Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

сору

  • 1 сору

    запитання О.

    Урумско-украинский словарь > сору

  • 2 соруҗу

    розпитувач О, К.

    Урумско-украинский словарь > соруҗу

  • 3 лесорубный

    техн., = лесору́бочный
    лісору́бний

    Русско-украинский политехнический словарь > лесорубный

  • 4 лесорубочный топор

    лісору́бна соки́ра

    Русско-украинский политехнический словарь > лесорубочный топор

  • 5 лесорубный

    техн., = лесору́бочный
    лісору́бний

    Русско-украинский политехнический словарь > лесорубный

  • 6 лесорубочный топор

    лісору́бна соки́ра

    Русско-украинский политехнический словарь > лесорубочный топор

  • 7 voucher

    n
    1) поручитель
    2) юр. свідок
    3) письмове свідчення (поручительство); письмова гарантія (рекомендація); порука, запорука; засвідчення, посвідчення (факту)

    sick voucher — посвідка про хворобу; лікарняний листок

    4) грошовий виправдний документ; розписка; ваучер
    5) контрольний талон, корінець (квитка, чека)
    6) авторитет; авторитетне джерело; цитований ав-> тор; доказ, довід
    7) юр. виклик свідка (поручителя) (в суд)
    8) театр. контрамарка

    voucher copy — друк. сигнальний примірник

    * * *
    I n.
    1) поручитель, гарант
    2) письмове свідотство або поручительство; письмова гарантія або рекомендація; письмове посвідчення факту; sick voucher лікарняний лист; voucher for payment свідотство про виплату, грошовий виправдальний документ ( оплачений рахунок-фактура); cash voucher розписка про отримання грошей; касовий чек
    3) контрольний корінець (ч.ека, білету); luncheon voucher талон на обід ( оплачений наперед); voucher сору полігр. сигнальний екземпляр
    4) юр. виклик в суд для підтвердження прав
    5) театр, контрамарка
    II v.
    2) юр. складати документ ( аффідевіт)

    English-Ukrainian dictionary > voucher

  • 8 voucher

    I n.
    1) поручитель, гарант
    2) письмове свідотство або поручительство; письмова гарантія або рекомендація; письмове посвідчення факту; sick voucher лікарняний лист; voucher for payment свідотство про виплату, грошовий виправдальний документ ( оплачений рахунок-фактура); cash voucher розписка про отримання грошей; касовий чек
    3) контрольний корінець (ч.ека, білету); luncheon voucher талон на обід ( оплачений наперед); voucher сору полігр. сигнальний екземпляр
    4) юр. виклик в суд для підтвердження прав
    5) театр, контрамарка
    II v.
    2) юр. складати документ ( аффідевіт)

    English-Ukrainian dictionary > voucher

  • 9 выносить

    вынести
    1) виносити (виношати), винести, (многое) повиносити. [Винесла хліба]; (вещи) виноситися, повиноситися. Не выноси сору из избы - хай буде хата покришка;
    2) витерплювати, витерпіти, стерплювати, стерпіти, перетерпіти, одтерпіти, дотерплювати, дотерпіти, зносити, знести, видержувати, видержати. [Скільки мук доведеться знести (Грінч.). І намучена країна вже не стерпіла знущання]. Вынести решение - вирішити щось, ухвалити щось, винести постанову (вирішення) про щось, покласти щось.
    * * *
    I см. вынашивать II несов.; сов. - в`ынести
    вино́сити, ви́нести и мног. повино́сити; (сносить, переносить) зно́сити, знести́, перено́сити, перенести́; ( терпеть) вите́рплювати, ви́терпіти

    выноси́ть, вы́нести пригово́р — юр. ухва́лювати, ухвали́ти (вино́сити, ви́нести) ви́рок

