-
61 веский
ваговитий, а теснее -1) важкий, заважний. [Продажне - заважне];2) важний, поважний. [Поважні доводи].* * *1) ( тяжёлый) важки́й, вагови́тий2) (перен.: важный) ва́жливий, вагови́тий; ( убедительный) переко́нливий; ( внушительный) пова́жний, солі́дний -
62 веско
нареч.1) ва́жко, вагови́то2) важли́во, вагови́то; переко́нливо; пова́жно, солі́дно -
63 вескость
ваговитість, а теснее -1) важкість;2) важність, поважність (р. -ности).* * *1) ва́жкість, -кості, вагови́тість, -тості2) важли́вість, -вості, вагови́тість; переко́нливість, -вості; пова́жність, -ності, солі́дність -
64 внушительно
значливо, уважно. [Значливо дивиться, говорить. Мовчи, стара,- промовили батько уважно]. Говорить внушительно (с ударением) - говорити з притиском. Внушительный - значливий, показний, промовистий, імпозантний. [Значлива подія. Показні національні маніфестації 1903 р. в Полтаві (Єфр.). Промовистий факт (Крим.)].* * *нареч.зна́чно, значу́ще, значли́во; переко́нливо; пова́жно; стате́чно; солі́дно; вража́юче -
65 внушительность
зна́чність, -ності, значу́щість, -щості, значли́вість, -вості; переко́нливість; пова́жність; стате́чність; солі́дність, пока́зність -
66 внушительный
значни́й, значу́щий, значли́вий, промо́вистий ( значительный); ( убедительный) переко́нливий; ( крупный) вели́кий; ( важный) пова́жний; ( степенный) стате́чний; ( солидный) солі́дний, показни́й; ( поражающий) вража́ючий -
67 засаливающий
I прич.який (що) заса́лює; в знач. прил. мастки́й, мастю́чий, масни́йII прич.яки́й (що) засо́лює; в знач. прил. засо́лювальний, солі́льний -
68 засол
1) (действ.) засолювання, соління, оконч. засолення, засіл (-солу);2) (способ, качество соленья) засіл (-солу);3) см. Разсол.* * *засі́л, -со́лу, посі́л, -со́лу; ( действие) засо́лювання, засо́лення -
69 засолочный
сільничий. -ное отделение - відділ для соління; сільня (-ні), солище.* * *спец.засо́лювальний -
70 икра
1) (рыбьи яички) і[и]кра, (зап.) ікриця, (преимущ. раковая) кашка. Зернистая икра - зерни[я]ста ікра. Паюсная, солёная икра - кав'яр (-ру). [Купи лишень їй кав'яру солоного (Квітка). (Везе Марко) червоного вина з Цариграду відер троє у барилі, і кав'яру з Дону (Шевч.)]. Икра из белой рыбы - г[ґ]алаг[ґ]ан (-ну). Жабья икра - клек (-ку), (диал.) жабуриння, (зап.) жабини (-бин). Рачья икра - кашка, пшеничка. Метать икру - нереститися, викидати ікру, (икриться) тертися. [До Великодня забороняють ловити рибу, бо вона тоді нереститься (Київщ.)]. Метание икры - нерест (-ту);2) анат. Sura - литка, (поджилка) жижка; мн. икры - литки (-ток), жижки (-жок); (диал. у Лемков) листка, листа. [Поколола терном та будяками пальці й литки (Н.-Лев.)];3) икра (льдина) - крига, крижина;4) (насм.: тушь у цензоров) чорномазь (-зи), мак (-ку).* * *I1) зоол. ікра́, диал. і́криця; (преим. раковая) ка́шка2) кул. ікра; ( красной рыбы) кав'яр, -у3) ( мелкие льдины во время ледохода) са́ло, кри́гаII см. икры -
71 ил
