-
1 ставиться
vgener. über die Bretter gehen, über die Bühne gehen -
2 ставиться
vgener. (пассивное знач.) se mettre -
3 ставиться
vgener. rappresentarsi -
4 ставиться
I1) ста́витися, -виться; підніма́тися, підійма́тися; кла́стися (кладе́ться)2) ста́витися; виставля́тисяIIпоставля́тися -
5 ставиться
-
6 ставиться
-
7 ставиться
• klást se -
8 ставиться
1) ( использоваться в написании) be usedздесь ста́вится запята́я — a comma must be used here
2) страд. к ставить 1), 2), 3), 4), 5), 6), 7), 8), 9), 11), 12), 13), 14), 15), 16), 17), 18), 20), 21), 22) -
9 шындалташ
шындалташГ.: шӹндӓлтӓш-амвозвр.1. сажаться, высаживаться; быть посаженнымЫнде индеш кече годым тыште чодыра шындалтеш. И. Васильев. Вот уже в течение девяти дней здесь сажается лес.
Тиде жаплан кукурузат шындалте. Н. Лекайн. К этому времени была посеяна (букв. посажена) и кукуруза.
2. ставиться; быть поставленным, помещённым куда-л., расположенным где-л.Тушто ӱстел-влак шындалтыныт. Я. Ялкайн. Там поставлены столы.
Ӱстембаке кочкыш шындалте. «Ончыко» На стол поставлены яства.
3. ставиться; быть поставленным; выставляться (выставиться), изображаться (изобразиться) письменно (об оценке)Ондакшым тройко-влак дневникыште лийыныт, вараже двойкат шындалтын. «Ончыко» Сначала в дневнике были тройки, а затем ставилась и двойка.
Повествовательный ой мучашеш точко шындалтеш. В. Иванов. После повествовательного предложения ставится точка.
4. ставиться; быть поставленным на сценеНине пьесе-влак олаштат, ялыштат пеш шуко гана шындалтыч. М. Шкетан. Эти пьесы очень много раз ставились и в городе, и в деревне.
«Звеньевой» лӱман пьесе М. Шкетан лӱмеш марий театрын сценыштыже шындалтын ыле. А. Волков. Пьеса (с названием) «Звеньевой» ставилась на сцене марийского театра им. М. Шкетана.
5. ставиться, выдвигаться, предлагаться; быть поставленным, выдвинутым, предложеннымТиде пьесыште кызытсе илыш дене келшен толшо кугу проблеме шындалтын. «Ончыко» В этой пьесе поставлена большая актуальная (букв. соответствующая современной жизни) проблема.
Варажым тыгай йодыш эн кугу погынымашлаште ик гана веле огыл шындалтын. И. Иванов. Позже такой вопрос не один раз ставился на самых больших собраниях.
6. ставиться; быть поставленным, налаженным, организованнымКлубышто паша начар огыл шындалтын. «Мар. ком.» Работа в клубе поставлена неплохо.
Колхозник-влак коклаште умылтарымаш паша томам шындалтын. З. Каткова. Разъяснительная работа среди колхозников поставлена плохо.
