-
81 bach
I n; (скор. від bachelor); амер. II v; амер.1) жити холостяком, бурлакувати; жити самостійно (тж. to bach it) -
82 back-to-basics
a; амер.який припускає повернення до основних принципів (релігії, освіти) -
83 Bedouinism
-
84 catch up
phr v1) підхопити, підняти; підняти ( e підколоти), сколоти (про волосся, спідницю); підшивати ( про одяг)2) підхопити, перейняти (нове слово, гасло)3) наздогнати4) надолужити5) іти в ногу; не відставати6) викликати зміни; вплинути; позначитися (про погляди, спосіб життя)7) переривати; збивати (виступаючого питаннями, вигуками, критичними зауваженнями)8) чіплятися, присікуватися9) pass бути, виявитися залученим, утягненим ( у що-небудь)10) pass бути поглинутим, захопленим ( чим-небудь); бути зануреним -
85 continentalism
nспосіб життя, звичаї, характерні для європейського континенту -
86 dissipate
v1) розсіювати; розганяти; розсіюватися, зникати2) розкладати, руйнувати; розкладатися, руйнуватися3) марнотратити, розтринькувати, марнувати; вести розгульний, розпусний спосіб життя; гуляти, пиячити4) фiз. дисипувати ( енергію); розсіюватися, дисипуватися ( про енергію)5) зас m. громити, розсіювати ( війська) -
87 dissipation
n1) розсіювання; зникнення2) розкладання, руйнація, руйнування; розпад3) марнотратство; розтринькування, марнування4) відволікання; розвага5) розгульний спосіб життя; ( п'яний) розгул -
88 expansive
[ik'spʒnsiv]a1) експансивний, нестриманий; відкритий ( про характер)2) який розширюється, здатний розширюватися3) великий, просторий; широкий; широкий, розкішний ( про спосіб життя) -
89 frivol
-
90 Gipsy
-
91 Gipsydom
-
92 goings-on
n; plповедінка; вчинки; спосіб життя (пepeв. несхв.) -
93 jogtrot
I n2) застій, одноманітність, рутинаII v1) їхати, бігти підтюпцем; cпopт. робити розминочну пробіжку2) вести нудний, одноманітний спосіб життя, животіти -
94 knockabout
I n1) грубий фарс; дешева вистава ( з бійками)2) актор, який бере участь у такій виставі [див. 1]3) aмep. невелика вітрильна яхта4) робочий одяг; міцний, зручний костюм5) aвcтpaл. поденникII a1) грубий, з бійками, з побоями; миcт. проф. шумний, грубий ( про видовище)knockabout comedy — фарс, балаган
2) який веде мандрівний спосіб життя; бродячий; робочий ( про одяг)3) aвcтpaл. поденний; який виконує випадкову роботу ( на вівчарській фермі) -
95 lead
I [led] n1) xiм. свинецьlead spar, lead vitriol — мiн. свинцевий купорос, англезит
2) грузило, висок; мop. лот3) cл. куля, кулі4) pl свинцеві смуги для покриття даху; покритий свинцем дах; плоский дах5) графіт; олівцевий грифель6) пoлiгp. свинець, гарт ( hard lead)7) pl; пoлiгp. шпони8) дiaл. казанок, казан ( зі свинцю)II [led] v1) тex. покривати свинцем2) пoлiгp. розділяти шпонами, прокладати шпони; набирати на шпониIII [liːd] n1) керівництво, управління; ініціатива; приклад; вказівка, директива; ключ ( до розв'язання чого-небудь); натяк; розгорнутий підзаголовок, анотація ( перед статтею); вступна частина; перше речення або перший абзац; передовиця2) першість, перше місцеin the lead — на чолі ( процесії); cпopт. перевага
3) повідець, поводок; прив'язь4) миcт.,; кiнo головна роль; виконавець або виконавиця головної ролі5) кapт. хід; перший хід; карта, масть ( з якої починають)6) доріжка, стежкаblind lead — глухий кут; штучне русло ( що веде до млина); розводдя ( у кризі)
7) eл. підвідний провід; pl ошиновка, електропроводка; трубопровід; канал8) тex. крок або хід ( гвинта або черв'яка)9) тex. відвідний блок10) cпopт. удар11) тex. центрувальна фаска12) тex. випередження, попередження ( впуску пари)13) вiйcьк. попередження, приведення вогню ( по рухомій цілі)14) гeoл. жила, жильне родовище15) гeoл. золотоносний пісок16) тex. стріла; укосинаIV [liːd] v( led)1) вести; показувати дорогу2) керувати, очолювати; управляти; командувати армією; стояти на чолі, бути лідером3) посідати перше місце; бути попереду; cпopт. іти першим ( у змаганні); вести ( забіг), лідирувати; cпopт. вести по очкам; мати, набрати більше очок; перевершувати5) вести, приводити; ( out of) виходити, сполучатися ( про кімнату); примикати6) вести, служити проводом або каналом; призводити ( до чого-небудь); викликати, спричиняти ( що-небудь); бути причиною ( чого-небудь), бути результатом7) переконати, схилити ( до чого-небудь); змусити, вплинути; ( into) втягувати ( у що-небудь)8) юp. задавати навідні запитання ( свідкові)9) кapт. ходити10) тex. випереджати11) вiйcьк. попереджати12) дiaл.; юp. свідчити; наводити ( докази)13) направляти, спрямовувати -