зеол. мул, (нанос) намул (-лу), (диал. гал.) намула, немола, шлям (-му), (глинистый) г[ґ]лей (-лею), (болотный) твань (-ни), тванюка, (на дне солён. озер) кал, калюка, пукал (- лу). Место реки, пруда, занесенное илом - замула, мулавина. Заносить, занести илом - замулювати и замуляти, замулити, (о мн. или местами) позамулювати и позамуляти що, (немного) примулити. [Багато тих перлів піски замулили (Черн.). І була-б трава, та позамулювало (Кан. п.)]. Заноситься, занестись илом - замулюватися и замулятися, мулитися, замулитися, (о мн.) позамулюватися; бути замуленим. [Над річкою городи позамулювались (Сл. Гр.)]. Наносить, нанести илу - намулювати и намуляти, намулити.* * *мул, -у, наму́л, -у; ( глинистый) глей, род. п. гле́ю -
72 кафтан
(крестьянский) чумарка, каптан (-на), (мещанский) сукмана, (казацкий) жупан, (расшитый золотом или из парчевой ткани) жупан-лудан. [Будуть куми у жупанах, побратими у луданах (Грінч. III)]. -ны зелёны а щи не солёны - на нозі сап'ян рипить, а в борщі трясця кипить (Номис). Кафтанец - чумарочка, каптанець (-нця), каптанок (-нка), сукманка, жупанок (-нка).* * *капта́н, -а, чума́рка, жупа́н, -па́на и -пана́ -
73 контрабас
бас, контрабас (-су), (виолонч.) басоль (-ля) и басоля (-лі). [На улиці скрипка й бас, пусти, мати, хоч на час (Пісня). Тепер мені не до солі, коли грають на басолі (Пісня)].* * *муз.контраба́с -
74 ладный
1) добрий, гарний, хороший, ладний; (годный) годящий, при[з]датний, спосібний до чого; (удобный) вигідний. -ден ли тебе этот нож? - чи придатний (годиться, на руку) тобі цей ніж? Кафтан не -ден - каптан не в міру (не до міри). Скрипки не -ны - скрипки не настроєні в лад (до ладу). Будь ты не -ден! - безголов'я на тебе! а бодай тобі (тебе)! бодай тобі лихо;2) (покладистый) згодливий, несперечливий, лагідний.* * *1) до́брий, га́рний; ла́дний2) (ловкий, складный) га́рний, скла́дний, згра́бний3) ( дельный) спра́вний, солі́дний4) (дружный, согласованный) дру́жний, уго́джений, упого́джений -
75 малоосновательный
1) ( недостаточно обоснованный) малообґрунто́ваний2) (недостаточно серьёзный, солидный) не ду́же серйо́зний (солі́дний, стате́чний); ( легкомысленный) легкова́жний -
76 натура
1) (природа) натура, природа;2) (врождённые свойства, наклонности) натура, (ум. натуронька), природа, (естество) єство, (сущность) істота, (характер) вдача; срв. Природа 2. [Маєм ми натуру преледачу (Самійл.). То вже в них натура мабуть, щоб покепкувати (Рудан.). Мало спільности, мало солідарности: індивідуалістична натура перемагає (Грінч.). Така вже вдача собача (Номис). Ти моєї вдачі (у тебя такая же -ра, как у меня): не любиш ходити по гостях (Звин.). Оригінальний, чутливої вдачі (с чуткой -рой) поет (Рада)]. Впечатлительная, нежная, сильная -ра - вразлива (сприйнятлива), ніжна, сильна (потужна, твёрдая: тверда) вдача (натура). По -ре - а) (по своим врождённым качествам) з натури, з природи, зроду, натурою, природою, на натуру. [Чистий лірик з натури (Рада). Гарний хлопець на натуру (Пісня)]; б) (по нраву кому) до (по) мислі, під мислі кому. -ра хлебного зерна - натура (природа) зерна (збіжжя, пашні). Привычка - вторая -ра - звичка - друга натура;3) (натуральная повинность, поставка вещами) натура. [Платити робітникам натурою (Пр. Правда)]. Получать жалованье, квартиру -рою - одержувати (здобувати, діставати) платню натурою (в натурі), мати ква(р)тиру в натурі (натурою);4) (у художников) натура, живовзір (-зору); (натурщик, -щица) натурник, -ниця. Писать (красками) с -ры - малювати з натури (з живовзору). [Малюватиме з живовзору, дивуючи професорів і товаришів (Д. Пісочинець)].* * *нату́ра; ( характер) вда́чабыть (стоя́ть) на \натура ре — иск. бу́ти (стоя́ти) на нату́рі
