійки). -кий на руку (удачливый) - легкий на руку. С -кой руки - з легкої руки. [З щирого серця та з легкої руки дідусь дарував (Кониськ.)]. Он -гок на руку - у його легка рука, він добрий на почин. [Кароокий чоловік - добрий на почин (Мирг.)]. Делать на -кую руку - робити абияк (на спіх, на швидку руку, на швидку руч). Работа на -кую руку - швидка робота. [Швидкої роботи ніхто не хвалить (Номис)]. -кий на слёзы - тонкосльозий, (сущ.) тонкослізка. -кий на язык - а) язикатий, слизькоязикий; б) говіркий, балакучий, балакливий. -гок на помине - про вовка помовка, а вовк і в хату (Приказка). -кая кисть - легкий пензель (-зля);
    8) (негромоздкий, стройный) легкий, стрункий. -кая колокольня, беседка, колонна - легка (струнка) дзвіниця, альтанка, колона. -кие украшения - легкі оздоби. Более -кий, наиболее -кий - легший, найлегший и т. д. [Але Олеся була легша на скоки (Н.-Лев.)]. Становиться более -ким - см. Легчать. Довольно -кий - досить легкий, легенький и т. д. - см. Лёгонький.
    * * *
    легки́й и ле́гкий

    лёгкая рука́ у кого́ — легка́ рука́ в ко́го, легки́й на ру́ку хто

    с лёгкой руки́ чьей — з легко́ї руки́ чиє́ї

    Русско-украинский словарь > лёгкий

  • 17 лютеть

    лютіти, (ещё более) лютішати.
    * * *
    люті́ти; ( становиться более свирепым) люті́шати

    Русско-украинский словарь > лютеть

  • 18 мелеть

    1) дрібніти, дрібнішати;
    2) (о реке) міліти, мілішати.
    * * *
    1) мілі́ти; ( становиться более мелким) мілі́шати
    2) перен. см. мельчать 2)

    Русско-украинский словарь > мелеть

  • 19 мутнеть

    каламутніти, мутніти, темніти, (ещё более) каламутнішати, мутнішати, темнішати; срв. Помутнеть.
    * * *
    ( о жидкости) каламутні́ти; ( становиться более мутным) каламутні́шати

    Русско-украинский словарь > мутнеть

  • 20 наглеть

    нахабніти, (больше прежнего нахабнішати), ставати (робитися) нахабним (зухвалим, безчільним).
    * * *
    нахабні́ти; ( становиться более наглым) нахабні́шати; ( становиться дерзким) става́ти (стаю, стаєш) зухва́лим

    Русско-украинский словарь > наглеть

См. также в других словарях:

  • КРАСНЕТЬ — КРАСНЕТЬ, краснею, краснеешь, несовер. 1. (совер. покраснеть). Становиться красным, приобретать красный цвет. Ягоды краснеют. Проволока краснеет от накала. 2. (совер. покраснеть). О теле человека: Становиться красным от прилива крови к коже. Руки …   Толковый словарь Ушакова

  • Краснеть — несов. неперех. 1. Становиться красным [красный III 1.] или более красным. отт. Покрываться румянцем от прилива крови к лицу. 2. Выделяться красным [красный III 1.] цветом. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • Ливийцы (древние) — См. также: Древняя Ливия и берберы Не следует путать с ливийцы (ливийские арабы). Историческая группа племён Ливийцы самоназв.  ? …   Википедия

  • Кутузов, Михаил Илларионович — князь Михаил Илларионович Кутузов (Голенищев Кутузов Смоленский), 40 й генерал фельдмаршал. Князь Михаил Илларионович Голенищев Кутузов [Голенищевы Кутузовы произошли от выехавшего в Россию к великому князю Александру Невскому из Германии… …   Большая биографическая энциклопедия

  • Тайны Смолвилля — «Тайны Смолвилля» («Тайны Смолвиля») «Smallville» Постер десятого сезона сериала. Жанр(ы) фантастика …   Википедия

  • IPO — (Публичное размещение) IPO это публичное размещение ценных бумаг на фондовом рынке Сущность понятия публичного размещения (IPO), этапы и цели проведения IPO, особенности публичного размещения ценных бумаг, крупнейшие IPO, неудачные публичные… …   Энциклопедия инвестора

  • Ближний Восток — (Near East) Содержание Содержание 1. История Ближнего Востока Доисторический Период Древней Истории Период средневековый Крестовые Походы Период Новой Истории, с XV го по XVIII й в Период Новой Истории с XVIII по XX вв. Дело Святых Мест… …   Энциклопедия инвестора

  • Волшебные предметы мира Гарри Поттера — Эта статья об объекте вымышленного мира описывает его только на основе самого художественного произведения. Статья, состоящая только из информации на базе самого произведения, может быть удалена. Вы можете помочь проекту …   Википедия

  • Тайны Смолвиля — «Тайны Смолвиля» «Smallville» …   Википедия

  • Могучие Рейнджеры (Сезон 2) — Могучие Рейнджеры сезон 2 Mighty Morphin Power Rangers Страна …   Википедия

  • Подотряд змеи —         Важнейшим отличительным признаком змей является присущая им подвижность лицевых костей, которая способствует необычайному расширению рта. Многие другие пресмыкающиеся животные имеют, как мы видели, такую же внешнюю форму тела, как змеи.… …   Жизнь животных


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»