-
1 сот
см. соты -
2 box
n- amber box жовта скринька (вид державних програм та заходів підтримки сільського господарства – СОТ)- blue box блакитна скринька (вид державних програм та заходів підтримки сільського господарства – СОТ)- green box зелена скринька (вид державних програм та заходів підтримки сільського господарства – СОТ)- red box червона скринька(внд державних програм та заходів підтримки сільського господарства, які відносяться до заборонених субсидій – СОТ) -
3 mechanism
n1. механізм, апарат; конструкція2. філос. механіцизм- Dispute Settlement M. Механізм врегулювання суперечок (ГАТТ/СОТ)- Trade Policy Review M. Механізми огляду торговельної політики (ГАТТ/СОТ)- mechanism of the government структура держави- to establish a mechanism (of government) створити апарат (управління) -
4 WTO
скор.Світова організація торгівлі (скор. СОТ) -
5 вваливать
ввалить1) см. Вбрасывать;2) завалювати, завалити. [Йому завалили сот кілька різок].* * *несов.; сов. - ввал`ить1) ува́лювати, ували́ти2) ( входить) ува́лювати, ували́ти, ува́люватися, ували́тися -
6 излишек
лишок (-шку), залишок, надлишок, лишка (-ки), злишки (-шків), зайвина, надмір, (-ру); срвн. Избыток, Изобилие. [Коли який лишок - на голоту віддасть (Кон.). Ходили по хатах да записували, у кого які є залишки (Переяславщ.). На малу міру сот три з залишком (Квітка). Колись багато було зайвини, а тепер аби вистачило (Васильк. п.). Брали злото й паволоки, брали оксамити, а лишкою мости собі почали мостити (Рудан). Той надмір сил і соків і тепла вже вичерпавсь (Франко)]. Имеется с -ком - мається (є) аж надмір, у зайвину, з лишком, з верхом, з надтом, (шутл.) з чохом чого. [Грошей мається аж надмір (М. Грінч.). Хліба є у зайвину (Борзенщ.)]. -шек при получении ч-л. - перебір (-бору), (при отдаче) передаток (-тку), (при взвешивании) похід (-ходу). [Бачте, як важу: з походом (Звин.)].* * *нали́чие \излишек шков — ная́вність ли́шків
с \излишек шком — з ли́шком, з верхо́м, з горо́ю
2) (чрезмерное количество чего-л.) надли́шок, -шку, на́дмір, -у, зайвина́\излишек к темпера́мента — на́дмір темпера́менту
-
7 матка
1) (мать) матка. [У кого матка рідненька, у того й сорочка біленька (Приказка)]. Правда -ка - щира правда. Сказать всю правду -ку - сказати щиру правду, сказати все по щирості;2) (женщина) жінка, (баба) баба, (тётка) тітка;3) (у животных) матка (вед. и соб. значении), (самка) самиця. [Ласкаве телятко дві матки ссе (Номис). Овець у його дуже багато: самої матки сот сім (Сл. Ум.)];4) (у пчёл) матка, матиця. [За ним повалило козацтво, як за маткою бджоли (Куліш)]. Лишиться -ки - зматчіти, зматчитися. Лишившийся -ки (улей, рой) - зматчілий, безматній (вулик, рій, р. рою);5) анат. uterus - матиця, матка, ураз (-зу), (пров.) дитинник, (у свиньи ещё) пацятник (-ка) (Верхр., Жел.). Бешенство -ки - німфоманія, сказ матиці. Выпадение -ки - випад матиці (матки, уразу);6) (у растений) маточка, плідник (-ка);7) (картофелин, луковиц) матка;8) (минер.: маточная порода) маточна порода. -ка венисы - лосняковий лупак (-ка);9) (в колодце) дітинець (-нця);10) (уксусный отсед) гніздо (оцту) (Сл. Ум.);11) (предводитель в игре) матка;12) (оспа) віспа;13) см. Компас;14) см. Матня;15) см. Матица 1.* * *1) ( самка-производительница) матка2) анат. ма́тка3) ( маточник) ма́тка4) мор. ма́тка5) ( мать) ма́тка -
8 причинять
причинить что заподіювати, заподіяти, діяти, удіяти що, чинити, учиняти, учинити що, спричиняти и -чинювати, спричинити що, спричинятися и -чинюватися, спричинитися до чого; (доставлять, приносить) завдавати, завдати кому чого и що. [Що я заподіяв оцим людям, - твоїм людям, - за що мене судять? (Шевч.). Краще кривду вже терпіти, ніж самим її чинити (Грінч.). Завдала ти мені великої турботи. Любов ті рани завдавала (Куліш). Мати найбільше любить ту дитину, що більше слабувала, більше ночей безсонних їй спричинила (М. Левиц.)]. -нить вред кому - удіяти, заподіяти, учинити шкоду кому, пошкодити кому. [І людська злість та неправда не вдіє мені ніякої шкоди (Неч.