    вы́нести урок — здобува́ти, здобу́ти (дістава́ти, діста́ти) нау́ку

    выноси́ть, вы́нести благода́рность — склада́ти, скла́сти подя́ку

    выноси́ть, вы́нести впечатле́ние — дістава́ти, діста́ти вра́ження

    Русско-украинский словарь > выносить

  • 10 лесоруб

    лісору́б

    Русско-украинский словарь > лесоруб

  • 11 лесорубный

    тж. лесор`убочный
    лісору́бний

    Русско-украинский словарь > лесорубный

  • 12 набрасывать

    набросать
    I. 1) накидати и накидувати, накидати, навергати и навергувати, навергати чого куди, де, (во многих местах) понакидати и понакидувати, понавергувати чого куди, де; (сбрасывая сверху или бросая в одно место) наскидати чого. [Не накидай стільки дров у піч, - накидає такого, що на двічі стало-б (Сл. Гр.). Понакидали діти в хаті (Харк.). Снігу навергало врівень з загатами (Кониськ.). Як заспіваю пісень козацьких під кобзу, дак наскидають геть у шапку грошей (Куліш)]. Сколько сору здесь -вают на улицу - скільки сміття тут накидають на вулицю;
    2) (проект, план, чертёж и т. п.) накидати, накидати, начеркувати, начеркати, зарисовувати, зарисувати, накреслювати, накреслити (проєкт, план, рисунок). [Коцюбинський з захватом оповідав деякі сцени і накидав типи з майбутнього романа (Єфр.). На первому аркушику начеркано пером, без кольору, костел (Куліш). Що начеркав, то так в друкарню і несе (Основа 1861)]. -сать начерно - накидати начорно що. Наскоро -сать на бумаге свои мысли, план - нашвидку накидати на папері свої думки, план. [Вільно читатиму все, що він там має накидати на папері (Крим.)]. Набросанный -
    1) накиданий, наверганий, понакиданий, понакидуваний, понавергуваний;
    2) накиданий, начерканий, зарисований, накреслений.
    II. Набрасывать, набросить -
    1) накидати, накинути, (о мног.) понакидати що на кого, на що. [Карпо накинув свитку на плечі (Н.-Лев.). Накинула рядно на ніч на переріз, щоб висохло (Черніг.)]. -ть на себя что - накидати, накинути, напинати, напнути и нап'ясти на себе що, накидатися, накинутися, обкидатися, обкинутися чим. [Накинула на себе юпчину та й побігла (Грінч.). Хазяйка, хоч було тепло, напинала на плечі кожух (Коцюб.). Дощ надворі, накинься якоюсь ряднинкою, а так не йди (Звин.). Платком обкинься, бо холодно (Переясл.)]. -сить на кого тень, подозрение - накинути неславу на кого (знеславити кого), кинути підозру на кого. [Вони-б накинули неславу на ввесь край (Самійл.)];
    2) накидати, накинути, начеркувати, начеркнути; см. I. Набрасывать 2;
    3) -вать (охотн.: спускать гончих) - напускати. Наброшенный - накинутий и накинений, понакиданий; напнутий и нап'ятий.
    * * *
    I набр`асывать
    несов.; сов. - наброс`ать
    1) накида́ти, наки́дати и мног. понакида́ти; (сов.: бросая сверху или в одно место) наскида́ти; (сов.: нашвырять) наве́ргати
    2) (изображать, излагать) накида́ти, наки́дати, накре́слювати, -люю, -люєш, накре́слити; (сов.: быстро, наспех написать) начерка́ти

    \набрасыватьть план по́вести — накидати, наки́дати (накре́слювати, накреслити) план повісті

    II несов.; сов. - набр`осить
    1) накида́ти, наки́нути и мног. понакидати; ( одежду) напинати, напну́ти и нап'ясти́, -пну́, -пнеш и мног. понапинати

    \набрасыватьть платок — накида́ти, накинути (напина́ти, напнути и нап'ясти́) ху́стку, покриватися, покритися ху́сткою

    \набрасыватьть тень на кого-что — перен. кидати, кинути (наки́дати, наки́нути) тінь (підо́зру) на кого-що

    2) см. набрасывать I 2)

