-
1 запад солнца
запа(д) со(л)нца заходъ солнца.Лексисъ съ толкованiемъ словенскiхъ мовъ просто > запад солнца
-
2 восход
схід (р. сходу). Восход солнца - схід сонця, світ сонця. До восхода солнца, до рассвета - до схід сонця, до сходу сонця. С -дом солнца - при сході сонця.* * *1) ( действие) схід, род. п. схо́ду, схо́дження, ви́ходження, підняття́, (неоконч.) підійма́ння, підніма́ння2) (появление светила; восток) схід -
3 выгорать
выгореть1) вигоряти, вигорювати, вигоріти;2) выгореть (потускнеть) от солнца - зблякувати, зблякнути, вигоріти від сонця. [Фарба зблякувала на церкві]. Выгоревший - вигорілий, збляклий;3) дело выгорит - діло вгорить, справа вкипить. [«Знайти тільки свідка - і діло вгорить» (Тесл.)].* * *несов.; сов. - в`ыгоретьвигоря́ти и вигора́ти, ви́горіти; ( тускнеть от солнца) бля́кнути, збля́кнути -
4 выгорать
техн., несов. выгора́ть, сов. вы́гореть1) ( о топливе) вигоря́ти и вигора́ти, ви́горіти2) ( тускнеть от солнца) бля́кнути, збля́кнути -
5 узелок
астр.( деталь структуры хромосферы Солнца) ву́злик -
6 усы
астр., мн.( особенности в спектре Солнца) ву́са, род. -сі́в -
7 выгорать
техн., несов. выгора́ть, сов. вы́гореть1) ( о топливе) вигоря́ти и вигора́ти, ви́горіти2) ( тускнеть от солнца) бля́кнути, збля́кнути -
8 узелок
астр.( деталь структуры хромосферы Солнца) ву́злик -
9 усы
астр., мн.( особенности в спектре Солнца) ву́са, род. -сі́в -
10 блякнути
техн. выгора́ть ( тускнеть от солнца), выцвета́ть -
11 вузлик
астр. узело́к ( деталь структуры хромосферы Солнца) -
12 вуса
астр. усы́ ( особенности в спектре Солнца) -
13 восходящий
1) (прич.) - той, що сходить. Восходящее солнце - сонце, що сходить, сонце на своєму сході. Страна Восходящего солнца - Країна Сонячного сходу (Японія);2) (прилаг.) висхідний, горовий, верхобіжний. [Дифтонги висхідні і низхідні = двугласные восходящие и нисходящие]. Лінія верхобіжна та низобіжна (иначе: висхідна та низхідна). Восходящее направление (прочь от земли) - відземний напрям. Восходящая почвенная вода - самопідносна вода.* * *1) прич. яки́й (що) схо́дить (вихо́дить, підійма́ється, підніма́ється)2) в знач. прил. висхідни́йвосходя́щая звезда́, восходя́щее свети́ло — перен. нова́ зі́рка, нове́ світи́ло
восходя́щая интона́ция — лингв. висхідна́ інтона́ція
восходя́щее ударе́ние — лингв. висхідни́й на́голос
-
14 закат
I. захід (-ходу) (сонця, місяця). На -те солнца - як сонце заходить (заходило), над захід сонця, навзаході[и], надзаходи (сонця). [Вже надзаходи сонечко, скоро вечір (Квітка). Вдома він буває саме тоді, як навзаходи сонце. Навзаході недобре спати хворим (Л. Укр.)]. Спуститься к -ту (о солнце) - стати навзаході, на схилку, повечоріти. [Пождіть, хай сонце трохи повечоріє]. Солнце (было) на -те - сонце вже (було) надвечори, на схилку, на вечірньому (у)прузі. [Вже хутко вечір; сонце вже на схилку (Л. Укр.)]. На -те дней своих - доживаючи свого віку, на схилку свого віку. «Закат Европы» О. Шпенглера - «Присмерк Европи» О. Шпенґлера.II. Закат снежный - забіг (-гу). [Не їдь туди - там великі забіги].* * *I1) за́хід, -ходу и захі́д, -хо́дусо́лнце бы́ло на \закат те — со́нце [вже] схиля́лося (схили́лося) над ве́чір, со́нце [вже] захо́дило, со́нце стоя́ло на вечі́рньому (на вечі́рнім) пру́зі
2) (перен.: конец) кіне́ць, -нця́; ( упадок) зане́пад, -у; ( гибель) заги́бель, -лі; ( сумерки) при́смерк, -у, при́смерки, -ківна \закат те дней — на схи́лі ві́ку (сла́ви), на захо́ді життя́
II тж. зак`ятна \закат те [свое́й] сла́вы — в зане́паді [своє́ї] сла́ви
( налог с мусульман) церк. закя́т, -уIII мет.зака́т, -у -
15 затмение
