сплачувати

См. также в других словарях:

• сплачувати — ую, уєш, недок., сплати/ти, сплачу/, спла/тиш, док., перех. і без додатка. || Вносити збір, установлений організацією, установою, державою. || Повертаючи гроші, звільнятися від боргу. •• Спла/чувати дань кому, чому оцінювати за заслугами, повною… …   Український тлумачний словник

• сплачувати — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

• доплачувати — ую, уєш, недок., доплати/ти, ачу/, а/тиш, док., перех. Платити додатково; сплачувати решту належної суми, сплачувати все до кінця …   Український тлумачний словник

• рамбурсувати — у/ю, у/єш, фін. 1) Повертати борги. 2) Сплачувати за векселедавця. 3) Сплачувати борг через третю особу …   Український тлумачний словник

• аліментація — ї, ж. 1) У Стародавньому Римі: система державного утримування – матеріальної допомоги дітям незаможних батьків і сиротам. 2) Обов язок сплачувати аліменти …   Український тлумачний словник

• бонд — а, ч., фін. 1) Облігація з фіксованим прибутком, за якою її емітент зобов язується сплатити власникові зазначену суму в певний термін у майбутньому або регулярно сплачувати проценти. 2) Гарантія, застава. 3) Розписка, боргове зобов язання. ••… …   Український тлумачний словник

• виплачувати — ую, уєш, недок., ви/платити, ачу, атиш, док., перех. і без додатка. Видавати плату за що небудь. || Повертати, сплачувати борг частинами або повністю …   Український тлумачний словник

• вільний — а, е. 1) Ніким не гноблений, не поневолюваний; незалежний, самостійний. •• Ві/льне мі/сто за середньовіччя – місто, що звільнилося від влади феодала й користувалося правами самостійної держави. Ві/льні лю/ди в царській Росії – особливий стан… …   Український тлумачний словник

• вносити — (уно/сити), вно/шу, вно/сиш, недок., вне/сти/ (уне/сти/), внесу/, внесе/ш, док., перех., у що, до чого і без додатка. 1) Заносити всередину чого небудь. 2) Уводити, вкладати, поміщати в що небудь. || Включати в список і т. ін.; вписувати. ||… …   Український тлумачний словник

• злісний — I а, е. 1) Сповнений зла, недоброзичливості; злий (у 1 знач.). || Який виражає злість. 2) Свідомо несумлінний; упертий. •• Злі/сне банкру/тство оголошення підприємством або підприємцем стану банкрутства для того, щоб не сплачувати борги та… …   Український тлумачний словник

• мирський — а/, е/. 1) заст. Світський. || Який живе у миру (див. мир II 4)). || Власт. людям, що живуть у миру. 2) іст. Прикм. до мир II 3). || у знач. ім. мирське/, ко/го, с. У царській Росії – один із податків, що їх повинні були сплачувати селяни …   Український тлумачний словник