-
10 выставляться
несов.; сов. - вы́ставиться, разг.1) ( высовываться) başını...den dışarıya çıkarmakвы́ставиться из окна́ — başını pencereden dışarıya çıkarmak
2) тк. несов. ( помещать свои работы на выставке) yapıtlarını / eserlerini sergilemek -
11 идти
1) ( переступая ногами) andare, camminare••2) ( перемещаться) andare, muoversi, spostarsi, passare••идти в гору — andare su, andare per la maggiore
идти на попятный — far marcia indietro, ritirarsi, rimangiarsi la promessa
3) ( проходить) passare, trascorrere4) (отправляться, направляться) andare, partire, recarsi, dirigersi5) (следовать, двигаться) andare, proseguire••6) ( начинать какую-то деятельность) andare, mettersi7) ( поступать) entrare, iscriversi, farsi, aderire8) ( приближаться) avvicinarsi, venire, arrivare9) ( доставляться) pervenire, essere recapitato10) ( о часах) funzionare, camminare11) ( об осадках)12) (протекать, продвигаться) procedere, andare avanti, essere in corso••13) (пролегать, проходить) passare, attraversare, percorrere14) (выделяться, исходить) uscire15) ( делать ход в игре) muovere, giocare16) (расходоваться, употребляться) andare, essere usato [impiegato]••идти впрок — tornare utile, venire usato, trovare impiego
17) (находить сбыт, продаваться) andare, vendersi18) (причитаться, следовать) spettare, venire pagato [corrisposto]за сверхурочную работу идёт надбавка — per il lavoro straordinario viene pagato [spetta] un supplemento
19) (быть подходящим, соответствовать) andare bene, stare bene, essere adatto••ну, это ещё куда ни шло — questo, magari, potrebbe andare
20) (ставиться, исполняться) darsiв "Сатире" сегодня идёт "Ревизор" — al Teatro della Satira oggi si dà ‘L'ispettore generale’
21) ( предназначаться) andare, essere destinato22) (касаться - о споре, беседе и т.п.) riguardare••23) (соглашаться, поддаваться) acconsentire, accettare••24)идёт! — d'accordo!, va bene!
иди ты! — ma va' là!, ma nò!
* * *несов.1) (двигаться, переступая ногами) andare (a piedi), camminare vi (a), venire vi (e)идти́ пешком — andare a piedi
идти́ домой — andare a casa
2) (двигаться, перемещаться) andare vi (e), venire vi (e), passare vi (e), transitare vi (e) ( только о средстве транспорта)3) (отправляться, направляться куда-л.) andare vi (e), muoversi; partire vi (e)идти́ гулять — andare a passeggiare
идти́ на войну — andare alla guerra
идти́ на врага — muoversi contro il nemico
4) (следовать, двигаться в каком-л. направлении) andare vi (e), muoversi, perseguire vtидти́ к намеченной цели — perseguire l'obiettivo prefisso andare verso l'obiettivo fissato
всегда идти́ вперёд — andare sempre avanti; non fermarsi mai
5) (на что - поступать каким-л. образом) andare vt, accettare vt; andare / venire incontro aидти́ наперекор — muoversi / andare controcorrente
идти́ на предлагаемые условия — accettare le condizioni proposte
6) (в + мн., + на - вступать куда-л., приступать к каким-л. действиям) andare vt, entrare vi (e)идти́ в моряки — farsi marinaio; scegliere la professione di marinaio / Marina воен.
7) (за кем - следовать кому-л. в чём-л.) seguire vt, imitare vtидти́ за своим учителем — seguire il maestro
8) (перемещаться, быть в движении) pervenire vi (e), muoversi, viaggiare vi (a)древесина идёт на фабрики — il legname arriva nelle fabbriche / viene fornito alle fabbriche
9) (приближаться, появляться) arrivare vi (e), avvicinarsi10) (о механизме; быть в действии) funzionare vi (a), lavorare vi (a)часы не идут — l'orologio non va; l'orologio è fermo
11) ( об осадках)идёт снег — nevica; sta cadendo la neve
дождь идёт — piove; sta cadendo la pioggia
12) (протекать, длиться, совершаться) andare vi (e), passare vi (e), procedere vi (e)13) (пролегать, быть расположенным где-л.) andare vi ( per qc), passare vi (e) ( attraverso qc); estendersi ( lungo qc)14) (выделяться, исходить откуда-либо) uscire vi (e) ( da qc), provenire vi (e) ( da qc), fuoriuscire vi (e) ( da qc), sgorgare vi (e) ( da qc)идут слухи — corrono / girano voci
15) ( делать ход в игре) giocare vt, muovere vtидти́ королём шахм. — muovere il Re
16) ( быть нужным) essere usato / utilizzato, servire vi (e) (per + inf)17) ( распродаваться) andare vi (e), avere smercioплатья устарелых фасонов идут по сниженным ценам — gli abiti fuori moda vengono venduti a prezzi ribassati
18) (соответствовать, подходить) confare vi (a), corrispondere vi (a); entrarci19) (быть к лицу, подходить) andare vi (e), andare / stare bene, confare vi (e)20) (о чём-л. вбиваемом, надеваемом) entrare vi (e), penetrare vi (e)21) (исполняться, ставиться - о пьесе, фильме) dare vt; recitare vt ( о театре); proiettare vt ( о фильме)22) (с предлогами в, на и существительным; перев. по-разному через глаголы со схожим значением)идти́ в / на переработку — essere trasformato / riciclato; essere / venire riutilizzato
идти́ в / на продажу — essere messo in vendita
идти́ на убыль — subire un calo; calare vi (e)
идти́ на риск — rischiare vt
23) прост. (Идёт!) D'accordo! Mi sta bene! Ci sto! разг.24) ( указание на тему)речь идёт о... — si tratta di...