    Русско-украинский словарь > набрасывать

  • 13 наваливать

    навалить
    1) что, чего на что, куда - навалювати, навалити, навертати, навернути, накочувати, накотити, (о мног.) понавалювати, понавертати, понакочувати що и чого на що, куди; (набрасывать) накидати и накидувати, накидати, нагортати и нагортувати, нагорнути, (о мног.) понакидати, понагортати чого на що; срв. Приваливать 1. [Зима намети навертає (Мирн.). Було мене притопити й камінь навернути (Грінч. III). Он, понавертало цілі копи жовтої глини (Мирн.)]. -лить камень на что - навалити (навернути) камінь на що. -лить кучу соломы - навернути купу соломи. -лить сору - накидати (навернути, нагорнути) сміття. -вай больше земли - навертай (нагортай) більше землі. Снегу -лило в колено - снігу навалило (навернуло, накидало, навергало) в коліно;
    2) (накладывать тяжесть, громоздкую вещь, нагружать) навалювати, навалити, накладати, накласти и (реже) наложити, накидати, накинути, навантажувати, навантажити, (о мног.) понавалювати, понакладати, понакидати, нонавантажувати що на кого, на що, (вульг.) наричити, накрякати що. [Хоч як було наватажиш віз снопами (Куліш). Було батько як наричать гарбу, що яка-хоч пара коней не потягне, хіба воли (Бердянщ.). Такий віз наричив, що ледве воли довезли (Сл. Гр.). Там-же й віз накрякав! ледве кобила проти гори вивезла (Харк.)]. -вать вюк на мула - навалювати (накладати, накидати) в'юк на мула. -лили на меня поручения - накинули на мене (мені) доручення. На меня -лили слишком много работы - на мене накинуто (навалено) занадто багато праці (роботи);
    3) нахиляти, нахилити, (о мног.) понахиляти що на кого, на що. -вали шкап на себя - нахили шахву на себе. -вали столб больше вправо - нахили стовп(а) правіше;
    4) (сходиться во множестве) насувати, насунути, плавом напливати, напливти, навалувати, настягатися. [Ті миші, що в степу багато, не тут наплодились; вони відкільсь навалували (Новомоск.)]. Народу пропасть -лило, народ -лил на площадь - людей (народу) насунуло сила, народ насунув на майдан;
    5) (нанести течением) навалити, нагнати. Течением -лило барку на мост - берлину навалило (нагнало) точією на міст. Судно -лило на другое - судно навалило (нагнало, напли(в)ло) на инше;
    6) (в карт. игре) навалювати, навалити. [Бий і навалюй (Сл. Ум.)];
    7) охотн. - налягати, налягти. Гончие -лили на зверя - гончаки налягли на звіра. Наваленный -
    1) навалений, навернений, накочений, накиданий, нагорнений, понавалюваний, понавертаний, понакочуваний, понакиданий и понакидуваний, понагортаний и понагортуваний. [Прийшов - аж там змій каменем навернений (Гудч.). Нагорнений смітник (Крим.)];
    2) навалений, накладений и (реже) наложений, накиданий, навантажений, понавалюваний, понакладаний, понакиданий, понавантажуваний;
    3) нахилений, понахиляний.
    * * *
    I несов.; сов. - нав`алить
    1) нава́лювати, -люю, -люєш, навали́ти, -валю́, -ва́лиш и мног. понава́лювати; ( набрасывать) накидати, наки́дати и мног. понакидати, навертати, наверну́ти, -верну́, -ве́рнеш и мног. понаверта́ти; (чем-л. тяжёлым сверху) приверта́ти, привернути

    \наваливать ли́ло много сне́гу — безл. навали́ло (наки́дало; наверну́ло) бага́то сні́гу

    2) (безл. перен.: скопляться, появляться во множестве) насува́ти, насу́нути, нава́лювати, навали́ти; (сов.: набиться) нати́снутися

    \наваливать ли́ло много наро́ду — насу́нуло (навали́ло, нати́снулося) бага́то наро́ду (люде́й)

    II несов.; сов. - навал`ять
    1) нава́лювати, -люю, -люєш, наваля́ти; (сов.: накатать) накача́ти; (сов.: налепить) наліпи́ти, -ліплю́, -лі́пиш
    2) (сов.: набросать, повалить) наваля́ти; наверну́ти, -верну́, -ве́рнеш
    3) (сов.: небрежно написать, нарисовать) наля́пати и мног. поналя́пувати, наба́зграти

