сокола

1) (ловление) ловіння, ловлення, ловля, ловитва, виловля. [На ловитву з багачами засів потай миру (Куліш). У ставку не погана виловля (Звин.)]. Какова пса -ля, такова ему и кормля - як пес гавкає, так його й годують. Ловкий в -ле - ловний, ловучий, імливий; см. Ловчивый. Жемчужная ловля (место) - перлове ловище. Рыбная -ля (место и промысл) - риболовля, (только место) риболовище. Занятие рыбной -лей - см. Рыболовство. Заработать рыбной -лей - зарибалити. Пойти на рыбную -лю - піти на рибу, піти риби ловити. Звериная -ля - полювання, (у)лови (-вів); срв. Охота. [Не тоді собак годують, як на влови йдуть (Номис). Сіда на коня й їде на полювання (Рудч.)]. Обучать сокола для -ли - заправляти (завчати) сокола на лови (Номис). -ля раков в норах - печерування раків;

2) см. Улов.

* * *

1) ( действие) ло́вля, ло́ви, -вів, лови́тва, лові́ння, ло́влення

2) ( место для ловли) ло́вля, ло́вище

1) літ, льот (р. льоту), лет (р. лету). -лёт кругами - ширяння, кружання, кружляння. Убить на -те - убити на лету. С птичьего -та - з пташиного лету. Видно сокола по -ту - знати сокола по льоту; знати пана по халявах. -том - враз, як загорілося. Дальность -лёта - далекість лету. -лёт мыслей - льот (ширяння) думок;

2) (действ.) літання. -ты машин - літання машин;

3) (ширина лет. крыльев) розпір (-пору).

* * *

1) полі́т, -льо́ту; ( лёт) літ, род. п. льо́ту, ле́ту; лет, -у

2) (перен.: устремление, порыв) полі́т, літ, ширя́ння, буя́ння

1) см. Голубь;

2) (ласк. назв. мужчины) голуб (с уменьшит. - см. Голубь), сокіл (р. сокола) (со всеми уменьшит.), лебедик, лебедонько (-дочко), серце (с уменьшит.). Голубчики (= милые) - небожата, лебедики и пр.; см. Голубь. [Прости мені, мій голубе, мій соколе милий (Шевч.). Мій таточку, мій лебедочку! Дітки мої голуб'ята!].

* * *

выдрессировать муштрувати и винуштровувати, вимуштрувати, дресувати, видресувати, заправляти, заправити. [Біда тій курці, що на їй сокола заправляють на лови]. Дрессированный, выдрессированный - муштрований, вимуштруваний, видресуваний.

* * *

неохайний (-ного), неохайна (-ної), неохая (ж. р.), нечупара, нечепура, (диал.) нечупайда (общ. р.), нехлюй (-люя, м. р.), нехлюя (-люї, ж. р.), нетіпаха, нетьопуха, нетіпанка, підтіпанка, (замарашка) таляпалка, таляпало, зателепа (общ. р.), зателепанка (ж. р.), затьопа, задрипа (общ. р.), задрипанець (-нця, м. р.), задрипанка (ж. р.), дрипавка, захвойдаха, замазура, замазуха, замурза, жмайло, шльондра, шлюндра, шлинда, розстьоба (общ. р.), (растрёпа) патлань, пелехань (м. р.), пелеханя (ж. р.), патлач (-ча), -лачка, кудлань, пелех, космач (-ча, м. р.), -мачка, косматій (-тія), -тійка, коструб, кострубань; срв. Замарашка, Космач. [Кара божа, не дівка! Ти як голову вичесала? Хто тебе візьме таку нечупару? (Коцюб.). Та то, каже, така нетіпаха; нечепура - куди їй! (Рудч.). Я не бачив її в будень дома, але казали, що вона ходить великою нехлюєю (Грінч.). Топи, нетіпахо! (Рудч.). Там дівчина нетьопуха запаску згубила (Милор.). Нетіпанка - одежу на себе начепить та вивозить-виялозить так, що й свого доброго не пізнаєш! (Мирний). Оце ще зателепа, все в неї чорт знає як: сорочка от-от опаде, пояс аж по землі волочиться (Брацл.). Уже й вечір минає, зателепи немає, а як вечір проминув, зателепа прилинув (Грінч. III). Не розуміла Мотря сама себе, як вона могла полюбити ото такого нехлюя, задрипу, затьопу (Гр. Григор.). І хто її візьме, таку задрипанку? - на вулиці як приберуться, та й то на їй скрізь висить, а вже коли дома порається, то й глянути гидко (Бердянщ.). Дрипавко, ти! (Липовеч.). Де це ти так зателіпалася, як свиня закалюжена? от захвойдаха! (Зміївщ.). Хоч у неділю причепурилася-б, замазуро! (Хорольщ.). Мені тільки досадно, що він мене застав такою шлиндою, - в капоті, нечесану (Л. Укр.). Відібрала пелеханя сокола від мене (Голов. IV). Бач, яка космачка! ти хоч-би пальцями пригладила свою голову! (Новомоск.)].

* * *

м., ж.

привабить (сокола, ловчую птицу) приваблювати, привабити, приманювати, приманити, принаджувати, принадити. Привабленный - приваблений, приманений, принаджений.