••иди ты! прост. (удивление) — Andiamo, via! Ma no!
иди ты к… / на… / в… бран. — ma va a…
идти́ по миру — mendicare vi (a), accattare vi (a)
… (ещё) куда ни шло! — … magari! Non c'è male! Potrebbe andare
* * *v1) gener. fare la strada, fare la strada a piedi, affarsi, calcarsi, costeggiare, piovere, plorare (о дожде), andare, andare 12) (per) (о возрасте), andare come una pittura, andare d'incanto (+D), camminare, camminare (о делах и т.п.), condursi, gragnolare (о граде), infilare, marciare, nevicare (e, a), pigliare, rappresentarsi (о пьесе, опере), recarsi, reggersi (о предприятии, делах), secondare (çà+I), seguire, seguire (çà+ I), seguitare (çà+I), stare, stare come una pittura, stare d'incanto (+D)2) poet. gire, ire3) theatre. andare (su) (о пьесе и т.п.) -
12 ставить
ставить 1ставлю, ставишьρ.δ.μ.1. στήνω ορθό•ставить на ноги στήνω στα πόδια.
2. βάζω, θέτω τοποθετώ•ставить посуду на стол βάζω τα σκεύη στο τραπέζι•
ставить на пост τοποθετώ στο πόστο•
ставить к станку τοποθετώ στη μηχανή (για δουλειά).
|| διορίζω•ставить нового завхоза διορίζω νέο διαχειριστή.
|| εγκατασταίνω•ставить на квартиру εγκατασταίνω σε δ ιαμέρ ισμα.
|| μτφ. φέρω, οδηγώ•ставить в неловкое положение φέρω σε δύσκολη κατάσταση.
3. στήνω•ставить телеграфные столбы στήνω (βάζω) τηλεγραφικούς στύλους•
ставить лестницу к стене στερεώνω τη σκάλα στον τοίχο•
ставить книги в шкаф βάζω ορθά τα βιβλίαστη βιβλιοθήκη.
|| δίνω προσφέρω•ему всегда ставят кресло αυτού πάντοτε του προσφέρουνπολυθρόνα (να καθίσει)•
им -ьте пол-литра βάλτε τους (κεράστε τους) μισό κιλό βότκα.
4. μτφ. παραλληλίζω, παραβάλλω, συγκρίνω.5. (χαρτπ.) ποντάρω. || μετακινώ•ставить часы βάζωτο ωρολόγι (μετακινώ τους δείκτες).
6. βάζω•ставить паруса βάζω πανιά•
ставить подпись βάζω υπογραφή•
ставить знаки препинания βάζω αποσιωπητικά.
|| επιθέτω•ставить компресс βάζω κομπρέσα•
ставить горчичники βάζω συναπισμό•
ставить пиявки βάζω βδέλλες•
ставить печать βάζω σφραγίδα.