96 live
I [liv] v1) жити; існувати; вести який-небудь спосіб життя2) мешкати3) витримувати, не гинути, не псуватися; ( through) перетерпіти, пережити; жити, залишатися у пам'яті, у віках ( часто to live on)4) (on, upon) харчуватися ( чим-небудь); жити ( на які-небудь кошти)5) ( off) жити на чиєму-небудь утриманні6) здійснювати, втілювати7) миритися ( з чим-небудь); терпітиII [laiv] a1) живий2) палаючий, невгаслий; діючий; невикористаний; який не вибухнув; зарядженийlive round — вiйcьк. бойовий патрон; eл. який знаходиться під напругою
3) живий, енергійний, сповнений сил; актуальний, важливий, життєвий4) справжній, реальний, невигаданий5) проточний ( про воду); чистий ( про повітря)6) яскравий, нетьмяний ( про колір)7) пoлiгp. який підлягає набору8) гipн. природний, нерозроблений; натуральний9) cпopт. який знаходиться у грі ( про м'яч)III [laiv] advбезпосередньо, прямо -
97 living
I [`liviç] n2) спосіб життя3) цepк. бенефіцій; парафія4) ( the living) світ живих; наші сучасникиII ['liviç] a1) живий; існуючий2) дуже схожий, точний; вірний ( натурі)3) живий, активний4) яскравий, соковитий ( про колір)6) гeoл. природний, натуральний; незайманий, неопрацьований -
98 nomadism
-
99 ongoing
I1) pl несхв. поводження, поведінка; вчинки; спосіб життя2) продовження; безперервний рухIIабезперервний, постійний; який відбувається зараз -
100 Orientalism
n1) орієнталізм; культура, звичаї, спосіб життя або мислення східних народів2) орієнталістика, сходознавство
См. также в других словарях:
спосіб — собу, ч. 1) Певна дія, прийом або система прийомів, яка дає можливість зробити, здійснити що небудь, досягти чогось. •• Спо/сіб життя/ уклад, характер життя. 2) Те, що служить знаряддям, засобом і т. ін. у якій небудь справі, дії. 3) Граматична… … Український тлумачний словник
життя — я/, с. 1) Вища форма існування матерії, найхарактернішими рисами якої є обмін речовин, самооновлення, самовідтворення. || Існування всього живого; прот. смерть. 2) Стан живого організму в стадії розвитку, зросту. 3) Період існування кого небудь;… … Український тлумачний словник
життя — I 1) (стан живого організму людини, тварини, рослини), існування; буття, дні (чиї), живіт 2) (повсякденний спосіб існування когось), побут, буття, існування, життя буття II ▶ див. вік, дійсність … Словник синонімів української мови
Евдощук, Анатолий Александрович — Анатолий Александрович Евдощук Анатолій Олександрович Євдощук Род деятельности: Президент Всеукраинской благотворительной организации ACET … Википедия
факірство — а, с. 1) Спосіб життя факіра (у 1 знач.). || Аскетичний спосіб життя з граничними обмеженнями. 2) Заняття факіра (у 2 знач.) … Український тлумачний словник
богема — 1 іменник жіночого роду люди, переважно з представників творчої інтелігенції, що ведуть безладний спосіб життя збірн. богема 2 іменник жіночого роду безладний спосіб життя, циганщина … Орфографічний словник української мови
світ — I у і заст. а, ч. 1) розм. Те саме, що світло I 1). 2) розм. Те саме, що світло I 8). 3) Час перед сходом сонця; світанок. Благословлятися на світ. II у і заст. а, ч. 1) Сукупність усіх форм матерії як єдине ціле; всесвіт. Геоцентрична система… … Український тлумачний словник
існування — я, с. 1) тільки одн. Буття; наявність кого , чого небудь у дійсності. 2) Життя, спосіб життя … Український тлумачний словник
палеоекологія — ї, ж. Наука, що вивчає спосіб життя й умови проживання вимерлих організмів, їхні зміни в процесі історичного розвитку життя на Землі … Український тлумачний словник
хіпувати — у/ю, у/єш, недок., неперех. 1) Протестувати проти способу життя суспільства, порушуючи прийняті в ньому норми і правила поведінки, бути хіпі. 2) Наслідувати спосіб життя, манеру поведінки хіпі … Український тлумачний словник
бездомний — а, е. Який не має житла, притулку; безпритульний. || Без постійного місця проживання; кочовий (про спосіб життя). || Який не має сім ї; одинокий … Український тлумачний словник