-
1 сповідник
spowidnykч.
См. также в других словарях:
сповідник — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
сповідник — 1. Священнослужитель, який здійснює Таїнство Сповіді, сповідає; духівник; 2. і сповідальник Особа, що приймає Таїнство Сповіді, сповідається; спасеник; каяник … Словник церковно-обрядової термінології
сповідник — а, ч. 1) Священик, який слухає сповідь; духівник. || Людина, якій відверто зізнаються у чомусь, повіряють заповітні думки і т. ін. 2) Особа, що прийшла на сповідь до священика … Український тлумачний словник
сповідниця — і сповідальниця жін. до сповідник 2 … Словник церковно-обрядової термінології
сповідач — а/, ч., рідко. Те саме, що сповідник 1) … Український тлумачний словник
сповідниця — і. Жін. до сповідник 2) … Український тлумачний словник
сповідальник — див. сповідник … Словник церковно-обрядової термінології
Контекстний паралельний вжиток — Г. До четвертої групи належать богословські терміни, які в певних контекстах можна вважати синонімами, і тому допущено їхній паралельний вжиток, але в інших контекстах вони різняться своїм значенням або семантичним відтінком, і тоді не є… … Термінологічний довідник для богословів та редакторів богословських текстів
священик — (служитель культу православної та греко католицької церкви), піп, панотець, батюшка, (і)єрей, прото(і)єрей, протопіп, пресвітер, пастир; духівник (священик, у якого хто н. постійно сповідається), сповідальник, сповідник; пробощ, ксьондз, канонік … Словник синонімів української мови
відпущення гріхів — і відпущення Обрядова частина богослужіння Таїнства Сповіді, під час якої священнослужитель сповідник звільняє каяника від гріхів, накладаючи покуту й читаючи над ним розрішальну молитву; розрішення … Словник церковно-обрядової термінології
накладання покути — Визначення покарання для каяника відповідно до тяжкості скоєних ним гріхів, яке здійснює священнослужитель сповідник під час богослужіння Таїнства Сповіді … Словник церковно-обрядової термінології