7. οικοδομώ, φτιάχνω•ставить избу φτιάχνω ίζμπα (ξυλόσπιτο)•
ставить мельницу φτιάχνω μύλο.
8. κανονίζω, ρυθμίζω• οργανώνω. || διεξάγω, κάνω, πραγματοποιώ•ставить опыты κάνω πειράματα•
ставить оперу ανεβάζω μελόδραμα.
9. προτείνω•ставить вопрос на обсуждение βάζω το ζήτημα για συζήτηση•
ставить резолюцию на голосование βάζω την απόφαση σε ψηφοφορία.
10. θεωρώ, λογίζω, παίρνω ως•ставить в вину θεωρώ ένοχο (φταίχτη)•
ставить своей задачей βάζω ως καθήκον μου.
|| σε συνδυασμό με μερικά ουσ. και μαζί με προθέσεις αποδίδεται και με σημ. αποτο ουσιαστικό: -под контроль βάζω υπο έλεγχο (ελέγχω)•ставить в связь συνδέω.
εκφρ.ставить диагноз – κάνω διάγνωση (ασθένειας)- ставить крест на ком-чём οριστικά κ. αμετάκλιτα, βάζω τελεία και παύλα•ставить рекорд – κατακτώ ρεκόρ•ставить самовар – βάζω το σαμοβάρι(να βράσει το νερό)•ставить термометр ή градусник – βάζω το θερμόμετρο•ставить тесто – βάζω το ζυμάρι να γίνει•ставить хлебы, пироги – βάζω ζυμάρι για ψωμιά, πίτες•ставить на своё место – βάζω στη θέση (συμμορφώνω)•ставить себя на чь место – βάζω τον εαυτό μου στη θέση κάποιου (προσποιούμαι τον...)- ставить вопрос ребром βάζω το ζήτημα ορθά-κοφτά•ставить последнюю копейку ребром – ξοδεύω μάταια κ. το τελευταίο καπίκι•ставить знак равенства между кем-чем – εξισώνω, βάζω στην ίδια μοίρα με, παρομοιάζω με.μπαίνω, τοποθετούμαι, τίθεμαι κλπ. ρ. ενεργ. φ.ставить 2ставлю, ставишьρ.δ. κ. παλ. εφοδιάζω, προμηθεύω.εφοδιάζομαι., προμηθεύομαι.. -
13 центральная ваза
Architecture: epergne (предмет сервировки, который ставиться в центре стола, состоящий из основного сосуда, к которому прикреплены несколько емкостей поменьше - для фруктов и сладостей) -
14 вменяться
вмениться в обязанность ставитися, поставитися кому за повинність (обов'язок). Вменяться, вмениться в вину - ставитися за провину, привинятися, привинитися. Этот поступок вменяется (вменялся, вменился) ему в вину - цей учинок ставиться (ставлено, поставлено) йому за провину. [Йому привиняється службова недбалість. Йому привинювано (несов. в.), привинено (сов. в.) службову недбалість].* * *ста́витися -
15 любовь
1) к кому (страсть, любовн. влечение) кохання, ласк. коханнячко, любов (-бови), любощі до кого, любість (-бости), (влюблённость) закохання в кому, (симпатия) милування. [Кохай, поки серце кохає, усе за кохання віддай (Грінч.). Ой, боже, боже, що та любов може! (Пісня). Хто не знає закохання, той не знає лиха (Пісня). Се на мене любощі напали (Квітка). На милування нема силування (Приказка)]. Пылкая, пламенная -бовь - палке кохання, жагуча любов. Безумная -бовь - шалене (за)кохання. Первая -бовь - перше (за)кохання, перша любов. -бовь мужчины, женщины - чоловіче, жіноче кохання, чоловіча, жіноча любов. Нежная -бовь - ніжне кохання, ніжна любов. Искренняя, настоящая -бовь - щире кохання, щира любов. Возбудить в ком -бовь - збудити кохання в кому, закохати кого в собі и в себе. Вспыхнуть -вью - спалахнути любов'ю, коханням. Воспылать -вью - зайнятися (запалати) коханням, любов'ю, розкохатися. [Бідахи розкохались аж з лиця спали, схнуть (М. Вовч.)]. Об'ясняться в -ви - освідчувати кохання кому, освідчуватися (про кохання) перед ким и кому. Об'яснение в -ви - освідчення (про кохання). Жениться, выйти замуж по -ви - дружитися (заміж піти) з любови (и по любові), до сподоби, по любості, взяти жінку до любови. [Та узяв жінку не до любови (Пісня). Заміж пішла по любості (М. Вовч.)]