1) астр. - міна, затьма, затінення, затемнення, померк (-ку), потьмарення. [Ці недавні померки сонця й місяця не віщують нам нічого доброго (Куліш). Оце у нас, кажуть, швидко буде затінення сонця (Яворн.)]. Происходит -ние солнца - сонце міниться;2) (ума) затьмарення, потьмарення, запаморочення (розуму), мороки (-ків), замороки, памороки. Словно -ние на меня нашло - наче мороки мене взяли, наче замороки (памороки) на мене упали, наче памороки мені забило.* * *зате́мнення; ( помрачение сознания) затьма́рення, потьма́рення, запа́морочення\затмение ние луны́ — зате́мнення мі́сяця
-
16 заходящий
(прич.) що заходить; (как прил.) західній, призахідній (Звиног.). [Обертається, дивлячись на західнє сонце, що вже зникає за обрієм (Л. Укр.)]. -щее светило - призахіднє світило. -щее солнце - сонце на заході, навзаході. Страна -щего солнца - країна сонячного заходу. -щая звезда - а) зірка на заході; б) (переносно) пригасла зірка. -щая слава - пригасла слава.* * *яки́й (що) захо́дить\заходящий ее со́лнце — сонце, що захо́дить, сонце на за́ході, призахі́дне со́нце
-
17 захождение
1) заходження, завітання до кого;2) (закат) захід (-ходу). При -нии солнца - під захід сонця, як заходило (заходить) сонце.* * *захо́дження; ( закат светила) за́хід, -ходу и захі́д, -хо́ду -
18 защищать
защитить1) (оборонять) боронити и обороняти, оборонити, відбороняти, відборонити, убороняти, уборонити, з(а)бороняти, з(а)боронити кого, (о мн.) пообороняти, повідборонювати. [Предки наші славні боронили волю (Куліш). Ніякий закон не боронить людських прав крепака (Доман). Оборони мене й мою матінку од лютого ворога (Стор.). Ну, спасибі, дядьку, що ти мене од смерти відборонив, відбороню і я тебе (Рудч.). Не вборонить тебе ні зброя, ні одвага знана (Л. Укр.). Не зборонить тебе ні отець, ні мати (Зб. Морд.). Працював один за трьох і заборонив від нужди матір з сестрою (Стор.)]. -щать крепость, отечество - обороняти, боронити фортецю, рідний край. -щать кого в суде - боронити (обороняти) кого на (в) суді. -щать диссертацию - обороняти, оборонити дисертацію. [Лаговський встиг уже оборонити в Москві публічну дисертацію (Крим.)];2) (охранять, заслонять) захищати, захистити, охороняти, охоронити, заступати, заступити, покривати, покрити, хистити; срвн. Охранять. [Захищаючи (сірника) рукою, щоб не погас, парубок глянув по хаті (Грінч.). Стала перед Гната, наче собою хотіла захистити його від лютого ворога (Єфр.). Поміркувать, щоб бідне птаство заступить (Шевч.). Молім Михайла святого, - нехай нас заступить від шайтана злого (Федьк.). Хто мене (без матери) буде тепер заступать? (Милор.)]. -щать (представлять) ч.-л. интересы - заступати чиї інтереси. -щать своё, свои интересы - стояти за своїм, за своїми інтересами. -тить кого от собак - одборонити од собак, обігнати кого від собак. -щать от ветра, солнца - заслоняти, захищати від вітру, від сонця;3) (отстаивать) боронити кого, що, стояти за ким, за чим (за кого, за що), обстоювати, обставати, обстати за ким, за чим (за кого, за що), відстоювати кого, що. [А инші обставали за Дениса, кажучи, що такого як Роман милувати не можна (Грінч.). Обстоюючи за права «віри благочестивої», наші прадіди боролись разом і за права рідної національности (Єфр.)]. Защищённый - оборонений, відборонений, з(а)боронений, захищений, охоронений и т. д.* * *несов.; сов. - защит`ить1) захища́ти, захисти́ти, -хищу́, -хисти́ш; ( кого-что) заступа́ти, заступи́ти, -ступлю́, -сту́пиш; ( оборонять) обороня́ти и борони́ти, -роню́, -ро́ниш, оборони́ти, ( от кого-чего) відбороня́ти, відборони́ти\защищатьть диссерта́цию — захища́ти, захисти́ти дисерта́цію
2) несов. юр. оборони́ти, захища́ти -
19 зонтик
1) (от дождя и солнца) парасоль (-соля), парасолька, холодок (-дка), ум. парасолик, холодочок (-чка). [Сидить паня і держить холодок, щоб сонце не пекло (Леб. п.). Почекайте, я забула парасольку, на тім пастовні засмалишся, як циганка (Л. Укр.)]. Раскрыть, закрыть -тик - розгорнути, розіпнути, згорнути парасоля;2) (надглазный козырёк, на лампу и т. п.) дашок (-шка);3) ботан. - окружок (-жка).* * *1) парасо́ль, -ля, парасо́лька, зо́нтик2) бот. зо́нтик, окру́жок -