-Лев.). Замість щоб зробити велику користь, «Крашанка» вчинила тільки шкоду (Грінч.)]. -нить зло, несчастье - учинити зло, нещастя, заподіяти, вдіяти зло, лихо и зле, лихе кому, завдати (накоїти) лиха (безголов'я) кому. [Ніколи зла я не вчинив-би їй (Грінч.). Скільки вам зла я вчинила (Грінч.). Ні, ні, Господь не заподіє злого! (Куліш). А що він кому лихого заподіяв (Кониськ.) Вам лихо вдіяти? (Самійл.). Я не знаю, хто їй лихо заподіяв (Шевч.). Не золотом те лихо оплатити, що завдали ви нам (Грінч.). Музо богине! Співай нам про гнів Пелієнка Ахилла, згубний которий сто сот безголов'я Ахейцям накоїв (Ніщинськ.). Дуже багато Ахейцям лиха накоїв (Самійл.)]. -нить кому много хлопот, беспокойства - завдати, заподіяти, наробити кому багато клопоту, турбот. [Мало тобі того клопоту і сорому, що досі нам заподіяла ? (Кониськ.)]. -нять затруднения - чинити труднощі кому, ставити труднощі кому и перед ким, завдавати кому труднощів. -нять, -нить печаль, скорбь, горе, огорчения, неприятности, страдания кому - завдавати, завдати жалю, журби, туги, скорботи, горя, прикростей, страждання кому, завгорювати, завгорити кому; срв. Огорчение, Огорчать. [Цим ми йому не завгоримо і його не навчимо, але нехай знає, що вовк ловить, але й вовка ловлять (Неч.-Лев.)]. -нять муку, муки - завдавати муку, муки кому. [Хіба то я завдав їм муку? (Л. Укр.). Найгірші особисті муки, які завдає розлука з усім, що серцю любе (Єфр.)]. Это -няло боль, страдания кому - це боліло кого. [Зневага до найкращого її почуття боліла Раїсу (Коцюб.)]. -нить обиду кому - заподіяти, вчинити кривду кому, скривдити кого. -нить убыток, ущерб, урон кому - наробити втрати (збитків кому, призвести до втрати кого. Война -няет большие бедствия - війна призводить до великого лиха, війна діє, спричинює багато лиха. Это может -нить взрыв - це може спричинити вибух, призвести до вибуху. Причинённый - заподіяний, удіяний, учинений, спричинений, завданий кому. -ться -1) заподіюватися, бути заподіяним, діятися, бути вдіяним, чинитися, бути учиненим, завдаватися, бути завданим кому, чому;2) (безл.: приключиться) заподіятися, статися, зробитися, учинитися. Что тебе -лось? - що тобі сталося? що тобі зробилося?* * *несов.; сов. - причин`ить(что) заподі́ювати, заподі́яти (що); ( делать) чини́ти, учини́ти (що); (быть причиной, производить) спричини́ти и спричи́нювати, спричини́ти (що), спричиня́тися и спричи́нюватися, спричини́тися (до чого, чому); (боль, горе) завдава́ти, завда́ти (чого, що) -
9 пункт
1) пункт, точка. [(Шевченко) своїм геніяльним оком уздрів той пункт, з якого треба було дивитися на нашу минулість (Грінч.). Луцьк, Бар, Браслав, Біла Церква, Київ - ото були точки гонитви ляцької за козаками, а козацької за ляхами (Куліш)]. Сборный пункт - збірний пункт. Неприятель был разбит на всех -тах - ворога побито на всіх пунктах. Населённый пункт - населений пункт, оселя. [Тепер Коблин - незначна оселя, в якій наврядчи найдеться сот чотири селян (Ор. Лев.)]. Сторожевой пункт - сторожівня. [У панів… доволі було людей до закладування нових осад і степових сторожівень (Куліш)]. Наблюдательный пункт - спостережний пункт. Кульминационный пункт - кульмінаційний, найвищий пункт, кульмінаційна, найвища точка. Поворотный пункт - поворотний пункт, поворотка. [Од появи Енеїди Котляревського не тільки початок нового українського письменства рахуємо, а й нову поворотку позначаємо в історії українського народу (Єфр.)]. Исходный пункт - вихідний пункт, вихідна точка. Иметь своим исходным -том что - мати на вихідний свій пункт що, виходити з чого;2) пункт (-ту), точка, (статья) артикул (-лу). [Ти поламав пункт нашої присяги (Куліш). Під сими загальними заголовками вмістилися усі сущні точки сеї великої суперечки (Павлик)]. Подсудимым даются вопросные -ты - підсудним дають запити, запитні пункти. Его опровергли по всем -там - його збили на всіх пунктах. Излагать, разбирать по -там - викладати по пунктах, пунктами, розбирати по пунктах.* * *пункт, -у -
10 пятьсот
п'ятсот (р. п'ятьох или п'яти сот).* * *п'ятсо́т, род. п. п'ятисо́т -
11 Крата