. Брак по -ви - шлюб до (з) любови (до сподоби). С -вью - до любови, кохано; срв. Любовно. [Кріпко до любови поцілувались (Г. Барв.). Його сонечко пестить кохано (Л. Укр.)]. Мне не дорог твой подарок, дорога твоя -бовь - не дороге дарування(чко), дороге твоє кохання(чко). Старая -бовь долго помнится - давнє кохання все перед очима. Умирать, погибать от -ви - помирати, гинути з кохання, з любови. [Нехай будуть люди знати, як в любови помирати (Пісня)]. -бовь сильнее смерти - кохання дужче (могутніше) за (над) смерть. Нашим новобрачным совет да -бовь! - нашим молодятам не сваритися та любитися;2) (любовн. ласки, утехи) любощі, пестощі, милощі (-щів), милування, любість (- бости), ласка, кохання. [Пестощі, любощі, сяєво срібнеє хвиля несе в подарунок йому (Л. Укр.). Болять мене руки, ноги, болять мене кості, гей, якби то од роботи, а то од любости (Пісня)];3) (предмет любви) кохання(чко), милування(чко), закохання(чко). [Кохання моє, я тобі світ зав'язав! (М. Вовч.). Любчику мій, милуваннячко моє (Крим.). Нема мого миленького, нема закохання (Пісня)];4) (нравственн. чувство) любов (-бови), люба. [Чи ж я не смію домагатися любови та щирости од дітей? (Крим.). Хто не любить - не пізнав бога, бо бог - любов (Єванг.)]. Вера, надежда, -бовь - віра, надія, любов. Родительская -бовь - батьківська любов. Сыновняя -бовь - любов до батьків, синівська любов. Братская -бовь - братерська (братерня, братня) любов. Супружеская -бовь - подружня любов, подружнє кохання. -бовь к ближнему - любов до ближнього, братолюбність (-ности). [У братолюбності треба жити (Міущ.)]. Пребывать в -ви - пробувати в любові. Приобрести чью -бовь - здобути чию любов, (симпатию) підійти кому під ласку. [Підійдеш йому під ласку (Куліш)]. Из'являть -бовь к кому - виявляти любов (ласку, прихилля) до кого, жалувати кого;5) (наклонность) замилування, любов, нахил, охота, хіть (р. хоти, диал. хіті) до чого, прихильність, прихилля до кого. [З їх естетизмом та замилуванням до краси (Єфр.)]. Заниматься чем с -вью - працювати коло чого з любов'ю, залюбки, з замилуванням. Питать -бовь к чему - кохатися в чому. [Щиро кохався пан у горілках та медах (Грінч.). Кохається він у гарних конях (Грінч.)]. Он относится к вам с -вью - він ставиться до вас з любов'ю, з прихильністю, прихильно.* * *любо́в, -і; (преим. влечение к лицу другого пола, любовные отношения) коха́ння, лю́бощі, -щів, ми́лість, -лості, жениха́ння -
16 небрежно
нрч.1) недбало, недбайливо; (невнимательно) неуважно; (равнодушно) байдуже, байдужно; (пренебрежительно) зневажливо. [Штольні були оцямровані досить недбало (Франко). Громадські закони встановлено недбало (Л. Укр.). Сторінка паперу, недбало пописаного (Крим.). Красо України, Поділля! - розкинулось мило, недбало (Л. Укр.). Недбало відповів (Грінч.). Недбало підспівував (Черкас.). Спокійно та недбало пішов із світлиці (Грінч.). Привіталася байдужно й недбайливо (Н.-Лев.). Говорила про своє скорочення недбайливо (В. Підм.). Працює хлопець неуважно (Загірня)]. Он -но относится к своим обязанностям - він недбало (недбайливо, неуважно) ставиться до своїх обов'язків;2) (в сложении) недбало-, недбайливо-; неуважно-; зневажливо-.* * *нареч.недба́ло; недба́йливо; неува́жно; знева́жливо -