20 исчислять
исчислить (сосчитывать) лічити, з[ви]лічувати, злічити, вилічити, рахувати, зрахувати, (о мн.) полічити, порахувати що; см. Сосчитывать; (вычислять, учитывать) обчислювати и обчисляти, обчислити, вичислювати и вичисляти, вичислити, вилічувати, вилічити, ви[об]раховувати, вирахувати, обрахувати; срвн. Вычислять, Высчитывать; мат. числити, обчислювати, обчислити. [Вийди, серце, злічим зорі (Метл.). Ти хочеш ліком вилічити безліч (Куліш)];2) (перечислять: доводы, обстоятельства и т. п.) перелічувати, перелічити, вилічувати, вилічити, перераховувати, перерахувати, вираховувати, вирахувати, (о мн.) поперелічувати, повилічувати, попере[пови]раховувати що (докази, обставини); см. Перечислять 1. -лив все доводы, он отказал - перелічивши всі докази (доводи), він відмовив. -лять чьи-л. заслуги, труды - перелічувати чиї заслуги, праці. Исчисленный -1) злічений, зрахований, полічений, порахований; обчислений, вичислений, вилічений, вирахований;2) перелічений, перерахований, вилічений, вирахований. -ться, стр. з. - лічитися, рахуватися, обчислюватися, вичислюватися и т. д.; перелічуватися, перераховуватися и т. д.; бути зліченим, поліченим, порахованим и т. д. Жертвы, убытки - ляются тысячами - жертви, втрати лічать(ся), рахують(ся) тисячами. В всеобщую перепись все жители -ляются - під час загального перепису рахують усіх людей. Широта места -ляется по высоте солнца - широчину місця обчислюють (вичислюють) за висотою сонця.* * *несов.; сов. - исчисл`ить1) обчи́слювати и обчисля́ти, обчи́слити; ( высчитывать) вирахо́вувати, -хо́вую, -хо́вуєш, ви́рахувати, -рахую, -рахуєш и мног. повирахо́вувати, вичи́слювати, ви́числити, вилі́чувати, ви́лічити; ( считать) лічи́ти, полічи́ти и злічи́ти, рахува́ти (раху́ю, раху́єш), порахува́ти2) ( перечислять) перелі́чувати, перелічи́ти, перерахо́вувати, перерахува́ти
- 1
- 2
См. также в других словарях:
солнца бог — См. солнце (Источник: «Кельтская мифология. Энциклопедия.» Пер. с англ. С. Головой и А. Голова, Эксмо, 2002.) … Энциклопедия мифологии
Солнца нет, так и месяц светит. — Солнца нет, так и месяц светит. См. УМЕРЕННОСТЬ ЖАДНОСТЬ … В.И. Даль. Пословицы русского народа
СОЛНЦА ИСТОЧНИК — • Solis fons, Ήλίου κρήνη, источник около Аммонийского оазиса в Ливийской пустыне, вода которого была холодней всего в полдень, а в полночь горяча, как кипяток, и так еще до сих пор. ср.: Aesch. Prom. 808 и особенно Hdt. 4, 181. Diod … Реальный словарь классических древностей
СОЛНЦА ОЗЕРО — • Solis lacus, λίμνη Ήελίοιο, называется у Гомера (Ноm. Od. 3, 1) пруд, из которого каждое утро поднимается солнце, начиная свое течение на небе … Реальный словарь классических древностей
Солнца нет, а голова потеет — шутл. о какой л. абсурдной, странной ситуации, недоразумении и т. п … Словарь русского арго
солнца бог — См. солнце … Кельтская мифология. Энциклопедия
Прохождение Венеры по диску Солнца — У этого термина существуют и другие значения, см. Прохождение Венеры по диску Солнца (повесть). Прохождение Венеры по диску Солнца, случившееся в 2004 году … Википедия
Город Солнца — У этого термина существуют и другие значения, см. Город Солнца (значения). Город Солнца (итал. La città del Sole; Latin: Civitas Solis) философское произведение Томмазо Кампанелла, одна из известных утопий. Ряд элементов своих идей для … Википедия
Прохождение Венеры по диску Солнца 6 июня 2012 года — Прохожден … Википедия
Прохождение Венеры по диску Солнца 8 июня 2004 года — Прохождение Венеры по диску Солнца 8 июня 2004 года астрономическое явление: для земного наблюдателя в течение нескольких часов тёмный диск Венеры (видимый диаметр примерно 1 ) передвигался по диску Солнца (диаметр около 30 ).… … Википедия
Орден Восходящего Солнца — Оригинальное название 旭日章 Девиз {{{Девиз}}} Страна … Википедия