это в \натура ре веще́й — це в приро́ді рече́й, це приро́дна річ
втора́я \натура ра — дру́га нату́ра
плати́ть \натура рой — плати́ти натурою; с
\натура ры — з нату́ри
у него́ така́я \натура ра — у ньо́го така́ нату́ра (вда́ча)
-
77 несвежий
несвіжий. -жее мясо - несвіже (давнє) м'ясо. -жие новости, известия - несвіжі (старі, давні) новини, відомості (звістки). -тая память - несвіжа (заморена) пам'ять. -жая рыба - несвіжа риба; (солёная) солона риба.* * *несві́жий -
78 обстоятельно
нареч.1) докла́дно; ґрунто́вно; всебі́чно2) розсу́дливо, розва́жливо, розва́жно; стате́чно; солі́дно -
79 обстоятельность
1) докладність, ґрунтовність (-ности);2) (положительность) статечність.* * *1) докла́дність, -ності; ґрунто́вність; всебі́чність2) розсу́дливість, -вості, розва́жливість, розва́жність; стате́чність; солі́дність -
80 обстоятельный
1) докладний; ґрунтовний, широкий, просторий, дрібний. [Дав докладну відповідь на моє питання];2) (о человеке) статечний. Обстоятельно - докладно, ґрунтовно, широко, просторо, дрібно. [Я вам про все дрібненько розкажу].* * *1) ( подробный) докла́дний; ( основательный) ґрунто́вний; ( всесторонний) всебі́чний2) ( о человеке) розсу́дливий, розва́жливий, розва́жний; ( степенный) стате́чний; ( солидный) солі́дний
См. также в других словарях:
Сол — распространённое имя. Известные носители Бамба, Сол ивуарийский футболист. Басс, Сол американский графический дизайнер. Беллоу, Сол американский писатель. Сол Бэдгай главный персонаж игр серии Guilty Gear. Вурмен, Ричард Сол американский… … Википедия
сол. — сол. соляные копи сол. солеварня Сол. Соломон имя сол. солёный солёная вода Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений совре … Словарь сокращений и аббревиатур
СОЛ — муж., ·стар. посол, посланник, посланец. Усретоша бо мя слы от братья моея, Мономах. Сольба жен. посольство. Ходим сольбою цареви вашему. Сольбное ср. содержание чужих послов. И тогда возмут послы, сольбное свое, а гости месячинное свое,… … Толковый словарь Даля
сол — сущ., кол во синонимов: 1 • богиня (346) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 … Словарь синонимов
СОЛ — (sol) (S/) Стандартная денежная единица Перу, равная 100 сентаво. Финансы. Толковый словарь. 2 е изд. М.: ИНФРА М , Издательство Весь Мир . Брайен Батлер, Брайен Джонсон, Грэм Сидуэл и др. Общая редакция: д.э.н. Осадчая И.М.. 2000 … Финансовый словарь
солід — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
соліон — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
соліст — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
сол — сол, съл посол … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
СОЛ — спортивно оздоровительный лагерь спорт … Словарь сокращений и аббревиатур
сол — I сал II [سال] 1. муддати як бор давр задани Замин ба даври Офтоб, ки 12 моҳи тақвимист ва ба чаҳор фасл тақсим мешавад; соли нав оғози соли тақвимӣ, ки одатан ҷашн гирифта мешавад; соли кабиса соли пурраи шамсӣ – мелодӣ, ки 366 рӯз буда дар чор… … Фарҳанги тафсирии забони тоҷикӣ