17 отрицательно
1) заперечно, заперечливо, негативно. [Хитає заперечливо головою. Він ставиться до мене негативно];2) від'ємно, негативно. [Земля наелектризована від'ємно (негативно) (Герин.)].* * *нареч.негати́вно, запере́чно, запере́чливо -
18 предпочитать
предпочесть кого, что воліти (волію, -лієш и волю, -лиш, -лимо), зволіти кого, що и що робити, вважати, брати, узяти за краще що, (кого, что кому, чему) ставити, поставити кого над кого, що над що, перевагу (перед) давати, дати кому, чому над ким, над чим, (редко: книжн., полонизм) прекладати, прекласти, передкладати, передкласти кого над кого, що над що. [Де не зможемо по правді говорити, там воліємо мовчати (Єфр.). Не сила терпіти лихої напасти, волю я в широкому полі пропасти (Л. Укр.). Науку і талант над значність прекладати (Куліш). Де твій розум дівся, щоб зрадника над мене прекладати? (Куліш)]. Она -ла молодого богатому - вона дала перевагу молодому над багатим. Предпочтённый - поставлений над кого, над що. -ться - ставитися над кого, над що, бути поставленим, прекладеним над кого, над що. [Здоров'я ставиться над багатство].* * *несов.; сов. - предпоч`есть1) (кого-что кому-чему) віддава́ти перева́гу, відда́ти перева́гу (кому-чому над ким-чим), дава́ти перева́гу, да́ти перева́гу2) (делать что-л.) волі́ти, зволі́ти (робити що);(несов.: считать лучшим) вважа́ти за кра́ще, визнава́ти за кра́ще (роби́ти що) -
19 представляться
представиться1) (куда: о ком) приставлятися, поставлятися, виставлятися, бути приставленим, поставленим, виставленим. Свидетели -вляются на суд - свідки поставляються перед суд;2) (кому: рекомендоваться) рекомендуватися, зарекомендуватися, представлятися, представитися кому;3) (к чему) виставлятися, виставитися (напр. на нагороду, на вищий ранг (к чину)). Сотрудники -вляются к награде - співробітники виставляються на нагороду;4) (подаваться) подаватися, бути поданим. [Законопроєкти подаються на затвердження до Раднаркому]. -ется вашему вниманию вопрос о… - подається до вашої уваги справа про… Ежемесячно -ются отчёты секретарю - що- місяця подаються звіти секретареві;5) (изображаться) малюватися, бути змальованим. [В оповіданні малюється робітниче життя]; (о деле, вопросе и т. п.) (стр. з.) ставитися, виставлятися, бути по[ви]ставленим, (средн. з.) виглядати, мати вигляд. Дело -ется (на суде) так - справа ставиться (на (в) суді) так. -ться в виде чего - мати вигляд чого, виглядати як що. Дело -ется (мне) в следующем виде - справа виглядає (для мене) ось як;6) (репрезентоваться) заступатися, бути заступленим, репрезентуватися через кого. Государства -вляются на конференции послами - держави репрезентуються на конференції через послів;7) (казаться) видаватися, видатися, видавати, видати чим, за що. [Оддалеки все видається меншим (Ком.). Школа видавалась їй иноді сосновою домовиною (Коцюб.). У кожного історика вона (історія) видається зовсім иншою (Л. Укр.)];8) (показываться) показуватися, показатися, ставати, стати перед ким. Нам -вился великолепный вид - нам показався (перед нами став) розкішний крайовид;9) -ться кем, чем - удавати, удати з себе кого, що; см. Прикидываться;10) (в театре) виставлятися, бути