Крат раз (-зу), (в бран. выраж., зап.) крот(ь). [Сто сот крот його ма (Номис)]. Сколько крат говорили тебе - скільки разів говорено (казано) тобі! -
12 Лишнее
сщ. зайвина, лишка, залишок (-шку), зайве (-ого), залишнє (-нього); срв. Излишек, Избыток. [Марко відлічив собі скільки припадало й одіслав зайвину назад (Грінч.). Діждалась м'ясива, лишку з'їла, її завадило (Основа)]. Он имеет всё необходимое и даже -нее - у його все потрібне є і навіть зайве (зайвина, залишнє). Конфисковать, отобрать -нее - конфіскувати (відібрати) лишки (зайвину). Это уже -нее - це вже надто (над міру, зайве, зайвина). -нее хватить (выпить) - перебрати міру, хильнути через край. С -ним - з лишкою, з залишком, з верхом, з чимсь, з гаком. [Вже сорок з лишкою минає, як ми брались (Кониськ.). Сот зо три з залишком (Квітка). Сорок років з верхом (Павлик). За сорок з чимсь літ (Кониськ.)]. Без -него - без лишку, як раз. [Щоб додому доїхати, то треба без лишку дев'ять карбованців (Крим.)]. Без -него (торг.: без запроса) - без заправи. -
13 binding
I adj зобов'язуючий, обов'язковий; той, що має обов'язкову силу- binding agreement угода, що має обов'язкову силу- binding character обов'язковий характер- binding clause обов'язкове положення, обов'язкова стаття (договору тощо)- binding decision зобов'язуюче рішення- binding effects обов'язковий характер- binding measure міра/ захід, що має обов'язковий характер; обов'язкову силу- binding treaty зобов'язуючий договір- to be binding upon the parties бути обов'язковим для учасників (договору)- to become binding as a customary rule of international law стати обов'язковим в якості звичаєвої норми міжнародного права- to become binding through international custom стати обов'язковим згідно з міжнародним правом- in a binding form у формі зобов'язань- the clause has binding force цей пункт має силу зобов'язанняII n зв'язування (СОТ) -
14 body
n1. орган; товариство, асоціація2. головна, основна частина (чого-небудь)3. група людей4. зведення (законів, правил)- administrative body адміністративний/ управлінський орган- advisory body консультативний орган- appropriate body відповідний орган- auxiliary body допоміжний орган- deliberative body дорадчий орган- diplomatic body дипломатичний корпус- Dispute Settlement B. Орган врегулювання суперечок (СОТ)- elective state body виборний державний орган- executive body виконавча влада, виконавчий орган- executive-administrative body виконавчий та розпорядчий орган- expert body комісія/ комітет експертів- governing body керівний орган, адміністративна рада- higher (highest) bodies of state authority вищі органи місцевої влади- judicial body судовий орган- legislative body законодавча влада, законодавчий орган- main body основна частина чого-небудь- parent body очолюючий орган- policy-making body орган з розробки директив/ політичної лінії- public body громадський орган- standing body постійний орган- state body державний орган- statutory body затверджений законом орган- subordinate body підлеглий орган- subsidiary body допоміжний орган- subversive body підривний орган- superior body вищий орган- body accountable to smbd. орган, підзвітний кому-небудь- body of the draft convention/ treaty, etc основна частина проекту конвенції/ договору тощо- body of electors виборці- body of fundamental principles збірка основних/ засадничих законів/ правил/ принципів- body of an instrument основна частина документу- body of laws зведення законів; збірка законів; сукупність норм права- body of principles зведення принципів- body of qualities сукупність рис- body of rules зведення правил/ норм- body of state authority орган державної влади- body of the treaty основна частина договору- body of the hall частина залу, відведена для делегатів (ООН) -
15 conference