    Русско-украинский словарь > наваливать

  • 14 нагрязнить

    набруднити; (грязными ногами) нанести, (о мног.) понаносити грязюки (болота); накаляти, набагнити; (насорить) насмітити. Ребёнок -нил - дитина накаляла (уробилася). Нагрязнённый - набруднений; накаляний, набагнений; насмічений.
    * * *
    набруднити; ( нанести грязи) нанести (мног. понаносити) грязі (разг. грязю́ки; сору: бру́ду)

    Русско-украинский словарь > нагрязнить

  • 15 chopper

    ['ʧɒpə]
    n
    1) ніж; колу́н; сіка́ч
    2) амер. лісору́б
    3) ел. ти́кер, перери́вник
    4) амер. білете́р, контроле́р, що перевіря́є квитки́

    English-Ukrainian transcription dictionary > chopper

  • 16 log-man

    ['lɒgmən]
    n амер.
    лісору́б

    English-Ukrainian transcription dictionary > log-man

  • 17 logger

    ['lɒgə]
    n амер.
    1) лісору́б
    2) лісонаванта́жувач

    English-Ukrainian transcription dictionary > logger

  • 18 lumberer

    ['lʌmbərə]
    n амер.
    лісору́б

    English-Ukrainian transcription dictionary > lumberer

  • 19 lumberjack

    ['lʌmbəʤæk]
    n амер.
    лісору́б, дровору́б

    English-Ukrainian transcription dictionary > lumberjack

  • 20 lumberman

    ['lʌmbəmən]
    n
    1) лісору́б, дровору́б
    2) (перев. амер.) лісопромисло́вець; торго́вець лі́сом

    English-Ukrainian transcription dictionary > lumberman

Страницы
  • 1
  • 2

См. также в других словарях:

  • Сору-Пиреш — Район Сору Пиреш Souro Pires Страна ПортугалияПортугалия …   Википедия

  • Сору Верх. — р. , пп Селемджи, СОРУ Ниж. р. , лп Селемджи в Селемджинском р не, название с якут. : сору заливаемая отмель, низкие намывные островки, заросшие тальником [13] …   Топонимический словарь Амурской области

  • сору — (Павл., Ерт.) кебу, құрғау. Бүгін жер с о р ы п қалды (Павл., Ерт.) …   Қазақ тілінің аймақтық сөздігі

  • соруҷ — [سارج] омехтаи оҳак бо хокистар, ки дар бинокорӣ чун семент ба кор меравад …   Фарҳанги тафсирии забони тоҷикӣ

  • Из избы сору не выноси, а под лавку копи — Изъ избы сору не выноси, а подъ лавку копи (да въ печь), не сплетничай. Ср. Изметъ (тверск., псковск.) сплетни. Ср. Главное, чтобы сору изъ избы не выносить и чтобы все, что произошло между нами, осталось и умерло какъ въ могилѣ. Писемскій.… …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)

  • Из избы сору не выноси, а в уголок копи. — (а под лавку копи, т. е. не разноси семейных вестей. Крестьяне сору не метут на двор или улицу, а мечут в печь, когда затопят ее, потому что по сору, как по следу, знахарь может наслать порчу). См. ЯЗЫК РЕЧЬ …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • из избы сору не выноси, а под лавку копи — (да в печь) не сплетничай Ср. Измет (тверск., псковск.) сплетни. Ср. Главное, чтобы сору из избы не выносить и чтобы все, что произошло между нами, осталось и умерло как в могиле. Писемский. Взбаламученное море. 3, 15. Ср. Он до того застенчив,… …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона

  • Из избы сору не выноси. — (а смети, да в уголок сгреби). См. БОЛТУН ЛАЗУТЧИК …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • Меньше сору, так меньше и вздору. — Меньше сору, так меньше и вздору …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • Из этой избы много сору выносят. — Из этой избы много сору выносят …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • Шуба ты, шуба, не делай ты шуму; ты, шуба, избу мети, сору на улицу не носи. — Шуба ты, шуба, не делай ты шуму; ты, шуба, избу мети, сору на улицу не носи. См. СВАДЬБА …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»