виставленим;11) (в воображении видеться, мерещиться) уявлятися, уявитися, (перед глазами) увижатися, привиджуватися, привидітися кому чим, яким, бачитися, убачатися, убачитися. [Ввижається або й сниться йому, ніби він… (Крим.). Невиразною постаттю уявляється кождий «Новий Рік» (Р. Край)];12) (о случае) траплятися, трапитися, випадати, випасти. -вился случай - трапилася (випала) нагода, оказія. Как только -вится удобный случай - скоро нагодиться (набіжить) добра оказія, за першої-ліпшої нагоди.* * *несов.; сов. - предст`авиться1) (рекомендоваться) рекомендува́тися несов., відрекомендо́вуватися, відрекомендува́тися, представля́тися, предста́витися; осві́дчуватися, осві́дчитися; ( объявлять о себе) оповіща́тися, оповісти́тися2) ( представать в воображении) уявля́тися, уяви́тися; ( казаться) здава́тися, зда́тися, видава́тися, ви́датися; ( возникать) постава́ти, поста́ти, повстава́ти, повста́ти; ( чудиться) ввижа́тися и диал. уви́джуватися (несов.), приви́джуватися и привиджа́тися, приви́дітися; убача́тися, уба́читися; ( слышаться) причува́тися, причу́тися3) (являться, случаться) трапля́тися, тра́питися4) ( кем-чем - притворяться) удава́ти [з се́бе], уда́ти [з се́бе] (кого-що); прикида́тися, прики́нутися (ким-чим)5) страд. (несов.) подава́тися; представля́тися; пока́зуватися; наво́дитися; приставля́тися; рекомендува́тися; представля́тися; представля́тися; зобража́тися, зобра́жуватися; виво́дитися, пока́зуватися; змальо́вуватися, зобража́тися, зобра́жуватися; гра́тися; виставля́тися, ста́витися; виклика́тися, завдава́тися -
20 Наплевательный
и Наплевательский наплювальний, наплювацький. Он смотрит на это с -кой точки зрения - він на це дивиться наплювацьким оком, він на це дивиться й посвистує, він до цього ставиться байдуже, йому до цього байдужки, йому на це начхати.
- 1
- 2
См. также в других словарях:
СТАВИТЬСЯ — СТАВИТЬСЯ, ставлюсь, ставишься, несовер. страд. к ставить. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
СТАВИТЬСЯ — (арх.) о реках и озерах: становиться, замерзать. Самойлов К. И. Морской словарь. М. Л.: Государственное Военно морское Издательство НКВМФ Союза ССР, 1941 … Морской словарь
ставиться — идти (на сцене) Словарь синонимов русского языка. Практический справочник. М.: Русский язык. З. Е. Александрова. 2011 … Словарь синонимов
Ставиться — несов. страд. к гл. ставить Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
ставиться — ст авиться, вится … Русский орфографический словарь
ставиться — нарк. см. приём наркотиков … Универсальный дополнительный практический толковый словарь И. Мостицкого
ставиться — вопрос ставится • существование / создание, пассив на ся задача ставится • действие, пассив на ся ставилась задача • действие, пассив на ся ставится вопрос • существование / создание, пассив на ся … Глагольной сочетаемости непредметных имён
ставиться — см. ставить; вится; страд … Словарь многих выражений
Ставиться на ребро — Пск. Угрожать, внушать страх кому л. СПП 2001, 65 … Большой словарь русских поговорок
Ставиться на речи — Олон. Вступать в разговор с кем л. СРНГ 35, 84 … Большой словарь русских поговорок
переставший ставиться в театре — прил., кол во синонимов: 1 • сошедший (37) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 … Словарь синонимов