n1. конференція, нарада2. обмін думками, консультації- bilateral conference двостороння конференція- conference facilities обслуговування конференцій- conference negotiations конференційна форма переговорів- conference procedure регламент конференції- conference room paper робочий документ для засідання- conference seating розміщення на конференції- conference servicing обслуговування конференцій- delegate conference конференція делегатів- formal conference офіційна конференція- foundation conference установча конференція- founding conference установча конференція- Heads-of-Government conference нарада глав урядів- international conference міжнародна конференція- multilateral conference багатостороння конференція- negotiating conference конференція уповноважених представників- open-dated conference конференція, не обмежена в часі; конференція без зазначення часу її закриття- peace conference конференція прибічників миру, мирна конференція- press conference прес-конференція- pre-war conference передвоєнна конференція- private conference нарада у вузькому складі, неофіційна конференція/ нарада- regional conference регіональна конференція- review conference конференція з розгляду виконання договору/ угоди тощо- round-table conference конференція круглого столу- specially convened international conference спеціально скликана міжнародна конференція- summit conference нарада на найвищому рівні, нарада у верхах- access to the conference building допуск у приміщення конференції- calendar of a conference порядок конференції- to be in conferencea) бути на нараді, радитись, проводити засідання- to convene conference скликати конференцію- to drag out a conference затягувати конференцію- to hold a conference проводити нараду/ конференцію- to reconvene a conference знову скликати конференцію- to summon a conference скликати конференцію- conference of Trade Union Executives конференція представників керівних органів трейд-юніонів (Велика Британія) -
16 injury
n шкода- serious injury серйозна шкода (СОТ) -
17 талантъ
талá(н)тъ вага, вáжачаѧ ξ̃ фýнтѡв, котóріи праве якъ вкол принóсят и̃ сот корон, тò éстъ чирвóных zолотых французких, вели́кїй талáнтъ, мáет в собѣ́ п̃ фýнтѡв.Лексис, Сирѣчь реченїя, Въкратъцѣ събранъны и из словенскаго языка на простый рускій діалектъ истолъкованы > талантъ
См. также в других словарях:
СОТ — средний общий тариф (на номер) гостиничный бизнес СОТ Сибирская оперативная таможня Источник: http://www.vedomosti.ru/newspaper/article.shtml?2004/09/21/81130 СОТ «Сын Отечества» газета издание … Словарь сокращений и аббревиатур
Сот — Сот, Алек Алек Сот Дата рождения: 1969 Место рождения: Миннеаполис … Википедия
СоТ — (англ. SoT; сокращение «Soldiers of Thunderstorm») одно из старейших русскоязычных сообществ геймеров Рунета. Официальная дата создания клана 18 мая 1998 года.Используемые сокращения: SoT, СоТ, s0t, 507. История = Diablo, battle.net… … Википедия
СОТ — муж. или мн. соты и твер. сота жен. (от сочить?), стенники, стельники, разы, пластовый мед, запечатанные воском ячейки с медом, как пчелы его делают. Соты ломать, выламывать, подрезать, добывать из ульев. Придувать соты, закладывать, начать… … Толковый словарь Даля
Сот — м. устар. см. соты Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
сот — сущ., кол во синонимов: 1 • зауза (1) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 … Словарь синонимов
сотёз — * sauteuse f. При свободе каждаго придавать такте, принятой за единицу, проивзольную временность, одна и та же пьеса подверглась бы исполнению то медленному, каково, например, в жалобной песне или romance, то скорому, как в контрдансе или… … Исторический словарь галлицизмов русского языка
сотёр — а, м. sauteur m. прыгун. < sauter прыгать. 1. устар. Гимнаст, специальностью которого были разнообразные прыжки. При доме, где из Петербурга приехавший сотиор свои штуки показывает. 1750 е гг. Старикова Театр. жизнь. 2. Лошадь, тренированная… … Исторический словарь галлицизмов русского языка
соті — іменник середнього роду театральний жанр; п єса в цьому жанрі … Орфографічний словник української мови
сот. — СТ сот. сотовый телефон связь … Словарь сокращений и аббревиатур
Сот (село — Сот (село, Воеводина) Село Сот серб. Сот Страна СербияСербия … Википедия